Інструктажі з питань охорони праці

ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ В ТУРИЗМІ

 

- система договорів і взаємних зобов'язань, що випливають з договорів, які укладаються між туристськими організаціями, а також між туристськими організаціями і туристом. Основний документ Д. в. в т. - договір, що є погодженим волевиявленням двох чи кількох осіб про встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. У тій частині договорів, які туристська організація укладає з громадянами, вони є договорами приєднання. У практиці діяльності туристських організацій існують попередні договори, згідно з якими туроператор і турагент пропонують клієнтові укласти в майбутньому основний договір на визначених істотних умовах з оплатою у встановлений термін. Зміст договору розкриває конкретні умови, що визначають сукупність прав і обов'язків сторін, вимоги до порядку і термінів його реалізації: умови про предмет договору; суттєві умови; умови спеціальні, щодо яких має бути досягнуто згоди. До істотних умов договору належать: інформація про туроператора/тур-агента, включаючи дані про ліцензії, юридичну адресу, банківські реквізити; відомості про туриста в необхідному обсязі;' достовірна інформація про споживчі властивості туристського продукту (програма перебування, маршрут, умови безпеки, результати сертифікації туристського продукту); дата і час початку та закінчення туру; порядок зустрічі, проводів і супроводження туриста; права, обов'язки і відповідальність сторін; роздрібна ціна туристського продукту і порядок його оплати; мінімальна кількість туристів у групі, термін інформування туриста про перенесення часу або скасування подорожі через недобір групи; умови зміни і розривання договору, порядок врегулювання виниклих у зв'язку з цим суперечок і відшкодування збитків сторін; порядок і терміни висування претензій туристом. Відповідно до Закону України "Про туризм" (розділ V), турист має право вимагати від туропе-ратора чи турагента надання йому всіх послуг, що входять в тур, незалежно від того, ким ці послуги надаються; туроператор/турагент не несе відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за договором, якщо доведе, що воно сталося внаслідок дії нездоланної сили. Договором роздрібної купівлі-продажу передбачено порядок відшкодування збитків і збитку сторонам у випадку розривання договору, що розповсюджується і на сферу туризму.

Основні види договорів.

Договір агентський - угода, за якою одна сторона (агент) зобов'язується за винагороду чинити за дорученням іншої сторони (принципала) юридичні й інші дії від свого імені, але за рахунок принципала, або від імені і за рахунок принципала. У туризмі принципалом виступає, як правило, туропера тор; винагорода, що отримується агентом, має форму комісійних.

Договір відшкодувального надання послуг - угода, за якою виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги (певні дії або певну діяльність), а замовник - сплатити ці послуги. У туризмі замовником, як правило, виступає туроператор, а виконавцем - підприємства індустрії туризму, туристської інфраструктури. В рамках туристських послуг здійснюється екскурсійне та транспортне обслуговування, надаються харчування і проживання, які разом з туром складають одне ціле.

Договір генеральний - угода про принципи співробітництва або взаємин. Пов'язує між собою провідні туристські, транспортні фірми, ланцюги готельні, що претендують на ексклюзивний характер взаємин, і має, як правило, довгостроковий характер (не менше трьох років). Визначає цілі і зміст туристського обміну, види туристських поїздок, порядок розрахунків, надання туристського обслуговування.

Договір комісії - договір, відповідно до якого одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої (комітента) за винагороду укласти одну чи кілька угод від свого імені, але за рахунок комітента.

Договір купівлі-продажу - за цим договором одна сторона (продавець) зобов'язується продати річ (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну). Ці загальні положення мають нюанси для окремих видів договорів (роздрібна купівля-продаж, постачання товарів, енергопостачання, продаж нерухомості, продаж підприємств тощо).

Договір міжнародний - документ, що регламентує характер міжнародного співробітництва, в т. ч. у сфері туризму.

Договір перевезення - транспортне обслуговування туристів належить до т. зв. відшкодувального надання послуг, коли відповідно до договору між перевізником і туристською організацією перший здійснює перевезення вантажів, туристів і їхнього багажу відповідно до транспортних статутів і кодексів на основі тарифів і правил.

Договір доручення - договір, відповідно до якого одна сторона (повірник) за винагороду зобов'язується вчинити від імені і за рахунок другої (довірителя) певні юридичні дії. Права й обов'язки за угодою, укладеною повірником, виникають безпосередньо у довірителя. В туризмі довірителем, як правило, виступає туроператор, а повірниками - підприємства індустрії туризму, що надають за договором доручення погоджені послуги, інколи - турагенти, що просувають і реалізують на ринку туристський продукт туроператора.

Договір попередній - угода, що оформляться туроператором у письмовій формі на підставі конкретного замовлення туриста на формування туристського продукту.

Договірроздрібної купівлі-продажу туристичного продукту - основний договір в туризмі, який туроператор (продавець) укладає з туристом (покупцем) про майбутній тур як товар визначеної комплектності, який буде створено продавцем і передано туристові за визначену ціну в конкретний термін. При цьому відповідно до Закону України "Про туризм" (розділ V, стаття 18) туроператор і турагент несуть відповідальність за достовірність інформації про туристський продукт (див. Путівка туристська).

Договір установчий - визначає порядок і умови здійснення засновниками спільної діяльності по створенню підприємства в організаційно-правовій формі, передбаченій законом (товариства, об'єднання та ін.), а також відповідальність перед третіми юридичними і фізичними особами.

Договір франшизи (франчайзинговий) - передавання виключних прав і привілеїв на збут товарів і послуг, що охороняються торговою маркою або виробляються на основі технологій франшизодавця. Комерційна концесія.

Договір комерційної ліцензії (франшизи) у сфері гостинності передбачає використання засобів індивідуалізації франшизодавця (фірмового найменування, товарного знаку, знаку обслуговування) як гарантії певної якості послуг (застосування технології і стандарту обслуговування, методів і систем управління готелем, рестораном) та уніфікованих методів підготовки менеджменту персоналу, в т. ч. стажування на підприємствах франшизодавця; включення франшизоотримувача в загальну систему маркетингу фірми франшизодавця. Цю систему широко застосовують ланцюги готельні та ресторанні ("Хілтон", "Рамада Іннз", "Інтерконтиненталь", "Аккор" та ін.). Договір франшизи дає можливість швидко і гарантовано впроваджувати уніфіковані стандарти обслуговування, регулювати вплив на ринок. Франшизо-давець зацікавлений в залученні до свого ланцюга нових членів і тому, як правило, має спеціально підготовлені для зацікавлених осіб документи, найважливішим з яких є "Заява про умови" - документ, що надає інформацію про франшизодавця, характер його бізнесу, а також зміст франшизи і додаткове обладнання, яке зобов'язаний придбати франшизоотримувач у випадку укладення контракту. Якщо пропозицію, що міститься в "Заяві про умови", прийнято, підписується договір - юридичний документ, що закріплює правовідносини між франшизодавцем і франшизоотримувачем, де обумовлюються діяльність підприємства в конкретних умовах, ціна франшизи, а також виплати винагороди за використання майна.

Договір комерційної концесії (франшизи) підлягає державній реєстрації. Репутація франшизодавця - гудвіл - ціна накопичених нематеріальних активів фірми, грошова оцінка невловимого капіталу (ділова репутація, престиж торгової марки, досвід ділових зв'язків). У туризмі гудвіл враховується при укладенні франшизного контракту як невловимий капітал (нематеріальні активи) франшизодавця, спроможний значно посилити конкурентоспроможність туристського продукту або послуги.

Договір фрахтування - 1) документ, що визначає терміни й умови наймання морського чи повітряного судна; 2) договір, за яким одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати іншій (фрахтувальнику) за плату всю або частину місткості одного або кількох транспортних засобів на один чи кілька рейсів для перевезення вантажів, пасажирів, багажу.

Договір господарський - 1) основа господарської діяльності туристсько-екскурсійних підприємств; 2) угода, що укладається між туристсько-екскурсійними підприємствами й організаціями про встановлення юридичних прав і обов'язків у сфері їхньої господарської діяльності з метою організації господарських зв'язків, врахування соціально-економічних інтересів і забезпечення оперативної самостійності. Оцінка господарсько-фінансової діяльності туристсько-екскурсійних підприємств здійснюється з урахуванням виконання зобов'язань за господарським договором.

 

 

Паспортні формальності

Паспорт є офіційним документом, який засвідчує особу громадянина при виїзді за межі країни, перебуванні за її межами і в'їзді у свою країну. Це основна функція паспорта. У паспорті громадянина України, призначеному для поїздок за кордон, вказуються двома мовами (англійською та українською): прізвище й ім'я мандрівника; його стать, вік, дата і місце народження; номер паспорта, дата видачі та термін його дії; орган, який видав паспорт. Відповідно до чинного законодавства і конституційних гарантій на право вільного переміщення громадян, паспорт надає право на вільний виїзд за межі країни і повинен зберігатися в його власника, за винятком випадків, передбачених законодавством країни.

Римська конференція з міжнародних подорожей і туризму (1963) рекомендувала урядам узгодити універсальні вимоги до паспортних формальностей, зокрема, привести закордонні паспорти всіх держав у відповідність до стандартів ІКАО, що уможливить їх перевірку за допомогою комп'ютерних систем.

Крім звичайних закордонних паспортів тієї чи іншої держави, в міжнародних поїздках з метою туризму можуть використовуватися міжнародні студентські картки — International Student Identity Card (ISIC) (посвідчення особи), а в окремих випадках (не по лінії туризму) — інші документи:

— паспорт (посвідчення особи) іноземця чи особи без громадянства, який видається іноземному громадянину, що постійно проживає в державі;

— дипломатичні, консульські, службові паспорти;

— сімейні паспорти на чоловіка і дружину (з дітьми чи без дітей);

— паспорт (посвідчення особи) дитини;

— паспорт моряка;

— інші спеціальні документи.

Відповідно до закону "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну", основними документами, на підставі яких громадяни України можуть виїжджати і в'їжджати в Україну, визнані:

— паспорт;

— дипломатичний паспорт;

— службовий паспорт;

— паспорт моряка.

Для оформлення закордонного паспорта громадянин України повинен подати:

— заяву відповідної форми зі зазначенням (якщо є) трудової діяльності за останні 5 років у двох примірниках;

— свій український паспорт і свідоцтва про народження дітей (якщо заявник просить внести відомості про них у свій паспорт чи видати їм паспорти);

— чотири власних фотографії встановленого зразка, а при внесенні відомостей про дітей — фотографії дітей;

— облікову картку;

— військовий квиток (для військовозобов'язаних);

— квитанцію про сплату державного збору й оплату вартості бланка паспорта.

Відомості про трудову діяльність у заяві посвідчуються за місцем праці (служби, навчання). Для підтвердження зазначених у заяві відомостей про трудову діяльність співробітник органу, що оформляє паспорт, має право вимагати від заявника пред'явлення трудової книжки. Датою подання заяви вважається день подання всіх передбачених і належним чином оформлених документів. У разі оформлення паспорта за місцем проживання термін оформлення не повинен перевищувати одного місяця від дня подання заяви.

Паспорт видається терміном на десять років. У разі його втрати необхідно негайно звернутися з заявою в найближче відділення міліції чи дипломатичне представництво України за кордоном.

Якщо турист втратив паспорт, перебуваючи за кордоном, йому видається посвідчення, яке засвідчує особу громадянина України і надає йому право на в'їзд (повернення) до України. Посвідчення видає дипломатичне представництво чи консульська установа України на термін, необхідний для повернення додому, але не більше 15 днів. Щоб одержати таке посвідчення, заявник подає:

— заяву встановленого зразка;

— документ (довідку, протокол), виданий компетентним органом країни перебування, який підтверджує факт його звернення з приводу втрати паспорта;

— дві фотографії;

— документи, які дозволяють ідентифікувати особу заявника, встановити його місце проживання в межах України (права водія тощо).

За відсутності в заявника документів, які підтверджують його особу, українське громадянство і місце проживання в межах України, дипломатичне представництво чи консульська установа України надсилає для перевірки відповідний запит у паспортно-візову службу МЗС України.

Діти, як правило, виїжджають на відпочинок у супроводі хоча б одного з батьків, вихователів чи опікунів. Якщо неповнолітній виїжджає в іншу країну з одним із батьків, він повинен мати при собі, крім паспорта, нотаріально посвідчену згоду другого з батьків на його виїзд із зазначенням країни і терміну виїзду. Якщо дитина виїжджає без супроводу батьків, вона повинна мати, крім паспорта, нотаріально посвідчену згоду обох батьків. Якщо ж батьки розлучені, згода другого з них не потрібна, але при цьому необхідно подати, копію свідоцтва про розлучення. Якщо один із батьків заявить про свою незгоду на виїзд неповнолітньої дитини в турподорож за кордон, питання про можливість її виїзду вирішується в судовому порядку.

Укладаючи договір з туристом, багато турфірм включають до нього пункт, який передбачає, що турфірма не несе відповідальності за правильність оформлення закордонного паспорта клієнта. Відповідальність за правильність оформлення паспорта звичайно покладається на самого туриста. Водночас, приймаючи документи від клієнта, туристична фірма зобов'язана звернути увагу на туристичні формальності: перевірити зовнішній вигляд і зміст паспорта туриста, дату закінчення терміну його чинності, переконатися в наявності підпису в паспорті його власника, Якщо в паспорт внесені відомості про дітей, необхідно також перевірити наявність вклеєної в паспорт фотографії дитини. Паспорт туриста повинен бути чинним на дату його повернення в країну з закордонної поїздки і не повинен мати технічних дефектів (пошкоджених сторінок, відклеєної фотографії, нечіткої печатки тощо). Якщо турист не пройшов паспортного контролю через наявність перелічених недоліків, туристична фірма відповідальності не несе.

 

Інструктажі з питань охорони праці

Інструктажі з питань охорони праці проводяться на всіх підприємствах, установах і організаціях незалежно від характеру їх трудової діяльності, підлеглості і форми власності. Мета інструктажу -навчити працівника правильно і безпечно для себе і навколишнього середовища виконувати свої трудові обов'язки.
Інструктажі за часом і характером проведення поділяють на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади; працівниками, які знаходяться у відрядженні на підприємстві й беруть безпосередню участь у виробничому процесі; з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства; учнями, вихованцями та студентами навчально-виховних закладів перед початком трудового й професійного навчання в лабораторіях, майстернях на полігонах тощо.
Вступний інструктаж проводить спеціаліст відділу охорони праці або особа, що призначена наказом для проведення цієї роботи. Місце проведення вступного інструктажу - кабінет охорони праці або інше приміщення, обладнане наочними матеріалами.
Програма вступного інструктажу розробляється відділом охорони праці згідно з переліком питань, наведеним у додатку до Типового положення про навчання з питань охорони праці. Програму та тривалість інструктажу затверджує роботодавець.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в спеціальному журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу, де розписуються інструктуючий та проінструктований працівники.
Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником або працівником, який буде виконувати нову для нього роботу, студентом, учнем та вихованцем перед роботою в майстернях, лабораторіях, дільницях тощо. Первинний інструктаж проводиться індивідуально або для групи осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації і орієнтованого переліку питань первинного інструктажу, викладених в додатку до Типового положення про навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці. Програма первинного інструктажу розробляється керівником цеху чи дільниці, узгоджується зі службою охорони праці і затверджується роботодавцем, керівником навчального закладу або відповідного структурного підрозділу.
Усі робітники і випускники професійних навчальних закладів після первинного інструктажу на робочому місці повинні пройти стажування протягом 2-15 змін під керівництвом досвідчених кваліфікованих робітників або спеціалістів, що призначаються наказом (розпорядженням) по підприємству, цеху, дільниці, виробництву. В окремих випадках стажування може не призначатися, якщо робітник має стаж роботи за своєю професією не менше трьох років, а робота, яку він виконуватиме, для нього знайома з попереднього місця праці.
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах із підвищеною небезпекою - один раз на квартал; на інших роботах - один раз у півріччя. Мета інструктажу - поновити знання та уміння виконувати працівником роботу правильно і безпечно. Проводиться інструктаж індивідуально або для групи працівників, що виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці у таких випадках:
- при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про охорону праці;
- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці;
- при порушенні працівником нормативних актів, що може призвести до травми, отруєння або аварії;
- на вимогу працівника органу державного нагляду або вищої за ієрархією державної чи господарської організації при виявленні недостатнього знання працівником безпечних прийомів праці і нормативних актів про охорону праці;
- при перерві в роботі виконавця робіт більше, ніж ЗО календарних днів (для робіт із підвищеною небезпекою), а для решти робіт - більше 60 днів.
Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або для групи працівників спільного фаху. Обсяг і зміст інструктажу визначається для кожного окремого випадку залежно від причин і обставин, що викликали необхідність його проведення.
Цільовий інструктаж проводиться у таких випадках:
- при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника;
- при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха;
- при виконанні робіт, що оформляються нарядом-допуском, письмовим дозволом та іншими документами;
- в разі проведення екскурсій або організації масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).
Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншим документом, що дозволяє проведення робіт.
Первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер, інструктор виробничого навчання, викладач тощо). Перевірка знань здійснюється усним опитуванням або за допомогою технічних засобів навчання, а також перевіркою навичок виконання робіт відповідно до вимог безпеки.
Первинний, повторний та позаплановий інструктажі, стажування та допуск до роботи реєструються в спеціальних журналах. При цьому обов'язкові підписи як інструктованого, так і інструктуючого. Журнали інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.
Працівники, що не пов'язані з обслуговуванням обладнання, використанням інструменту, збереженням сировини, матеріалів тощо, можуть бути звільнені від первинного, повторного та позапланового інструктажу за наказом (розпорядженням) керівника підприємства по узгодженню з державним інспектором Держнаглядохоронпраці.
Роботодавець або керівник структурного підрозділу зобов'язаний видати працівнику примірник інструкції з охорони праці за його професією або вивісити її на робочому місці.

 

 

ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ З ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

1. Загальні положення

1.1. До роботи з використанням переносного електричного устаткування допускаються особи, що пройшли попередній при вступі на роботу медичний огляд, ввідний та первинний на робочому місці інструктажі, зокрема при роботі з електроустаткуванням.

1.2. У своїй роботі працівники повинні використовувати тільки ті електроприлади, до яких вони допущені посадовими інструкціями.

1.3. При користуванні складними електроприладами дотримуватись спеціальних інструкцій.

1.4. Не дозволяється:

― торкатися до клем та електропроводів, до розеток мережі, до арматури освітлення;

― відкривати електрощити;

― залишати без нагляду електронагрівальні прилади, що підключені до електромережі;

― користуватися електричною праскою, плиткою, чайником без спеціальних підставок, що не згорають;

― торкатися до води, що нагрівається в електронагрівачі та самої посудини (металевої), якщо вона є підключеною до мережі;

― використовувати папір або тканину як абажур.

1.5. Про усі випадки несправності розеток, вимикачів, відключення світла терміново повідомляти адміністрацію освітньої установи.

2. Вимоги безпеки до початку роботи.

2.1. Перед увімкненням електроприладу перевірте справність розетки мережі, а також, вилку і мережевий шнур, чи не порушена ізоляція.

2.2. Перш ніж включити електроприлад, уважно ознайомтеся з керівництвом по експлуатації.

2.3. Перевірте справність електроприладів.

2.4. Дотримуйтесь наступних заходів безпеки:

― уникайте перегрівання, переохолодження, а також попадання вологи та пилу всередину електроприладу;

― не ставте важкі предмети на корпус;

― не загороджуйте вентиляційні отвори, вони потрібні для запобігання перегріванню;

― щоб уникнути нещасних випадків не включайте апарат при знятому корпусі — це небезпечно для життя.

2.5. Оглянете робоче місце, приберіть з-під ніг усе, що може перешкодити роботі, звільните проходи до устаткування.

2.6. Забороняється використовувати електроприлади із пошкодженою ізоляцією, зберігати біля них рідини, які легко займаються, обгортати папером або тканиною електричні лампи.

2.7. Не працюйте на несправному обладнанні.

2.8. Перед початком роботи на електрообладнанні перевірте наявність і надійність кріплення захисних засобів і з’єднання захисного заземлення, занулення.

3. Вимоги безпеки під час виконання робіт

3.1. Виконуйте лише ту роботу, з якої пройшли інструктаж, не передоручайте свою роботу іншим особам.

3.2. Не дозволяється використовувати кабелі і проводи із пошкодженою ізоляцією.

3.3. Не дозволяється переносити ввімкнені електроприлади, залишати без догляду ввімкнені в електромережу нагрівальні прилади.

3.4. Забороняється користуватися пошкодженими розетками, зав’язувати і скручувати електропроводи.

3.5. Забороняється самостійно усувати несправності електромережі та електрообладнання;

3.6. Дбайливо відноситися до електроустаткування:

― не кидати його, класти обережно на сухе і чисте місце на видноті, не допускаючи падіння;

― не ударяти по технічних засобах твердими предметами, не допускати попадання апарату під дію вологи.

3.7. При припиненні подачі струму під час роботи з електроустаткуванням або в перерві роботи від'єднати його від електромережі.

3.8. Особам, які використовують електроустаткуванням, забороняється:

― розбирати та робити самостійно ремонт (самого устаткування, дротів і т. ін.);

― триматися за дріт під час роботи устаткування.

3.9. Для уникнення пошкодження ізоляції і виникнення коротких замикань (і, як наслідок, – пожеж) не дозволяється:

— зафарбовувати і білити шнури і проводи;

— вішати на них будь-що і закріпляти їх за батареї опалювання чи водопровідні труби;

— встановлювати нестандартні плавкі запобіжники;

— довільно вбивати у стіни цвяхи і костилі, що може призвести до пошкодження прихованої ізоляції;

— самостійно проводити ремонт мереж, електророзеток, вимикачів.

3.10. При попаданні вологи на устаткування негайно вимкнути від електромережі апарат, вийнявши вилку з розетки. Вологу збирайте м'якою серветкою, потім дайте можливість волозі остаточно висохнути. Лише згодом можна підключати апарат до мережі.

3.11. Якщо при роботі з апаратом виникла необхідність заміни запобіжника, то необхідно вийняти вилку електрошнура з розетки електромережі.

3.12. Забороняється висмикувати вилку електроприладу із розетки за шнур.

3.13. Не залишайте без нагляду працюючу апаратуру.

3.14. Не зав’язуйте електропроводи у вузли, не підвішуйте їх на цвяхи.

3.15. У процесі експлуатації не допускайте можливості ушкодження мережевого шнура та порушення його контактів у вилці.

3.16. При появі ознак погіршення ізоляції (пощипуванні при торканні до металевих частин) негайно відключити апарат від електромережі.

4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

4.1. У випадку виникнення пожежі дії працівників мають бути спрямовані на створення безпеки дітей. В першу чергу провести рятування та евакуацію.

4.2. Кожен працівник, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів тощо), зобов’язаний:

― негайно повідомити про це по телефону 101 до пожежної частини;

―сповістити про пожежу адміністрацію навчального закладу;

―організувати зустріч пожежних підрозділів;

― вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.

4.3. При виникненні пожежі гасити пожежу слід починати з вимикання джерела струму.

4.4. Електроустаткування, яке горить і знаходиться під напругою, необхідно гасити вуглекислотними або порошковими вогнегасниками. Використовувати воду для гасіння забороняється.

4.5. При виявленні обірваного електричного дроту, звисаючого або такого, що торкається підлоги (землі), не наближатися до нього, негайно повідомити адміністрацію, залишатися на місці та попереджати інших.

4.6. У разі враження електричним струмом необхідно негайно відключити напругу, а при неможливості — потерпілого необхідно будь-яким з безпечних способів звільнити від дії струму.

4.7. При звільненні постраждалого від дії струму забороняється торкатися до нього незахищеними руками.

4.8. Надати потерпілому першу медичну допомогу.

— при раптовій зупинці серця – завдати удару по грудині і почати реанімацію;

— якщо постраждалий у стані коми, – повернути його на живіт;

— при кровотечі – накласти джгут та пов’язку;

— при електричних опіках і ранах – накласти стерильні пов’язки.

— відправити потерпілого до лікарні для медичного огляду, щоб запобігти ускладнень від електротравми.

4.9. Про те, що сталося негайно повідомити свого безпосереднього керівника.

5. Вимоги безпеки після закінчення роботи

5.1. Вимкнути з мережі устаткування.

5.2. Привести до порядку робоче місце.

 

«Восторг Вояж»

Туристическое агентство «Восторг Вояж» это качественный отдых в любой стране мира! Агентство было образовано группой профессиональных, опытных руководителей и менеджеров, имеющих солидный опыт работы на туристическом рынке.

Успешно работая на рынке туристических услуг, мы приобрели огромный опыт и завоевали симпатии и доверие туристов, многие из которых стали нашими постоянными клиентами.

Наше агентство предлагает туры на любой вкус и достаток — от экономных и стандартных до индивидуальных и эксклюзивных, давая нашим клиентам возможность идеально устроить свой отдых.

Мы одинаково хорошо разбираемся в пляжном отдыхе, горнолыжных турах, экскурсионных, индивидуальных программах и бизнес-поездках.

Мы не разделяем направления на любимые и остальные. Для нас все наши направления одинаково важны. Компания стремится к тому, чтобы каждый турист был доволен отдыхом!

Сегодня мы можем предложить Вам полный спектр услуг:

— организация групповых и индивидуальных туров;

— бизнес-туризм;

— экскурсионные туры;

— паломнические поездки;

— лечебно-оздоровительный отдых;

— морские круизы;

— детский отдых;

— бронирование гостиниц любой категории в Украине и за рубежом;

— содействие в оформлении выездных документов;

— оформление страховых полисов;

— бронирование и продажа авиабилетов на любые авиакомпании и все направления.

А также у нас есть сезонные предложения — горящие путевки на популярные направления. Отличный отдых по демократичной цене.

Наши менеджеры высококвалифицированные специалисты, прекрасно знают многие страны и следят за всеми изменениями на популярных туристических направлениях, что позволяет организовать отдых наших клиентов на самом высоком уровне.

Ориентируясь на индивидуальную работу с каждым клиентом, учитывая все Ваши требования и пожелания, мы делаем все, чтобы Ваша поездка стала успешной, а Ваш отдых был наполнен только приятными впечатлениями!