ТОП 10:

Загальні теоретичні положення



Рис.1.1 – Схема вимірювання кутів на місцевості

Нехай на місцевості маємо три точки А, О і В, які знаходяться на різних абсолютних висотах. Вершина кута АОВ знаходиться в точці О. Для визначення планового положення точок вимірюють горизонтальний кут. Під ним розуміють кут між горизонтальними проекціями О¢а¢ і О¢в¢ на площині Н відповідно сторін ОА і ОВ. Горизонтальні кути можуть приймати значення від 0° до 360°.

Для визначення перевищень між точками вимірюють вертикальні кути (кути нахилу).

Під вертикальним кутом розуміють кут між стороною і її проекцією на горизонтальну площину (рис.16, кути В¢ОВ і А¢ОА). Вертикальні кути завжди відраховують від проекції до сторони. Якщо сторона вище проекції, то кут рахують додатнім ( =+nА ), а якщо нижче, то від’ємним ( =-nВ). Вертикальні кути можуть приймати значення від +90° до -90°.

Для вимірювання горизонтального кута на його вершині розміщують горизонтальний круг з поділками. Центр кругу розміщують в горизонтальній площині і в прямовисній лінії, яка проходить через вершину кута. Тоді кут b між напрямками на точки Аі В, які співпадають у вертикальних площинах Q i R, відповідно, з напрямками Оа і Ов на горизонтальному крузі обчислюють за формулою

. (1.1)

Такий принцип вимірювання кутів на місцевості реалізований у приладі, який називають теодолітом.

Залежно від точності вимірювання кутів, умов використання та інших характеристик теодоліти бувають різних конструкцій. Але, в основному, кожний прилад відповідає основній схемі (рис.36).

Будова теодоліта:

Теодоліт складається з скляного круга, який називають лімбом 1. Лімб розмічений поділками від 0° до 360° за ходом годинникової стрілки. Центр лімба встановлюють за лінією виска, яка проходить через вершину O (рис.1.1) кута. При вимірюванні кута лімб є нерухомим і горизонтальним.

 

Рис. 1.2 – Схема будови теодоліта

Над лімбом розміщена верхня частина, яка обертається навколо вертикальної осі теодоліта і складається з алідади 2 та зорової труби 3. При обертанні зорової труби навколо горизонтальної осі НН1 утворюються вертикальні площини, які називають колімаційними. Горизонтальна вісь НН1 встановлена на колонках 4. Вісь ZZ1 називають вертикальною віссю обертання приладу.

На алідаді є індекс, що дозволяє фіксувати її положення на шкалі лімба. Для підвищення точності відліку застосовують спеціальний пристрій.

Вісь обертання теодоліта встановлюють у вертикальне положення за допомогою циліндричного рівня 5 при допомозі піднімальних гвинтів 7. При цьому площина лімба буде горизонтальною.

Зорова труба може обертатися навколо осі НН1 від 0° до 360°. На одному з кінців осі обертання труби закріплений вертикальний круг 6, який обертається з нею.

Вертикальний круг може розміщуватись від зорової труби зліва (КЛ) або праворуч (КП).

В комплект теодоліта входять бусоль, висок, штатив. Бусоль служить для вимірювання магнітних азимутів та румбів. Висок служить для центрування приладу. Штатив являє собою триногу з металевою головкою, до якої закріплюється теодоліт за допомогою станового гвинта 8.

Частини теодоліта, що обертаються, мають закріпні гвинти для фіксації їх в нерухомому стані і навідні для плавного руху.

За точністю вимірювання кутів теодоліти розподіляються на високоточні, точні та технічні. Ми будемо розглядати тільки технічні теодоліти і зупинимось на відліку за штриховими та шкаловими мікроскопами. Принцип відліку нескладний. Розглянемо його для двох конструкцій теодолітів: Т30 і 2Т30.

Для Т30 поле зору відлікового пристрою або штрихового мікроскопа показано на рис.1.3.


Горизонтальний - 70°05¢

Вертикальний - 358°50¢

 

 

Рис.1.3 – Поле зору теодоліта Т30

Для теодоліта 2Т30 застосовано шкаловий мікроскоп. На рис.38 зображено поле зору мікроскопа при крузі справа (а) і крузі зліва (б).

Відліки за шкалами знімають з точністю до 0,1 поділки, що становить 0,5¢.

а б

 

Рис.1.4 – Поле зору теодоліта 2Т30

а) горизонтальний - 125°13,5¢; б) горизонтальний - 305°13,5¢;

вертикальний - –3°22,0¢;  вертикальний - +3°22,0¢.

Слід зауважити, що відліки з вертикального круга знімають так само, як і з горизонтального. В залежності від знаку кута нахилу необхідно використовувати різні шкали, які мають відповідне оцифрування. Наприклад, на рис.38,а відлік за вертикальним кругом (КП) буде: – 3° 22,0¢; а на (1.4,б) при КЛ: +3° 22,0¢.

Для встановлення теодоліта в робоче положення необхідно: закріпити його на штативі; встановити над точкою, з якої необхідно виміряти кут; виконати центрування; привести вісь обертання теодоліта у вертикальне положення; встановити чітке зображення візирної сітки зорової труби; навести на предмет і добитися чіткого його зображення.

Теодоліт встановлюють над вершиною кута так, щоб головка штатива була наближено горизонтальна, а висок знаходився над кілочком, який позначує вершину кута. Ніжки штатива встановлюють в грунт, натиснувши ногою на металеві наконечники. Переконавшись у стійкості приладу, необхідно ослабити становий гвинт і виконати більш точне центрування, переміщуючи тедоліт на головці штатива. Далі піднімальними гвинтами прилад приводять в горизонтальне положення. Спочатку встановлюють рівень горизонтального круга вздовж двох піднімальних гвинтів і приводять його бульбашку на середину. Потім, повернувши алідаду на 90° вздовж третього гвинта, також приводять бульбашку в нуль-пункт. Центрування приладу та приведення його у вертикальне положення перевіряють ще раз. За допомогою окулярної трубочки приводять чітке зображення сітки ниток і наводять на предмет, добиваючись його чіткого зображення за допомогою гвинта кремальєри. Після виконання таких дій прилад готовий до роботи.

 


Програма роботи

1. Вивчити будову теодоліта.

2. Навчитись знімати відліки з горизонтального та вертикального кругів.

3. Набути навичок приведення теодоліта в робоче положення.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.239.172.52 (0.005 с.)