Типы хоз. операций, вызывающих изменения в объектах бух. учета. Сущность балансового уравнения. 1 и 2 типы,3 и 4 типы.

Под влиянием хоз. операций происходят различные изменения в состоянии отд. объектов бух. учета. Эти хоз. операции можно разделить на 4 типа, которые в свою очередь объединяют в 2 группы:1) хоз.операции,которые не влияют на общую сумму ресуров предприятия,и лиш вносят изменения в их структуру;2)хоз.операции,которые влияют на оющую сумму ресурсов предприяьия.

К операциям 1 типа относ. хоз. операции, вызывающие равновеликие противоположные изменения в структуре ресурсов (активов). Эти операции связанны с переходом средств с одной формы в другую,с перемещением ресурсов,при чем увелечение ресурсов одного вида происходит за счет уменьшения ресурсов другого вида,таким образом общая сумма ресурсов не изменится,балановое равенство не нарушается.Например,ввыпущена из производства ГП по фактической с/с 5000 грн. Вследтвие этой операции происходят изменения только в сосотаве ресурсов,которые связаны с переходом с одной формы в другую.Сущноть операции состоит в том,что расходы уменшаться в НЗП на 5000 грн.,а на складе предприятия станет більше ГП на ту же сумму. Общая сумма ресурсов не изменится,балансовое равенство не нарушится.

К операциям 2 типа относ. хоз. операции, вызывающие равновеликие противоположные изменения в структуре источников формирования ресурсов (пассивов).Эти операции когут вызывать только измененния в структуре собственного капитала или обязательств,а могут и одновременно касатся как собственного капитала,так и обязятельств. (напр: часть нерасп прибыли зачислена на уст капитал; удержано из зар пл работников в фонд соц страх)

Эти два типа относятся к первой группе хоз. операций, кот. не влияют на общую сумму ресурсов предприятия и их источников, а лишь изменяют их структуру.

К операциям 3 типа относ. хоз. операции, вызывающие одновременное увеличение ресурсов и их источников на одну и ту же величину. Они отображают привлечение средств в экон.оборот за счет вложений собственников или ссудных средств.(напр: принят к оплате счет поставщика за материалы, которые были отправлены на предприятие; начисл зар пл производственным рабочим)

К операциям 4 типа относ. хоз. операции, вызывающие одновременное уменьшение ресурсов и их источников на одну и ту же величину. (напр: с тек сч перечислена КЗ поставщикам за осн средства; выдана из кассы зар пл работникам предприятия)

Эти два типа операций относ. ко второй группе хоз. операций, которые изменяют общую сумму ресурсов и их источников в сторону уменьшения или увеличения.

 

8 питання: Рахунки бо, їх призначення і побудова. Активні і пасивні рахунки.

8.1. Рахунок - це спосіб групування і відображення руху і стану об'єктів обліку. На рахунку накопичується інформація, яка потім узагальнюється та використовується для складання різних зведених показників та звітності. Кожному об'єктові обліку - виду активів, капіталу, зобов'язань, доходів і витрат - відповідає окремий рахунок. Для кожного бух галтерського рахунку передбачений окремий шифр, що проставляється на всіх первинних документах і в зведених облікових регістрах Рахунки — це система збереження цієї інформації в бухгалтерському обліку.

8.2.У залежності від того, для обліку яких об’єктів призначені бухгалтерські рахунки, вони діляться на активні і пасивні. Активні рахунки призначені для обліку наявності і руху активів підприємства, а пасивні рахунки використовуються з метою обліку наявності і зміни джерел формування активів, капіталу і зобов'язань. Таке поділення обумовлює дві схеми записів на рахунках. При відображенні операцій на активному рахунку слід дотримуватись таких правил:

- при відкритті активного рахунку залишок на початок проведення операцій записується в дебет рахунку;

- у дебеті рахунку відображаються операції, що приводять до збільшення засобів;

- у кредиті відображаються операції, що приводять до зменшення засобів;

- залишок на кінець здійснення операцій може бути тільки дебетовий.

Залишку на кінець здійснення операцій може не бути, якщо сума початкового залишку та де­бетового обороту дорівнює кредитовому обороту.

Проілюструємо порядок записів на активному рахунку «Каса». Надходження грошових коштів в касу необхідно відображати в де­беті рахунку, їх вибуття - в протилежному боці - кредиті рахунку Цифра в дужці вказує номер факту здійснення операції. Залишок на даному рахунку може бути тільки дебетовий, тому що неможливо використати готівки більш, ніж є в наявності. Залишку може і не бути. Приклад: 30 «Каса»дебет (сальдо на початок 200, 1) 500, 3) 1300, Оборот за дебетом 1800, Сальдо на кінець 300), Кредит (2)500, 4) 1200, Оборот за кредитом 1700).

8.3. При відображенні операцій на пасивному рахунку слід дотримуватись таких правил: при відкритті пасивного рахунку залишок на початок проведення операцій записується в кредит рахунку; в кредиті рахунку відображуються операції, що приводять до збільшення джерел засобів; в дебеті відображуються операції, що приводять до зменшення джерел засобів; залишок на кінець здійснення операцій може бути тільки кредитовим. Приклад: «60. Короткострокові позики», дебет (2) 10000, оборот за дебетом 10000), Кредит (Сальдо на початок 0, 1) 10000, Оборот за кредитом 10000, Сальдо на кінець 10000.)

8.4. Існують також операції, що потребують використання активно-пасивних рахунків, які мають ознаки як активних, так і пасивних рахунків. На кожному з таких рахунків водночас можуть знайти відображення як кошти підприємства - дебіторська заборгованість, так і їх джерела - кредиторська заборгованість. При відображенні операцій на активно-пасивному рахунку слід дотримуватись наступних правил: в сума початкового сальдо записується в дебеті, якщо вона відображає дебіторську заборгованість, або в кредиті - коли заборгованість кредиторська; в кредиті рахунку відображуються операції, які приводять до збільшення кредиторської заборгованості та зменшення дебіторської; в дебеті відображуються збільшення дебіторської і зменшення кредиторської заборгованості; залишок на кінець здійснення операцій може бути: тільки дебетовий коли, він відображує кредиторську заборгованість і сума початкового залишку та кредитового обороту більше, ніж сума дебетового обороту. Дебетовий, коли він відображує

дебіторську заборгованість і сума початкового залишку та дебетового обороту більше, ніж сума початкового залишку та дебетового обороту більше, ніж сума початкового залишку та дебетового обороту більше, ніж сума кредитового обороту; дебетовий і кредитовий водночас – розгорнуте сальдо. Приклад: Активно пасивний рахунок, дебет (початкове сальдо дебіторської заборгов., Збільшгення деб. Заборг. (+), зменшення кред. Заб.(-), Оборот за дебитом, Кінцеве сальдо деб. Заборгованості.) Кредит (початкове сальдо кред-ї заборгов., Збільшгення кредит.. Заборг. (+), зменшення деб. Заб.(-), Оборот за кредитом, Кінцеве сальдо кредит. Заборгованості.)

 

 

9. питання: Подвійний запис, його зміст і значення. Кореспонденція рахунків.

9.1.Господарські операції викликають зміни в об'єктах обліку, що повинні бути зафіксовані в системі рахунків бухгалтерського обліку. Оскільки кожна господарська операція викликає зміни як мінімум двох об'єктів обліку, то та ж сама сума відбивається одночасно на двох рахунках: за дебетом одного та кредитом іншого. Цей спосіб відображення факту господарського життя називається методом подвійного запису. У результаті цього підсумок оборотів за дебетом всіх рахунків завжди повинен дорівнювати підсумку оборотів за кредитом всіх рахунків. Відсутність цієї рівності свідчить про помилки у відображенні операцій. Таким чином, подвійний запис є елементом методу бухгалтерського обліку, що випливає із самої сутності господарських опе­рацій. Він дозволяє відобразити кругообіг засобів підприємства, їхній перехід з однієї форми в іншу, має контрольне значення. Метод подвійного запису випливає з об'єктивної рівності двох сукупностей об'єктів обліку - активів і джерел їх формування. Її формула має такий вигляд:

Активи = Власний капітал + Зобов'язання

Отже, кожна господарська операція двояким способом позначається на стані об'єктів обліку, при обов'язковому зберіганні рівності цих двох сукупностей, і відповідно відображується на бухгалтерських рахунках

9.2. Використання в поточному бухгалтерському обліку правила подвійного запису обумовлює здійснення контролю правильності відображення виконаних операцій за їх змістом. Подвійний запис — це запис господарських операцій на протилежні боки як мінімум двох рахунків, в дебет одного та кредит іншого рахунку. Відображені суми кожної операції в дебеті рахунків дорівнюють сумам записів в кредиті рахунків Взаємозв'язок рахунків, який здійснюється за допомогою подвійного запису, називається їх кореспонденцією, а рахунки, між якими виникає такий зв'язок, кореспондуючими рахунками. Для відображення будь-якої господарської операції в бухгалтерському обліку необхідно встановити кореспондуючі рахунки та зв'язок між ними. Формула кореспонденції рахунків має такий вигляд:

Дебет (шифр рахунку) Кредит (шифр рахунку) - сума

Відображення господарської операції за цією формулою називається бухгалтерською проводкою (бухгалтерським записом), тобто бухгалтерська проводка - це вираження кореспонденції рахунків стосовно даних про кожну конкретну господарську операцію

9.3. Бухгалтерські проводки бувають прості та складні.

Проста проводка - це бухгалтерський запис за дебетом одного рахунку та кредитом іншого, це запис операції, яка викликає зміни двох об'єктів обліку.

Складна проводка - це бухгалтерський запис за дебетом одного та кредитами двох або більшої кількості рахунків і навпаки, за кредитом одного та дебетами двох або більшої кількості рахунків. Складні бухгалтерські проводки об'єднують декілька простих.

Для того, щоб скласти бухгалтерську проводку, необхідно послідовно з'ясувати такі питання:

1 Які об'єкти обліку і відповідні ним рахунки взаємодіють у даній конкретній господарській операції?

2 Яка економічна сутність господарської операції, які зміни в об'єктах вона викликає?

3 Визначити, на яких рахунках треба зробити записи: активних, пасивних, активно-пасивних?

4 Скласти бухгалтерську проводку, використавши формулу кореспонденції рахунків.. Приклад: Прості проводки:

а) Дебет рахунку 23 «Виробництво»

Кредит рахунку 661 «Розрахунки з оплати праці» - 2300 грн.; б) Дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати» Кредит рахунку 661 «Розрахунки з оплати праці» - 1000 грн.; в) Дебет рахунку 93 «Витрати на збут»

Кредит рахунку 661 «Розрахунки з оплати праці» - 700 грн.;

Складний бухгалтерський запис:

Дебет рахунку 23 «Виробництво» - 2300 грн. Дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати» - 1000 грн. Дебет рахунку 93 «Витрати на збут» - 700 грн. Кредит рахунку 661 «Розрахунки з оплати праці» - 4000 грн.

10 питання: Синтетичний і аналітичний облік. 10.1 У БО в залежності від ступеня узагальнення даних застосовуються рахунки 3-х порядків. Рахунки 1-го порядку - синтетичні рахунки - рахунки, на кожному з яких відображується рух цілої групи, сукупності об'єктів обліку, що економічно однорідні за своїм змістом. Так, на синтетичному рахунку 20 «Виробничі запаси» ведеться облік руху і стану усіх наявних на підприємстві матеріальних ресурсів у цілому.

Особливістю синтетичних рахунків є те, що на них відображуються дані тільки у вартісному вираженні, в грошовій оцінці.

До синтетичних рахунків відносять, Н: рахунки 10 «Основні засоби», 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», 66 «Розрахунки з оплати праці» та інші. Показники синтетичних рахунків необхідні для балансового узагальнення стану економічних об'єктів та інших цілей, але відомостей, що на них одержуються, недостатньо для оперативного управління діяльністю підприємства. Керівництву необхідна більш докладна інформація про стан конкретних активів і джерел їх формування, про рух цих об'єктів. Наприклад, підприємству необхідно не просто знати, що в нього є виробничі запаси на суму 1000 грн., а треба мати уявлення про те, скільки і яких саме матеріальних цінностей у натуральному і вартісному вираженні знаходиться на складах. Цю інформацію одержують за допомогою аналітичних рахунків.

10.2. Аналітичні Рахунки - це рахунки, на кожному з яких відображується рух лише одного об'єкта обліку, що входить в економічно однорідну групу. Аналітичні рахунки відносять до рахунків 3го порядку.

Аналітичні рахунки відкриваються до більшості синтетичних рахунків. Синтетичні рахунки, на яких немає потреби вести аналітичні рахунки, називаються неподільними. Наприклад, якщо на підприємстві використовується тільки національна валюта, рахунок 30 «Каса» є неподільним. На аналітичних рахунках облік може вестися як у вартісному, так і в натуральному вираженні. Аналітичні рахунки дають більш докладну характеристику кожному об'єкту обліку. З метою одержання загальної, але достатньої для цілей управління характеристики діяльності підприємства синтетичні й аналітичні рахунки необхідно вести паралельно, тобто аналітичний облік ведеться не відокремлено від синтетичного, а в його розвиток. В аналітичному обліку фіксується рух тих самих активів або джерел, але в розбивці за їхніми конкретними показниками (найменуваннями, сортами, розмірами). На більшості синтетичних рахунків необхідно вести групування чи узагальнення даних аналітичних рахунків за певними визначеними ознаками для того, щоб одержати показники про стан і рух окремих підгруп об'єктів в рамках відповідних синтетичних рахунків. Такі групування в поточному обліку здійснюються за допомогою субрахунків, що є рахунками другого порядку.

Перелік субрахунків передбачений Планом рахунків, на відміну від переліку аналітичних рахунків (що регламентується самостійно підприємствами). Він показує напрямок, за яким повинно здійснюватися групування даних аналітичного обліку. Субрахунки використовуються підприємствами виходячи з потреб управління і можуть, при необхідності, ними доповнюватися, але зі зберіганням кодів, передбачених Планом рахунків.

Приклад: Синтетичний рахунок 20 «Виробничі запаси», Субрахунки та приклади до них аналітичних рахунків: 201 «Сировина і матеріали» - Сталь, алюміній, мідь, 202 «Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби» - Підшипники, арматура. 203 «Паливо» - Вугілля, бензин, дрова. 204 «Тара і тарні матеріали» - папір, рейки,ящики, 205 «Будівельні матеріали» - Цегла, дерев’яні балки. 206 «Матеріли, передані в переробку» - види матеріалів і найменування підприємств-виробників. 207 «Запасні частина» - Двигун, автомобільні шини, 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» - Суперфосват, інші мінеральні добрива, біопрепарати, хімікати… 209 «Інші матеріали» - Металева стружка.

10.3. Показники синтетичних і аналітичних рахунків розрізняються між собою не різнорідністю об'єктів, а лише ступенем їхньої деталізації. Аналітичні рахунки є подальшим розвитком синтетичних рахунків, причому записи на тих і інших здійснюються за даними одних і тих самих документів.

Між синтетичними й аналітичними рахунками існує тісний взаємозв'язок, що випливає із самої природи аналітичних рахунків як частини синтетичних. Взаємозв'язок виявляється в наступному:

1 Якщо синтетичний рахунок активний, то всі аналітичні рахун­ки, що ведуться до нього, також активні.

2 Якщо синтетичний рахунок пасивний, то всі аналітичні рахунки до нього також пасивні.

3 Залишок на синтетичному рахунку дорівнює сумі залишків на всіх аналітичних рахунках, що ведуться до нього.

4 Оборот у дебеті синтетичного рахунку дорівнює сумі дебетових оборотів відповідних аналітичних рахунків.

5 Оборот у кредиті синтетичного рахунку дорівнює сумі кредитових оборотів відповідних аналітичних рахунків.

6 Порядок розрахунку залишку на кінець місяця на аналітичних рахунках такий же, як і на синтетичному рахунку.

7 Сума, що записана на синтетичному рахунку, повинна дорівнювати сумам цієї ж операції на всіх його аналітичних рахунках.

10.4. Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку здійснюється за допомогою оборотних відомостей. Оборотні відомості складаються, як правило, коли закінчився звітний місяць, окремо за синтетичними і аналітичними рахунками. Оборотні відомості за аналітичними рахунками бувають різними в залежності від того, які показники характеризують об'єкти аналітичного обліку. Наприклад, оборотні відомості з рахунків, що призначені для обліку розрахунків і джерел господарських засобів, включають лише вартісні показники, а оборотні відомості з рахунків виробничих запасів, готової продукції та інших матеріальних цінностей містять дані в натуральному і вартісному вираженні.

Отже, оборотні відомості аналітичних рахунків являють собою зведення оборотів і сальдо по всіх рахунках аналітичного обліку, що об'єднані одним синтетичним рахунком і призначені для спостереження стану окремих видів активів і їхніх джерел, а також для перевірки точності облікових записів на аналітичних та синтетичних рахунках: підсумкові дані зазначених оборотних відомостей повинні співпадати з відповідними показниками синтетичних рахунків (в даному прикладі 20 «Виробничі запаси» та 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»).

Узагальнення даних всіх синтетичних рахунків також здійснюється в оборотно-сальдовій відомості.

Оборотно-сальдова відомість синтетичних рахунків має три пари рівностей:

1 Підсумок початкових дебетових залишків всіх рахунків повинен дорівнювати підсумку початкових кредитових залишків всіх рахунків. Зазначена рівність випливає з об'єктивної рівності підсумкової суми активів підприємства загальній сумі джерел їх виникнення.

2 Підсумок дебетових оборотів за місяць на всіх рахунках дорівнює підсумку кредитових оборотів на всіх рахунках. Ця рівність пояснюється використанням методу подвійного запису при відображенні господарських операцій.

3 Підсумок дебетових залишків на кінець місяця на всіх рахунках дорівнює підсумку кредитових залишків на кінець місяця на всіх рахунках. Ця рівність є наслідком перших двох рівностей.

Таким чином, оборотно-сальдова відомість синтетичних рахунків являє собою зведення оборотів і сальдо всіх синтетичних рахунків. Вона дає загальне уявлення про стан сукупних активів і джерел їх виникнення, а також є засобом контролю облікових записів, що складені із застосуванням подвійного запису, і ознайомлення зі станом активів і джерел, а також їх зміною. При узагальненні даних поточного обліку може також використо­вуватися шахова оборотна відомість, у якій містяться дебетові і кре­дитові обороти за місяць по всіх синтетичних рахунках.

Її відмінною рисою є те, що в ній простежується кореспонденція синтетичних рахунків.

11.

1)Первісна вартість - це сума сплачених грошових коштів при придбанні (купівельна вартість) або виготовленні активу, включаючи транспортні та інші витрати, необхідні для приведення його у робочий стан. Первісна вартість складається з двох частин:

А) покупна вартість

- суми. що сплачуються згідно з договором постачальнику за мінусом ПДВ

- суми непрямих податків у зв’язку з придбання матеріальних ресурсів, які не відшкодовуються підприємством

- суми ввізного мита

Б) транспортно-заготівельні витрати ТЗВ

- суми витрат на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування матеріальних ресурсів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування

- Інші витрати які безпосередньо пов’язані з придбанням ресурсів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях

 

2) Фактичною собівартістю матеріалів, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат організації на придбання, за винятком ПДВ і інших відшкодовуваних

Фактична собівартість матеріалів, придбаних за плату, включає:

вартість матеріалів за договірними цінами (це сума, встановлена ​​угодою сторін у безкоштовне договорі);

транспортно-заготівельні витрати. До їх складу входять: витрати по навантаженню і транспортуванню; витрати з утримання заготівельно-складського апарату організації; витрати з утримання спеціальних заготівельних пунктів, складів і агентств; комісійні винагороди, що сплачуються постачальницьким і іншим посередницьким організаціям; плата за зберігання матеріалів у місцях придбання, на залізничних станціях; плата за відсотками за надані кредити і позики до прийняття матеріалів до бухгалтерського обліку; витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням матеріалів; суми недостач і втрат у межах норм природного убутку та ін;

витрати по доведенню матеріалів до стану, придатного до використання (включають в себе витрати організації по переробці, обробці, доопрацювання та покращення технічних характеристик матеріалів).

3) Для обліку матеріальних ресурсів передбачені рахунки 20 «Виробничі запаси» і 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» Ці рахунки інвентарні та головні. За відношенням до балансу ці рахунки активні. Сальдо на них відображує суми залишків матеріальних ресурсів за первісною вартістю. У дебеті рахунків відображується:

Суми витрат на придбання чи виготовлення матеріальних ресурсів та доведення їх до стану в якому вони можуть використовуватися у запланованих цілях

- вартість запасів, що надійшли безоплатно

- вартість надлишків, що виявлені у результаті інвентаризації

- суми дооцінки.

У кредиті цих рахунків відображується вартість запасів які були витрачені на виробництво чи інші потреби підприємства, а також були реалізовані, або вибули з будь яких інших обставин (нестача. Крадіжка, уцінка, безкоштовна передача)

Виробничий запас з метою обліку групується наступним чином:

Сировина та матеріали

покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби

паливо

тара і тарні матеріали

матеріали передані в переробку

запасні частини

матеріали сільськогосподарського призначення

інші матеріал

Для кожної групи ресурсів передбачено окремий субрахунок. Всередині групи виробничий запаси об’єднуються за типами розмірами гатунками і марками. Одиницею аналітичного обліку виробничих запасів як і всіх інших матеріальних ресурсів є окреме найменування. Крім того на окремому аналітичному рахунку відображуються суми ТЗВ