Характеристика рахунків що використовуються в обліку процесу постачання.

Для обліку матеріальних ресурсів передбачені рахунки 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». За відношенням до балансу ці рахунки активні. Сальдо на них відображає суми залишків матеріальних ресурсів за первісну вартість. У дебеті рахунків відображаються:

- Суми витрат на придбання чи виготовлення матеріальних ресурсів та доведення іх до стану, в якому вони можуть використовуватися у запланованих цілях;

- Вартість запасів, що надійшла безплатно:

- Вартість надлишків, що виявлені у результаті інвентаризації;

- Суми дооцінки.

У кредиті цих рахунків відображаються вартість запасів, які були витрачені на виробництво чи інщі потреби підприємства, а також біли реалізовані, або вибули з будь-яких інших обставин(нестача, крадіжка, уцінка, безкоштовна передача тощо).

Для забезпечення контролю стану та використання матеріальних ресурсів потрібне групування іх за такими однорідними ознаками, як призначення, характер використання та фізичні властивості. Так, наприклад, виробничі запаси з метою обліку групуються наступним чином:

- сировина та матерiали,

- покупнi напiвфабрикати та комплектуючi вироби,

- паливо,

...

- тара і тарні матеріали,

- матерiали, переданi в переробку,

- запасні частини,

- матеріали сiльськогосподарського призначення,

- iншi матерiали.

Для кожнот групи ресурсів передбачено окремий субрахунок. Всерединi групи виробничi запаси об'єднуютъся за типами, розмiрами, rатунками, марками та ін. Одиницею аналiтичного облiку виробничих запасiв, як i всіх iнших матеріальних ресурсів, є окреме найменування. Крім того, як вже пiдкреслювалося вище, на окремому аналiтичному рахунку вiдображуються суми транспортно-заготiвельних витрат.

Однією з найважливiших задач облiку процесу забезпечення пiдприемства матергальними ресурсами є вiдображення розрахункiв з постачальниками. Для цього передбачено використання декiлькох рахункгв, а саме:

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками»;
37 «Розрахунки з рiзними дебiторами»;

64 «Розрахунки за податками i платежами».

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальинками та підрядчиками» є пере важно пасивним. Залишок у кредитi відображуе суму заборгованостi підприемства за матерiали, що надiйшли, але не сплаченi на кiнець мiсяця. Протягом мiсяця у кредитi рахунку записуеться вартість отриманих матеріальних цiнностей та послуг згiдно з рахунками, накладними та актами постачальникiв та пiдрядчикiв. У дебет рахунку вiдносяться суми грошей, що сплаченi постачальникам, або вартість товарів чи послуг, якi передаються замiсть оплати за бартерними угодами. Аналiтичний облiк на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» ведеться за кожним окремим постачальником.

Якщо мiж постачальником та покупцем існує домовленiсть про попередню оплату ресурсів, то бухгалтерський облiк розрахункiв з постачальниками здійснюєтъся на рахунку 37 «Розрахунки з рiзними дебiторами», субрахунок 1 «Розрахунки за виданими авансами». По вiдношенню до балансу цей рахунок активний. Залишок вiдображае суму передоплат за матерiальнi ресурси, якi ще не отриманi пiдприемством. На дебет рахунку вiдносять суми передоплат, якi були здiйсненi протягом мiсяця. По кредиту рахунку записують вартість запасiв, якi були оплачені ранiше i надiйшли протягом мiсяця. Аналiтичний облiк рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» ведеться за кожним постачальником.

 

Піприемства мають право купувати матерiальнi ресурси за готівкові кошти. У таких випадках з каси підприемства видаються грошi працiвникам. Протягом одного робочого дня працiвник повинен придбати необхiднi ресурси та скласти авансовий звiт про витрачені кошти. Працiвники, що отримали грошi на цi цiлi, називаються пiдзвiтними особами. Розрахунки з пiдзвiтними особами облiковуються на однойменному рахунку 372. По вiдношенню до балансу це активнопасивний рахунок. Дебетовий залишок означае заборгованiсть пiдзвiтних осiб, яка виникае, якщо сума витрачених коштiв менша, нiж
отримана з каси, кредитовий - вщображуе заборгованiсть підприємства перед пiдзвiтними особами. Вона виникае у тих випадках, коли сума витрачених коштiв бiльша за отриману з каси. В дебетi рахунку вiдображуються суми, що виданi з каси пiдзвiтним особам, в кредитi - суми вартості придбаних цiнностей та повернених у касу невитрачених коштiв.

 

Вартість матертальних цiнностей та послуг, як правило, включае в себе податок на додану вартість, який вишкодовуеться підприємствам-покупцям с бюджету. Такі суми називаються податковим кредитом, вiдображаються в дебетi рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами» та зменшуютъ заборгованiсть підприемства перед бюджетом з ПДВ. Він використовується для відображення податка на додану вартість (ПДВ), який підприємство сплачує при покупки постачальнику в загальній сумі рахунка. Постачальник несе забов'язання за сплату податка у дохід бюджету, а покупець має право на відшкодування з бюджету сплаченої суми ПДВ, якщо придбані виробничі запаси будуть використовуватися в його виробничій діяльності.

 

13 питання: Характеристика рахунків, що використовуються в обліку процесу виробництва.

Характеристика рахунку 23 «Виробництво», (10б), Характеристика рахунку 24 «Брак у виробництві»,(5б), Характеристика рахунку 91 «Загально виробничі витрати. (10б)».

13.1. Для обліку процесу виробництва використовуються наступні рахунки: 23 «Виробництво»; 91 «Загальновиробничі витрати»; 24 «Брак у виробництві».

За відношенням до балансу рахунок 23 «Виробництво» є активним. За призначенням він калькуляційний, тому що на ньому визначається собі вартість виготовленої продукції (робіт; послуг). Залишок відображує так зване незавершене виробництво (НЗВ) - суму витрат на виробництво продукції, яка залишилася у виробничих підрозділах як незавершена на кінець (початок) місяця. Для визначення величини незавершеного виробництва підприємства проводять у цехах інвентаризації на кінець місяця. В дебеті рахунку відображуються витрати, які виникли протягом місяця в зв'язку з виробництвом продукції, в кредиті - сума фактичної собівартості виготовленої продукції (робіт, послуг), яка розраховується наприкінці місяця за наступною формулою:

Фактична собівартість готової продукції = НЗВ на початок місяця + Витрати за місяць – НЗВ на кінець місяц

У загальному вигляді зміст рахунку 23 «Виробництво» можна представити наступною схемою: Дебет (Сальдо НЗВ на поч.. міс., Прямі матеріальні витрати
, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати, оборот за місяць, сальдо НЗВ на кінець місяця.) Кредит (Фактична собівартість ГП, Оборот за місяць.)

 

Аналітичний облік до рахунку 23 «Виробництво» ведеться за виробничими підрозділами, за видами виробництва, за видами продукції що виробляється.

Рахунок 91 «Загальновиробничі витрати» є активним. За своїм призначенням він збирально-розподільчий, тому що в дебеті збираються суми витрат, які наприкінці кожного місяця списуються з кредиту:

у дебет рахунку 23 «Виробництво» - розподілені витрати,

у дебет рахунку 90 «Собівартість реалізації» - нерозподілені витрати. Залишків на даному рахунку не буває.

Аналітичний облік загальновиробничих витрат ведеться за виробничими підрозділами, за статтями витрат, які відображають їх зміст та напрям, наприклад, витрати на утримання апарату управління цеху, витрати на оплату службових відряджень, амортизація основних засобів цехового призначення та інші.

13.2. Рахунок 24 «Брак у виробництві» є активним. В дебеті відображується собівартість браку, що був виявлений у виробництві та не підлягає виправленню, а також витрати на виправлення браку, в кредиті - суми оприбуткованих відходів від браку, суми, які відшкодову­ються винуватцями браку, а також списання суми остаточних збитків від браку на собівартість продукції - у дебет рахунку 23 «Виробництво».

13.3. Рахунок 91 «Загально виробничі витрати» є активним, за своїм призначенням він збирально-розподільчий, тому що в дебеті збираються суми витрат, які наприкінці кожного місяця списуються з кредиту: У дебет рахунку 23 «Виробництво» - розподілені витрати, У дебет рахунку 90 «Собівартість реалізації» - нерозподілені витрати. Залишків на даному рахунку не буває. Аналітичний облік загальновиробничих витрат ведеться за виробничими підрозділами, за статтями витрат, які відображають їх зміст та напрям, наприклад: витрати на утримання апарату управління цеху, витрати на оплату службових відряджень, амортизація основних засобів цехового призначення та ін..