Аналіз витрат виробництва в довгостроковому періоді.

Аналізуючи витрати у довгостроковому періоді слід мати на увазі, що при цьому немає поділу на постійні та змінні витрати: усі витрати можуть змінюватися залежно від обсягу виробництва. Можна відмовитися від оренди або продати основні фонди чи придбати нові. В довготерміновому періоді найголовніша проблема – оптимізація розмірів підприємства.

V – подібний характер кривих середніх довгострокових витрат (LATC або LAC) такий же, як і в короткостроковому періоді, але чинником цього в довгостроковому періоді є ефект масштабу, тоді як в короткостроковому – закон спадної віддачі факторів виробництва. Довгострокова крива середніх витрат (LAC) отримується як дотична до кривих короткострокових середніх витрат. Графік довгострокових середніх витрат спочатку відображає зростаючий ефект масштабу, але при збільшенні обсягу виробництва цей ефект стає постійним і від’ємним.

Граничні витрати у довгостроковому періоді (LMC) – це приріст витрат виробництва в умовах можливої зміни розмірів підприємства.

 

Загальна характеристика ринку досконалої (чистої) конкуренції.

Умови досконалої (чистої) конкуренції:

1. Велика кількість продавців, які на рівних умовах конкурують між собою. Часка кожного з них на ринку повинна бути настільки малою (< 1 %), що будь-які його дії ніяк не вплинуть на ринкову ситуацію. Такі умови трапляються досить рідко.

2. Стандартна продукція. Споживач не розрізняє продукцію різних продавців, йому однаково, в кого купити певний товар.

3. Неможливість впливу окремого продавця на ринкову ціну. Продавець може продати товар дешевше ринкової ціни, але це ніяк не вплине на загальну ринкову ціну через мізерну частку продавця на ринку.

4. Відсутність нецінової конкуренції. Основою для її проведення є диференціація товару. Оскільки на конкурентному ринку товари стандартні, то підстав для нецінової конкуренції немає.

5. Інформація про ціни, технології та ймовірний прибуток легко доступна, що забезпечує гнучке реагування на зміну ринкових умов.

6. Вільний вступ та вихід з галузі. Не повинно існувати ніяких законодавчих, технологічних, фінансових та інших перешкод, що можуть завадити появі або зникненню фірм.

На відміну від ринкового попиту, крива попиту, з якою стикається окремий конкурентний виробник, абсолютно еластична, адже скільки б продукції він не запропонував до продажу, це ніяк не вплине на ринкову ціну (рис. 9.1; 9.2).

Особливості попиту на продукт конкурентної фірми проявляються також через динаміку основних показників, що характеризують її доходи: валової (сукупної) виручки, середньої виручки, граничної виручки.

Залежність зміни перелічених показників від обсягу виробництва продукції показана на рис. 9.3.

1. Сукупна (валова) виручка або дохід (TR) – це загальна виручка від продажу всього обсягу продукції:

TR = Q × P.

2. Середня виручка (AR) – це відношення сукупної виручки до кількості проданої продукції:

AR = TR / Q = P.

3. Гранична виручка (MR) – це приріст валової виручки, що відбувся за рахунок продажу додаткової одиниці товару:

MR = ∆ TR /∆ Q.

 

Прибуток та його різновиди. Умова і моделі максимізації прибутку конкурентною фірмою з точки зору сукупного аналізу.

1. Сукупний аналіз

Підприємство виробляє продукцію, якщо це приносить йому економічний прибуток або якщо збитки будуть меншими, ніж у разі повного припинення виробництва. Якщо фірма припинить виробництво, то її збитки дорівнюватимуть постійним витратам. Тому якщо збитки від виробництва менші ніж постійні витрати, то в короткостроковому періоді таке виробництво потрібно продовжувати. Отже, у короткостроковому періоді фірмі слід виробляти такий обсяг продукції, при якому вона максимізує свої прибутки чи мінімізує збитки.

Економічний прибуток чи збиток фірми буде дорівнювати різниці між валовим доходом (виручкою) і сукупними витратами (явними й неявними). Бухгалтерський прибуток буде більшим за економічний і дорівнюватиме різниці між валовою виручкою і явними (бухгалтерськими) витратами.

Оптимальним із позицій сукупного аналізу обсяг виробництва буде за умови досягнення максимальної різниці між сукупною виручкою і сукупними витратами. Qопт – оптимальний обсяг виробництва продукції конкурентною фірмою (8 одиниць). Величина відрізку А–В показує прибуток підприємства (за таблицею – 60 грн.).

Положення, для якого крива валових (сукупних) витрат стане дотичною до лінії валової (сукупної) виручки в т. А, буде відповідати умові точки беззбитковості виробництва.