А. Перелік і тематика оглядових лекцій та семінарських занять для заочної форми навчання



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

А. Перелік і тематика оглядових лекцій та семінарських занять для заочної форми навчання



№ теми Тема заняття Кількість годин
лекції семінарські
1, 2, 3 Вікова психологія як практична галузь знань. Історія становлення вікової психології. Особливості психологічного обстеження осіб різного віку  
Онтогенез психіки людини: основні поняття  
Вікова періодизація психічного розвитку людини  
6, 7 Психофізіологічний розвиток дитини у пренатальному періоді та в періоді новонародженого (0–1 місяць). Психологія немовлят (1 місяць–2 роки)  
8, 9 Психологія раннього дитинства (2–6 років). Психологія пізнього дитинства (6–12 років)
Психологія підлітків (12–15 років)
Психологія юнацтва (15–21 рік)
12, 13, 14 Психологія ранньої дорослості (21–40 років). Психологія середньої дорослості (40–60 років). Психологія пізньої дорослості (понад 60 років)  
  Усього:

 

КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ ДЛЯ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ВАРІАНТ 1

Батьки Аркадія мають вищу освіту і займають дуже престижні посади. Аркадій – первісток, з яким у них були пов’язані дуже великі надії. Вже у молодших класах музичної школи він вирізнявся серед маленьких скрипалів „дорослим звуком”. Рано почав писати музичні мініатюри. Йому все більше подобалось здивування, яке він читав в очах оточуючих.

Батьки часто хвилювались з приводу здоров’я хлопчика. У дошкільному віці він мав струс головного мозку (впав з даху сарая під час літніх канікул). З того часу його оберігали від будь-якої небезпеки. Його життя нагадувало акваріум, а сам Аркадій – дорогоцінну рибку, яка викликала захоплення і заздрощі.

Після 8-го класу Аркадій поступив до музичного училища. Тут все було по іншому. Найбільш незвичним було те, що ніхто не вважав його винятковою дитиною. Його примушували робити те, що йому зовсім не подобалось. Викладач музики не сприймав серйозно його суджень й інтерпретації музичних творів.

Напередодні екзамену стосунки між Аркадієм та викладачем музики переросли у конфлікт. Хлопцеві пред’явили ультиматум: або він візьме до уваги всі зауваження викладача, або його не допустять до іспиту. Вдома Аркадій заявив, що більше не буде терпіти „цю бездарність” і що його ноги більше не буде у музучилищі.

Мати зрозуміла, що без училища розвіється її мрія про консерваторію і велике музичне майбутнє сина. Її спроба вплинути на педагогів не призвела до успіху. Тоді вона переключилась на сина. Однак син звинуватив її у лицемірстві і марнославстві. Він ганьбив всіх і усе.

Батько не витримав і уперше в житті побив свого 15-річного сина. Аркадій з горящими від ненависті очима прокляв батьків і закрився у своїй кімнаті. Коли його викрики з-за дверей припинились, батьки настрашились і висадили двері. Хлопець поспішно складав щось у рюкзак, ігноруючи їхні запитання. Візит до психіатра показав, що хлопець не має ознак психоза.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Хто з діючих осіб потребує психологічної допомоги? Які психологічні проблеми вони мають?

3.Які порушення особистісної сфери має підліток і у чому їхні причини?

4.Яку допомогу у даній ситуації може надати психолог?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

ВАРІАНТ 2

До шкільного психолога звернулась жінка. Її син-старшокласник Максим вчиться у сусідній школі. Однак вона звернулась до психолога саме цієї школи, бо ніколи б не наважилась прийти до школи сина з подібним звертанням. Жінка скаржилась на сина, що він погано себе поводить і дуже погано ставиться до неї. Останнім часом, коли до закінчення школи залишилось близько півроку, Максим почав прогулювати заняття, а тепер і зовсім закинув навчання. На критику і навіть дружні поради відповідає грубістю. Мати переконана, що в сина не все гаразд з психікою.

Виховувала вона його сама, без батька. З чоловіком розлучилась, будучи вагітною. Стверджує, що синові нічого не шкодувала, все життя ні у чому не відмовляла. Навіть заміж через нього не вийшла (ця думка рефреном проходила через все оповідання матері).

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Сформулюйте гіпотези стосовно можливих причин поведінки юнака.

3.Що, на Вашу думку, слід вияснити психологу про Максима?

4.Знайдіть шляхи покращення психологічної ситуації.

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

ВАРІАНТ 3

Батьки хотіли хлопчика і тому надмірна емоційність доньки, її бажання приласкатись – таке природнє для дівчинки, їх дратувало. Вони були надто строги і навіть фізично карали дитину; ставились до доньки так, ніби-то вона була неслухняним і впертим хлопчиськом. Особливо цим вирізнявся батько, який вважав себе неповноцінним через народження доньки. Крім того в сім’ї жила деспотична бабця, яка постійно давала онучці поради і вказівки. Поступово дівчинка, зі слів батьків, ставала все більш збудливою, капризною, нетерплячою і впертою.

З 4-річною дочкою батьки звернулись в психологічну консультацію. Під час бесіди з’ясувалось, що дівчинки не вважає своїх батьків строгими і не має до них недружелюбного ставлення. Однак під час гри вона проявили панічний старх перед Бабою Ягою і Кощеєм, а з тварин дуже боялась вовка. На питання, чому вона не боїться ведмедя, відповіла, що він добрий. Інші казкові персонажі були в її уявленні недобрими і жорстокими.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Як допомогти дитині подолати страхи?

3.Які небажані наслідки у розвитку особистості дівчинки може мати така батьківська позиція (зокрема, батька)?

4.Як можна це подолати?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

ВАРІАНТ 4

Батько 15-річного хлопця скаржиться на боягузтво і сором’язливість свого сина. Ці якості хлопець мав з раннього дитинства. Батько давно намагався боротись з ними. Він примушував хлопця долати свій страх: кидав його у воду у глибині, щоб навчити плавати, посилав одного увечері до лісу. Хлопець боявся, плакав, однак батько наполягав на своєму, виховуючи у ньому „мужчину”. Незважаючи на все це, хлопець залишався нерішучим і боягузливим. Він так і не навчився долати свої страхи. Більше того, з роками вони посилювались.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.До яких наслідків може призвести такий стереотип виховання?

3.На що у першу чергу має бути спрямована консультативна допомога?

4.Який із способів подолання дитячих страхів доцільно запропонувати у даному випадку?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

 

ВАРІАНТ 5

До психолога-консультанта звернулась мати Володі (8 років) зі скаргою на порушення поведінки в школі і вдома. Хлопець недисциплінований і дратівливий. Йому характерна афективна збудливість, під час якої хлопчик стає агресивним, б’є дітей, рве книжки і зошити, намагається розбити скло, погрожує, що викинеться з вікна. Коли мати його карає, б’є посуду, замахується на неї, іноді втікає з дому і до ночі пропадає на вулиці.

Володя народився від другої вагітності (перша закінчилась викиднем), яка мала важкий перебіг. У перші роки життя хлопець відставав у розвитку мовлення. Вирізнявся руховою розгальмованістю, надмірною рухливістю, часто відволікався.

Коли Володі було 7 років, мати ролучилась з чоловіком – хронічним алкоголіком. Батько переїхав жити до своєї матері. У даний час хлопець живе з мамою і бабцею. Обстановка у сім’ї неспокійна, бо батько часто приходить, скандалить і лаїться нецензурними словами. Коли батька немає, хлопець сумує за ним, сердиться на маму за те, що вона його вигнала, пробує дзвонити йому по телефону і розшукувати його. Коли ж батько приходить п’яним і свариться з мамою, Володя кричить, захищає маму, накидується на батька.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Проаналізуйте ситуацію психічного розвитку дитини.

3.До яких психологічних наслідків розвитку особистості хлопця може призвести сімейний конфлікт?

4.Як їм можна запобігти?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

ВАРІАНТ 6

Олесь (5-ти класник) – незграбний, в окулярах, негативно реагує на зауваження, відразу підвищує голос, плаче, втікає з класу. На уроках думає дуже повільно. Справляє враження слабо розвинутої дитини. Переважає оцінка 4 (за 12-ти бальною шкалою).

З однокласниками стосунки не склались. Сидить сам за останньою партою, незважаючи на поганий зір. Друзів ні в школі, ні на дворі не має. Переважно мовчить, за власною ініціативою ні до кого не звертається. Всім своїм виглядом дає зрозуміти, що йому ніхто не потрібний. Особливо напружені стосунки з дівчатами. Складається враження, що він їх ненавидить. Одного разу розізлившись, він одній з однокласниць вивихнув руку.

Сім’я Олеся на перший погляд благополучна: мати і батько уважні, добрі, про дітей турбуються, вдома є все, що необхідно для їхнього розвитку. Коли Олесю було 4 роки, в нього з’явилась сестричка, від народження хвора на дитячий церебральний параліч. В результаті Олесь перестав бути улюбленцем сім’ї, тому що батьків відволікала турбота про здоров’я доньки. Вони і тепер приділяють їй значну увагу, а хлопцю надана певна самостійність. Правда, він нею не особливо користується, так як через ожиріння діти дражнять його, і він ні з ким не дружить.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Проінтерпретуйте психологічні особливості поведінки Олеся.

3.З чим пов’язані особливості його особистості?

4.У якій спосіб можна допомогти дитині?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

ВАРІАНТ 7

До психолога-консультанта звернулась Ірина Д., старший науковий співробітник одного з Науково-дослідних інститутів. Вона скаржилась на паралізуючий силу волі страх смерті і постійну напруженість. Самостійних спроб розібратись у суті проблеми Ірина Д. не робила.

Після ретельного психологічного обстеження виявилось, що, з одного боку, їй характерний гнучкий інтелект, ретельність, різнобічна творча обдарованість, самодисципліна, контактність. З другого, в цієї розумної і чесної людини за одним з тестів виявився високий показник „шкали неправди”, що у загальному контексті всіх отриманих даних свідчить про погане саморозуміння.

Анамнез життєвого шляху показав, що у дитинстві мати її била настільки жорстоко, що сусіди віднімали її в неї. Вона показувала їй приготовлений шнурочок і погрожувала повісити, якщо дівчинка не буде називати вітчима татом. Іринка плакала, повзала, задихалась. І назвала вітчима татом, правда єдиний раз у житті.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Які причини психологічних труднощів клієнтки?

3.Сформулюйте консультативну задачу для психолога у даній ситуації.

4.Як допомогти жінці?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

 

ВАРІАНТ 8

До психолога-консультанта звернувся мужчина років 30-35. Років 10 тому до нього на вокзалі підійшов маленький циган і попросив грошей. Коли мужчина відповів, що грошей немає, циган сказав, що якщо він не має грошей, то й життя не буде мати. З того часу ці слова переслідують його тоді, коли з ним щось трапляється. Потрапив в автокатастрофу – це за те, що не дав циганчатові грошей; поламав ногу – це також розплата за теж ж саме, і так кожного разу. А неприємності трапляються достатньо часто. Клієнт просить поради, як забути ці слова.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Дайте психологічну характеристику проблем клієнта.

3.Як клієнтові забути слова маленького цигана?

4.Запропонуйте декілька корекційних заходів для першої консультативної бесіди.

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

ВАРІАНТ 9

Після лекції про проблеми психології особистості вчителька хімії, яка недавно перейшла з підприємства на роботу в школу, прислала психологу записку такого змісту: „Порадьте, як позбутися почуття неадекватності, гострого відчуття незадоволення собою. Я відчуваю всюди свою невідповідність. Мені здається, що мій чоловік міг би вибрати собі жінки, кращу за мене; що не вмію як слід вбиратися; що виглядаю, як „мокра курка”; весь час хочу десь заховатись; за урок, який веду, більше двійкі собі не поставлю і т.п. Розумом розумію, що я така, як і всі, однак відчуття неадекватності, незадоволення собою весь час мене переслідує. Я не можу цього подолати. Я не лише хочу позбутись таких відчуттів, але й зрозуміти, звідки вони взялись.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Які гіпотези стосовно інтерпретації проблем вчительки хімії можна сформулювати після ознайомлення з письмовим запитом?

3.Яку додаткову інформацію бажано отримати до початку очного консультування?

4.На яку сферу психіки слід звернути увагу насамперед при першій бесіді?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

 

ВАРІАНТ 10

У службу знайомств звернувся Ігор (20 років). Він хотів познайомитись з доброю дівчиною. Мова йшла про це, однак за основним запитом можна було вгадати щось інше. Відчувалось, що хлопець був у кризовому стані і за рахунок зовнішніх змін намагався досягти внутрішньої рівноваги.

Ігор – єдиний син у сім’ї. Незважаючи на добрі здібності, після школи далі ніде не поступав. Служив в армії. Повернувся на завод. Однак робота ентузіазму не викликала, хоча забезпечувала достатній заробіток. Вдома почував себе дискомфортно. Дратували скандали і п’янки батьків, їхня бездуховність і вузкість життєвих інтересів. Проте це був рідний дім і йти було нікуди. Надійних друзів серед чоловіків не було, з жінками також стосунки не зав’язувались. Його „симпатія” збиралась одружуватись з іншим. Складалось враження, що після служби в армії Ігор опинився у тупіку.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Дайте психологічну характеристику стану хлопця.

3.Зазначте декілька напрямків роботи з клієнтом.

4.Які б теми психологічного буття Ви б обговорювали під час бесіди з хлопцем?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

ВАРІАНТ 11

Анатолій Ж. (31 рік), слюсар-монтажник, мав спробу справжнього суїциду. Упродовж 6 років проживав разом з Віолеттою Е. (33 роки), журналісткою телебачення. Стиль взаємостосунків у сім’ї характеризувався „взаємною незалежністю”. До тривалих відряджень Віолетти додається її схильність проводити відпустку і вихідні окремо від Анатолія. Сімейного буджета фактично не існує. Коли треба придбати якусь річ, то або її купує той, кому вона більш потрібна, або купують разом, виділяючи на це якісь кошти. Головну роль у підтриманні такого стилю життя у сім’ї відіграє Віолетта.

Джерелом „фобії сім’ї” Віолетти є її батьківська сім’я. Батько покинув її мати, коли дівчинці було 10 років. Мати тяжко пережила уход батька і упродовж кількох років навіювала: „Який підлий твій батько!”

У своєму журналістському амплуа Віолетта багато виступала і писала про положення жінки, про нерівність сімейних обов’язків і т.п. Характеризуючи свої стосунки з Анатолієм, вона перш за все відзначила „добрий емоційний зв’язок”, а також його розум, доброту, спокій, добру сексуальну адаптацію.

Сімейна криза наступила за два місяці до спроби самогубства, коли після операції в Анатолія наступили розлади статевої функції. Анатолій тяжко переживав невдалі спроби сексуального зближення. Він важко сприйняв слова лікуючого уролога про те, що лікування займе багато часу. Останньою крапкою була зрада жінки під час відрядження. У стані сильного афекту Анатолій вистрелив у себе з мисливської рушниці.

ПИТАННЯ:

1. Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2. Дайте психологічний аналіз вчинків Анатолія та Віолетти, враховуючи їхній вік.

3. Зробіть психологічний прогноз стосовно описаної ситуації.

4. Як допомогти молодим людям?

5. Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

ВАРІАНТ 12

На психологічну консультацію прийшла вчителька 7-річного першокласника Сергія з проханням перевірити його пам’ять. Вчителька схвильовано розказувала про те, що хлопець не здатний запам’ятати, що задали додому. Вдома він завжди говорить батькам, що не пам’ятає, що задавали, і ті дізнавались завдання в інших дітей (першокласники цієї школи не записували домашніх завдань). На уроках він відповідав, що не пам’ятає, що вчив вдома.

ПИТАННЯ:

1. Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2. Що насамперед має з’ясувати психолог?

3. Як можна виявити, чи це не симуляція з боку дитини?

4. Які психологічні заходи необхідно вжити для покращення ситуації?

5. Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

ВАРІАНТ 13

Гришко, 7-річний хлопчик, створив для себе свій світ. По дорозі до школи, яка пролягала через сад, він розмовляв з квітами. У своїх думках він літає у хмарах і любить вітер. Він вигадує для себе найрізноманітніші питання. „Я несусь разом зі сонцем,” – з такими словами він зустрічає бабусю і дідуся, які доглядають за ним під час відрядження його батьків.

Так як Гришко живе у своєму світі, то часто запізнюється до школи і зі школи також приходить невчасно. Його нерідко ображають більш рослі однокласники, які його не терплять, бо хлопець не такий, як вони. За перші два роки навчання в школі в нього не з’явилось жодного друга, і він завжди розраховує лише на себе.

ПИТАННЯ:

1. Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2. Яку інформацію варто додатково дізнатись про Гришка?

3. Дайте психологічний аналіз особистості хлопця та його проблем.

4. Яку психологічну допомогу потребує хлопець?

5. Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

 

ВАРІАНТ 14

У 5 класі кидається у вічі руда голова моторного хлопця, який жодної хвилини не може всидіти спокійно. Він – втілення руху і непосидючості, завжди у колі знайомих. Здавалось б, що хто як не він відчуває себе серед дітей, як „риба у воді”. Онак і він має свою „ахілесову п’яту” – він рудий і цього не приховати. Достатньо хоч на мить схибити перед своїми товаришами або просто комусь не сподобатись і прізвисько готове. А для нього це найбільша образа. Ось і перетворюється хлопець за одну мить у лютого бика, перед яким крутять червоним полотном. А діти дуже часто є безжалісни…

ПИТАННЯ:

1. Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2. Який психологічний механізм взаємодії спрацьовує у даній ситуації?

3. До яких наслідків він призводить?

4. Що Ви будете робити, якщо хлопець стане Вашим клієнтом?

5. Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

ВАРІАНТ 15

Класний керівник розказує, що в її класі вчиться надзвичайна дівчинка. У неї на обличчі велика родимка. Ровесники сором’яться її. Дівчинка тиха, скромна, дуже невпевнена. Діти не особливо знущаються з неї, однак приймати у свої товариство не хочут. Всі спроби пояснити, що дівчинка така ж сама, як і вони, закінчуються невдало.

ПИТАННЯ:

1. Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2. Як би Ви відреагували на такий запит класного керівника?

3. У який спосіб можна допомогти дівчинці?

4. Що Ви будете робити, якщо дівчина стане Вашим клієнтом?

5. Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

 

ВАРІАНТ 16

В кінці першої чверті в кабінте шкільного психолога зайшла мати одного з першокласників. Було видно, що їй дуже важко почати розмову. З’ясувалось, що вона прийшла після довгих роздумів над питанням „Чи все гаразд з моїм сином? Чи він не має розумових вад, бо його навчання просувається з великими труднощами.”

Дитина тиха, ласкава, слухняна. Вона нікоми не завдавала клопоту, поки не пішла до школи. Дитячий садок не відвідував. Хлопець ріс „домашнюю дитиною” у сімейному колі, де йому приділяли належну увагу. Читати та лічити навчився вдома. Від початку шкільного навчання хлопець став неспокійним, часто плаче, здригається від будь-якого звуку, погано спить вночі.

Учителька жаліться, що він нічого не робить на уроках, не може відповісти навіть на прості запитання, не справляється з контрольними завданнями, дуже погано пише. Вдома мама допомагає виконувати домашні завдання. Однак у школі він губиться і справляє враження дитини з порушеною психікою.

Спостереження психолога показало, що у такий спосіб хлопець реагував лише на свою вчительку. Під час контрольних робіт складалось враження, що судоми зводять пальці хлопця. У стосунках з однокласниками хлопець доборе йшов на контакт, добре грав у шахмати, був допитливим. Інтелект відповідав віковій нормі.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Чим зумовлений стан хлопця?

3.Якими особливостями хлопця знехтували?

4.Як можна допомогти дитині і його матері?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

ВАРІАНТ 17

Учениця 2-го класу поскаржилась психологу на те, що її мучать кошмарні видіння, які приходять до неї перед сном. Страшні картини бувають в неї часто. Досить їй лишитись у темній кімнаті, як з’являються образи, подібні на ті, які вона бачила у мультфільмах, про які читала у казках. Психолог з’ясував, що батькам її страхи видаються простим капризом, бо виникли відносно недавно. З дитинства дівчинка була веселою, балакучою, любила розказувати про все, що бачила. Більше ніяких скарг ні з боку дівчинки, ні з боку її батьків не було. До школи пішла у 7 років. З навчанням проблем не було.

Дівчинка охоче розповіла про свої видіння. Вони одночасно і лякали її, і були такі яскраві і цікаві, як в кіно. На питання, чи вони їй подобаються, вона відповіла, що не знає. Але коли вона їх бачить, ніби мурахи по шкірі бігають, і хочеться побачити продовження.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Дайте психологічну інтерпретацію кошмарних видінь.

3.Опишіть психологічний портрет дівчинки, враховуючи її вікові особливості.

4.Про що ще Ви б поговорили з дівчинкою?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

 

ВАРІАНТ 18

З розповіді матері:

„Моєму синові було 8 років, коли вертаючись зі школи, він побачив, що старшокласники щось вимагають у молодших дітей. Не отримавши потрібного, вони жорстоко побили їх на очах в інших дітей. Син дуже налякався і прибіг до дому. З того часу він боїться сам ходити до школи, на вилицю, мотивуючи це тим, що і його поб’ють ті ж самі хлопці. Я його довго переконувала, ходила з ним разом на вулицю, проводжала до школи.

З того часу минуло 2 роки. Син самостійно ходить до школи, на вулицю, але як тільки я його відправляю до магазину, який неподалік від дому, він починає плакати і говорить, що боїться зустрічі з тими хлопцями.

Що Ви порадите: не посилати сина до магазину або вважати це симуляцією і вимагати виконання завдання?”

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Проаналізуйте окремо дві ситуації: у 8 років і через 2 роки.

3.Проаналізуйте помилки, які допускала і допускає мати.

4.Що треба зробити, щоб негативні прояви у поведінці сина не закріпились.

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

ВАРІАНТ 19

З розповіді матері:

„Моїй доньці 13 років. Дівчинка добра, слухняна, добре вчиться, відвідує гуртки, цікавиться образотворчим мистецтвом, займається музикою. Але дуже тяжко переживає шкільні невдачі. Недавно отримала двійку з англійської мови – прибігла додому в істериці, з головною біллю, не дочекавшись кінця уроків. Дуже боїться вчителя математики. Для того, щоб не було ніяких несподіваностей, розв’язує всі завдання наперед.”

ПИТАННЯ:

1. Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2. Що відбувається з дівчинкою?

3. Які психологічні причини такої поведінки дівчини?

4. Як їй допомогти?

5. Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

 

ВАРІАНТ 20

У 8 класі сталась надзвичайна ситуація. Ліля, яка всі роки вчилась лише на добре і відмінно, має задовільну оцінку за півріччя з фізкультури. До цього у Лілі не було проблем з фізвихованням. Вона добре бігала, стрибала, виконувала всі нормативи. Усе почалось з того дня, коли 8-класники, залишившись у залі без учителя, вирішили позмагатись, хто краще підтягується канатом. Учні дружно підтримували учасниць. Піднялась по канату і Ліля. Вона, напевно, не розрахувала свої сили, бо опинившись під стелею, відразу відчула такий жах і безпорадність, що не змогла поворушитись. Біла, як стіна, вона висіла під стелею і непріродньо схлипувала. Однокласники підсміювались над нею, а час йшов.

Запідозривши щось недобре, хтось із 8-класників побіг за вчителем. Він кинувся знімати дівчинку. Коли Ліля була вже на землі, вона лише тихо плакала. Її білі руки зводила судома. Викликали медсестру, яка надала їй невідкладну домопогу. Дівчинка заспокоїлась, однак з того часу вона не може зайти у спортзал. Її починає трусити.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Як називається стан, який переживає Ліля?

3.Чому він виник?

4.Як допомогти Лілі?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

 

ВАРІАНТ 21

З розповіді мами дошільниці Тані, 4 років:

„Приблизно з одного року в Тані з’явився дуже сильно виражений негативізм, який зберігся дотепер. Головне – зробити так, як вона сказала, не підкоритися чужій думці, зробити навпаки. Таня – дуже збудлива дитина. Незначні події викликають в неї бурхливу реакцію, істерики. Їй характерна озлобленість, агресивність по відношенню до тих, хто якимось чином зазихає на її власність (іграшки та маму). Дуже ревнива. Свого брата ненавидить, хоча якійсь час може з ним побавитись. Він дратує Таню своїм існуванням. Хамство і агресія стосовно дорослих вдома – це норма поведінки. Іноді це траплялось і в садочку.

Інтелектуально і по силі почуттів випереджає свій вік. З ровесниками їй не цікаво. Дружить зі старшими дітьми.”

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Який загальний емоційний фон матері?

3.Чим спричинена така поведінка Тані?

4.Дайте психологічний аналіз портрета дитини.

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

 

ВАРІАНТ 22

8-класник Ілля тоненький, худенький, плечі вузькі, на ріст довгий. Має окуляри. Розсіяний погляд. Коли його викликають до дошки, він не відразу розуміє, що викликають саме його. Сусід з задньої парти болячи штовхає ручкою в спину. Ілля здригається, вскрикує, клас сміється, вчитель дратується.

Якщо це урок математики, Ілля повільно йде до дошки або довго стоїть спиною до класу. Якщо урок літератури або історії – він завжди добре знає урок, навіть більше заданого матеріалу, бо багато читає і йому це цікаво. Однка і на цих уроках він скутий хронічним нехтуванням з боку вчительки і тому іноді отримує незадовільну оцінку, бо не може подолати свого загальмованого стану.

У класі є дічинка, яка йому дуже подобається. Однак йому важко і соромно за себе. Вся атмосфера у класі і дії вчителів є для нього надто сильним подразником. Все це пригнічує Іллю, позбавляючи дару мови. Він мовчить і його гонять на місце, супроводжуючи або зневажливою реплікою, або безнадійним поглядом.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Яку додаткову інформацію слід дізнатися про хлопця?

3.Які вікові особливості характеру продемонстрував Ілля?

4.Як допомогти хлопцю?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

 

ВАРІАНТ 23

З деякого часу у 9-А класі стало дуже важко працювати. Учень цього класу Юра перестав слухитись більшість вчителів і почав систематично зривати уроки. Він і до того вчився не дуже старанно, хоча й мав непогані здібності. А тепер міг демонстративно ходити по класу, їсти насіння, включати радіоприймач тощо. Свої виходки він часто супроводжував дотепними жартами. А одного разу після зауваження вчительки фізики, він встав на підвіконня і заявив, що якщо вона не виконає його вимоги, він вистрибне з вікна другого поверху. Деяким учням це почало подобатись. Навчальний процес був під загрозою зриву. І тоді звернулись по допомогу до психолога.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Які гіпотези Ви маєте щодо причин поведінки хлопця?

3.Що додатково слід з’ясувати, перш ніж робити остаточні висновки?

4.Які особливості характеру спостерігаються в Юри?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

 

ВАРІАНТ 24

Батьки звернулись з приводу сина, 14,5 років, який всього боїться, ні з ким не дружить, завжди з трудом контактує з незнайомими людьми, впертий. Вдома часто плаче. З класу часто втікає, пояснити причину не може. Обіцає йти до школи, а сам не йде. Як тільки підходить до неї, відразу втікає, куди бачить. Батьки проводжали його до школи, а він все одне втікає.

Сім’я дружня. Є молодший син – пряма протилежність. Старший успадкував від батька його відлюдковатість і замкнутість. Батькові важко з ним спілкуватись. Мати – чуйна жінка, замучена страхами і переживаннями за старшого, тривожна, не знає, яку позицію зайняти стосовно вчителів, які вважають хлопця хворим і говорять йому про це при всьому класі.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Зробіть попередній висновок стосовно розвитку особистості хлопця.

3.Опишіть особливості характеру хлопця.

4.Якої психологічної допомоги потребує сім’я?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

 

ВАРІАНТ 25

Іра, 13 років, вчиться одночасно у двох школах у 7 класі (загальноосвітній і музичній). Оцінки переважно відмінні. Наполегливо сидить над кожним завданням, поки його не виконає. Не було випадку, щоб не виконала обіцяного. Ввічлива з вчителями, уникає конфліктів з ровесниками, однак критику не переносить. Коли хтось не дуже схвально відгукнувся про газету, яку вона зробила, Іра порвала її.

Вдома тероризує прискіпливістю свою молодшу сестру. Ніякий зауважень у свій бік не переносить. Іноді у своїй нетерплячості вириває собі волосся на голові, висмикує вії. У спілкуванні з референтними особами переважає аутоагресія. У громадських місцях, у транспорті напориста і груба.

Складається враження, що вона постійно знаходиться у стані значного емоційного напруження, яке колись вибухне. Коли мати вмовила звернутись Іру на консультацію до психіатра, вона відповіла, що та намагається її запхати у лікарню, але нехай мати має на увазі, що вона (Іра) може опинитися на цвінтарі. Психіатр, не виявши психічного відхилення, скерував дівчину до психолога.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Що додатково слід з’ясувати на консультації з Ірою?

3.Опишіть особливості характеру Іри.

4.Як допомогти дівчині?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

 

ВАРІАНТ 26

До психолога звернулась мама Сашка, 7-класника.

„Хлопець добрий, ласкавий, веселий. Особливою слухняністю не вирізняється, але й особливого клопоту не завдає. Швидкий, рухливий, він і побавитись встигає, і допомогти по господарству. Батько тішиться, що росте зміна. Одна лише біда. Систематично трапляється з ним одна й та сама історія. У неділю стане ні світ ні зоря і біжить на рибалку, або в ліс, або кудись з друзями, і гоняє до самого вечора, що і додому загнати не можна. А в понеділок ледь встає і жаліється, що болить голова, не хоче йти до школи. Я не дуже вірю у ці болячки, тому відправляю до школи. Я і сама працюю у школі, що ж я буду казати, якщо він буде пропускати.

Останнім часом у сім’ї навіть конфлікти почались. Моя свекруха кричить, що я – дуже жорстока людина, якщо хвору дитину не жалію. Та й чоловік часом вступається за сина, бо хлопець дійсно подібний на хворого: блідий, замучений, зі сінцями під очима. Вчителі також жаліються. Кажуть, що Сашко сидить на уроці, „як з хреста знятий”, чому я не покажу його лікарям – можливо, дитина хвора. Я вже й сама не знаю, що думати. З одного боку, коли бачиш, як на другий день після хвороби Сашко готовий встати з першими півнями, щоб піти на рибалку, виникає питання, чи він не прикидається. З другого – а якщо дійсно хворий? Я ж потім собі це не пробачу.”

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Які гіпотези Ви маєте стосовно причин такої поведінки хлопця?

3.Про що б Ви хотіли додатково запитати мати?

4.Як допомогти матері у даній ситуації?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

ВАРІАНТ 27

Юркові майже 3 роки. У даний момент психолог завершує бесіду з його мамою – Наталею.

— Юра розуміє усе, — пояснює Наталя. — Він, правда, трохи впертий, не завжди робить те, що йому кажуть. Але розуміє, це видно по очах. А ось не говорить нічого. Він, звичайно, не є німий. Тільки в нього усі слова свої, дитячі. Черевики – це „ті-ті”. І картинка також „ті-ті” … Ось Іринка, це сусідська дочка, вона молодша за Юрка на три місяці, а давно вже усе говорить. Порадьте, будь-ласка, як з ним займатись. А можливо, він в нас хворий?

— Що ж, — каже психолог мамі, — спробуємо розібратися, у чому справа, — і відправляється до Юри.

Він сидить на білому конику з червоними колесами і вигукує: „Но! Но!” — відразу видно, що він не німий.

— На кому ти скачеш? — цікавиться психолог.

— Но, — охоче відповідає хлопець.

— Це коник? Так?

— Так.

— А ти хто?

— Ю-а.

— Я знаю, що насправді ти Юра. А зараз ти хто? Вершник?

Юра ствердно киває головою.

 

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2. У чому можливі причини відставання у розвитку мовлення хлопчика?

3.У який спосіб можна це перевірити?

4.Як можна допомогти дитині?

5.Що про дану проблему написано у психологічній літературі?

ВАРІАНТ 28

На консультацію прийшла мати 5-річної дівчинки, яка була усиновлена рік тому. Її хвилювало, як реагувати на наполегливі питання Катрусі стосовно її раннього дитинства: чи мама пам’ятає, як вони ходили до лісу разом з тіткою, коли вона була маленькою, і т.п. За рік сумісного життя у мами і дитини склалась сумісна прихильність і спогади про минуле життя – уривчасті і мимовільні – не супроводжувались у Каті сумом або тугою (рідна мати Каті була позбавлена батьківських прав, після чого у 3-річному віці дівчинку відправили до дитячого будинку). Разом з тим для Каті було дуже важливо пов’язати теперішню життєву ситуацію зі смутними спогадами про минуле.

ПИТАННЯ:

1.Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2.Яке значення для дівчинки має актуалізація її спогадів?

3.Які особливості пам’яті у дітей цього віку?

4.Яку тактику поведінки слід запропонувати матері?



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 110; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.207.247.69 (0.012 с.)