Порядок укладання і структура договору на проведення аудиту




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порядок укладання і структура договору на проведення аудиту



Детальна структура договору може бути різною, проте йогоформа в цілому повинна відповідати загальноприйнятій в Україніформі складання договорів. У преамбулі договору після зазначенняназви та номера договору, місця й дати його підписання, повиннібути приведені назви сторін, які склали договір (замовник тавиконавець), та прізвища посадових осіб, які підписали договір відімені кожної сторони.Розділ "Предмет договору" повинен містити назвуаудиторської послуги ("проведення аудиту" або "аудиторськаперевірка"), мету аудиту й характеристику масштабу аудиту. Розділ "Зобов'язання сторін" повинен містити перелік тахарактеристику зобов'язань, які бере на себе кожна з сторін.Розділ "Порядок здавання та прийому робіт"повинен містити перелік, характеристику та послідовність процедур,які виконуються сторонами при передачі результатів роботи, а такожумови та порядок оформлення відмови замовника від прийомувиконаної роботи.Розділ "Термін виконання робіт" повинен містититривалість виконання роботи, дати її початку та закінчення, атакож терміни надання результатів виконаної роботи.Розділ "Вартість робіт та порядок розрахунків" міститьвідомості про розмір та порядок оплачування за виконання робіт.Розділ "Відповідальність сторін" містить умовивідповідальності кожної сторони (які саме випадки тягнуть настаннявідповідальності і в якому вигляді передбачена відповідальність).Доцільно також обумовити аспекти, за які не несе відповідальністьта чи інша сторона.Розділ "Термін дії договору" містить вказівку на датипочатку та закінчення дії договору.Розділ "Реквізити сторін" містить юридичні адреси таплатіжні реквізити кожної сторони.Розділ "Особливі умови" містить положення, які сторонивважають за необхідне обумовити, і які не знайшли відображення впопередніх розділах договору. Детальний зміст договору на проведення аудиту може бутирізним в залежності від конкретної ситуації, проте існує рядмоментів, які у будь-якому випадку повинні знайти відображення удоговорі. В договорі обов'язково повинні бути обумовлені наступніположення: - мета аудиту; - масштаб аудиту, - можливість доступу до будь-яких записів, документації таіншої інформації, замовленої у зв'язку з аудитом; - відповідальність керівництва підприємства, якеперевіряється, за надану аудиторам інформацію - умови відповідальності за початкові залишки при першомупроведенні аудиту або якщо попередні перевірки виконувались іншимаудитором; - вказівка на те, що у зв'язку з сутністю перевірки та іншихвластивих аудиту обмежень, існує можливість і навіть імовірністьтого, що будь-які навіть суттєві помилки можуть залишитисьневіднайденими; - форма, у якій замовнику буде видана інформація прорезультати проведеної аудитором роботи (обсяг і склад переданоїзамовнику документації).

61. Методичні прийоми та процедури аудиту До методичних прийомів аудиту відносять наступні:Органолептичні:1. Інвентаризація2. Контрольні виміри робіт, вибіркові суцільні спостереження3. Технологічний і хіміко-лабораторний контроль4. Експертизи різних видів5. Експертиза проектів і кошторисної документації6. Службові розслідування7. Експеримент Розрахунково-аналітичні1. Економічний аналіз2. Статистичні розрахунки3. Економіко-математичні методи Документальні :1. Інформаційне моделювання2. Дослідження документів3. Камеральные перевірки4. Нормативно-правове регулювання Узагальнення і реалізація результатів контролю і аудиту1. Групування недоліків2. Документування результатів проміжного контролю3. Аналітичне групування4. Слідчо-юридичне обгрунтування5. Систематизоване групування результатів контролю і аудиту6. Ухвалення рішень7. Контроль за виконанням прийнятих рішень Кожен методичний прийом в системі фінансово-господарського контролю передбачає використання певних контрольно-аудиторських процедур.Аудиторські процедури - це система методичних дій на суб'єкти і об'єкти розширеного відтворення суспільно необхідного продукту, які здійснюються аудиторами при проведенні контрольних функцій. Суб'єктом виступають носії прав і обов'язків підприємців, а об'єктами є предмети, на які спрямована їх діяльність. В процесі господарської діяльності суб'єктами права можуть бути особи фізичні - конкретні громадяни, і особи юридичні - концерни, підприємства, кооперативи, організації, установи.Контрольно-аудиторські процедури за призначенням в застосуванні прийомів контролю можна розділити на:Організаційні Нормативно-правові Аналітичні Розрахункові Рахунково-обчислювальні Логічні .Порівняно-порівняльні

62 Аналітичні процедури в аудитіАналітичні процедури є одним із видів аудиторських процедур і полягають у виявленні, аналізі й оцінці співвідношень між фінансово-економічними показниками діяльності економічного суб'єкта, який перевіряють. їх застосування основане на явному причинно-наслідковому зв'язку між аналізованими показниками. Використання аналітичних процедур регламентує Міжнародний стандарт № 520 "Аналітичні процедури". Проведення аналітичних процедур дає аудитору значний обсяг необхідної йому інформації і при цьому потребує набагато менше витрат, ніж проведення детального тестування. Аналітичні процедури передбачають порівняння фінансової інформації:• з порівнюваною інформацією за попередній період або періоди;• з очікуваними результатами (з планом, бюджетом тощо);• з аналогічною інформацією в галузі (порівняння показників із показниками аналогічних підприємств галузі).Аналітичні процедури — це оцінка фінансових показників за допомогою вивчення ймовірних залежностей між ними.

63.Основні принципи і вимоги до процесу планування в аудиті, його мета і завдань.

Планування- це визначення головної стратегії і конкретних методів та термінів проведення аудиту, яке допомагає належно розподілити роботу та наглядати за нею. Необхідність та порядок планування аудиту регламентується МСА 300. Принципи: До них можна віднести такі:цілісність — охоплення планом усіх аспектів аудиторської перевірки для висловлення об’єктивної думки щодо достовірності фінансової звітності;безперервність — розроблення поточних та перспективних планів аудиту на конкретному підприємстві, їх взаємоув’язка та узгодженість із планами роботи аудиторської фірми; коригування плану і програми аудиту (в разі необхідності) в процесі аудиторської перевірки;доречність — заплановані аудиторські процедури повинні давати змогу отримати найважливішу, необхідну аудитору інформацію для складання висновку і стосуватися безпосередньо бухгалтерської звітності контрольованого звітного періоду, яка перевіряється;ефективність та оптимальність — розроблення оптимальних планів і програм, виконання яких забезпечить отримання достовірних і достатніх аудиторських доказів із найменшими затратами праці і часу.Метоюпланування є встановлення найважливіших напрямів аудиту, виявлення проблемних питань. Планування допоможе аудиторові належно організувати свою роботу і здійснювати нагляд за роботою асистентів, а також координувати роботу інших аудиторів та фахівців.Основні завдання, які треба розглянути при плануванні: ознайомлення з бізнесом клієнта і його обліковою системою;оцінка ризику, пов'язаного з бізнесом, обліковою системою і внутрішнім ко­нтролем;визначення стратегії аудиту в відповідно до оцінки ступеня аудиторського ризику;координація роботи аудитора таким чином, щоб вона була виконана на ви­сокому професійному рівні й у визначений термін;розподіл бюджету часу, виділеного на аудиторську перевірку;визначення матеріально-технічного забезпечення аудиту тощо.

 

64Етапи планування: попереднє планування аудиту, загальний план аудиту, програма аудиту.

Починаючи розробку загального плану і програми аудиту, аудиторська організація повинна використовувати попередні знання про економічне суб'єкті.В процесі підготовки загального плану і програми аудиту аудиторська організація оцінює ефективність системи внутрішнього контролю (СВК), яка є у розпорядженні економічний суб'єкт, і оцінює її ризик (контрольний ризик). СВК може вважатися ефективною, якщо вона своєчасно попереджає про виникнення недостовірної інформації, а також виявляє недостовірну інформацію.При підготовці загального плану і програми аудиту аудиторської організації варто установити прийнятні для неї рівень істотності й аудиторський ризик, що дозволяють вважати бухгалтерську звітність достовірної.Результати проведених аудиторською організацією процедур при підготовці загального плану і програми слід детально документувати, так як вони є підставою для планування аудиту та можуть використовуватися протягом усього процесу аудитуПідготовка та складання загального плану аудиту.Загальний план повинен служити керівництвом при здійсненні програми аудита. У загальному плані аудиторська організація повинна передбачити терміни проведення аудита і скласти графік проведення аудиту, підготовки звіту (письмової інформації керівництву економічного суб'єкта), аудиторського висновку.У загальному плані аудиторська організація визначає спосіб проведення аудиту на підставі результатів попереднього аналізу, оцінки надійності системи внутрішнього контролю, оцінки ризиків аудиту.Підготовка та складання програми аудиту.Програма аудиту є розвитком загального плану аудиту і являє собою детальний перелік змісту аудиторських процедур, необхідних для практичної реалізації плану аудиту. Програма служить докладною інструкцією для асистентів аудитора, а для керівників аудиторської організації та аудиторської групи - одночасно і засобом контролю якості роботи.

65 Аудиторський ризик та його складові. Ризик аудиту, або загальний ризик, полягає у тому, що аудитор може висловити неадекватну думку у випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за неправильно підготовленою звітністю буде зроблено аудиторський висновок без зауважень.Ризик аудиту має такі три складові: властивий ризик; ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування системи внутрішнього контролю; ризик невиявлення помилок та перекручень.Властивий ризик-це імовірність суттєвих перекручень залишку за певним бухгалтерським рахунком чи певної категорії операції або можливість перекручень цих показників у комплексі з перекрученнями за іншими рахунками чи операціями, з припущенням, що до них не застосовувалися заходи внутрішнього контролю підприємства.Ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування системи внутрішнього контролю - це ризик неефективності внутрішнього контролю, що може призвести до помилок та перекручень у залишках бухгалтерських рахунків чи операцій.Ризик невиявлення помилок полягає у тому, що аудиторські процедури підтвердження не завжди можуть виявити помилки, що існують у залишку за повним рахунком.

66 Суттєвість в аудиті.Концепція суттєвості існує як у бухгалтерському обліку, так і в аудиті. Суттєвість, або іноді кажуть "матеріальність" (буквальний переклад англійського терміна materiality), є одним з основних понять аудиту. Суттєвими в аудиті вважаються обставини, значно впливають на достовірність фінансової звітності клієнта (1). Як кількісна характеристика таких обставин виступає рівень суттєвості, тобто граничне значення перекручувань бухгалтерської звітності, починаючи з якого не можна приймати на її основі правильні рішення. Встановити чіткі й однозначні критерії суттєвості зовсім непросто. Попереднє судження може включати оцінки того, що є важливим для розділів балансу, звіту про прибутки і збитки і звіту про рух грошових коштів, узятих окремо і для фінансових звітів в цілому. Одна з цілей попереднього судження про суттєвості - сфокусувати увагу аудитора на більш значних пунктах фінансового звіту при визначенні стратегії аудиторської перевірки.

67Вибіркова та суцільна перевірка.

При суцільній перевірці перевіряються всі масиви інформації без винятку щодо господарських процесів, які відбулись у клієнта за період, що перевіряється. На підставі суцільної перевірки аудитор робить висновок про достовірність, доцільність та законність відображення в бухгалтерському обліку і звітності дій і подій, здійснених економічним суб'єктом за весь період, який перевіряється. Вибіркова перевірка передбачає застосування аудиторських процедур менше ніж до 100% масивів інформації, які дають змогу аудитору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі характеристики вибраних даних, поширити дієвість цих доказів на всю сукупність даних. Ризик невиявлення збільшується, оскільки за межами вибірки можуть залишатися факти порушень та помилок. Тому аудитор повинен уважно формувати вибірку з урахуванням мети аудиту, сукупності даних (генеральної сукупності) і обсягу вибірки. Вибірка повинна бути репрезентативною, тобто відображати всі основні властивості генеральної сукупності.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.70.175 (0.005 с.)