Економічний цикл та його фази. Види економічних циклів.

Екон. зрост. не буває безперервним, оск. періоди екон. чергуються з періодами екон.о спаду. Отже, особливістю суч. економіки є її зрост. на основі періодичного чергування збільш. та зменш. обсягів в-ва. Період від одного спаду/піднесення до іншого спаду/піднесення на умовах збереження заг. тенденції до зрост., наз. екон. циклом (діловим, циклом ділової активності, бізнес-циклом).

Окремі екон. цикли істотно відрізняються між собою. Проте всі вони мають одинакову структуру і склад. із 4 фаз: 1) пік (вершина), 2) спад (рецесія), 3) дно, 4) піднесення.

Екон. цикли проявляють через коливання ділової активності навколо зростаючого тренду. В процесі цикл. коливань відносно лінії тренду економіка послідовно проходить чотири фази. При цьому відлік циклічного коливання починають з т., яку наз. піком циклу і в якій обсяг в-ва сягає максимального рівня. У цій фазі циклу в економіці досягається повне викор. наявних ресурсів і тому в-во працює на повну потужність, а ціни зрост..

За піком настає фаза спаду, протягом якого обсяг в-ва зменш.:

— попит на спожив. т і п, особливо товари трив. корист. різко зменш..

— звужується попит на р/с.

— внасл. зменш. попиту на спожив. та інвест. товари зрост. товаро-матер. запаси, падають з/п і ціни на кінцеву продукцію.;

— зменш. прибутковість під-в і, як наслідок, падають курси акцій..

Дно — наст. фаза екон. циклу. Відображ. найнижчу точку спаду (або депресії). Вона може бути короткостр., або тривати досить довго. Все залежить від характера причин, які викликали спад в-ва.

Піднесення — фаза екон. циклу, протягом якої обсяг в-ва спочатку відновлюється до рівня, що передував фазі спаду, а потім продовжує збільш. поки не досягне нового максимального значення, тобто поки не перевищить фазу пік поперед. циклу.

Головні ознаки, які відрізняються екон. цикли: їх тривалість та рушійні сили.

— короткостр. (цикли Кітчена). Тривалість складає 3—5 р, а причини їх виникнення пов’язують із збуреннями на фін. ринках;

— середньостр. (цикли Джаглера і Кузнеця). Тривалість коливається в межах 10—20 р. Їх пов’язують із структурними зрушеннями в економіці та суттєвими міжгалузевими переливами капіталу;

— довгостр. або довгохвильові (цикли Кондратьєва). Їх тривалість складає близько 50 р, а головною рушійною силою є радикальні зміни в технологічній базі.

Всі теорії екон. циклів можна об’єднати за 2 напрямами: - одні теорії пояснюють цикл. коливання в економіці зовн. факторами (вбачають причини цикл. коливань в імпульсах, які породжуються за межами екон. с-ми) - війни, революції, пол. збурення, демограф. вибухи, відкриття нових родовищ корисних копалин, крупні науково-технічні нововведення; - інші – внутр. факторами (причини екон. циклів випливають із середини самої екон. с-ми. До осн. внутр. факторів вони відносять нераціональну монетарну п-ку, нестабільність інвест., негнучкість цін і з/п).

Роль держави в економічному кругообігу. Відносини держави з іншими суб’єктами економічного кругообігу

В реальному житті не існує чистого ринку, а панує зміш. економіка, в якій поряд із суб’єктами прив. економіки велику координаційну роль виконує держава.

Держава в кругопотоку ресурсів, продуктів і доходів. З ін. суб’єктами екон. с-ми уряд пов’язаний наст. способами: через податки, держ. закупівлі і позики.

Податки є осн. джерелом доходів держ. бюджету і стягуються із суб’єктів прив. економіки: податок з доходів фіз. осіб, податок на прибуток під-в, продуктові (непрямі) податки. Сума податкових платежів до держ. бюджету – валові податки. Але уряд має справу із зворотніми платежами прив. сектору економіки, які приймають форму трансфертних платежів: пенсії, стипендії, виплати безробітним, дотації, субсидії. Т=АТ–ТR, де Т - чисті податки, АТ - валові податки; ТR - трансфертні платежі.

Чисті податки – наявний дохід уряду. Держ. видатки в моделі кругопотоку виступають у формі держ. закупівель. Вони охоплюють платежі уряду за т і п, які закуповуються у прив. під-в на відповідних ринках (вертик. стрілки) і надаються об’єктам прив. сектора економіки (нижні горизонт. стрілки). Товари, які закуповує уряд: військ. техніка, будівлі; послуги: послуги органів держ. упр., армії, міліції.

Уряд не завжди здатний збалансувати свій бюджет за рахунок доходів, що надходять від прив. сектора економіки. Тому виникає бюдж. дефіцит, який може фінансув. за рахунок позик, які здійсн. переважно за рахунок продажу держ. облігацій (облігацій внутр. держ. позики – ОВДП).

Позики можуть надаватися уряду прив. сектором економіки – д/г або фін. посередниками через механізм фін. ринків. В особливих випадках уряд може запозичувати грошові кошти у ЦБ за рахунок грошової емісії.

Інколи бюдж. доходи можуть перевищ. урядові видатки. За таких умов ці стрілки будуть повернені у зворотній напрям. Це має означати, що уряд повертає борги по отриманим у мин. позикам в більшій мірі, ніж отримує нові позики. Держ. закупівлі і держ. видатки залежать також від обсягів чистого держ. запозичення.

З нашої моделі кругопотоку можна побачити, яку роль виконує держава в системі м/е регулювання. 1) виконує перерозподільчу ф-ію в економіці. Змінюючи рівень податків і трансфертів, держава перерозподіляє доходи між прив. сектором економіки і в-вом сусп. благ. Виконуючи цю ф-ію, вона реалізує певну соц. п-ку.

По – друге, потоки, що пов’язують уряд із суб’єктами прив. сектора економіки, подають інформацію про методи, за доп. яких держава може виконувати стабілізаційну ф-ію в економіці.