Галицько-волинське князівство за Льва Даниловича та його нащадків (1264-1349 рр. )

Після смерті князя Данила в 1264 р. з правлінням його наступників почався поступовий занепад Галицько-Волинського князівства. За правління синів Данила: Шварно, Лева і Мстислава — князівство при формальному збереженні єдності фактично розпалося на три частини. Галицько-волинські князі, визнаючи формальну залежність від Золотої Орди, фактично вели самостійну зовнішню політику. Вони підтримували міцні зв'язки з Тевтонським орденом та Литвою і таким чином відстоювали свою незалежність від агресивних зазіхань Польщі та Угорщини. Лев переніс столицю князівства до Львова. Домовившись із татарами, він здійснив спільні походи на Польщу, Литву, Угорщину, приєднавши до своїх володінь Закарпаття, а також Люблінську землю. Завдяки цьому територія Галицько-Волинської держави стала найбільшою за всю свою історію.

По смерті Лева його син Юрій І знову очолив єдину Галицько-Волинську державу, оскільки після Василька династія Романовичів на Волині фактично не продовжилася. Столицею князівства став Володимир-Волинський. Скориставшись з внутрішніх заколотів у Золотій Орді, Галицько-Волинське князівство змогло на дея­кий час знову пересунути південні межі своїх володінь аж до нижньої течії Дністра й Південного Бугу. Показником могутності Юрія І було те, що він теж прийняв королівський титул, іменуючи себе королем Русі Галицької землі і князем Волині. Йому вдалося домогтися від константинопольського патріарха встановлення у 1303 р. окремої Галицької митрополії, до якої входило кілька єпархій. Підпорядковувалась вона безпосередньо Вселенському патріархові в Константинополі. Утворення Галицької митрополії сприяло розвиткові традиційної культури і допомагало захищати політичну незалежність об’єднаного князівства.

Наступником Юрія І стали його сини Андрій та Лев II. Вони поділили державу на сфери впливу, але правили спільно, й тому її розпаду не відбулося. Князі проводили активну зовнішню політику. Вони налагодили союзницькі відносини з Польщею і Тевтонським орденом, які мали анти литовську спрямованість. Боротьба з Ордою закінчилася для князів трагічно: у битві з військами хана Узбека у 1323 р. вони загинули. Внаслідок цього пряма лінія династії Романовичів урвалася, що призвело до посилення політичного впливу галицького боярства, зростання чвар і усобиць, активізації втручання сусідніх держав.

Майже два роки Галицько-Волинська держава залишалася без правителя і лише у 1325 новим правителем було обрано Юрія II Болеслава. Новий князь не став маріонеткою бояр і намагався поводити самостійну політику. Проте доба могутності Галицько-Волинської держави залишилася у минулому і розпочався її занепад. Юрій II Болеслав, вихований у західній культурі, проводив відповідну політику: лояльно ставився до католицизму і його поширення на землях князівства, сприяв переселенню поляків і німців у свої володіння. Невдоволення народу політикою Юрія II дало підставу місцевому боярству для активних насильницьких дій, внаслідок змови, князя було отруєно.

Отже, після смерті Данила, Галицько-Волинське князівство зазнає занепаду, де влада переходить від князя до князя, в результаті яких втрачається вплив держави на політичній арені, і вона стає здобиччю для сусідніх держав-загарбників.

Варіант № 16

 

I рівень

 

1. Кому належить заслуга у створенні першої редакції літописного зведення «Повість минулих літ»:

а)Іларіонові, б) Несторові, в)Сильвестрові

 

2. Після смерті Олега Київський великокняжий престол посів:

а) Ігор б)Володимир в) Ярослав

 

3. Держава Річ Посполита була утворена у ….

а)1569р. б) 1596р. в) 1699р.

 

4. Вважають, що Запорізька Січ була заснована:

а) Сеньком Полозовичем; б) Прецеславом Лянцкоронським в) Дмитром Вишневецьким

В якому році ліквідовано гетьманство і запроваджена ІІ Малоросійська колегія?

а)1765р. б) 1764р; в) 1763р.

 

II рівень

1. Встановіть відповідність:

А-3; Б-4; В-1; Г-5; Д-2;

1) 1648 а)поразка козацького війська в битві під Берестечком. Білоцерківський договір.

2)1649 б)розгром польського війська в битві під Батогом

3)1651 в)перемоги козацьких військ під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями

4)1652 г)смерть Б. Хмельницького

5) 1657 д)розгром польського війська в битві під Зборовом. Зборівська мирна угода.

 

2. Встановіть відповідність:

А-2; Б-5; В-4; Г-3; Д-1;

1)1620 – 1621 рр. а) повстання Марка Жмайла

2)1625 р. б) повстання П.Бута (Павлюка), Д.Гуні та Я.Острянина

3)1630 р в)руйнування Кодака кошовим І.Сулимою.

4)1635 р. г) повстання Т.Федоровича (Трясила)

5)1637 – 1638 рр. д) Хотинська війна

 

III рівень

Теоретичне питання:

Причини розпаду Київської Русі та її історичне значення як першої держави українського народу.

Перед смертю, Ярослав Мудрий розділив землю між своїми князями, але це призвело до міжусобиць, де кожен намагався правити окремо. Не маючи єдиного виконавчого органу, територіальна цілісність була підірвана. Київ декілька разів зазнавав нападу, у боротьбі за владу, також бунтували і селяни, які вимагали єдиного правителя.

Серед причин розпаду Київської Русі можна виділити такі:

· величезні простори держави, до складу якої входили крім українців (більше 20 різних племен і народностей), і неслов’янські племена, які приводили до труднощів управління з одного центру;

· недосконалість державного апарату і системи престолонаслідування сприяли відцентровим тенденціям окремих племен і народностей Київської Русі;

· негативні наслідки для Київської держави мав занепад торгівлі, до цього призвели половці, які осіли в степах і відгородили Русь від Каспійського моря, а також послаблення Візантії в наслідок послабились торгівельні зв’язку з Руссю.

Київська Русь в час свого найбільшого ослаблення стала здобиччю грізного ворога – монголо-татарських орд. Їх нашестя завершило занепад держави. Все ж національні державницькі традиції не були втрачені, їх перейняла спадкоємниця Київської Русі – Галицько-Волинська держава.

Водночас варто зазначити, що період існування Київської Русі займає важливе значення в історії України. Адже головний осередок цієї держави фактично сформувався на території сучасної України, а її основою стало Середнє Подніпров’я з Києвом, який став центром об’єднання слов’янських племен і столицею держави. Заснували цю державу ті, хто здавна проживав на цих землях, у VI–VIII ст., – це поляно-антська народність, яка була генетичним ядром майбутньої української нації і називалася “Руссю”.

Варіант № 17

 

I рівень

 

В яких роках княжив Олег?

а)882-912рр; б) 912-945рр. в) 899-912рр

 

Хто вперше об'єднав: в єдину державу Галицькі та Волинські землі?

а) Ярослав Осмомисл; б) Роман Мстиславович; в) Мстислав Удатний

 

3. Кримське ханство визнало протекторат:

а)Литви, б) Молдавії в) Туреччини.

4. Перша Малоросійська колегія, створена Петром І управляла Гетьманщиною в:

а) 1709 – 1722 рр.; б) 1722 – 1727 рр.; в) 1727 – 1734

 

5. У битві під Конотопом 28-29.06.1659р. нищівної поразки зазнала:

а) козацька армія гетьмана І. Виговського від поляків,

б) московська армія від українського козацького війська

в) польська армія від козацько-татарського війська

 

II рівень

1. Встановіть відповідність:

А-5; Б-3; В-4; Г-2; Д-1;

1) 1237-1240 а)Заснування Запорозької Січі Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця

2) 1019-1054 б) князювання Володимира Мономаха

3) 1113-1125 в)козацько-селянське повстання під проводом К. Косинського.

4) 1591-1593 г)князювання Ярослава Мудрого

5) 1552-1556 д)монгольська навала на Русь.

 

2. Встановіть відповідність:

А-4; Б-3; В-1; Г-2; Д-5;

1) генеральний писар а)отаман відав фінансами війська, війська та держави

2) генеральний обозний б)відав “привілейованими” судовими справами

3) генеральний суддя в)очолював Генеральну військову канцелярію

4) генеральний підскарбій г)відав військовими справами держави

5) генеральний осавул д)виконував особливі доручення гетьмана

 

III рівень

Теоретичне питання:

Слов`янські племінні союзи на території України у VІІ – ІХ ст. Теорії виникнення Київської держави: хазарська, норманська і антинорманська.

Із припиненням існування держави у антів зникає і їх назва. Натомість у письмових джерелах вживається така назва, як “слов’яни”. Причому ця загальнослов’янська спільність поступово поділяється на три великі відгалуження – східну, західну та південну.

Найбільш ранніми племінними об’єднаннями вважаються полянське, з осередком у Києві, дулібське і волинянське на території пізнішої Волинської землі. Племінний союз дулібів виник у VI ст. і став зародком державності східних слов’ян, що в майбутньому, поряд із полянським союзом, стало основою формування Київської Русі. Назва “русь” поширюється насамперед на полян, що панували у протодержавному утворенні на Наддніпрянщині, а потім і на всіх східних слов’ян.

Серед теорій виникнення Київської держави побутують такі:

· Норманська теорія, яка пов’язує прихід ще в середині ІХ ст. на землі східнослов’янських племен войовничих варяг-норманів із Скандинавії, які намагаються підкорити собі ці племена. Тому деякі вчені вважають, що слово «Русь» слово норманського походження, які утворили тут свою державу.

· На протистояння попередній, з’явилась антинорманська теорія, в якій велось про те що «Русь» слово слов’янського походження (річки Рось, Роставиця), до того ж ні одного племені під назвою «руси» в Скандинавії не було. Більшість археологічних матеріалів доказує обмежений вплив варягів на Русь, тим самим спростовує норманську теорію.

· Близькою до попередньої, є хозарська теорія, яка ґрунтується на підставі деяких фактів. Ще у VI–VII ст. у басейнах верхнього Дону та Волги утворилась держава Хозарський каганат, яка завоювала північні племена, а ті, заснували Київ і згодом дали відсіч Хозарам, пізніше довколишні землі об’єдналися з Києвом, де відсіч хозарам давали Руські князі.

 

Варіант № 18

 

I рівень

 

1. Походи на Візантію здійснювали:

а) Олег, Ігор, Ольга; б) Олег, Ольга, Святослав; в) Олег, Ігор, Святослав

 

2. За візантійськими джерелами, вперше поляни були охрещені за княжіння:

а) Аскольда; б) Рюрика; в) Олега.