Особливості б.о. в бюджетних установах.

Об’єктом обліку в бюджетних установах є: *доходи і видатки бюджету; *фонди і резерви, що створюються в бюджеті в процесі його виконання; *витрати на утримання бюдж-х установ; *мат. цінності бюджетних організацій; *грошові кошти в касі та на рах-х. Особливості бюджетного обліку: І Специфічний план рахунків – через те що бюдж. установи є не прибутковими організ. вони не викор.9 клас рах. витрати за видами діяльності. 1клас – 10,11,12,13. 2клас – 23(матеріали та продукти харчування); 24(готова продукція), 3клас – 32(рах. в казначействі); 35(рах. з покупцями та замовниками); 36(розрах. з різними дебіторами). 4клас – 40(фонд в необ-х активах); 41(фонд МШП); 42(результати вик-ня бедж.); 43(результати виконання кошторисів); 44(результати переоцінок). 5клас – без змін, 6клас – без змін. 7клас – 70(доходи загального фонду);; 71(доходи спец. фонду); 72(доходи від реаліз. прод., робіт та послуг); 73(доходи бюджету). 8клас – 80(видатки заг. фонду); 81(видатки спец.фонду). ІІ Бюджетні установи, що фін-ся за рах. держ. бюджету не можуть безпосередньо відкривати рах-ки, за них це робить держ. казначейство відер-чи наст. рах-ки: 1)зведені особові – кошти зарах. головним розпорядником бюдж-х коштів, а потім перерах. на особові та реєстр-ні рах-ки. 2)особові – відкр. Для зарах. Коштів на фін-ня діял. установ. 3)реєстраційні рах-ки – призначені для обліку операцій з виконання загального фонду кошторисів. 4)спец. реєстраційні рах.- призначені для обліку операцій викон. спец. фонду кошторисів. 5)рах-ки одержувачів коштів, відкр. за відповідними кодами бюдж. класифікації одержувачами бюдж. коштів. 6)інші бюджетні рах.-відер. за відповідними кодами бюдж. класифікації для обслуговування вн-х та зовн-х боргових зобов’язань держави. ІІІ кошторис бюдж. установ – основний плановий документ, в якому встан. Обсяг бюдж. асигнувань, їх поквартальний розподіл по статтях видатків.

Види кошторисів: 1)індивідуальний – скл.кожною установою що фін-ся з бюджету. 2)загальний – скл.по групі однорідних закладів. 3)кошторис на централізовані заходи – скл. відпов. органами для проведення певного заходу. 4)зведений – містить обсяги фін-ня для окремого органа управління.

36. Що таке кошторис бюджетних установ? З яких частин він складається?

Кошторис бюдж. установ – основний плановий документ, в якому встан. Обсяг бюдж. асигнувань, їх поквартальний розподіл по статтях видатків. Види кошторисів: 1)індивідуальний – скл.кожною установою що фін-ся з бюджету. 2)загальний – скл.по групі однорідних закладів. 3)кошторис на централізовані заходи – скл. відпов. органами для проведення певного заходу. 4)зведений – містить обсяги фін-ня для окремого органа управління. Кошториси загального та спеціального фонду затв. окремо. скл. кошторис з двох частин: 1)доходи – одержуються від: а)сплати податків та зборів; б)надання платних послуг; в)від господарської та виробничої діял.; г)плата за оренду майна бюдж. установи; д)спис. дебіторської заборгованості; е)за рах. коштів що надх. від благодійної допомоги; є)інших власних надходжень. 2)видатки: а)залежно від джерел покриття: *в загального фонду; *в спец.фонду; б)залежно від стану руху бюдж.коштів: *касові – суми отримані установами з особових та реєстр. рах-в для викор. *фактичні – нараховані але неоплачені(нарах.з/п, затв. авансовий звіт по відрядженню); в)згідно з бюдж. класифікацією: *функціональна: *відомча; *економічна – поточні та капітальні. Порядок затвердження кошторису: 1)місцеві фін. органи повідомляють головним розпорядником бюдж. коштів дані про граничні обсяги видатків заг.фонду на наст.рік, також надаються матеріали для форм. бюдж. закладів. 2)після визн.всіх доходів і видатків в тижневий термін головні розпорядники повідомл-ся про обсяги затв-х бюдж. асигнувань з їх помісячним розподілом. 3)розпорядники коштів відповідно до затв-х обсягів асигнувань приводять у відповідність свої видатки. 4)після отрим. лімітних довідок скл. проект зведених кошторисів та план асигнувань. 5)кошториси і плани асигн. для проведення централіз. Заходів затв. окремо по кожному заходу. 6)затв. кошториси, плани асигн. та штатні розклади скріпл. гербовою печаткою та підписів керівників установ.

Облік товарних запасів.

Товари – це продукція виробничої сфери, що купується виробничими п-ствами для подальшого продажу. Роздрібна торгівля ведеться за номенклатурою товарів, за сортами або буває кількісно сумовою. Оптова торгівля здійснюється за партіями товарів. Для обліку товарів використовують наступні рах.: 1) 281 – товари на складі, обліковується наявність та рух товарів на оптових та роздрібних складах та інше. 2) 282 – облік наявності та рух товарів в магазинах роздрібної торгівлі. 3) товари на комісії – обліковує товари передані на комісію за договорами, які не передбачають перехід права власності на товар до оплати їх вартості. 4) 284 – тара під товарами – обліковує наявність та рух порожньої тари під товарами. 5) 285 – торгова націнка, контрактивний рахунок, який відображає торгівельну націнку п-ства та дозволяє визначити купівельну вартість товарів.

Що таке бухгалтерська фінансова звітність? Мета складання бухг.звітності, користувачі бухг.звітності.

Звітність – це система узагальнюючих взаємопов’язаних показників у формі табл., які відображають обсяг і рез. діяльності п-ства, характеризують стан та використання основних та оборотних засобів, джерела їх формування, фін. рез. та напрямки використання П. метою складання звітності є надання користувачам для прийняття управлінських рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фін. рез. та фін. стан п-ства. Користувачі звітності: а) акціонери або інвестори – здатність п-ства виплачувати дивіденди та прибутковість п-ств. б) працівники – зарплата та збереження робочих місці. в) банки – кредитоспроможність п-ств. г) постачальники та покупці і замовники – своєчасність проведення розрахунків за договорами. д) уряд – своєчасність та повнота сплати податків. е) громадкість – вплив діяльності п-ства на екологію та зайнятість. Вимоги до звітності: 1. Достовірність – підтверджується первинними документами, дає повне уявлення про фін. майновий стан та результати діяльності. 2. Цілісність – в звітності наводиться інформація як по п-ству в цілому так його філіям та представництвам. 3. Послідовність – інформація наведена в звітності, формується послідовно із року в рік за наростаючим підсумком. 4. Зіставленість – з метою порівняння даних вони наводяться за 2 роки: поточний та попередній.

Класифікація звітності – за економічним змістом, за строками складання й подання, за ступенем узагальнення, за призначенням.

Класифікація звітності: 1) за ек-ним змістом: а) бухгалтерська – містить показники виробничо-господарської діяльності та підтверджується документально; б) податкова – відображає стан п-ства пов'язаний з нарахуванням податків і зборів; в) оперативна – призначена для внутрішнього поточного контрою на момент здійснення господарських операцій або одразу по завершенню; г) статистична – узагальнює результати податкової, бухгалтерської та оперативної звітності з метою статистичного аналізу діяльності п-ства та всієї галузі. 2) за строками складання і подання: а) поточна (за квартал, півріччя, 9 місяців) до 25 числа місяця наступним за звітним; б) річна (складається за рез. звітного року) подається до 15 лютого року наступного за звітним. 3) за узагальненням: а) індивідуальна – за рез. діяльності однієї ЮО; б) консолідована – відображає стан та рез. діяльності ЮО її дочірних п-ств як єдиної ек-ної одиниці. 4) за призначенням: а) внутрішня (не підлягає оприлюдненню і не подається зовнішнім користувачам); б) зовнішня (є відкритою для зовнішніх користувачів). Елементи фін. звітності: 1) активи – ресурси, використання яких призводить до зростання економічних вигод. 2) зобов’язання – заборгованість в результаті минулих подій, погашення якої зменшує економічні вигоди. 3) власний капітал – частина в активах підприємства, що залишаються у нього після вирахування всіх зобов’язань. 4) доходи – збільшення активів або зменшення зобов’язань, що призводить до зростання капіталу.5) витрати – зменшення активів або збільшення зобов’язань, що скорочує капітал.