Облік переоцінки виробничих запасів. Інвентаризація виробничих

 

 

Запаси у балансі повинні відображатися за найменшою з двох оцінок: за

початковою вартістю або чистою вартістю реалізації.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилася або вони зіпсовані, застаріли або іншим чином втратили свою початкову вартість та економічну вигоду. Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею запасів шляхом віднімання від очікуваної ціни реалізації очікуваних витрат на завершення виробництва та збут.

Постановою кабінету Міністрів України визначено, що підприємствам дозволено проводити дооцінку ТМЦ на початок кожного місяця при умові зміни цін на виробничі запаси і товари з спрямуванням сум дооцінки на збільшення власних оборотних засобів. Дооцінці підлягають придбані ТМЦ, незавершене виробництво і готова продукція, а також товари на підприємствах торгівлі. Не підлягають дооцінці ТМЦ в бюджетних установах, товари відвантажені. Перелік ТМЦ, які підлягають дооцінці, визначається шляхом співставлення цін, які склалися в розрахунках з

постачальниками на початок і кінець місяця. При цьому береться мінімальна ціна на початок місяця і максимальна на кінець.

Сума дооцінки виробничих запасів направляється на збільшення додаткового капіталу підприємства: Дт 20, 22 Кт 423 “дооцінка активів”

Уцінці підлягають ТМЦ (товари і продукція), які не мають збуту протягом трьох місяців і тих, які не користуються попитом споживачів, а також товари, що частково втратили свою початкову якість.

Уцінка здійснюється за даними інвентаризації і оформляється описом-актом та записом: Дт 946 “Втрати від знецінення запасів” Кт 20, 22, 28. В кінці звітного періоду сума уцінки списується на фінансові результати діяльності з кредиту рахунку

946 на дебет 791 “Результат основної діяльності”.

Інвентаризацію ТМЦ проводить інвентаризаційна комісія, яка призначається керівником підприємства з обов'язковою участю головного бухгалтера. Проводиться

інвентаризація з метою виявлення фактичної наявності ТМЦ, умов їх зберігання, виявлення нестач, лишків, зловживань.

Проведення інвентаризації є обов'язковим у таких випадках:

перед складанням річної звітності

при зміні матеріально-відповідальної особи

при виявленні фактів зловживань

після стихійного лиха

у випадку ліквідації підприємства

при передачі майна в оренду

у відповідності з рішенням судових органів

Дані інвентаризації заносяться до інвентарного опису.

При виявленні лишків ТМЦ вони обов'язково оприбутковуються записом Дт

20, 22, 28 Кт 719 “інші доходи операційної діяльності”

Вартість нестач ТМЦ, виявлених при інвентаризації, відображаються: Дт 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” Кт 20, 22, 28

Якщо виявлено винну особу, сума нестачі, що підлягає внесенню винуватцем,

відображається записом:

Дт 375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків Кт 716 “Відшкодування раніше списаних активів”

Відшкодування винними особами завданих збитків Дт 30, 66 Кт 375

Облік готівкових операцій

Порядок ведення касових операцій в Україні регулюється „Положенням про

ведення касових операцій у національній валюті в Україні” затвердженим постановою

Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті поширюється на всі юридичні особи, незалежно від форм власності і виду діяльності, у тому числі на нерезидентів. Виключення становлять банки та підприємства зв’язку, робота яких із готівкою регулюється іншими нормативними актами.

Для здійснення розрахунків готівкою кожне підприємство повинно мати касу. Касою називається спеціально обладнане й ізольоване приміщення, призначене для прийому, видачі та тимчасового збереження грошей. Доступ до приміщення каси особам, що не мають відношення до її роботи, забороняється.

Готівка – грошові знаки національної валюти України – банкноти і монети, у тому числі й обігові, пам’ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Відповідальність за обладнання каси та забезпечення в ній ефективного зберігання грошей несе керівник підприємства.

Для ведення на підприємстві касових операцій призначається касир.

Касир – це посадова матеріально відповідальна особа, яка завідує касою, видачею і прийманням грошей та цінних паперів на підприємстві.

Касир несе повну матеріальну відповідальність за збереження прийнятих цінностей. Після видання наказу про призначення касира на роботу, керівник зобов’язаний під розписку ознайомити його з Порядком ведення касових операцій і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність.

Для полегшення роботи касира і забезпечення своєчасності виконання ним своїх обов’язків на підприємстві складається графік роботи касира, який затверджується керівником. На невеликих підприємствах при відсутності в штатному розкладі посади касира його обов’язки можуть бути покладені на одного зі співробітників наказом керівника. При цьому також обов’язковим є заключення із цим

працівником договору про повну матеріальну відповідальність.

Зберігати гроші в касі можна тільки в межах установленого ліміту. Всю готівку понад установленого залишку потрібно здавати в банк. Якщо в касу підприємства надходять значні суми в кінці робочого дня після завершення інкасації або закінчення роботи веденої касі, у результаті чого перевищується встановлений ліміт каси, такі підприємства не пізніше наступного робочого дня повинні здати цю готівку у банк у сумі перевищення. За таких умов зазначені кошти не вважаються понадлімітними в день їхнього оприбуткування в касі підприємства.

Із введенням Положення № 637 ліміт каси встановлюється підприємством самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, підписаного головним бухгалтером і керівником підприємства.

Понад встановлений ліміт підприємства мають право зберігати готівку, призначену для оплати праці та інших виплат працівникам на протязі 3-х робочих днів.

Після закінчення цього терміну грошові кошти, що невикористані за призначенням повинні бути повернуті в банк.

Касові операції оформляються відповідними документами і повинні

застосовуватися без змін на всіх підприємствах. До цих документів відносяться наступні які відображені в таблиці 1.

 

 

Перелік касових нормативних документів

Таблиця 1

 

Код документа	Назва первинного документа
КО-1	Прибутковий касовий ордер
КО-2	Видатковий касовий ордер
КО-3	Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів
КО-3а	Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів
КО-4	Касова книга
КО-5	Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей

 

Надходження грошей в касу та видача їх з каси оформляється прибутковими і видатковими касовими ордерами, які виписуються і реєструються бухгалтером. До передачі ордерів в касу їх реєструють в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Документи на видачу готівки з каси підписуються керівником та головним бухгалтером. На прибуткових і видаткових касових документах обов'язково зазначається кому і для чого видані (отримані) грошові кошти. В підтвердження отримання грошових коштів видається квитанція, підписана касиром та головним бухгалтером.

Ніякі виправлення та підчищення у касових документах не допускаються.

Після видачі та отримання грошових коштів касир прибуткові і видаткові касові ордери погашає штампом або написом від руки “Оплачено” або “Отримано”.

Облік касових операцій ведеться у касовій книзі. Листи касової книги повинні бути пронумеровані, прошнуровані та опечатані печаткою. Кількість листків у касовій книзі завіряється підписами керівника та головного бухгалтера і скріплюється печаткою. Записи у касовій книзі ведеться у двох екземплярах через копірку. Другий (відривний) листок книги є звітом касира, який в кінці дня разом з первинними документами здається бухгалтеру.

Синтетичний облік касових операцій ведеться на рахунку 30