Типи аудиторських висновків відповідно до вимог міжнародних стандартів аудиту.

висновки щодо фінансових звітів, складених відповідно до іншої всеохопної основи бухгалтерського обліку Сюди слід включити твердження, яке зазначає застосовувану основу бухгалтерського обліку, або слід зробити посилання на примітку до фінансових звітів з такою інформацією. Думка повинна констатувати, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах відповідно до визначеної основи бухгалтерського обліку. Висновки щодо компонентів фінансових звітів Визначаючи обсяг роботи, аудитор повинен розглянути ті статті фінансових звітів, які є взаємопов'язаними й можуть вплинути на інформацію, щодо якої треба висловити аудиторську думку. Аудитору повинен розглянути поняття суттєвості стосовно того компонента фінансових звітів, щодо якого готується висновок. Аудиторська думка повинна констатувати, чи відповідає складений компонент застосовній концептуальній основі фінансової звітності або визначеній основі бухгалтерського обліку в усіх суттєвих аспектах. Висновки щодо відповідності контрактним угодам Аудиторові, можливо, треба буде надати висновок щодо виконання суб'єктом господарювання визначених контрактних угод (наприклад, договорів про випуск облігацій або угод про надання позик). Такі договори, як правило, вимагають від суб'єкта господарювання виконання визначених умов, наприклад, виплати відсотків, забезпечення визначених фінансових коефіцієнтів, обмеження виплат дивідендів і використання) доходів від продажу майна. Хотите узнать, где их продают за гроши? e-katalog.com.ua Висновки щодо узагальнених фінансових звітів До аудиторського висновку щодо узагальнених фінансових звітів слід включати перелічені далі основні елементи, викладені, як правило, за такою схемою: заголовок2; адресат; опис перевірених аудитором фінансових звітів, що стали підставою для складання узагальнених фінансових звітів; посилання на дату аудиторського висновку щодо первинних фінансових звітів і на тип аудиторської думки, висловленої в ньому; думка про те, чи відповідає інформація, що міститься в узагальнених фінансових звітах, інформації в перевірених аудитором первинних фінансових звітах. Висновок аудитора може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним. Аудитор може також відмовитися від надання висновку. При цьому він викладає свою думку у звіті іншої форми. У трьох останніх випадках висновок має містити короткий виклад аргументів, що обґрунтовують думку аудитора
78. Групування недоліків та їх обґрунтування в аудиторському висновку

Узагальнення недоліків у журналі аудитора провадиться з використанням хронологічних, систематизованих і хронологічно-систематизованих групувань.
Хронологічне — групування недоліків послідовно за періодами виникнення їх у фінансово-господарській діяльності підприємства, яке контролюють. Недоліком цього методу є те, що аудитору доводиться одночасно досліджувати за місяць, квартал усі господарські операції, використовуючи багато нормативних документів. Крім того, при проведенні комплексного комісійного аудиту виникають певні труднощі у взаємному контролі операцій і документів.
Систематизоване — це групування виявлених у діяльності підприємства, яке контролюють, недоліків за однорідністю і змістом і попередньо зафіксованих аудитом у хронологічній послідовності. Недоліком є те, що при цьому дублюються недоліки у хронологічному і систематизованому групуваннях.
Хронологічно-систематизоване групування дає змогу узагальнити недоліки, виявлені аудитом, за часом виникнення і однорідністю їх. Цей вид групування застосовується при проведенні комплексного комісійного аудиту, коли недоліки систематизують за розділами акта або питаннями, поставленими на дослідження аудиту.
^ Документування результатів проміжного контролю використовується як методичний прийом при оформленні контрольних процедур у процесі виконання їх на проміжних стадіях, щоб засвідчити стан об’єктів контролю на момент перевірки (ревізія каси, вибіркова інвентаризація матеріальних цінностей, хронометражні спостереження аудиту, тематичні обстеження аудиту та ін.).
^ Аналітичне групування — складання відомостей, таблиць, узагальнення однорідних недоліків, виявлених у процесі аудиту, за допомогою таких методичних прийомів, як економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи. Цей вид групування застосовується при складанні відомостей на забраковані вироби і роботи, переплату заробітної плати, понаднормативні витрати сировини за конкретний період (квартал, півріччя) і пов’язані з ними матеріальні збитки, сплачені штрафні санкції за порушення договірних зобов’язань, а також графіка ритмічності виробництва продукції, робіт і послуг тощо.
^ Слідчо-юридичне обґрунтування недоліків застосовується тоді, коли необхідно обґрунтувати доказами суму заподіяного збитку або встановити відповідальність посадових осіб підприємства, яке контролюють. При цьому аудитор виконує певні слідчо-юридичні процедури. Він збирає докази, що засвідчують юридичні факти, тобто такі, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин об’єкта із суб’єктом (наприклад, робітника з підприємством). За джерелами узагальнення юридичні докази поділяють на особисті і речові, первинні і похідні.
^ Особисті докази — це такі, джерелом яких є люди (пояснення сторін і третіх осіб, висновки експертів).
Речові докази — це письмові і предметні докази. Наприклад, оригінали первинних документів, вилучені за рішенням правоохоронних органів, висновки інвентаризаційних комісій щодо списання нестач та інші, які засвідчують правопорушення.
^ Первинні докази — одержані від першоджерела (первинні документи, договори про матеріальну відповідальність, комерційні акти та ін.).
Похідні докази - добуті повторним групуванням (облікові регістри, машинограми, складеш при узагальненні даних первинних документів).
При узагальненні доказів важливою процедурою, яку виконує внутрішній аудит, є вилучення оригіналів документів з поточного архіву підприємства, яке контролюють. Аудитор може вилучати документи у порядку, передбаченому законом, на підставі постанови правоохоронних органів. Замість оригіналу у справах підприємства залишають копії вилучених документів. Процедуру вилучення документів оформляють спеціальним актом, складеним аудитором за участю керівника і головного бухгалтера підприємства, а також понятих, що не мають відношення до контрольно-аудиторського процесу. Для того щоб не завантажувати акт описовістю реквізитів документів, складають окремий реєстр вилучених оригіналів документів, який є додатком до акта.
Вилучати оригінали документів можуть також ревізори, які провадять внутрішній аудит, аудитори податкових служб. Зовнішній аудитор може виконувати ці функції як виняток.
При виконанні слідчо-юридичних процедур обґрунтовують судово-арбітражні позови на відшкодування матеріального збитку, заподіяного підприємству, яке контролюють.
^ Систематизоване групування результатів контролю — викладення в акті комплексного аудиту, тематичної перевірки, обстеження у систематизованому вигляді виявлених недоліків у діяльності підприємства, яке контролюють. Результати службового розслідування внутрішній аудитор оформляє довідкою.
^ Узагальнення і викладення результатів аудиту в акті здійснюється аудиторами за даними записів у журналі аудитора, групування недоліків, погоджених з керівництвом підприємства, діяльність якого контролюють.
Контрольно-аудиторські прийоми у процесі контролю й аудиту господарської діяльності підприємства виконуються за допомогою як найпростіших приладів обчислювальної та організаційної техніки, так і мікро-ЕОМ, персональних і універсальних великих ЕОМ та обчислювальних комплексів.
Удосконалення контрольно-аудиторського процесу із застосуванням ЕОМ різних класів, створенням АСОІ дає змогу автоматизувати контроль виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства, включаючи стадію узагальнення і реалізації результатів контролю.