Причини травматизму на заняттях гімнастикою

Травми при заняттях гімнастикою частіше за все виникають у результаті порушення відповідних вимог щодо організації і проведення занять викладачами й дотримання цих вимог учнями.

Головними причинами травматизму є:

1.Порушення санітарно-гігієнічних умов:

- світлового й температурного режиму (світло має бути не менше, ніж 50 люксів на рівні підлоги; температура в залі – не менше ніж 15–17º С);

- чистоти та сухості підлоги (вода на підлозі, сміття тощо);

- немає притоку свіжого повітря (необхідно провітрювання до й після кожного заняття).

2. Непідготовленість місць занять і несистематична перевірка спортивних приладів:

- гімнастичні мати мають бути укладені не тільки на місцях зіскоку, а й на місцях можливого падіння того, хто займається на приладі;

- перевірку спортивних приладів необхідно проводити не епізодично, а перед кожним заняттям і спортивним змаганням; один раз на рік складати акт перевірки справності обладнання відповідно до вимог;

3. Недоліки в організації занять:

- відсутність розминки;

- спрямування уваги тих, хто займається, на другорядні речі;

- розподіл учнів на групи без урахування рівня їх підготовленості (фізичної, технічної, методичної);

- несистематичне та неорганізоване відвідування занять.

4. Порушення методики й недотримання принципів навчання (60% усіх

травм):

- недооцінення значення розминки; рівня фізичної підготовленості;

- швидкій перехід від легких (простих) вправ до складних (відсутність або майже відсутність алгоритму навчання);

- недостатня інформація щодо технічних характеристик рухових дій, що розучуються;

- відсутність індивідуального та диференційованого підходу;

- порушення принципів доступності, систематичності та регулярності занять.

5. Недостатня виховна робота з учнями:

- відсутність відповідальності та свідомого ставлення до занять;

- нетовариське ставлення один до одного;

- сторонні розмови та використання мобільних телефонів, які відволікають і знижують зосередженість учнів;

- кепкування, сміх, недоречні репліки;

- відсутність спортивного одягу та взуття, наявність прикрас (браслетів, ланцюжків, великих сережок), розпущеного довгого волосся тощо;

- недотримання особистої гігієни.

6. Недооцінення або невірне використання прийомів страховки:

- неправильне обране місце для страховки та допомоги;

- переоцінка того, хто виконує гімнастичну вправу, своїх можливостей;

- погана реакція того, хто страхує, на необхідність швидкого надання допомоги.

7. Відсутність систематичного медичного контролю та самоконтролю:

- ігнорування системи лікарсько-педагогічного контролю;

- заняття гімнастикою у хворобливому стані, з недолікованими травмами;

- заняття в стані перевтоми або порушення режиму (недоспав, добре поїв, перепив тощо).

Причини травматизму на заняттях гімнастикою необхідно знати для того, щоб попередити виникнення травм.

Найпоширенішими травмами під час занять вільними вправами є ушкодження гомілкового та лучезап’ясного суглобів. Засобом попередження цього є застосування підготовчих і спеціальних вправ.

Заняття акробатикою можуть призвести до травм шийного суглоба, зап’ястку, поперекового відділу, хребтового стовбура.

При заняттях на колоді травми виникають частіше за все при падінні з неї та під час приземлення після зіскоків. Необхідно не форсувати навчання гімнастичним вправам, а поступово їх ускладнювати (вивчити їх на підлозі, гімнастичній лаві, низькій колоді, високій колоді).

Причиною травм на поперечині та брусах частіше за все є недостатня фізична й технічна підготовленість учнів і невміла страховка.

Відомо, що 30% ушкоджень під час занять на гімнастичних кільцях пов’язані з викрутами в плечових суглобах. Для попередження цього необхідна гарна розминка плечових суглобів, знання та дотримання техніки виконання вправ на кільцях.

Найпоширеніші травми при виконанні вправ на коні пов’язані з травмами пальців рук, ліктьових суглобів, лучезап’ясних суглобів.

При опорному стрибку частіше за все травми виникають під час приземлення. Для запобігання травм необхідна гарна розминка стоп, кистей рук, дотримання техніки виконання вправ і правильна страховка.

Заходи, спрямовані на попередження травм

Для попередження травм при заняттях гімнастикою необхідно:

1. Суворо дотримуватись розкладу і плану занять.

2. Проводити вступний і поточний інструктажі учнів з техніки безпеки під час занять гімнастикою.

3. Установлювати гімнастичні прилади на такій відстані, щоб запобігати зіткненню між тими, хто займається.

4. Підготувати місця занять (перевірити кріплення приладів та обладнання, укладку гімнастичних матів).

5. Правильно розміщувати учнів у залі; не дозволяти самостійний перехід від одного виду багатоборства до іншого; залазити на гімнастичні прилади без дозволу вчителя.

6. Виховувати в учнів усвідомлену дисципліну, вимагати від них точного і своєчасного виконання всіх команд, розпоряджень і вказівок педагога.

7. Дотримуватись певної послідовності в опануванні гімнастичних вправ відповідно до віку, статі, рівня фізичної підготовленості, стану здоров’я, індивідуальних психологічних особливостей тих, хто займається гімнастикою.

8. Забезпечувати постійний контроль за діями кожного учня; страховку та допомогу при виконанні складних гімнастичних елементів.

9. Не допускати перевтомлення на заняттях гімнастикою (розучувати нові гімнастичні елементи, вправи на координацію на початку основної частини уроку або заняття, чергувати фізичне навантаження.

10. Для зменшення скользіння при роботі на гімнастичних приладах необхідно змащувати руки магнезією (на брусах, поперечині, коні з ручками, кільцях); взуття – каніфоллю (на опорному стрибку, колоді).

Вимоги до спортивної форми, взуття

Спортивна форма застерігає організм тих, хто займається, від переохолодження, механічних пошкоджень і забруднення. Вона має бути чистою, легкою, зручною, добре підігнаною по статурі та разом з тим не стиснювати рухи, а також відповідати гігієнічним вимогам: мати теплозахисні властивості, повітропроникність, гігроскопічність, водомісткість та еластичність.

У теплий період року під час занять гімнастикою рекомендується одягати майку або футболку, спортивні труси й бавовняні носки; у холодний – спортивний костюм і шерстяні носки.

Взуття для занять гімнастикою в навчальних закладах різного типу має бути чистим, легким, зручним і відповідати вимогам цього виду спорту. Для цього застосовуються чешки або спеціальні гімнастичні капці.

 

Страховка та допомога. Види допомоги

Страховка – готовність викладача або учня своєчасно надати допомогу тому, хто займається, у разі невдалої спроби.

 

Допомога – фізична дія викладача або того, хто страхує, відносно того, хто займається, яка застосовується у разі невдалої спроби виконання гімнастичної вправи з метою запобігання падінь і травм, а також для правильного засвоєння техніки ïï виконання.

 

Страховка та допомога дають учням змогу оволодіти технікою гімнастичних вправ і запобігати травмам. Кожна з них мають свої особливості залежно від цільового призначення. Метою страховки є забезпечення безпеки того, хто займається, під час виконання певної гімнастичної вправи. У разі застосування різних видів фізичної допомоги в тих, хто займається, формується правильне рухове уявлення про виконання руху.

Уміле і своєчасне використання страховки та допомоги скорочує строки навчання, дає учням змогу подолати психологічний бар’єр, сприяє підвищенню ефективності процесу навчання гімнастичних вправ.

Паралельно із засвоєнням техніки виконання гімнастичних вправ необхідно навчати і прийомам страховки та допомоги. При цьому викладач має здійснювати їх з одного боку, а студент – з іншого.

Види фізичної допомоги

1. Підтримка.

2. Підштовхування.

3. Проводка за рухом.

4. Обкрутка.

 

Підтримка(фіксація) – допомога для фіксування вихідних, проміжних і кінцевих положень, коли учень неправильно докладає свої зусилля.

Підштовхування – короткочасна допомога за ходом виконання окремих фаз руху, яка застосовується як правило в найбільш складній його частині.

 

Проводка за рухом – напрямна допомога в процесі уповільненого руху, яка полегшує опанування руху в цілому.

 

Обкрутка –напрямна допомога без утрати швидкості руху.

 

Як правило, допомога застосовується на початковому етапі навчання новій гімнастичній вправі. За мірою оволодіння її технікою допомога замінюється страховкою.

Якщо учень упав з приладу і при цьому не отримав фізичної травми, то необхідно відразу повторити елемент з допомогою для того, щоб не сформувався психологічний бар’єр. Прийоми мотивації до виконання: наказ, переконання.

Вимоги до того, хто страхує (вчитель, студент)

Той, хто страхує, має добре знати техніку виконання вправ, різновиди фізичної допомоги, індивідуальні особливості учнів; правильно обирати місце для страховки та допомоги, бути уважним і своєчасно та адекватно реагувати при можливих і випадкових зривах та падіннях.

Тим, хто займається, слід опанувати прийоми самостраховки.

Самостраховка – уміння самостійно виходити з небезпечних положень, зупинивши виконання вправи або замінюючи її задля попередження можливих травм.

 

Прийоми самостраховки

· зупинка руху;

· зіскок з приладу;

· закріплення вправи;

· виконання додаткових рухів;

· створення додаткової опори о прилад;

· при приземленні під час падіння перехід у перекат або перекид вперед або назад залежно від напряму падіння; при падінні на бік необхідно прижати руки до тіла та напружити м’язи.