Вісь круглого рівня кк1 повинна бути паралельною до Осі zz1 обертання нівеліра.

Для перевірки цієї умови за допомогою піднімальних гвинтів виводять бульбашку круглого рівня на середину і обертають нівелір на 180° навколо осі ZZ1. Якщо бульбашка залишилась на середині, то умова задовольняється, а якщо бульбашка зійшла з середини, то виправними гвинтами виводять її в сторону нуль-пункта на половину її відхилення. Потім на другу половину відхилення виводять піднімальними гвинтами і перевірку повторюють.

 

Перевірка правильності положення візирної сітки.

Горизонтальний штрих візирної сітки повинен бути перпендикулярним до осі обертання нівеліра ZZ1.

При перевірці візують зоровою трубою на рейку і, обертаючи її, слідкують, чи змінюється відлік при переміщенні зображення рейки від одного краю поля зору труби до другого. Якщо відлік змінюється більше як на 1 мм, то візирну сітку необхідно розвернути у відповідне положення. Для цього треба зняти окулярну кришку зорової труби і послабити гвинти, якими кріпиться пластина візирної сітки до корпусу труби. Для контролю перевірку повторюють. Після чого пластину візирної сітки закріплюють і прикріплюють окулярну кришку.

 

Перевірка головної умови нівеліра.

Вісь циліндричного рівня UU1 повинна бути паралельною візирній осі VV1.

Перевірка виконується подвійним нівелюванням двох точок, закріплених кілочками на відстані 50-75 м, на які встановлюють вертикально рейки.

При першому нівелюванні нівелір встановлюють в робоче положення на середину і беруть відліки з рейок а1 і b1.

Рис.5.2 – Перевірка головної умови нівеліра Н-3.

Якщо візирна вісь паралельна осі циліндричного рівня, тобто є горизонтальною, то відліки будуть a1' і b1'. При цьому перевищення буде правильним і дорівнюватиме:

h = a1' - b1'. (5.1)

 

Якщо ж головна умова не виконується, то відліки будуть спотворені нахилом візирної осі, тобто будемо мати відліки a1 і b1, де

a1 = a1' + ∆ a1 i b1 = b1' + ∆ b1'. (5.2)

 

Але при рівних відстанях від нівеліра до рейок величини і будуть рівними між собою, тому

h = a1' - b1' = (a1 - ∆ a1) – (b1 - ∆ b1) = a1 - b1. (5.3)

 

В цьому випадку одержимо перевищення, яке також буде правильним.

Потім нівелір ставлять за передньою рейкою на станції I2 в 2-3 м від точки В і знімають відліки а2 з подальшої та b2 - з ближньої рейок і обчислюють відлік а'2, який відповідає горизонтальному положенню візирної осі VV1:

а'2 = h + b2. (5.4)

 

Різниця ∆а2 = а2 - а2' не повинна перевищувати ±4 мм. Якщо ∆а2> ±4 мм, то умова паралельності осей не виконується. Для виправлення порушеної головної умови елеваційним гвинтом нахиляють зорову трубу так, щоб середній штрих був на обчисленому відліку а2' і за допомогою виправних гвинтів 9 циліндричного рівня виводять його бульбашку на середину, з’єднуючи кінці бульбашки в полі зору труби та слідкуючи, щоб середній штрих не зійшов з відліку а2'. Після виправлення перевірку повторюють.

Круглий рівень і візирну сітку нівеліра Н-3К перевіряють і виправляють так само, як нівеліра Н-3.

Головна умова нівеліра з компенсатором формулюється так: візирна вісь нівеліра, встановленого в робоче положення, повинна бути горизонтальною. Виконується перевірка головної умови як і для нівеліра Н-3. Виправлення негоризонтальності виконується виправним гвинтом візирної сітки переміщенням її середнього штриха на правильний відлік а2'.

 

Програма роботи

1. Виконати перевірку круглого рівня.

2. Виконати перевірку правильності встановлення візирної сітки.

3. Виконати перевірку головної умови нівеліра.

 

Прилади для виконання роботи

Нівелір з штативом і дві рейки.

 

Порядок виконання роботи

Встановити штатив і прикріпити до нього нівелір становим гвинтом. Перевірити правильність обертання зорової труби, окуляра і кремальєри фокусуючого пристрою. Перевірити роботу елеваційного, затискного і навідного гвинтів.

1. Виконати першу перевірку і записати її результати в зошит. При зміщенні бульбашки виконати юстирування виправними гвинтами круглого рівня на половину дуги відхилення і повторити перевірку ще раз.

2. Перевірити правильність встановлення візирної сітки.

Для цього встановити вертикально рейку на відстані 50-60 м від нівеліра і зняти відліки з правого та лівого країв середнього штриха та зрівняти їх. Наприклад:
Якщо різниця ∆ а >±1 мм, то положення візирної сітки потрібно виправити.

3. Перевірити головну умову нівеліра. Для цього вибрати дві точки на відстані 50-75 м і два рази пронівелювати їх: 1. При встановленні нівеліра на середині між точками; 2. При встановленні в 2-3 м відпередньої точки. Зробити рисунок і записати результати нівелювання в зошит. За одержаними відліками визначити правильний відлік а2' (який відповідає горизонтальному положенню візирної осі в другому нівелюванні) і знайти розбіжність цього відліку із знятим з рейки.

Перше нівелювання:

a1 = 1493, b1 = 1848, h = a1-b1 = 1493-1848 = -355.

Друге нівелювання:

a2 = 0986, b2 = 1324, a2' = h+b2 = -355+1324 = 969,

a2 = a2-a2' = 986-969 = +17 мм.

Величина ∆ а2> ±4 мм і тому необхідно виконати виправлення. Для цього елеваційним гвинтом наводять на відлік а'2 = 969, після чого кінці бульбашки циліндричного рівня розійдуться. Послабивши, за допомогою шпильки, бокові виправні гвинти циліндричного рівня, вертикальними з’єднують кінці бульбашки, слідкуючи, щоб відлік на рейці залишився рівним а'2. Після цього бокові гвинти знову загвинчують. Якщо перевірка виконувалась нівеліром Н-3К, то на правильний відлік а'2=969 переміщують виправним гвинтом візирної сітки її середній штрих.

5.6. Контрольні запитання.

1. Що називають візирною віссю зорової труби?

2. Що називають віссю циліндричного рівня?

3. Що називають віссю круглого рівня?

4. Яким геометричним умовам повинні задовольняти осі нівеліра?

5. В чому полягає методика подвійного нівелювання при виконанні головної умови нівеліра?

6. Які частини нівеліра Н-3 і Н-3К мають виправні гвинти?

7. Як виконати перевірку круглого рівня?

8. Як виконати перевірку головної умови нівеліра?

9. Як перевірити правильність положення візирної сітки?

Список РЕКОМЕНДОВАНОЇ літератури

1. Геодезія. Ч. 1: Підручник / За ред. Могильного С. Г і Войтенка С. П. – 2-е вид., випр. та доп. – Донецьк: УНІТЕХ, 2003. – 458 с.

2. Геодезія. Частина І. Навчальний посібник /М.Ф.Абрамович, Я.Є.Славський. –Львів 1991.

3. Геодезичні прилади та приладдя. Ващенко В., Літинський В., Перій С. Навчальний поі.бник. – Львів: Євросвіт, 2003. – 160с.: іл.89.

4. Інженерна геодезія: підручник / С.П. Войтенко. — К.: Знання, 2009. — 557 с.

5. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА -2.04-02-98) К, 1998.

6. Новак Б.І., Порицький. Г.О. Геодезія: Підручник. – 2-ге вид.переробл.та доповн. – К.: «Арістей», 2008. – 284 с.

7. Ратушняк Г.С. Інженерна геодезія. Практикум. Навч. Посібник. К. вища школа, 1992.

8. Романчук С. В., Кирилюк В. П., Шемякін М. В. Геодезія. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 296 с.

9.Снип 3.01.03-84 Геодезические работы в строительстве/ - М.: Держбуд СРСР АПП ЦИТП, 1985. –28с

10. Снип 1.02.07-87 Инженерные иследования в строительстве. - М.: Держбуд СРСР АПП ЦИТП, 1988.

11. Топографія з основами геодезії: Підручник /А.П. Божок. В.Д. Барановський, К.І. Дрич та ін.; За ред. А.П. Божок. – К.: Вища шк., 1995.

12. Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:500, 1:2000, 1:1000, 1:500.- К: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001.