Зовнішня політика та міжнародні відносини

1. Міжнародні відносини та зовнішня політика держави: сутність, види, принципи та суб’єкти. Поняття «сили держави» на міжнародній арені.

2. Типологія та причини міжнародних конфліктів, шляхи їх врегулювання.

3. Міжнародний тероризм як проблема сучасного міжнародного процесу.

 

Література

1. Асиметрія міжнародних відносин /Під ред. Перепелиці Г.М., Субтельного О.М. – К.: Вид. дім «Стилос», 2005. – 555с.

2. Бруз В. С. ООН: врегулювання міжнародних конфліктів. – К., 1993.

3. Гелей С., Рутар С. Основи політології. – Львів: Світ, 2001.

4. Гуменюк Б. Міжнародні організації: загальні питання //Політика і час.–1998. – № 2.

5. Декларация о глобальных усилиях по борьбе с терроризмом, 12 ноября 2001г. - www.un.org/russian/documen/declarat/terrorism.htm

6. Демчук П.О. Міжнародні відносини та проблеми євроатлантичної інтеграції. Навч. посіб. – К.: ППП, 2004. – 264с.

7. Ильинский И.М. О терроре и терроризме. М., 2001.

8. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин. – Львів, 1995.

9. ЛакерУ. Терроризм эпохи постмодернизма // США:економика, политика, идеология. - 1997. - № 2.

10. Ланцов С.А. Террор и террористы. СПб., 2004

11. Ларионов В. В.Модели войны, модели безопасности //Мировая экономика и междунар. отношения. – 1990. – № 10.

12. Маддісон В. В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин. – К., 1997.

13. Мальський М.З., Мацях М.М. Теорія міжнародних відносин: підручник. – 2-ге вид., доп. та випр. – К.:Кобза, 2003.

14. Політологія /Навч. посібник /О.О.Волинець, М.П.Гетьманчук, В.В.Гулай, С.І.Дорошенко, І.Р.Малик, О.Ю.Мороз, Р.Я.Пасічник, О.В.Піскорський, П.П.Ткачук, В.І.Харченко. – Серія „Дистанційне навчання”. – № 28. – Львів: Видавництво НУ „Львівська політехніка”, 2005. – 360 с.

15. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика /А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

16. Рябов С. Г.Теорія міжнародної політики //Політологічні читання. – 1995. – № 1.

17. Соловьев Э.Г. Трансформация террористических организаций в условиях глобализации. М.: ЛЕНАНД-URSS, 2006.

18. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию. Или переговоры без поражения. – М., 1992.

19. Цимбалістий В.Ф. Теорія міжнародних відносин: Навчальний посібник. – 3-тє вид., доп. та випр. – Львів: Новий світ – 2007. – 360 с.

20. Цыганков П.А. Теория международных отношений. – М., 2003.

21. Шевченко О. Збройні конфлікти та шляхи їх врегулювання //Соціальна психологія. – 2005. – №2. – С. 28–37.

22. Шепелєв М.А. Теорія міжнародних відносин: Підручник. – К.: Вища школа, 2004. – 622с.

23. Шмелева M. И.Терроризм эпохи глобализма: глобальный терроризм как феномен современного мирового политического процесса // Світова цивілізація і міжнар. відносини. - Д., 2001. - № 2.

24. Эмин В. Г.Региональные конфликты и международные организации. – М., 1991.

25. Энциклопедия международных организаций. Т. 1. Международные межправительственные организации. – СПб., 2003.

26. Юхананов Ю. А. Локальные международные конфликты: опыт системного анализа //Моделирование процессов мирового развития и сотрудничества. – М., 1991.

 

Методичні вказівки

Відомо, що незалежні держави не розвиваються у вакуумі, адже взаємодіють одна з одною та виступають суб′єктами політики вищого рівня – міжнародної. На цьому рівні держави втілюють свої національні та державні інтереси, які являють собою усвідомленні потреби держави та відображення їх у діяльності її лідерів. Розглядаючи перше питання слід охарактеризувати суть та специфіку міжнародних відносин та зовнішньої політики держави, визначити їх види та принципи реалізації. Цілісність розгляду даної теми вимагає визначення природи міжнародної політики та її відмінностей від внутрішньої, а особливо характеру їх взаємозв′язків та взаємозалежностей. Окремо слід розглянути роль не тільки незалежних держав як суб′єктів міжнародних відносин, а й різноманітні економічні, воєнні та торгові союзи, що вони утворюють, а також міжнародні урядові та неурядові організації, транснаціональні корпорації як важливих акторів міжнародних відносин [1; 3, с. 277–288; 4;5; 8, с. 5–27; 9; 12; 13; 15, с. 534–549; 16; 19; 22, с. 10–23, 282–310; 25].

Розгляд другого питання слід розпочати із з′ясування суті політичного конфлікту, а згодом і сутності та причин міжнародних конфліктів. Особливу увагу слід зосередити на типах міжнародних конфліктів, процесах їх розвитку. У цьому питанні також слід проаналізувати основні шляхи регулювання та подолання міжнародних конфліктів, особливо приділити увагу міжнародним переговорам [2; 11; 12; 13, с. 444–486; 14, с. 306–310; 15, с. 545–549; 18; 19; 20; 21; 22, с. 354–376; 24; 26].

У третьому питанні слід проаналізувати особливості міжнародного тероризму, визначити його причини та обставини виникнення терористичних актів, виявити небезпеки таких дій у сучасному світі. Особливо слід наголосити на намаганнях світової спільноти протистояти виявам міжнародного тероризму та визначити способи перешкоджання йому [2; 5; 7; 10; 17; 23].

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 20

УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

1. Становлення України як суб’єкта міжнародних відносин.

2. Національні інтереси та головні завдання зовнішньої політики України.

3. Основні фактори державної сили (впливу) України на міжнародній арені.

 

Література

1. Актуальні питання євроатлантичної інтеграції України: Зб. наук. праць /За заг. ред. В.П.Горбуліна. – К.: ДП «Євроатлантикінформ», 2005. – Вип. 5.

2. Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: Матеріали регіон. наук.-практ. конф. (17 трав. 2004 р., м. Дніпропетровськ) /Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр.; [Редкол.: Л.Л.Прокопенко (голов. ред.) та ін.]. − Д., 2004. – 146 с.

3. Андрущенко С.В. Україна в сучасному геополітичному середовищі: Монографія. – К.: Логос, 2005. – 286с.

4. Барановський Ф. Євроатлантична інтеграція України - крок у майбутнє //Екон. часопис. − 2005. − № 11-12. − c.22-23.

5. Бжезінський З. Україна у геостратегічному контексті. – К.: ВД «Києво–Могилян. Акад.», 2006. – 102с.

6. Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України. – Броди: Просвіта, 2001. – 300с.

7. Гнаткович О.Д. Євроінтеграція України. Проблеми трансформації: Наук.-навч. вид. – Л.: ПАІС, 2005. – 80с.

8. Голуб Н.В., Клімкін П.А. Україна та міжнародні організації. – К., 2003.

9. Зовнішня політика України – 2006: стратегічні оцінки, прогнози та пріоритети /За ред. Г.М.Перепелиці. − К.: ВД „Стилос”, 2007. − 272 с.

10. Концепція (основи державної політики) національної безпеки України: геополітичні пріоритети і сценарії розвитку. – К., 1999.

11. Кремень В. Г. та ін. Україна в контексті глобалізму. – К., 1998.

12. Основні напрямки зовнішньої політики України, 2 липня 1993 //Голос України. – 1993. – 24 липня.

13. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Генеза. – 1997. – 395 с.

14. Політологія /Навч. посібник /О.О.Волинець, М.П.Гетьманчук, В.В.Гулай, С.І.Дорошенко, І.Р.Малик, О.Ю.Мороз, Р.Я.Пасічник, О.В.Піскорський, П.П.Ткачук, В.І.Харченко. – Серія „Дистанційне навчання”. – № 28. – Львів: Видавництво НУ „Львівська політехніка”, 2005. – 360 с.

15. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика /А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

16. Ткачов В. Європейська та євроатлантична інтеграція в контексті національної безпеки України: Розширення відносин з НАТО для України ї запорукою її успішного наближення до ЄС //Військо України. − 2005. − № 11. − c. 6-9.

17. Чекаленко Л. Зовнішня політика і безпека України. – К., 2004. – 352с.

18. Щербак Ю. Україна: виклик і вибір. Перспективи України в глобалізованому світі ХХІ ст. − К., 2003.

 

Методичні вказівки

Із здобуттям незалежності Україна отримала всі підстави вважатися одним із суб′єктів міднародних відносин, які творять цілісну та впорядковану систему міжнародного співтовариства. У першому питання слід розглянути як відбувалося та триває й досі визнання сучасним світом України як суб′єкта міжнародного права, як здійснюються безпосередні зносини з іншими державами та міжнародними організаціями, як відбувається процес приєднання до міжнародних договорів, вирішуються питання війни та миру. Слід проаналізувати основні віхи становлення України як міжнародного актора [3; 5; 6; 8; 11; 13, с. 138–139; 14, с. 319–326; 15, с. 553–559; 18].

У статті 18 Конституції України визначено, що зовнішньополітична діяльність нашої держави направлена на забезпечення її національних інтересів і безпеки, шляхом підтримки мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства у відповідності з принципами міжнародногоправа,логікою еволюції загальнолюдської цмвілізації. У другому питанні слід проаналізувати основні завдання зовнішньої політики України, визначити її пріоритети. Особливу увагу слід звернути на основні фактори сили нашої держави на міжнародній арені [1; 2; 4; 7; 9; 10; 12; 14, с. 326–335; 15, с. 560–596; 16; 17].

У третьому питанні слід порівняти основні об′єктивні та суб′єктивні фактори (політичні, економічні, військові, людські, культурні), від яких залежить реалізація національних інтересів України та які визначають державну силу України, її впливовість на міжнародній арені [3; 5; 6; 9; 15, с. 561–568; 16; 17; 18].