Доходи і видатки державного бюджету.

Стадії Бюджетного процесу.

1. Бюджетний кодекс України [Електронний ресурс]: Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 08.07.2010 № 2456-VI. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.
2. Про Державний бюджет України на 2016 рік [Електронний ресурс]: Верховна Рада України; Закон, Бюджет від 25.12.2015 № 928-VIII. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/928-19
3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Бюджетного кодексу України [Електронний ресурс]: Верховна Рада України; Закон від 08.07.2010 № 2457-VI. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2457-17.

1. Бюджет - план формування та використання фінансових

ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються

відповідно органами державної влади, органами влади автономної

республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом

бюджетного періоду.

Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що

використовуються для аналізу та прогнозування економічного і

соціального розвитку держави.

Зведений бюджет України включає показники Державного

бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та

зведених бюджетів областей, міст Києва та Севастополя.

Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає

показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її

районів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки

Крим значення.

. Зведений бюджет області включає показники обласного

бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного

значення цієї області.

Зведений бюджет району включає показники районного

бюджету, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських

бюджетів цього району.

Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники

міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу.

Якщо місту або району у місті адміністративно підпорядковані інші

міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району у місті

включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл.

Державний бюджет –це головний фінансовий план країни, в якому відображене утворення і використання загальнодержавного фонду грошових коштів.

Бюджет відображає вторинний розподіл, завдяки бюджету реалізується фінансова політика країни.

2. Стан бюджету характеризується такими показниками:

- балансом доходів і видатків;

- перебільшенням доходів над видатками;

- перебільшенням видатків над доходами (утворення дефіциту бюджету).

Причини появи дефіциту бюджету:

- спад виробництва;

- значні інвестиції в розвиток економіки;

- високий рівень собівартості виробництва товарів;

- криза в економіці;

- зниження ефективності господарювання;

- збільшення видатків бюджету;

- інфляційні процеси;

- розбалансування грошового обігу та системи розрахунків;

- неефективна податкова, бюджетна, кредитна та інвестиційна політика;

- зменшення надходжень валюти від зовнішньоекономічної торгівлі.

Дефіцит бюджету = Видатки-Доходи

Дефіцит бюджету = (Видатки-Доходи):ВВП*100%

Допустимим розміром дефіциту бюджету є 2-3% ВВП. В таких межах дефіцит бюджету не тільки не дає негативних наслідків, а навіть сприяє розвитку економіки та пожвавленню ділової активності. Країна, яка має дефіцит бюджету більш ніж 4% є некредитоспроможною і не може розраховувати на інші фінансові надходження.

При здійсненні економічного аналізу, фахівці оперують різними за змістом визначеннями дефіциту бюджету. Частіше використовують поняття традиційного (звичайного або конвенціального) або первинного дефіциту. Рідше –операційного, поточного або структурного.

Дефіцит бюджету поділяють на активний і пасивний.

Активний дефіцит бюджету спрямований на сприяння подальшому розвитку економіки і збільшенню капіталу.

Пасивний збільшує інфляційні процеси.

3. Бюджетна система України –це сукупність всіх видів бюджету. БСУ складається з двох рівнів: державного і місцевого бюджетів.

Правову основу бюджетної системи становлять Конституція України, законодавчі акти.

Економічну основу становлять економічний і науково-технічний потенціал держави.

Сутність бюджетної системи проявляється у фінансових можливостях, які законодавчо закріплені за кожною її ланкою та у рівні фінансової незалежності, які мають ці ланки при здійсненні покладених на них функцій.

Бюджетний устрій –це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв`язок між окремими ланками бюджетної системи.

Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах).

Принципи бюджетної системи України

1. Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах:

1) принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період;

3) принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;

4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

5) принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

6) принцип ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням (далі - гарантовані послуги), при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача;

8) принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями;

9) принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

10) принцип публічності та прозорості - інформування громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету та місцевих бюджетів, а також контролю за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів.

Доходи і видатки бюджету

Склад і структура доходів бюджету нерозривно пов’язані з обсягами ВВП і НД і визначаються фінансовою політикою держави на конкретному етапі її розвитку.

Згідно з БКУ бюджет складається з загального та спеціального фондів.

Доходи загального фонду призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не мають цільового спрямування.

Доходи спеціального фонду призначені для використання на конкретні цілі передбачені законодавством.

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

 

1) податкові надходження;

 

2) неподаткові надходження;

 

3) доходи від операцій з капіталом;

 

4) трансферти.

 

2. Податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

 

3. Неподатковими надходженнями визнаються:

 

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

 

2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності;

 

3) інші неподаткові надходження.

 

4. Трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

 

Стаття 10. Класифікація видатків та кредитування бюджету

 

1. Видатки та кредитування бюджету класифікуються за:

 

1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);

 

2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);

 

3) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

 

2. Програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) формується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (місцевим фінансовим органом) за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах.

 

Програмна класифікація видатків та кредитування місцевого бюджету формується з урахуванням типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

 

Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів для систематизації видатків та кредитування бюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів.

 

На основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

 

Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.

 

4. Функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету має такі рівні деталізації:

 

1) розділи, в яких систематизуються видатки та кредитування бюджету, пов'язані з виконанням функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

 

2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються видатки та кредитування бюджету на виконання функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

 

5. Видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету).

 

За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні.

 

6. Класифікація кредитування бюджету систематизує кредитування бюджету за типом позичальника та поділяє операції з кредитування на надання кредитів з бюджету і повернення кредитів до бюджету.

 

 

Класифікація фінансування бюджету

 

1. Класифікація фінансування бюджету містить джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті профіциту бюджету. Витрати на погашення боргу належать до складу фінансування бюджету.

 

2. Фінансування бюджету класифікується за:

 

1) типом кредитора (за категоріями кредиторів або власників боргових зобов'язань);

 

2) типом боргового зобов'язання (за засобами, що використовуються для фінансування бюджету).

 

Стаття 12. Класифікація боргу

 

1. Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади міста.

 

2. Борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов'язання.

 

Дефіцит та профіцит бюджету, залишок бюджетних коштів

 

1. Затвердження бюджету з дефіцитом дозволяється у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування бюджету з урахуванням особливостей, визначених статтею 72 цього Кодексу.

 

2. Профіцит бюджету затверджується з метою погашення боргу, забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів та придбання цінних паперів з урахуванням особливостей, визначених статтею 72 цього Кодексу.

 

3. Оборотний залишок бюджетних коштів - частина залишку коштів загального фонду відповідного бюджету, яка утворюється для покриття тимчасових касових розривів.

 

Оборотний залишок бюджетних коштів встановлюється у розмірі не більше 2 відсотків планових видатків загального фонду бюджету і затверджується у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

 

На кінець бюджетного періоду оборотний залишок бюджетних коштів має бути збережений у встановленому розмірі.

 

4. Перевищення залишку коштів загального фонду бюджету над оборотним залишком бюджетних коштів на кінець бюджетного періоду становить вільний залишок бюджетних коштів, який використовується на здійснення витрат бюджету згідно із законом про Державний бюджет України та/або змінами до нього (змінами до рішення про місцевий бюджет).

. Джерелами фінансування бюджету є:

1) кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх запозичень;

2) кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації) - щодо державного бюджету;

3) повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів;

4) вільний залишок бюджетних коштів з дотриманням умов, визначених цим Кодексом. Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60 відсотків річного номінального обсягу валового внутрішнього продукту України.

ї та учасники бюджетного процесу

1. Стадіями бюджетного процесу визнаються:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

3) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

2. На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.

3. Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами).

У разі перевищення цієї граничної величини Кабінет Міністрів України зобов'язаний вжити заходів для приведення такого загального обсягу боргів у відповідність із положеннями цього Кодексу.

3. Загальний обсяг місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста боргу (без урахування гарантійних зобов'язань, що виникають за кредитами (позиками) від міжнародних фінансових організацій) станом на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 200 відсотків (для міста Києва - 400 відсотків) середньорічного індикативного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку (без урахування обсягу місцевих запозичень та капітальних трансфертів (субвенцій) з інших бюджетів), визначеного прогнозом відповідного місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди відповідно до частини четвертої статті 21 цього Кодексу.

7. У складі витрат (видатків) бюджету виділяються витрати (видатки) споживання і витрати (видатки) розвитку відповідно до бюджетної класифікації.1. Податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

2. Неподатковими надходженнями визнаються:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності;

3) інші неподаткові надходження.

3. Доходи від операцій з капіталом – включають надходження від продажу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та державних запасів товарів і державних резервів.Доходи від операцій з капіталом: надходження від продажу основного капіталу; надходження від реалізації державних запасів товарів; надходжен­ня від продажу землі та нематеріальних активів.

4. Трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

В основі розмежування доходів між ланками бюджетної системи мають бути такі основні принципи:

- територіальний, сутність якого полягає у тому, що на чиїй адміністративній території знаходиться платник, у той бюджет будуть спрямовуватися як доходи сплачувані ним платежі;

- відомчий, який означає зарахування у відповідний бюджет надходжень від суб'єктів відносин за рівнем підпорядкованості;

- значимості, сутність котрого полягає у тому, що зарахування доходів здійснюється у той бюджет, якого значення цей платіж і хто його встановив.

Видатки бюджету

Видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування;

Витрати бюджету - видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів;

Видатки та кредитування бюджету класифікуються за:

1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);

2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету) Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів для систематизації видатків та кредитування бюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів. На основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету Державне казначейство України складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.

3) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету). Функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких систематизуються видатки та кредитування бюджету, пов'язані з виконанням функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються видатки та кредитування бюджету на виконання функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

4. Програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) формується Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах.

Програмна класифікація видатків та кредитування місцевого бюджету формується з урахуванням типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету, яка затверджується Міністерством фінансів України.

Видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету).

За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету поділяються на:

Поточні – це видатки бюджету на утримання мережі підприємств, установ, організацій, а також на фінансування соціального захисту населення - оплата праці працівників бюджетних установ, та нарахування на заробітну плату, придбання товарів і матеріалів, відрядження, оплата послуг бюджетних установ, оплата комунальних послуг та електропостачання, дослідження і дослідно-промислові та інші розробки, оплата відсотків банківським установам, відсотків за внутрішніми позиками, сплата відсотків, комісій та штрафів за зовнішніми державними позиками, трансферти.

Капітальні видатки – це видатки на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності – фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови національної економіки, субсидії, субвенції та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням, а також видатки на придбання обладнання та предметів довгострокового користування, придбання основного капіталу, капітальне будівництво реконструкцію та капітальний ремонт, створення державних запасів і резервів, придбання землі і нематеріальних активів, капітальні трансферти, нерозподілені витрати.

Кредитування за вирахуванням погашення. Кредитування включає операції пов’язані з наданням коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, повернення одержаних коштів до бюджету.

Наукову класифікацію видатків за роллю і місцем видатків у виробництві ВВП видатки бюджетів можна поділити на дві групи: 1) видатки, пов'язані з розвитком виробничої сфери; 2) видатки, за допомогою яких забезпечується функціонування і розвиток сфери суспільних послуг.

За роллю у відтворюючих процесах видатки бюджетів поділяють на поточні і капітальні. Поточними вважаються видатки, які спрямовані на забезпечення простого відтворення і стосуються фінансування поточної діяльності перехід­ної мережі підприємств, організацій та установ. Капітальні видатки — це ви­датки розвитку, пов'язані з розширеним відтворенням і фінансуванням інвес­тиційної та інноваційної діяльності

5. Питання вивчити самостійно згідно до Бюджетного Кодексу України.