Функції вищих законодавчих і виконавчих органів державної влади щодо управління фінансами

Управління фінансами означає процес впливу на фінансові відносини, фінансові ресурси, їх організацію для реалізації фінан­сової політики. Управління фінансами являє собою сукупність органів апарату управління всіх рівнів та їх уп­равлінських дій.

Метою фінансового управління є забезпечення необхідними фінансовими ресурсами та підвищення ефективності фінансової діяльності.

Предметом фінансового управління є регулювання фінансо­вих потоків.

Об'єктом управління фінансами є фінан­сові відносини у сфері грошового обігу, централізовані та децен­тралізовані фонди фінансових ресурсів, що створюються і вико­ристовуються в усіх ланках фінансової системи держави.

Суб'єктом управління фінансами є фінансовий апарат систе­ми органів управління в державі, галузі, на підприємстві.

Таким чином управління фінансами - це сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу суб'єктів управління на формування і використання фінансових ресурсів.

Методи управління фінансами:

- фінансове прогнозування;

- фінансовепланування;

- фінансове регулювання;

- фінансовий контроль

3.4 Фінансове планування

Фінансове планування направлено на координацію діяльності всіх органів фінансової системи. Головним об'єктом фінансового планування є фінансові відносини і фінансові ресурси, які знаходять своє кількісне відображення в плані.

Фінансове планування – це один з елементів діяльності, пов’язаної з управлінням фінансами, яка є складовою частиною всього народногосподарського планування. В основі фінансового планування зосереджена грошова оцінка явищ і процесів економічного життя суспільства, що дає змогу визначити найефективніші варіанти фінансового забезпечення, планових показників, завдань і передбачених заходів.

Принципи фінансового планування:

- принцип повноти;

- принцип обгрунтованості;

- принцип реальності;

- принцип інтегрованості;

- принцип гнучкості;

- принцип економічності.

Фінансовий план – особлива форма документа, показники якого завжди вказані в грошовому виразі і відображають результати господарської діяльності та пух фінансових ресурсів за певний період

Фінансові плани мають доходну і видаткову частину їх поділяють на 2 великі групи: зведені фінансові плані і індивідуальні (тобто на рівні окремого суб’єкта господарювання)

Зведене планування здійснюється в масштабах держави, в масштабі окремих територіальних одиниць та на рівні господарських об’єктів.

Завдання зведеного планування:

- становлення можливостей фінансового забезпечення стратегічних цілей і основних завдань розвитку суспільства на конкретний період з урахуванням рівня розвитку суспільства;

- визначення джерел фінансових ресурсів за допомогою яких за даних умов можлива забезпечити розв’язання або рішення поставлених завдань;

- обґрунтування найраціональніших і найефективніших шляхів використання фінансових ресурсів для досягнення поставлених цілей.

 

Фінансовий контроль: зміст, призначення, організація і методи

Фінансовий контроль – це комплекс заходів, що вживаються законодавчими та виконавчими органами влади всіх рівнів, а також спеціально утворених установ, для забезпечення законності та ефективності формування, володіння та використання фінансових ресурсів з метою захисту фінансових інтересів держави, місцевого самоврядування, субєктів господарювання та громадян, а також успішного досягнення поставлених цілей у сфері фінансівю.

Фінансовий контроль – це комплекс заходів, що вживаються законодавчими та виконавчими органами влади всіх рівенів, такаж спеціально створених установ, для забезпечення законності та ефективності формування, володіння та використання фінансових ресурсів з метою захисту фінансових інтересів держави, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та громадян, а також успішного досягнення поставлених цілей у сфері фінансів.

Фінансовий контроль є важливим елементом системи управління фінансами.

Призначення фінансового контролю полягає у:

- Сприянні успішної реалізації фінансової політики держаіи, дотриманні норм бюджетного законодавства;

- Виявленні достовірності, своєчасності і повноти мобілізації коштів до бюджетів і державних цільових фондів;.

- Перевірці законності і ефективності використання фінансових ресурсів, що концентруються в державному і місцевому бюджетах;

- Визначенні законості витрачання бюджетних коштів бюджетними установами;

- Контроль за реалізацією механізму між бюджетних відносин;

- Забезпеченні фінансових інтересів держави. Держаних установ та інших економічних суб’єктів.

Принципи фінансового контролю:

- Законності та об’єктивності;

- незалежністі

- гласність

- розподілу контрольних повноважень;

- збалансованості контрольних дій;

- достовірності фактичної інформації;

- ефективності;

- відповідальності.

- регулярність

- об’єктивність

- повноти охоплення об’єктів контролем.

Суб’єктами фінансового контролю виступають органи державної влади та місцевого самоврядування залежно від рівня ініціювання, а також інститути незалежного фінансового контролю, сукупність яких складає інфраструктуру фінансового контролю.

Об’єктом фінансового контролю виступають такі вартісні показники, як доходи та видатки державного та місцевих бюджетів, відрахування до державних цільових фондів, між бюджетні трансферти, а також прибуток, рентабельність, собівартість, витрати виробництва, тощо.

Предметом фінансового контролю є фінансові відносини між гілками державної влади та місцевого самоврядування щодо створення, розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів з метою задоволення соціально-економічних потреб держави. Сферою фінансового контролю є практично всі операції, що здійснюються з використанням грошових коштів.

Фінансовий контроль

 

Види Форми Методи

Державний ФК Попередній ФК Перевірка

Відомчий ФК ПоточнийФК Обстеження

Муніципальний ФК Наступний Нагляд

Громадський ФК Ревізія

Аудиторський ФК

Внутрішньогосподарський

 

Державний фінансовий контроль здійснюють державні органи влади й управління. Головна його мета - забезпечити інтереси держави і суспільства щодо надходження доходів і витрачання державних коштів.

Відомчий фінансовий контроль – застосовується по відношенню до підвідомчих підприємств, установ та організацій і проводиться контрольно-ревізійними підрозділами міністерств і відомств. Його обсяги в останній час значно скоротилися взв’язку з появою підприємств нових форм власності.

Муніципальний фінансовий контроль – здійснюється контрольними комісіями, що створюються представницькими органами місцевого самоврядування. Об’єктами даного контролю є фінансові відносини між окремими рівнями та суб’єктами місцевого самоврядування, органами державної влади і управління щодо формування і використання фінансових ресурсів для задоволення соціально-економічних потреб окремих регіонів і територіальних громад.

Громадський (суспільний) фінансовий контроль – здійснюється громадськими організаціями (профспілкові організації, партії, рухи, спілки та ін.)

Аудиторський (незалежний контроль) – це незалежний зовнішній фінансовий контроль, заснований на комерційних засадах.

Внутрішньогосподарський контроль проводиться економічними службами підприємств, організацій, установ, власниками(засновниками) підприємства.

Форми фінансового контролю:

- Попередній фінансовий контроль – проводиться до здійснення фінансових операцій і має велике значення для попередження порушень законодавства, нераціонального використання фінансових ресурсів.

- Поточний фінансовий контроль, який здійснюється в процесі фінансово-господарських операцій (перерахування податків, зборів, утворення фондів грошових коштів, здійснення виплат, тощо)

- Наступний фінансовий контроль – здійснюється шляхом аналізу та ревізії бухгалтерської та фінансової звітності після закінчення звітного періоду (квартал, рік, місяць). Він дає змогу оцінити позитивні і негативні сторони фінансової діяльності суб’єктів господарювання, розробляти заходи щодо їх усунення.

Ефективність ФК залежить від методу фінансового контролю. Основними методами є:

1.Перевірки – це обстеження і визначення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, або їх підрозділів на основі бухгалтерських документів.

Види перевірок:

- рахункова – перевірка достовірності бухгалтерських звітів, балансів, податкових розрахунків та ін.;

- тематична – обстеження окремих сторін і участків фінансово-господарської діяльності об’єкта контролю;

- фактична – проведення інвентаризації основних фондів, матеріальних цінностей, грошових коштів з метою встановлення їх збереження;

- зустрічна – встановлює достовірність тієї чи іншої фінансово-господарської операції, яка відображається в роботі об’єкту контролю через його партнерів, клієнтів, які приймають участь в здійсненні цієї операції.

Ревізія – це метод контролю за всією фінансово-господарською діяльністю суб’єктів господарювання за певний проміжок часу з метою встановлення законності здійснюваних операцій, їх доцільності та ефективності, перевірки дотримання фінансової дисципліни, правильності обліку і достовірності звітних даних.

2.Ревізія – це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, витрат, крадіжок, попередження фінансових зловживань.

Види ревізій:

- Комплексні охоплюють всі сторони діяльності підприємства;

- Часткові - окремі сторони;

- Повні охоплює всі сторони фінансового-господарської діяльності

- Тематичні одночасно проводиться в однотипних установах за певним переліком питань;

- Суцільна івибіркова в залежності від повноти залучення документів

- Планова і позапланова

В кінці проведення ревізії складається акт ревізії (довідка), в якому не тільки знаходиться перелік допущених порушень у фінансово-господарської діяльності, але окрім цього даний документ повинен послужити основою для правильних висновків і розробці реальних пропозицій, рекомендацій стосовно застосування заходів до винних осіб і усунення виявлених порушень.

3.Обстеження – охоплює кремі сторони діяльності підприємств і установ.

4. Нагляд проводиться контролюючими органами за економічними субєктами, що отримали ліцензію на певний вид фінансової діяльності: страхову, інвестиційну, банківську, тощо.

 

Державний бюджет України

Сутність і функції Бюджету.

Дефіцит бюджету.

Бюджетна система України.