Загальне поняття про документи(5), вимоги, щодо них ставляться(5), класифікація документів(7), методи виправлення помилок в документах і регістрах (8)

Документ – письменное доказательство факта осуществления хоз. операции или письменное распоряжение собственника на право ее осуществления. Первичный бух. документ содержит информацию о хоз. операции и сост. в процессе ее осущ. или сразу после ее завершения. Способ сплошного или непрерывного отражения хоз. операций с помощью бухгалтерских документов называется документацией. В бух. учете под документом понимается бланк опр. формы, в котором отражен факт хоз. операции. Сущ. так же и машинные носители. Порядок документального оформления хоз. операций регламентирован Положение о документальном обеспечении записей в бух. учете, кот. утв. Мин. Фин. в 95 г. Документы играют важную роль в управлении предпр.. К оформлению документов предъявляются такие требования: своевременность оформления, наличие установленных реквизитов, достоверность показателей, кот. в них содержаться, четкость записей, отсутствие дефектов, которые вызывают сомнения в достоверности документа, исключение случаев исправлений в кассовых документах. Каждый документ должен иметь опр. реквизиты, без которых документ не имеет юр. силы(название документа, название предпр., дата сост, подписи). Документ должен составляться на момент проведения хоз. операции или сразу после ее завершения. Классификация документов: по назначению(распорядительные – содержат распоряжения относительно выполнения отдельных хоз. операций, исполнительные – подтверждают факт осуществления хоз. операции, бух. оформления – составляются работниками на основании распорядительных и исполнительных документов, комбинированные – объединяют в себе несколько признаков),по характеру документированных операций (денежные – такими документами оформляются операции, связанные с движением средств, материальные – оформляется движение материальных ресурсов, расчетные – оформляют расчеты между предприятиями,организациями,лицами)

Документы и учетные регистры необходимо вести аккуратно. Как в текстовой части, так и в цифровых данных помарки и подчистки не допускаются. Для исправления ошибочных записей в бухгалтерском учете существует несколько способов. Корректурный способ исправления ошибок заключается в зачеркивании неправильного текста или суммы и надписании над зачеркнутым правильного текста или суммы. Зачеркивание производится одной чертой так, чтобы можно было прочитать зачеркнутое. При этом надо зачеркивать всю сумму, даже если ошибка допущена только в одной цифре. Корректурным способом пользуются для исправления ошибок, допущенных в результате описок, неправильного подсчета итогов, а также записи операции не в тот учетный регистр, который указан в бухгалтерской проводке. Способ красного сторно (отрицательная запись) применяется для исправления ошибочной корреспонденции счетов или записи большей, чем следовало, суммы. Исправительная проводка или сумма записывается в учетные регистры красными чернилами. При подсчетах суммы, записанные красными чернилами, не прибавляются, а вычитаются из итогов. Красная сторнировочная запись полностью аннулирует запись, и одновременно составляется проводка обычными чернилами, правильно отображающая произведенную операцию.

 

Інвентарізація, як елемент бухгалтерського обліку

Інвентаризація- це спосіб виявлення фактичної наявності і стану господарських засобів, коштів підприємства та його забов»язань на певну дату. Інвентаризація об*єктів бух обліку здійснюється шляхом вимірювання, зважування, перерахунку, порівняння. Основна мета інв-ції полягає в установленні кількісної наявності і фактичного фізичного стану основних засобів и коштів, обсягів незавершеного виробництва, реальності дебіторської і кредиторської заборгованості та ін об*ктів, які відображені в системі бух обліку. Завдання- здійснення контроля збереження майна, виявлення предметів, що втратили свою первісну якість, а також наднормативні і невикористані матеріали, інвентар, обладнання, машини та ін об*єкти основих засобів. Водночас інвентаризацією перевірють додержання правил і умов зберігання матеріальних ціностей і грошових коштів, а також правил утримання та експлуатації машин, устаткування, інструментів, спецодягу… для проведення інвентаризації створюється комісія, що зобов*язана у присутності матеріально-відповідальної особи перевірити наявність всіх цінностей. Їх записують до опису встановленої форми, котрий підписують усі члени комісії. До початку інв-ції матеріально-відповідальна особа дає розписку про те, що всі прибуткові й видаткові документи стосовно руху матеріальний цінностей здано до бухгалтерії і ніяких не оприбуткованих чи несписаних цінностей у нього немає. Зафіксовані у інвантарізаційному опису дані порівнюються з обліковими даними про залишки тих же матеріалів цінностей, які і в наявності. У результаті порівняння облікових даних з фактичними можуть бути виявленні такі факти: фактичні і бух-кі залишки співпадають, нестача, надлишок. Розходження фактичної наявності матер-х цінностей та коштів з даними бух обліку, встановлені при інвентаризації регулюються підприємством у такому порядку: 1) основні засоби, матер-ні цінності, цінні папери та ін майно, що виявилося в надлишку підлягають оприбуткуванню 2) нестача в межах затверджених норм витрат списується за рішенням керівника підприємства як витрати виробництва, понаднормова нестача відшкодовується матер-но-відповідальними особами.

Призначення і характеристика накопичувальних, операційно-результативних і фінансово-результатифних рахунків.

Накопичувальні рахунки призначені для узагальнення витрат і доходів діяльності або витрат за економічними елементами. Це номінальні рахунки. Накопичувальні активні рахунки використовуються для обліку витрат за елементами (клас рахунків 8) або витрат за видами діяльності (класс 9). Накопичувальні пасивні рахунки (класс 7) призначені для обліку доходів видів діяльності. Порівняльні рахунки включають операційно-результативні і фінансово-результатні рахунки. До операційно-результатних відноситься активний рахунок 24 «брак у виробництві», по дебету якого відображається фактична собівартість остаточного браку і витрати на виправлення часткового браку, а по кредиту- суми відшкодування втрат від браку, тобто утримання із заробітної плати винуватців браку, оприбуткування відходів від браку. Шляхом зіставлення попереднього дебетового і кредитового оборотів рахнку 24 «брак у виробництві» виявляється результат від браку або сума остаточних втрат від браку, що списується на рахунок 23 «виробництво». На початок і кінець місяця рахунок 24 «брак у вир-ві» сальдо не має. До фінансово- результатних відноситься рах-к 79 «фінансові рез-ти», що призначений для визначення фін рез-тів підприємства від усіх видів діяльності, а також надзвичайних подій. Розрахунок робиться шляхом зіставлення дебетового і кредитового оборотів, тобто доходів від усіх видів діяльності, що списані з рахунку обліку доходів у порядку їх закриття, з витратами від усіх видів діяльності. Визначений фін рез-т від усіх видів діяльності наприкінці року списується на рах-к 44 «нерозподілені прибутки»

Принципи бух обліку

Принципи бух обліку- це основні засади, на яких він створюється і функціонує. Законом «про бухгалтерський облік і фін звітність в Україні» прийнято такі основні принципи: принцип обережності означає,що у бух обліку необхідно застосовувати такі методи оцінки, які б запобігали можливості зниження оцінки забов*язань і витрат і завищення оцінки активів і доходів підприємства. Принцип суцільного освітлення полягає у тому, що фін звітність повинна містити інформацію про фактичні і потенційні наслідки господарських операцій і подій, що здатні вплинути на рішення, які приймаються на її основі. Принцип автономності передбачає, що кожне підприємство розглядається як юридична особа, яка відокремлена від його власників, у зв*язку з чим їх особисте майно та обов*язки підприємства не можуть відображуватись у фінансовій звітності підприємства. Принцип послідовності визначає необхідність постійного застосування підприємством обраної політики. Необхідність зміни політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фін звітності. Принцип безперервності полягає у тому, що оцінка активів обов*язків підприємства здійснюється, виходячи із припущення, що його діял-ть буде продовжуватись і у майбутньому. Принцип нарахування і відповідності доходів і витрат передбачає, що для визначення фін рез-ту звітного періоду необхідно порівняти доходи відповідного періоду з витратами, що понесені для одержання цих доходів. Принцип привалювання сутності над формою орієнтує на те, що господ операції відображаються в обліку за їхньою суттю, а не тільки за юридичною формою. Принцип історичної собівартості полягає у тому, що є оцінка активів підприємства, виходячи із витрат на їх виробництво і придбання. Принцип єдиного грошового вимірника визначає, що вимірювання та узагальнення усіх господарських операцій підприємства і складання його фін звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці. Принцип періодичності полягає у утому, що діяльність підприємства розподіляється на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

20.

Призначення плану рахунків бо і загальні принципи його побудови(10), структура плану рахунків(15)

План бух. счетов необходим для обеспечения единых подходов к организации сис-мы формирования учетной инфор-ции. План счетов – это систематизированный перечень счетов, на которых может вестись регистрация и группировка фактов финансово-хозяйственной деятельности. В 2000 году в Украине приказом Мин.Фин. введен в действие План счетов бух. учета активов, капитала, обязательств и хоз. операций предпр. и организаций, которым определен перечень и коды синтетических счетов(счетов 1 порядка) и субсчетов (2 порядка), которые должны применяться во всех предприятиях Украины, кроме банков и бюдж. учреждений. Каждая цифра в номере счета определяет соотв. часть Плана счетов: 1 цифра – класс счетов, 2 – номер счета, 3 – номер субсчета. В Плане счетов 80 счетов, которые относятся к 9 балансовым и 1 забалансовому (0) классам. Максимально возможное число счетов – 99, каждый счет может включать до 9 субсчетов. Могут вводиться дополнительные синт. счета по бух. учета специфических операций. Синт. счета используются предприятиями, исходя из потребности управления, контроля, анализа и отчетности и могут ими дополняться введением новых субсчетов с сохранением кодов субсчетов. Сис-му счетов аналитическ. учета предприятия определяют самостоятельно. План счетов построен в соотв. с классификацией счетов по их экономическому содержанию.

Счета класса 1 «необоротные активы» предназначены для учета средств труда (счета 10»основные средства, 12 «нематериальные активы»)и их износа (13 «износ необоротных активов»),а также долгосрочных фин. инвестиций, дебит. задолженности и др. необоротных активов.

Счета класса 2 «Запасы» исп. Для обобщения информации об оборотных материальных активах,которые находятся на разных стадиях операционного цикла. (20 «Пр. запасы», 26 «готовая продукция»).

Счета класса 3 «Денежные средства, расчеты и прочие активы» предназначены для учета денежных средств,текущ. фин. инвестиций, расчетов с дебиторами и расходов будущ. периодов (30 «Касса», 31 «Счета в банках», 39 «расходы будущ. периодов» и т.д.)

Счета 4 класса «Собственный капитал и обеспечение обязательств» предназначены для учета собств. капитала (40 «Уставный капитал», 43 «Резервный капитал»),обеспечение будущ. расходов и платежей и средств целевого назначения.

Счета 5 класса «Долгосрочные обязательства» предназначены для учета долгосрочных кредитов банка (50 «долгосрочные ссуды») и др. долгосрочных обязательств.

Счета 6 класса «Текущ. обязательства» предназначены для учета обязательств (60 «краткосрочные ссуды», 65 «расчеты по страхованию», 66 «расчеты по оплате труда»).

Счета 7 класса «Доходы и результаты деятельности» предназначены для учета доходов от операционной, финансовой и прочей обычной деятельности (70 «Доходы от реализации»), а также фин.результатов предприятия (79 «Фин. результат»).

Счета 8 класса «Затраты по элементами» предназн. для накопления информации о затратах по элементам, кот. необходимы для заполнения соотв. раздела «Отчета о фин. результатах» (80 «матер. затраты»,85 «прочие затраты»).

Счета 9 класса «Расходы деятельности» исп. Для накопления информации о расходах операц., финансовой и прочей обычн. деятельности (90 «Себестоимость реализации»)

Счета класса 0 «Забалансовые счета» предназначены для учета ценностей, кот. не принадлежат предпр. и условных прав и обязательств, бланков строгого учета (01 «Арендованные необоротные активы»). Остатки счетов классов 1-3 отражаются в соотв. разделах актива баланса, а остатки счетов 4-6 в соотв. разделах пассива баланса. По данным счетов класса 7-9 сост. «Отчет о фин. результатах».

 

 

21 1)Основна діяльність підприємства - це операції, пов'я зані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу. Для виробничого підприємства такими операціями є придбання сировини і матеріалів, виготовлення продукції та її реалізація.

3) Послідовність процесу визначення фінансових ре зультатів підприємства можлива за такими формула ми:

1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалі зації продукції (товарів, робіт, послуг) (чД):
ЧД - Д - (ПДВ + АЗ + ІЗ + ЇВ),
де Д - дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
ПДВ - податок на додану вартість; АЗ - акцизний збір; ІЗ - інші збори або податки з обороту; ЇВ - інші витрати. •
2. Розрахунок валового прибутку (ВП(3)):
ВП(3)» ЧД - СР,
де ЧД - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
СР – собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
3. Визначення собівартості готової продукції, виробленої за звітній період (СГП):
СГП = ЗНВп + Взп – ЗНВк
де ЗНВП - залишок незавершеного виробництва на початок звітного періоду;
Взп - витрати на виробництво звітного періоду;
ЗНВК - залишок незавершеного виробництва на кінець звітного періоду.
4. Визначення собівартості реалізованої продукції (СРП):
СРП = ЗГПп + СП3 - ЗГПк,
де ЗГПП — залишок готової продукції на початок звітного періоду;
СП3 - собівартість продукції, виробленої за звітний період; ЗГПК ~ залишок готової продукції на кінець звітного періоду.
5. Визначення фінансового результату від операцій ної діяльності (ФР0д):
ФРОД = ВП(3) + ІОД - (АВ + ВЗ + ЮВ), де ВП(3) - валовий прибуток (збиток); ІОД — інші операційні доходи; АВ - адміністративні витрати; ВЗ - витрати на збут; ЮВ - інші операційні витрати.
6. Розрахунок фінансового результату — прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування (ФРзд):
ФРзд = ФРод + КДК + ІФД +ІД) - ФВ + ВК + ЇВ],
де ФРод — фінансовий результат від операційної діяльності;
ДК - дохід від участі в капіталі;
ІФД - інші фінансові доходи;
ІД - інші доходи;
ФВ - фінансові витрати;
ВК - втрати від участі в капіталі;
ЇВ - інші витрати.
7. Розрахунок фінансового результату прибутку (збитку) від звичайної діяльності (П(3)):
П(3) = ПЗзд - ПП.
де П - прибуток від звичайної діяльності до оподаткування; 33д - збиток від звичайної діяльності до оподаткування; ПП - податок на прибуток.
8. Розрахунок чистого прибутку або збитку (ЧП (3)):
ЧП(3) = ФРзд±Днд ± ППнд ± Вид ± ЗППнд, де ФРзд ~ фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток або збиток);
Днд - дохід від надзвичайної діяльності;
ППнд - податок на прибуток від надзвичайної діяльності;

 

2)Характеристика рахунків що застосовуються в обліку доходів и витрат основної діяльності:

Активні рахунки витрат видів діяльності, на яких на дебету узагальнюються витрати певного виду діяльності,а по кредиту вони списуються на рахунок 79 «Фінансові результати»

- пасивні рахунки доходів видів діяльності, на яких по кредиту узагальнюються доходи первинного виду діяльності, а по дебету вони списуються на рахунок 79 «фінансові результати»

Активні рахунки витрат за елементами,на яикх по дебету узагальнюються витрати певного виду, тобто матеріальні витрати,витрати на оплату праці, амортизацію тощо, а по кредиту вони списуються або на рахунок 23 «Виробництво», та інші рахунки витрат операційної діяльності або безпосередньо на рахунок 79 «фінансові результати»:

Активно-пасивний рахунок 79 «фінансові результати»,призначений для визначення фінансового результату за кожним видом діяльності підприємства

 

4)До фінансово-результатних відноситься рахунок 79 «Фінансові результатт»,що призначений для визначення фінансових результатів підприємства від усіх видів звичайної діяльності,а також надзвичайних подій.

Розрахунок робиться шляхом зіставлення дебетового і кредитового оборотів,тобто доходів від усіх видів діяльності,що списані з рахунків обліку доходіа у порядку їх закриття,з витратами від усіх видів діяльності,т.ч. податком на прибуток,що списані з рахунків обліку витрат у порядку їх закриття.

Визначений на рахунку 79 наприкінці року фін. Результат від усіх видів діяльності списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки»

 

22.

Согласно с требованиями псбо9 «запасы» это материальные ресурсы, которые поступили, или изготовлены на предприятии, оцениваються по первоначальной цене. Формирование первоначальной цены производиться в зависимости от способа их посупления.

1. Покупка за отплату

Если мат ресурсы куплены согласно с договором поступления, или купли-продажу на условиях произвидения расчетов в денежной форме, то их изначальная стоимость состоит из следующих затрат:

сумм, уплачиваемых согласно договору поставщику;
сумм стоимости информационных, посреднических и других похожих услуг в связи с поиском и приобретением ресурсов;
сумм ввозной пошлины;
затрат на заготовку, погрузочно-разгрузочные работы, транспортирование ресурсов до места их использования, включая расходы по страхованию риска транспортировки;
сумм косвенных налогов, которые не возмещаются предприятию;
других расходов, непосредственно связанных с приобретением ресурсов и доведением их до состояния, в котором они пригодны для использования в запланированных целях.

Таким образом, первоначальная стоимость состоит из двух частей: покупной стоимости по ценам поставщиков и ТЗР.
Сумма ТЗР, которая обобщается на отдельном субсчете счета учета запасов, ежемесячно распределяется между суммой остатков запасов на конец отчетного месяца и суммой запасов, выбыли за отчетной месяц.
Сумма ТЗР, которая относится к выбывшим запасам, определяется как произведение среднего процента ТЗР и стоимости выбывших запасов с отражением ее на тех же счетах учета, в корреспонденции с которыми отражено выбытие этих запасов.
Средний процент ТЗР определяется делением суммы остатков ТЗР на начало отчетного месяца и ТЗР за отчетный месяц на сумму остатка запасов на начало месяца и поступивших за отчетный месяц.
2.Другие поступления. Могут быть также другие поступления материалов. Так, если предприятие использует в своей хозяйственной деятельности материальные ресурсы, которые производит собственными силами, то первоначальной стоимостью определяется себестоимость их производства.

Учет выбытия
Материальные ресурсы отпускаются со склада прежде всего, для осуществления основной операционной деятельности, то есть на изготовление продукции, выполнение работ или последующую реализацию.
Вопрос оценки выбытия запасов очень важно в условиях рынка, так как цены на материальные ресурсы часто меняются. Компании выбирают один из вариантов оценки, предложенные П (С) БУ 9 для их списания по так называемой фактической себестоимости, определение которой может осуществляться следующими способами:
1. Метод идентифицированной себестоимости предусматривает учет фактической себестоимости каждой конкретной единицы запасов. Этот метод используется для материальных ресурсов, которые имеют значительную стоимость, небольшую номенклатуру и используются для выполнения специальных заказов.
2.Метод средневзвешенной себестоимости предусматривает, что себестоимость каждой единицы запасов определяется путем деления суммарной стоимости остатка таких запасов на начало месяца и стоимости полученных в течение месяца запасов на их суммарное количество.
3.Метод ФИФО предполагает списание материальных ресурсов в такой последовательности, в которой они поступали на предприятие.
4.Метод ЛИФО предполагает, что первыми будут списываться запасы, поступившие последними, то есть в последовательности, противоположной их поступлению.
5.Методы нормативных затрат заключается в применении норм расходов на единицу продукции, устанавливаемые предприятиями с учетом нормального уровня использования запасов, труда, производственных мощностей и действующих цен. Нормы затрат и цены должны проверяться и пересматриваться для приближения их к фактическим.
6.Метод оценки по ценам реализации используется на предприятиях розничной торговли.

 

 

23.Предприятие в ходе своей хоз. деятельности могут осуществить разные виды деятельности. 1.Предприятие в ходе своей хоз. деятельности могут осуществить разные виды деятельности..Группировка видов деят.предусмотрения в «Положении стандартов бух.учета». В основн.деятельность входят: снабжение;производство;реализация или сбыт;управление. Виды деятельности: 1) обычная деятельность предпр.:операционная;финансовая;инвестиционная;основная прочая.

2)Черезвычайная деятельн.предприятия.

Под обычной деят. Понимают любую деятельность предприятия, а также операции,которые ее обеспечивают.Например:покупка,продажа товаров;сдача имущества в аренду;покупка,продажа валют.

Черезвычайной деятельностью считают такие операции, которые отличаються от обычной деятельности и происходят не часто или не регулярно.Например:стихийные бетствия,тех.аварии.

Но следует учитывать что одно и тоже событие может быть черезвычайным для одного и обычным для другого.Например:для страховых организаций аварии явл. Обычным событием.

Операционная деятельность – это основная деят.предприятия,приносящая ему доход, а так же прочая деятельность не являеться инвестиционной и финансовой.

К основной деятельности относяться операции,связанные с производством и реализации продукции,товаров,работ,услуг,которые явл.целью создания предприятия и обеспечивает основную долю его доходов.Например:для строительного предприятия - основная деятельность выполнение строительно-монтажных работ;торгового - покупка, продажа товаров;промышленного – производство и продажа продукции.

Прочая операционная деятельность включает в себя например операции по покупке-продаже валют; продажа излишних производственных запасов;сдача имущества в аренду, кроме случая,когда это основной вид деятельности;получение и уплата штрафов;выявление недостач;уценка материальных ценностей;проведение исследований, разработок и др.

Инвестиционная деятельность -это операции по преобретению и продаже необоротных активав, тоесть основных средств не рассматриваемых активов, а также финансовых инвестиций.

Финансовая деятельность – это деятельность, которая приводит к измениям размера и состава собственного и заемного капитала предприятия.Например получение кредита и его погашение;выпуск собственных акций;выпуск облигаций и т.д.

В рамках каждого вида деятельности у предприятия возникают определенные расходы,доходы и формируеться финансовый результат,который явл.обьектами учета.