Народні ігри з математичним змістом 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Народні ігри з математичним змістом



Кількість: "Кінь", "Квочка", "Регіт", "Вовк і лисичка", "Камінці", "Сімейка", "Зайчик і Бурчик".

Орієнтування у просторі: "Засмучений зайчик", "Дощику-дощику", "Ой у перепілки", "Іде, іде дід", "Пускайте нас", "Калина".

Орієнтування в часі: "Коли це буває?", "Мак", "Звідки ти", "Розлили­ся води".

Геометричні форми: "Фарби", "Ворота", "Іду, іду".

Величина: "Шевчик", "На чім стоїш", "Коровай", "Бондар".

Показники компетентності дитини:

· лічить у межах 10;

· порівнює множини за кількістю;

· складає та розв'язує приклади, задачі на додавання, віднімання, користуючись цифрами та знаками;

· розрізняє довжину, ширину, висоту, товщину предметів;

· визначає масу предметів за допомогою ваги, об'єм речовини за до­помогою умовної мірки, порівнює предмети;

· розрізняє геометричні фігури (круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, ромб), просторові геометричні форми (куля, куб, циліндр, конус); оперує поняттями "тиждень", "місяць", "рік"; знає дні тижня, місяці року, пори року;

· знає цифрові знаки "-", "+", "=" та цифри від 1 до 9;

· визначає просторове розміщення предметів (включаючи поняття "праворуч", "ліворуч");

· розрізняє предмети за розміщенням;

· розуміє склад числа в межах "10".

· порівнює суміжні числа;

· має елементарні знання з народної математики.

 

ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Вікові можливості дитини

Діти старшого дошкільного віку знайомі з назвами різних професій, але не зовсім точно усвідомлюють значення кожної з них; наприклад, недостатньо розуміють роботу менеджера, хоч це слово у дітей уже є в словниковому запасі.

Діти розуміють призначення торгових закладів, стараються бути еко­номними та ощадливими, але усвідомити правила економічної діяльності їм ще важко. Більшість дошкільників не знає, як поводитися з грішми, як їх витрачати економно.

Діти осмислюють пов'язані з економікою риси: бережливість, ощад­ливість, працьовитість; починають формуватися навички раціональних дій. У дітей розвинені навички економного витрачання і використання матеріалів, бережливе ставлення до речей, іграшок, посібників.

Освітні завдання

· Формувати у дітей основи економічної культури.

· Вчити долати труднощі та життєві негаразди; виховувати наполегливість, компетентність.

· Формувати уявлення про товари й товарно-грошові відносини. Дава­ти поняття, що таке товар, мета його існування, можливість його прид­бання. Вчити класифікувати товари. Формувати етичне поводження в торгових закладах, виконуючи роль покупця. Ознайомлювати з понят­тям "ціна"; вчити порівнювати ціни: дешево - дорого.

· Давати змогу зрозуміти, що за гроші купують товари, грошима опла­чують послуги.

· Розповідати дітям про мету реклами, джерела рекламування товарів і види реклами; вчити рекламувати товар.

· Розширювати знання про раціональне використання залишків про­дуктів харчування (з хліба можна приготувати грінки; крихти дати пташкам; з картоплі - картопляники: кістки віддати собакам; залишки від чаю використати як добриво для кімнатних рослин).

· Створювати ситуації для закріплення знань про правила економ­ного використання електроенергії деякими приладами (холодильник, праска, телевізор, лампочка), збереження тепла, ощадливого викори­стання води. Підводити дітей до розуміння того, що раціональне вико­ристання електроенергії, води, газу заощаджує кошти сім'ї. Виховувати ощадливість, уміння співвідносити свої бажання з можливостями. Вчити виокремлювати першочергові потреби, власні та потреби сім'ї, розуміти відмінність між словами "хочу" й "треба".

· Формувати уяву про культуру ділових стосунків. Уточнювати й роз­ширювати знання дітей про одяг, взуття, зачіску ділової людини. Вихо­вувати охайність.

· Вчити оцінювати вчинки людей, давати характеристику їхнім діям. Формувати розуміння вироблених правил, знати, що їх потрібно дотри­мувати, що є вчинки, за які люди несуть покарання у вигляді штрафу.

· Розкривати роль комп'ютеризації у веденні господарства, дати елементарні уявлення про калькулятор. Підводити до висновку, що таке економіка, для чого вона потрібна.

Показники компетентності дитини:

· знає назви підприємств, особливості їх функціонування;

· має уявлення про товарно-грошові відносини, вміє здійснити по­купку, класифікує товар;

· знає, для чого існують банки; професії людей, які працюють у банківській справі;

· уміє раціонально використовувати залишки продуктів харчування;

· знає і намагається економно використовувати електроенергію, воду, газ;

· вміє виокремлювати першочергові потреби сім'ї;

· розуміє доконечну потребу в дотриманні встановлених правил;

· знає, що комп'ютер і калькулятор допомагають у веденні сімейного господарства.

 

МОВЛЕННЄВИИ РОЗВИТОК

ЗВУКОВА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

Вікові можливості дитини

До старшого дошкільного віку дитина зазвичай оволодіває вимовою всіх звуків, хоча у деяких дітей ще недостатньо артикуляційно сформо­ваний звук [р] та шиплячі звуки.

У старших дошкільників достатньо розвинені мовленнєве дихання, фонематичний слух, артикуляційний апарат. Розвиваються фонематичне сприймання і здатність до звукового аналізу слова.

Дитина критично ставиться до своєї вимови, усвідомлює дефекти. Через порушення вимови діти замінюють під час мовлення слова з де­фективним звуком іншими словами, подібними за значенням (замість "машина" - "автомобіль").

Діти активно грають зі звуками, аналізують звуковий склад слів, виокремлюють перший і останній звуки у слові.

Освітні завдання

· Розвивати звукову виразність мовлення (силу голосу, його тембр, темп, ритм, мелодику, навички використання різної інтонації, чітку дикцію).

· Удосконалювати артикуляцію звуків, диференціацію подібних за звучанням звуків.

· Розширювати знання дітей про будову мовленнєвого апарату: губи, зуби, язик, спинка язика, кінчик язика, піднебіння.

· Учити чітко диференціювати у словах вимову свистячих і шиплячих звуків, а також звуків [л], [р].

· Вправляти у роздільній вимові йотованих голосних [я], [ю], [є], [ї].

· Вчити розрізняти на слух тверді та м'які приголосні (сир - сірник, дарувати - дякувати).

· Навчати добирати слова, близькі за звучанням (міст - лист, хрущ - кущ, книжка - мишка, густо - пусто) тощо; за завданням вихователя добирати слова на певні звуки та виділяти їх звучання (машшшина, хуссстка, жжжаба). Вчити правильно вимовляти звук [ф] у словах іншомовного походження (футбол, фрукти, фініш, ферма) тощо та зву­косполучення [хв] (хвіртка, хвиля, хвала, хвіст); визначати, у яких словах вимовляється звук [ґ], чітко його вимовляти; правильно стави­ти наголос у словах, що різняться значенням завдяки наголошенню ((білизна - білизни-, згодиться - згодиться) та в різних формах одного слова (сковорода - сковороду - сковородою - сковороди - сковорід).

· Відпрацьовувати вміння говорити з різною силою голосу, дотримувати пауз У реченні, правильно інтонувати різні типи речень (розповідні, пИтальні, окличні інтонації), робити логічний наголос. Вчити виділяти голосом звертання, вставні слова.

Показники компетентності дитини:

· чітко і правильно вимовляє всі звуки та звукосполучення у словах рідної мови і фразах, згідно з нормами фонетики й орфоепії;

· добирає слова, близькі за звучанням, слова на відповідні звуки;

· розрізняє і виділяє на слух голосні та приголосні (тверді та м'які) звуки;

· правильно вимовляє звук [ґ], знає слова, у яких він вимовляється;

· регулює силу голосу, користується розповідною, питальною та окличною інтонацією;

· правильно ставить наголос як у словах, так і у фразах та реченнях.

 

СЛОВНИКОВА РОБОТА

Вікові можливості дитини

Мовлення дитини старшого дошкільного віку досягає високого рівня розвитку. Словниковий запас дитини збільшується швидкими темпами, рівномірно використовуються всі частини мови, складні слова, слова з абстрактним значенням. Дитина цього віку володіє побутовою лексикою на рівні розмовного мовлення дорослих. Водночас залишаються ще певні недоліки: спостерігаються семантичні помилки, неправильне розуміння окремих абстрактних, часових і просторових понять, багатозначних слів, прислівників (разом і поруч тощо), словник бідний на прикметники.

Освітні завдання

· Збагачувати кількісний склад лексики новими, раніше не відоми­ми словами, а також збільшувати словниковий запас за рахунок засвоєння дітьми нових значень слів, що вже наявні в їхньому лексичному запасі.

· Сприяти якісному засвоєнню лексики, що проявляється в поглиб­леному розумінні значення й у смислових відтінках слів і слово­сполучень, в умінні узагальнювати.

· Забезпечувати активізацію словника - застосовування дітьми слів у різних мовленнєвих ситуаціях.

· Розширювати запас слів за рахунок назв предметів, якостей, дій. Учити вживати слова згідно з контекстом, коли треба назвати якість чи ознаку предметів. Формувати вміння добирати слова з протилежним та подібним значеннями; використовувати слова, що означають матеріал (метал, дерево, скло); вчити осмислювати образні вислови в загадках.

· Продовжувати збагачувати словник дітей синонімічними іменниками (діти — малята - дітвора); дієсловами недоконаного виду, які означа­ють необмежену дію (телефонувати, організовувати, пояснювати); по­рівняльними прикметниками; образними виразами.

· Активізувати вживання прикметників і прислівників, що харак­теризують зовнішність, риси поведінки тварин, людей, властивості предметів.

· Розширювати знання і розуміння багатозначних слів, зокрема їх пе­реносного значення (іде дощ, іде хлопчик; м'яч падає, сніг падає, світло падає).

· Вчити розуміти і вживати слова, які вимовляються однаково, але мають зовсім різні значення (омоніми): ключ птахів і ключ від дверей; пора (час) і пора року.

· Вчити добирати до іменників якісні, відносні та присвійні прикмет­ники: квіти які? - червоні, білі, гарні, барвисті; хвіст чий? - заячий, собачий, котячий, мишачий.

· Розширювати запас ввічливих слів, звертань: пробачте, ласкаво про­шу. будь ласка, перепрошую, будьте ласкаві, будьте добрі, смачного, до завтра, всього найкращого, доброго ранку, добрий день, доброго вечора, надобраніч. Розвивати вміння розрізняти стилістичні відтінки слів. Відпрацьовувати критичне ставлення до помилок у власному мовлен­ні та мовленні інших.

Показники компетентності дитини:

· вживає слова всіх частин мови; багатозначні, складні, узагальнювальні слова; слова, які означають абстрактні поняття, що характе­ризують взаємини між людьми;

· користується в мовленні образними виразами, порівняннями;

· добирає синоніми, антоніми, фразеологічні звороти;

· розуміє і правильно пояснює слова-омоніми, переносне значення слів;

· послуговується дієсловами недоконаного виду, порівняльними прикметниками;

· володіє словотворенням і словозміною;

· використовує у мовленні багато ввічливих слів і звертань.

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 301; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.23.219.12 (0.014 с.)