Процедура затвердження та перегляду цін на банківські продукти і послуги.

2. Постановка завдань ціноутворення —

2.1. забезпечення виживання;

2.2. максимізація поточного прибутку;

2.3. збільшення частки прибутку;

2.4. завоювання лідерства як продукту.

3. Оцінка попиту залежно від чинників —

3.1. рівня цін, еластичності попиту;

3.2. інтенсивності рекламних заходів;

3.3. способу доставки;

3.4. ступеня насиченості ринку даним продуктом чи продук­том-аналогом (замінником);

3.5. час.

4. Визначення валових витрат —

4.1. постійні;

4.2. змінні.

5. Аналіз цін і продуктів конкурентів за критеріями —

5.1. швидкість обслуговування;

5.2. якість обслуговування;

5.3. точність;

5.4. відповідність структурі та обсягу споживчого попиту;

5.5. ступінь унікальності послуги;

5.6. рівень комплексності обслуговування.

6. Вибір методу ціноутворення —

6.1. середні витрати плюс прибуток;

6.2. забезпечення цільового прибутку на основі аналізу беззбитковості;

6.3. на базі відчутної цінності продукту;

6.4. за поточними ринковими ставками;

6.5. на базі взаємовідносин з клієнтурою;

6.6. стратегія проникнення на ринок;

6.7. «ковзаюче» ціноутворення.

Ціна визначається, як сума середніх затрат на певну послугу і бажаного прибутку.

Ціноутворення на основі аналізу беззбитковості і забезпечення цільового прибутку. Кінцевий зміст такого методу полягає в наступному: для одержання цільового прибутку в розмірі Х необхідно провести Y операцій по ціні Z.

 

 

Процес прийняття рішень про розміщення точок збуту банківських продуктів з урахуванням «зон дії».

Місцерозташування банку формує так звані зони дії, в межах яких можна окреслити коло споживачів за ознакою випадковості обслуговування саме цим відділенням. Виявлення таких зон також важливе не тільки з позицій оцінки місцерозташування, але й з метою планування комунікацій.

Цінність зони можна визначити показником очікуваного річного споживання послуги (ОРСП), обчисленого на 1 клієнта:

ОРСП = ЧК ´ % К ´ ОРСП ₁,

де ЧК — чисельність клієнтів;

% К — процент клієнтів зони, які користуються послугою.

Показник чисельності клієнтів вираховується за статистичними даними. Залежно від ситуації за основу розрахунку береться один з показників (для роздрібного ринку):

щільність «нічного» населення;

щільність «денного» населення (особи, які живуть і залишаються вдома, прийшли на роботу, прийшли для обслуговування, їздять транспортом та ін.).

 

Регіональна структура маркетингу у банку.

Маркетингові організаційні структури, що "вмонтовуються" в систему управління фірмою, мають задовольняти такі вимоги: незначна кількість рівнів управління; створення умов розвитку на підприємстві інтегрованого маркетингу; сприяння постійному задоволенню потреб наявних і потенційних споживачів; забезпечення розвитку інноваційної діяльності; гарантія швидкої адаптації товарів до вимог ринків, на яких діє фірма; сприяння зростанню обсягів продажу та зниженню собівартості продукції.

Регіональна структура служби маркетингу – передбачає наявність на підприємстві окремих відділів, діяльність яких орієнтована на певні регіональні ринки.

Регіональна орієнтація маркетингових служб актуальна для фірм, які діють на ринках з чітко визначеними межами регіонів, а також за кордоном (європейське, східноєвропейське відділення фірми тощо).

Наприклад, товарно-регіональна організація маркетингу поєднує товарну та регіональну структури. При цьому менеджери з товарів відповідають за збут товару, а менеджери з ринків – за розвиток вигідних ринків для наявних і потенційних товарів.

Прикладом товарно-регіональної структури є корпорація NESTLE, один з найдавніших і найвідоміших виробників продуктів харчування. 75 оперативних компаній корпорації закріплені за п'ятьма географічними регіонами (Європа, Центральна Америка, Північна Америка та Великобританія, Азія, Африка). Кожною керує регіональний директор.

Робота з громадськістю (PR) та її значення для банку

Паблік рілейшнз (РR) — це одна з функцій управління, що сприяє встановленню і підтриманню спілкування, взаєморозумінню, прихильності і співробітництва між банком і громадськістю. РR включає в себе вирішення різноманітних проблем, проте насамперед:

1) забезпечує керівництво банку інформацією про громадську думку і надає йому допомогу в виробленні відповідних заходів;

2) підтримує керівництво банку в стані готовності до різноманітних перемін шляхом прогнозування тенденцій.

Для фінансово-банківських структур РR є системою управління комунікативними потоками між банком та його оточенням, що складають здебільшого некомерційні мішені.

Ключовим моментом для заходів у сфері РR є створення, закріплення та управління іміджем послуги, марки, фірми в свідомості масової аудиторії. РR ставить за мету інтегрувати дії фінансової структури в соціальне життя і змусити розділяти цю ідею через громадську думку. Цілі РR можуть сильно змінюватися і стосуватися різноманітних суспільних груп: поінформувати про діяльність банку; змусити прийняти ідею; викликати позитивну реакцію; досягнути підтримки певних соціальних груп. Ефект РR вимірюється на трьох рівнях: розуміння, симпатія, підтримка.