Загальна характеристика радянської наукової школи бухгалтерського обліку

У СРСР була створена єдина радянська школа, яку у післявоєнний період очолювали московські вчені Н.Р. Вейцман, А.Ш. Маргуліс, В.Ф. Палій, С.К. Татур, А.Д. Шеремет.

Найбільша увага вчених приділялася трьом проблемам: госпрозрахунку, централізації і механізації.

Відповідно до принципу госпрозрахунку для кожного структурного підрозділу підприємства, наділеного правами юридичної особи, відкривався окремий баланс. Бухгалтерія повинна була розраховувати за кожним підрозділом фінансовий результат. При цьому кожен підрозділ повинен був приносити прибуток. Економічну ефективність деяких видів продукції контролював обласний комітет партії. Централізований контроль за ефективністю виробництва оказував негативний вплив, тому що перед бухгалтерами ставилася задача не мати збитків. Для цього бухгалтери частину непрямих витрат переносили зі збиткових видів виробів на високорентабельні.

На початку 60-х років особлива увага приділялася питанням організації обліку. У листопаді 1964 р. вийшла постанова Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо усунення недоліків в організації бухгалтерського обліку і посилення його ролі в здійсненні контролю в народному господарстві». З цього моменту почалася централізація обліку шляхом створення централізованих бухгалтерій.

Централізована бухгалтерія - це бухгалтерський апарат, що здійснював повний облік низки внутрістатутних підприємств зі збереженням їх госпрозрахункової самостійності.

Як переваги централізованої бухгалтерії виділяли:

1. Найбільш ефективний розподіл обов'язків між бухгалтерами;

2. Скорочення кількості бухгалтерів;

3. Підвищення продуктивності їхньої праці;

4. Скорочення термінів надання звітності;

5. Ліквідація внутрішніх розрахунків;

6. Ефективне використання обчислювальної техніки;

7. Посилення контролю за діяльністю МВО.

Два останніх моменти зазнавали критики. Деякі вчені стверджували, що ефективному використанню обчислювальної техніки сприяє створення АРМ бухгалтера (тобто децентралізація обліку), а видалення бухгалтерів від місць виникнення господарських операцій послабляє контрольні функції обліку.

З початку 90-х років спостерігалася тенденція до створення децентралізованих бухгалтерій. Причини створення окремих бухгалтерій у кожній госпрозрахунковій ланці (цеху, магазині, ларьку) виступали:

- посилення контролю;

- зменшення нестач;

- підвищення кваліфікації бухгалтерів;

- зменшення витрат на транспортування документів до централізованої бухгалтерії;

- збільшення аналітичних функцій бухгалтерів.

Із середини 50-х років одержує широке поширення механізація обліку. Ідеологом машинного обліку був Василь Іванович Ісаков (1913-1986 р.р.). Він сформував таблично-перфокарточну форму обліку і створив навчання про комплексну механізацію й автоматизацію обліку.

Використовуючи таблично-перфокарточну форму обліку бухгалтера розробляли класифікатори облікових номенклатур і системи кодування групових ознак.

Спочатку використовувалося два види машин:

1. Лічильно-клавішні (з ручним і автоматичним введенням інформації):

- підсумовуючі (бухгалтерські) - використовувалися для складання розрахунково-платіжних відомостей, зведених регістрів синтетичного й аналітичного обліку;

- обчислювальні (фактурні) – використовувалися для виписки рахунків-фактур, накладних.

2. Лічильно-перфораційні машини.

Застосування рахункових машин викликало суперечки щодо організації обліку. Зокрема виникало два питання:

1. Чи роздати клавішні машини бухгалтерам або зосередити в спеціальному бюро – обчислювальному центрі;

2. Чи організувати перфорацію в місцях формування первинних документів і відвозити на машинолічильні станції тільки перфокарти або відразу первинні документи.

Другим етапом розвитку машинного обліку є поява ЕОМ, яка була здатна здійснювати різні операції і обробляти великі обсяги інформації. Однак недоліками ЕОМ були: велика кількість обслуговуючого персоналу, необхідність кодування бухгалтерських документів, перевірки машинограм із поверненням неправильних. Крім того, постійне пересування документів між обчислювальним центром і бухгалтерією значно гальмувало облік.

В роки радянської влади розвивалися і паперові форми обліку. Так були одержали розповсюдження:

1. З 30-х р. - контрольно-шахова форма обліку (з 1946 р. вона називалася меморіально-ордерна);

2. У 50-і роки – журнально-ордерна форма обліку.

Бухгалтерів бентежило існування трьох видів обліку: бухгалтерського, оперативного і статистичного. Ці види обліку мали наступні розходження:

1. повинні відповідати цілям різних інстанцій, до яких треба здавати звітність;

2. різна оперативність облікових даних;

3. різні терміни зберігання інформації;

4. різна ступінь точності і деталізованості;

5. різна методологія обліку.

З 70-х років актуальним питанням стала можливість інтеграції (об'єднання) трьох видів обліку. Рух за інтеграцію обліку почав Еріх Карлович Гільде (1904-1983 р.р.). Він вважав, що «впровадження обчислювальної техніки стирає грань між видами обліку, тому що після фіксації будь-якої інформації і введення її в машину питання про результатну інформацію вирішується лише відповідно до потреб підприємства незалежно від того, до якого виду обліку відноситься ця інформація».

За інтеграцію виступали майже усі вчені. Спірним було тільки питання, який вид обліку стане базовим.

Думки різних груп вчених щодо інтеграції видів обліку надані в таблиці.

 

Е.К. Гільде, Б.І. Валуєв, В.І. Подольський, В.Б. Івашкевич	Базовим є бухгалтерський облік, що поглине спочатку оперативний, а потім і статистичний облік. Єдиний народногосподарський облік повинна була вести ЦРО.
І.І. Каракоз	Оперативний облік стане основним
І. Рудольф	Бухгалтерський облік є частиною статистики
М.Т. Білуха	Усі три види обліку рівноправні

 

Однак під час перебудови це питання перестало обговорюватися.

Сьогодні ми спостерігаємо, навпаки, диференціацію обліку, тому що з'явилися нові його види: фінансовий, управлінський, податковий, облік за міжнародними стандартами, незважаючи на те, що в Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” сказано, що підприємства повинні за даними бухгалтерського обліку складати статистичну і податкову звітність.

 

 

Питання для самоконтролю:

1. Вкажіть періоди розвитку облікової думки в Росії на початку ХХ ст. до початку ІІ світової війни.

2. Назвіть дати найбільш значимих подій, що вплинули на розвиток обліку соціалістичної Росії.

3. Які вимірники пропонувалося застосовувати в бухгалтерському обліку в період воєнного комунізму.

4. Чому в період НЕПа відбулося відродження класичних положень обліку.

5. Поясніть, чому в період НЕПа було видано безліч нормативно-правових документів.

6. Вкажіть основні задачі обліку в роки ВВВ і шляхи їх досягнення.

7. Опишіть стан обліку в післявоєнний період.

8. Яким об'єктам обліку приділялася особлива увага в післявоєнний період і чому.

9. Розкрійте сутність госпрозрахунку.

10. Зазначте недоліки та переваги централізації обліку.

11. Вкажіть етапи розвитку механізації обліку.

12. Вкажіть етапи розвитку паперових форм обліку.

13. Розкрійте шляхи інтеграції бухгалтерського, оперативного і статистичного обліків, що пропонувалися радянськими вченими.

 

Перелік тем рефератів до теми 5

 

1. Облік в Росії в період Громадянської війни.

2. В.І. Ленін - основоположник вчення про соціалістичний облік і контроль.

3. Перші кроки обліку в РФСР.

4. Облік в період НЕПу.

5. Процес автоматизації бухгалтерського обліку в період НЕП.

6. Особливості розвитку обліку в довоєнний період (до 1941р.).

7. Облік в період Великої Вітчизняної війни (1941-1945р.).

8. Облік в повоєнний період (1945-1991р.).

9. Розвиток обліку в сільському господарстві в радянський період.

10. Розвиток обліку в торгівлі за радянських часів.

11. Історія створення положення про головних бухгалтерів.

12. Західний вплив на радянську облікову думку.

13. Радянська наукова школа - загальні риси.

 

Тести до теми 5

1. Дайте характеристику стану обліку в перші роки радянської влади:

а) доведено, що ведення обліку необов'язково, тому він перестав існувати;

б) розроблялися нові способи та прийоми обліку, затверджувалися нові нормативні акти;

в) застосовувалися традиційні форми обліку та технічні прийоми. Ведення обліку регламентувалося старими нормативними актами.

 

2. Розповсюдження ідеї безгрошового обліку притаманно:

а) рокам громадянської війни;

б) періоду воєнного комунізму;

в) періоду НЕПа.

 

3. Які вимірники пропонували застосовувати в обліку романтики:

а) грошові;

б) трудові;

в) натуральні.

 

4. Основної ціллю бухгалтерського обліку в період НЕПа вважали:

а) забезпечення контролю за збереженням майна;

б) забезпечення контролю за використанням робочого часу;

 

в) надання можливості розраховувати госпрозрахункові показники діяльності підприємств;

г) надання можливості керувати працівниками.

 

5. Вибух творчої облікової думки вчених і працівників, який виражався шляхом проведення форумів, збільшенням кількості періодичних видань з обліку, відбувався:

а) в роки революції;

б) в період громадянської війни;

в) в роки НЕПа.

 

6. Першим нормативним документом, виданим Радянською владою, який визначав групову номенклатуру рахунків і типові форми звітності, був:

а) Основні положення обліку майна (13 липня 1918 р.);

б) Основні положення з державного рахівництва і звітності (1920 р.);

в) Положення про рахівництво і звітність (6 квітня 1922 р.);

г) Декрет “Про державні промислові підприємства, що діють на засадах комерційного розрахунку” (10 вересня 1926 р.).

 

7. Зазначте риси, притаманні стану обліку в роки НЕПа:

а) відсутня єдина грошова одиниця, тому облік вівся у натуральних вимірниках;

б) існування великої кількості нормативних документів з питань обліку, які найчастіше суперечили один одному;

в) відсутність нормативного регулювання порядку ведення обліку.

 

8. Яки вимоги висувалися до облікової інформації в часи Великої вітчизняної війни:

а) оперативність;

б) аналітичність;

в) точність.

 

9. В післявоєнні роки особлива увага приділялася облікові:

а) грошових коштів, матеріальних цінностей, доходів та витрат підприємств;

б) матеріальних цінностей, доходів та витрат підприємств, собівартості капітальних робіт;

в) матеріальних цінностей, собівартості капітальних робіт, праці та зарплати.

 

10. Карточно-копіювальна система обліку ТМЦ, що застосовувалася в післявоєнні роки, припускала:

а) ведення обліку ТМЦ на складах і в бухгалтерії в кількісно-вартісному вираженні;

б) ведення обліку ТМЦ на складах в кількісному вираженні, а в бухгалтерії – в вартісному;

в) ведення обліку ТМЦ на складах в кількісному вираженні, а в бухгалтерії – в кількісно-вартісному.

 

11. Розрахунок фінансового результату за кожним підрозділом підприємства – це основний принцип:

а) госпрозрахунку;

б) централізації обліку;

в) кошторисного обліку.

 

12. Зазначте переваги централізації обліку:

а) підвищення продуктивності праці бухгалтерів;

б) скорочення кількості бухгалтерів;

в) підвищення кваліфікації бухгалтерів;

г) зменшення нестач;

д) скорочення термінів надання звітності.

 

13. Таблично-перфокарточну форму обліку сформував:

а) Е.К. Гільде;

б) В.І. Ісаков;

в) М.Т. Білуха.

 

14. Першими машинами, що застосовувалися в обліку, були:

а) електро-обчислювальні машини;

б) лічильно-клавішні та лічильно-перфораційні машини;

в) персональні комп’ютери.

 

 

ТЕМА 6. РОЗВИТОК БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УКРАЇНІ

 

1. Зародження бухгалтерського обліку в Україні.

2. Розвиток обліку в кінці 15 – 19 ст.

3. Бухгалтерський облік в Україні в 20 ст. (до 1999 р.)

4. Розвиток бухгалтерського обліку після введення П(С)БО в Україні

Цільова настанова

Після вивчення теми студенти повинні знати:

ü Передумови виникнення бухгалтерського обліку в Україні;

ü Основні історичні події, які впливали на становлення обліку в Київській Русі;

ü Особливості впливу християнства на розвиток облікової науки в Київській державі;

ü Стан бухгалтерського обліку в країні за часів Запорізької Січі;

ü Характер впливу іноземних бухгалтерських шкіл на обліковий процес в Україні;

ü Найбільш значні моменти (етапи) розвитку обліку в Україні в 19 – 20 ст.;

ü Особливості сучасного розвитку бухгалтерського обліку в Україні після введення П(С)БО.