Медико-санітарні формальності

Під медико-санітарними формальностями розуміють процедури, пов'язані з перевіркою дотримання особами, які перетинають кордон, вимог з вакцинації, щеплення та інших спеціальних вимог (медико-санітарних, епідеміологічних, ветеринарних тощо). Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) розробила Вимоги до свідоцтва про щеплення при поїздці за кордон, що слугують практичними рекомендаціями для туристичних фірм і туристів усього світу. Міжнародні медико-санітарні правила діють з 1951 p., періодично в них вносяться зміни і виправлення. Рекомендації, покликані зменшити можливість поширення небезпечних інфекцій, у тому числі за допомогою туризму, публікуються у виданні "Епідеміологічний щорічник". ВООЗ має робочі угоди з UNWTO, відповідно до яких поточна інформація про формальності, пов'язані з проходженням санітарного контролю, публікується в щорічному виданні UNWTO "Закордонний туризм — прикордонні формальності".

Учасники 10-ї асамблеї UNWTO (1993), присвяченої проблемам охорони здоров'я, закликали національні туристичні адміністрації до активної співпраці з органами охорони здоров'я своїх країн у справі надання туристичної інформації медичного характеру всім зацікавленим особам. Зазначалося, що UNWTO домагатиметься підтримки заходів, що стосуються охорони здоров'я туристів, безпеки їхніх поїздок, санітарного контролю за харчовими продуктами.

До карантинних захворювань міжнародного значення відносять чуму, холеру, віспу, жовту лихоманку, малярію. ВООЗ дійшла висновку, що смертельні випадки від малярії серед туристів, які подорожували в тропічні країни, траплялися здебільшого через їхню непоінформованість чи недооцінку ними небезпеки хвороби. Малярія провокує багато інших хвороб, наприклад, застуду, і початковий діагноз важко правильно встановити навіть кваліфікованому лікарю.

Для запобігання поширення цих небезпечних захворювань органи охорони здоров'я можуть вдаватися до особливих заходів санітарного контролю. Оскільки епідеміологічна ситуація щодо карантинних і паразитарних захворювань у деяких закордонних країнах продовжує залишатися напруженою, туристи повинні одержувати достовірну інформацію про захворювання і захист від нього перед поїздкою в тропічні країни. її переважно подають у формі пам'ятки громадянам, засвідченої підписом туроператора і печаткою турфірми.

Туристи, які бажають здійснити подорож у країну з підвищеним ризиком інфекційних захворювань, зобов'язані проходити профілактику відповідно до міжнародних медичних вимог (медико-санітарні формальності).

Зоною жовтої лихоманки є в Америці: Бразилія, Болівія, Колумбія, Венесуела, Перу, Еквадор; в Африці: Замбія, Кенія, Танзанія, Гана, Гвінея, Нігерія, Судан. Вирушаючи в ці країни, турист повинен зробити щеплення не пізніше ніж за місяць до від'їзду, одержати міжнародний сертифікат про вакцинацію і висновок лікаря про відсутність протипоказань для поїздки. Без цього туриста знімуть з рейсу на підставі медико-санітарних правил. Турист-порушник може бути поміщений в ізолятор на Інкубаційний період. У разі протипоказань до щеплень (наприклад, вагітність, застудні захворювання, алергія на яєчний жовток) турпоїздка в перелічені країни відбутися не може. Оскільки ризик захворіти інфекційним захворюванням існує практично на всій території цих країн, наявність міжнародного сертифіката при в'їзді в країну є обов'язковою.

Виїжджаючи в країни, неблагополучні щодо малярії (Кенія, Зімбабве, Індонезія, Китай, Оман, Індія, Шрі-Ланка та ін.), необхідно регулярно приймати противомалярійні препарати, починаючи за тиждень до виїзду й протягом місяця після повернення.

Вакцинації підлягають туристи, які виїжджають у країни, де поширені такі карантинні захворювання, як холера, чума, віспа. Віспа поширена в Африці: Мозамбік, Танзанія, Уганда, Зімбабве, Заїр, Ангола, Гвінея, Конго; в Азії: Індія, В'єтнам; у Південній Америці: Болівія, Бразилія, Перу, Венесуела, Гватемала, Колумбія, Мексика.

Чуми варто побоюватися, виїжджаючи у В'єтнам, Болівію, Бразилію, Перу, Замбію, Зімбабве, Танзанію, на Мадагаскар.

Холера поширена в Азїі: Афганістан, В'єтнам, Індія, Іран, Китай, Малайзія, Монголія, Філіппіни, Шрі-Ланка; в Америці: Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Колумбія, Мексика, Коста-Рика, Еквадор; в Африці: Замбія, Кенія, Мозамбік, Танзанія, Уганда.

Готувати туристів до поїздки в інфекційно небезпечні райони треба з урахуванням рекомендацій ВООЗ і иг*П¥ТО. Для профілактики заразних захворювань необхідно ознайомлювати туристів із правилами й обмежувальними заходами проживання, харчування і відпочинку, вакцинації проти небезпечних захворювань (наприклад, проти жовтої лихоманки), профілактичного лікування (у випадку з малярією). Головне правило, якого повинні неухильно дотримуватися турфірми й самі туристи: під час поїздки в країни спекотного пояса і після повернення з них за найменшого нездужання необхідно терміново звертатися до лікаря, назвавши країну, з якої повернулися.

Рекламуючи цілорічні поїздки за кордон, турфірми готують інформаційні видання, які розповідають про вплив на здоров'я туристів, зокрема, зміни клімату. Переїзд з холодної зими в спекотне літо не завжди безпечний для здоров'я, особливо для людей похилого віку і дітей. Перед поїздкою в тропіки туристам необхідно проконсультуватися з лікарем.

 

 

 

Кіпр

Кіпр є островом краси і країною контрастів. Прохолодні кедрові ліси в гірських масивах – повна зміна атмосфери і ландшафту після золотих, залитих сонцем піщаних пляжів. Спокій і тиша сіл різко контрастують з бурхливим життям сучасних космополітичних міст; вид розкішних готелів на березі моря змінявся дивовижними по красі природними пейзажами.

Географія, площа і ландшафт країни. Кіпр – держава, розташована на однойменному острові в східній частині Середземного моря, на заході від Сирії і на півдні від Туреччини. Площа острова складає 9251 км2.

Клімат. Клімат Кіпру субтропічний середземноморський з великою кількістю сонячних днів протягом всього року. Літо жарке і сухе, а зима м’яка і дощова. Середня денна температура з червня по вересень складає +32 °С, з жовтня по листопад +25 °С, з грудня по лютий +16 °С.

Населення, демографія, столиця і крупні міста. Чисельність населення Кіпру – 736,6 тис. осіб, з них 176 тис. (зокрема 60 тис. переселенців з Туреччини) живуть на території ”Турецької республіки Північного Кіпру”. 78 % населення острова складають греки-кіпріоти, 18 % – турки-кіпріоти, живуть також вірмени.

Столицею Кіпру є Нікосія, яка розділена на дві частини: грецьку і турецьку. У грецькій частині проживає 177 тис. осіб, а в турецькій – близько 30 тис. осіб. Найбільш крупними містами є Лімассол, Ларнака, Пафос. Міста Фамагуста, Кіренія, Морфу знаходяться на контрольованій турецькими військами території.

Релігія. Основними релігіями в країні є православне християнство і іслам.

Мова. Офіційні мови – грецька і турецька. Також широко вживаються англійська, французька і німецька мови.

Національна кухня. Кіпрська кухня ввібрала в себе краще з кулінарних традицій народів, що населяють сусідні держави. Без зусиль можна дізнатися традиції грецькою, турецькою, кавказькою, арабською і навіть англійською кухонь.

Наприклад, “долмадес” - підсмажений на оливковому маслі рис з м'ясним фаршем, луком, чорним перцем, помідорами і лимонним соком - блюдо, запозичене з кавказької кухні. Можна зустріти чисто грецькі блюда, такі як “мусаку” - картопля з рубаним м'ясом і овочами, запеченими з яйцем і тертим сиром із спеціями.

Кіпріоти люблять столи, рясно заставлені всілякими закусками і стравами. Меззе - це велика кількість всіляких закусок (від 10 до 50!). Меззе може бути м'ясною, рибною або змішаною.

В більшості холодних блюд використовується оливкове масло. Насамперед подають “тахині” - це паста з кунжутного насіння, а потім “хумус” - арабське блюдо, яке готують з гороху, кунжутної пасти, зелени і оливкового масла. А потім черга охолодженого йогурту “талаттурі”, що перемісив з м'ятою і дрібно нарізаними свіжими огірками.
Приблизно так само готують і популярний на Кіпрі соус “дзадзіки”. Його можна подавати до різних блюд, у тому числі і умочувати в нього піту- коржик з сирною і м'ясною начинкою.

Кіпрська кухня - це справжній рай і для вегетаріанців. Овочі, зелень використовуються практично у всіх блюдах. На Кіпрі дуже люблять всілякі фрукти.

Гарячі м'ясні блюда - це, перш за все, “мусака” з великою кількістю прянощів і “стіфадо” - яловичина, вимочена у винному оцті з луком і величезною кількістю середземноморських спецій. Ще одне відоме блюдо “клефтіко” - баранина або козлятина, запечена в глиняній селянській печі, в закритій глиняній судині разом з лавровим листом і травами.

Для цінителів м'ясної кухні важко придумати місце краще за Кіпр. Тільки назв м'ясних блюд тут налічуються десятки! Найчастіше греки-кіпріоти використовують для приготування блюд баранину і свинину. Наприклад, блюдо під красивою назвою “афелію” - це шматочки свинина, тушкована в білому вині з молодою картоплею і зернятками коріандру.
Популярне блюдо “сувлаки” - яловичина, запечена з молодою ріпчастою цибулею.

Оскільки острів з усіх боків оточений морем, то і рибні блюда займають в меню найважливіше місце. Уздовж побережжя дуже багато барів і ресторанів, де можна спробувати свіжі морепродукти. Особливо мають попит блюда з кальмарів і восьминогів - обсмажених на грилі або тушкованих в горщиках.

Обов'язково потрібно спробувати місцевий сир. Його роблять тут ще з античних часів, і місцеві сировари мають величезний досвід. На Кіпрі можна купити велику кількість сортів сира. Найпопулярніший сорт - халюмі - білий овечий сир, який роблять з додаванням соли і пом'яті. До сиру, як правило, подають келих червоного вина.
Найвідоміше вино на Кіпрі “Коммандарія” роблять з підв'яленого на сонці винограду, за рахунок чого воно має солодкий і насичений смак.

Транспорт. 30 прямих авіарейсів пов’язують Кіпр з більшістю країн Європи і Близького Сходу, що, у свою чергу, забезпечує зв’язок зі всім світом. Сучасні міжнародні аеропорти знаходяться в Ларнаці і Пафосі.

Лімассол і Ларнака є морськими портами. Тут же є яхтові гавані.

Автобусний транспорт сполучає головні міста Кіпру. Декілька великих туристських фірм організують автобусні екскурсії на всьому острові в сучасних кондиціонованих автобусах.

Маршрутні таксі курсують між всіма великими містами в денний час.

Велику кількість фірм надають автомобілі в оренду.

Валюта. Національною грошовою одиницею є кіпрський фунт.

1 кіпрський фунт =100 центам.

1 долар США = 0,5 кіпрського фунта.

В обігу є банкноти номіналом 20, 10, 5, і 1 фунт.

Туристські формальності і митні обмеження. Для громадян більшості країн Європи, у тому числі і для України, віза на в’їзд в країну не потрібна. Громадяни інших країн, що бажають відвідати Кіпр, повинні звернутися за візою в Консульство Республіки Кіпр або в найближче консульство Великобританії.

У країну заборонене ввезення зброї, наркотиків, радіотелефонів. Дозволено безмитно ввозити і вивозити фото- і кінокамери, спортивний інвентар, предмети особистого користування. Вивіз творів антикваріату можливий тільки з дозволу Кіпрського краєзнавчого музею в Нікосії. Вивіз старовинних ікон заборонений.Не існує обмеження на ввезення чеків, дорожніх чеків і інших кредитно-фінансових документів. Іноземна валюта, що перевищує 1000 доларів США (по курсу) повинна декларувати на митниці. Дозволений вивіз ввезеної інвалюти, національної – не більше 50 фунтів.

 

 

Зміст:

1.	Інструктажі з питань охорони праці……………………………………………...
2.	Інструктаж з лектробезпеки……………………………………………………...
3.	«Восторг Вояж»…………………………………………………………………...
4.	Договірні відносини………………………………………………………….........
5.	Структурні підрозділи туристського підприємства, штатний розклад, посадові інструкції працівників туристського підприємства…………………..
6.	Туристичні формальності, сутність і основні їх види…………………………..
7.	Міжнародні акти, які регулюють туристичну діяльність………………….........
8.	Паспортні формальності…………………………………………………………..
9.	Митні формальності та валютний контроль……………………………………..
10.	Медико-санітарні формальності…………………………………………….........
11.	Кіпр…………………………………………………………………………........