Структура і динаміка міських популяцій



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Структура і динаміка міських популяцій



Міські поселення, що виникли з початку з метою охорони від нападу агресивних сусідів, поступово трансформувалися в центри промисловості, науки та культури.

Створювалася міська інфраструктура, більш кращими ставали умови проживання. Надійність та краща якість життя сприяли переселенню людей до міст. В той самий час зростання міст, насичення їх промисловими об’єктами тягне за собою виникнення ряду проблем, що погано відображаються на здоров’ї населення. Від зростаючого дискомфорту в природному середовищі та соціальній сфері ряду міст спостерігається процес дезурбанізації, що виражається головним чином у скороченні чисельності міського населення.

Сучасне місто забезпечує проживаючим тут великі можливості у працевлаштуванні та отриманні засобів до існування. У містах розвинута система постачання та торгівлі. В місті забезпечений необхідний рівень медичної допомоги, в особливості екстреної, як в умовах поліклініки, так і у стаціонарі.

Від зростаючого дискомфорту у природній та соціальній сферах в ряді міст спостерігається процес дезурбанізації, який проявляє себе, як скорочення чисельності міського населення. Хоча, дезурбанізація може проявлятися із причини зниження промислового потенціалу міста чи зміни структури виробництва.

Процеси дезурбанізації мають місце в ряді регіонів України, де зниження об‘ємів виробництва, перш за все у важкій та військовій галузях, призвело до значного скорочення робітників, і це сприяло відтоку населення в сільську місцевість чи в інші регіони країни. Містодає різнобічні можливості для отримання освіти та перекваліфікації, при чому, чим більша чисельність населення міста, тим більшою кількістю учбових закладів можна користуватись.

Житловий фонд міста відрізняється більш високим рівнем благоустрою. Більшість житлових будинків та установ мають централізовані тепло-, водо- та газопостачання. Мешканці міста практично не турбуються про видалення відходів життєдіяльності. Багатофункціональна система побутового обслуговування полегшує рішення багатьох проблем повсякденного життя.

Система організації та розподілення праці, благоустрій в сфері житла, розвинута інфраструктура сприяють появі у міських жителів деякого резерву вільного часу, який вони можуть використовувати для підвищення свого професійного, освітнього та культурного рівні. Для цього у містах збудовані бібліотеки, які налічують велику кількість різножанрової літератури. Театри, клуби, концертні зали та інші видовищні заклади забезпечують жителям вільний час дуже високого рівня. Музеї, які розташовані у містах, є свого роду унікальним джерелом естетичних та культурних потреб людини.

Зони відпочинку та рекреаційні зони сприяють оздоровленню та неформальному спілкуванню жителів міста. Міста є найбільш значними центрами науково-технічного прогресу. Жителі міст у більшій мірі випробовують на собі всі чи майже всі негативні сторони цих, благ.

Перш за все, хочеться відмітити велику насиченість атмосфери газами. По даним багаторічних спостережень із загального об‘єму забруднень, які попадають в атмосферне повітря, до 86 % надходить в межах міста, до 13 % приходить на іншу територію та 1 % – простори океану.Джерелами забруднення повітряного басейну є транспорт, промислові підприємства та міська територія. Найбільш небезпечними для людини домішками, які присутні в атмосфері, є бензопирен, окисли, пил. Пилогазові викиди та місця, де скупчується тепло у вигляді металургійних заводів, теплових та атомних електростанцій, формують у місті мікроклімат, сприяють виникненню смогів, що може вкрай погано відображатися на стані організму людини, особливо дітей та людей похилого віку.

Міський шум, інтенсивність якого особливо висока поблизу автомобільних та залізничних магістралей, в районі аеропортів, автовокзалів, а також окремих підприємств, де працюють металургійні комбінати, центрифуги, впливає на нервову систему.

Скупченість міського населення, масові скупчення людей в міському транспорті, виробничій сфері, в учбових закладах сприяє розповсюдженню епідемій. Так, періодично виникають епідемії грипу, які за декілька днів закривають цілі міста. Комфортні умови праці у багатьох галузях народного господарства, комфортне житло, розвинута інфраструктура, особистий транспорт у той чи іншій мірі сприяють розвитку гіподинамії, яка є однією з причин захворювань людини. Важливим фактором, який погіршує загальний стан організму, є відірваність міських жителів від об‘єктів навколишнього середовища.

Типи природних ландшафтів, чисте повітря, купання – все це сприяє повноцінному відпочинку, укріпленню нервової системи, загальному покращенню здоров‘я міських жителів. Популяцію людей можна було б віднести до поліценотичної, тобто такої, яка переміщується від одного біогеоценозу до іншого, з однієї екосистеми до іншої, з одних умов середовища в інші. Дійсно, мешканець міста протягом доби, сезону чи року безліч разів змінює умови існування свого організму, виявляючи при цьому велику здатність до адаптації. У межах популяції людина підтримує певний рівень чисельності та щільності, народжуваності та смертності. За участю соціального регулятора забезпечується певний рівень вікової і статевої структур.

Міському екологу, який займається демографією популяції людини, приходиться користуватися відомою з екології популяцій формулою:


де NN – кількість особин, які заселяють місто в даний час; NTкількість особин які перебували там раніше; Bкількість особин, які народилися протягом минулого року; D –кількість загиблих особин за минулий рік; C –кількість особин, які мігрували; E –кількість особин, які емігрували за минулий рік.

Для міського еколога важливо з’ясувати причини, які впливають на величину NN,або ж передбачити величинуNT. Ці причини можуть бути як соціального (рівень і спосіб життя, професійні мотиви розселення), так і біологічного (вікова та статева структури) характеру.

Рівень урбанізації часто оцінюють відсотковим складом міського населення, тобто міської популяції. При цьому враховують два аспекти: натуральний приріст міської популяції, ріст за рахунок імміграції сільського населення. Слід зауважити, що в середньому подвоєння росту людської популяції на Землі відбувається раз у 41 рік, то для міської популяції цей показник становить 22 роки, а для міської популяції слаборозвинутих країн – 15 років. У великих містах України, які інтенсивно розвивалися в основному за рахунок екстенсивного розвитку виробництва і росту міського населення, відбувається диференціація популяцій.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.120.150 (0.027 с.)