Транскордонне співробітництво та єврорегіони.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Транскордонне співробітництво та єврорегіони.



1. Бузінський Т. Регіональні тенденції в країнах Європейської спільноті (1945 - 1992). // Нова політика. – 1999. – №3. – С.8-14.

2. Горун Д. Українсько-польське регіональне співробітництво // Нова політика. – 1999. – №3. – С.8-14.

3. Денисюк В. На периферії європейських процесів. Виклики регіональної інтеграції в контексті європейського вибору // Політика і час. – 2002. – №9. – С.21-37.

4. Долішній М. Україна - ЄС: перспективи регіональної інтеграції // Вісник Тернопільської академії народного господарства: Спеціальний випуск. – Тернопіль, 2001. – С.136-142.

5. Кіш Є. За стандартами транскордонної взаємодії // Політика і час. – 2003. – №10. – С.79-84.

6. Кіш Є. Новий статус на нових кордонах // Політика і час. – 2005. – №4. – С.82-90.

7. Костюк С. Єврорегіони в українських прикордонних областях – нереалізований потенціал відносин Україна - ЄС // Людина і політика. – 2004. - №3. – С.29-40.

8. Круглашов А. Від „Європи націй” до „Європи регіонів” // Політика і час. – 2003. - №10. – С.69-78.

9. На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів. За ред. С.Максименка.- К.: Логос.- 2000.- 221 с.

10. Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або органами влади // www.inforegio.org

11. Європейський Союз: основи політики, інституціонального устрою і права. Київ: Товариство Карла Дуйсберга, 2002. – С.275-307.

12. На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів. За ред. С.Максименка. – К.: Логос. – 2000. – 221 с.

13. Регіональна політика в країнах Європи: уроки для України / Київ. Центр Ін-ту Схід – Захід; За ред. С.Максименка. – К.: Логос, 2000. – 171с.

14. Поліщук К. Державна регіональна політика: європейський досвід // Людина і політика. – 2002. – №1. – С.132.

НАТО.

1. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы. – М.: Международные отношения, 1999. – 256 с.

2. Вершбоу А. Отношения НАТО – Россия: глядя вперед // Современная Европа. – №1. – Январь – март 2003. – С.5-8.

3. Глєбов В., Макух В. Арабський Захід і НАТО // Політика і час. – 2002. – №5 – С.40-46.

4. Котляр В.С. Эволюция стратегической доктрины НАТО // Современная Европа. - №2. – Апрель – июнь 2004. – С.110-119.

5. Кузнецова Е. НАТО. Тенденция к размыванию альянса // Международная жизнь. – 2004. – №4-5. – С.83-90.

6. Купренюк Т. Старі узи і нові виклики. Трансатлантичне партнерство в концепціях і системі національної безпеки США // Політика і час. – 2003. – №12 – С.33-43.

7. Лозовицький О. Вплив франко-американських відносин на формування військово-політичної стратегії П’ятої республіки Франції // Людина і політика. – 2003. – №5 (29). – С.23-35.

8. Лозовицький О. США – Франція – Європа: стратегічне партнерство і конкурента боротьба в контексті системних суперечностей атлантизму // Людина і політика. – 2003. – №3 (27). – С.20-29.

9. Обичкина Е.О. Франция – США: две модели мира // США-Канада. - №7 (415) 2004. – С.23-39.

10. Робертсон Джордж. Ядро коалиции составляют НАТО и Россия // Международная жизнь. – 2003. - №1. – С.47-51.

11. Тредденик Д. Глобализация, международная безопасность и НАТО // США-Канада. - №3 (411) 2004. – С.70-85.

12. Угода між сторонами Північноатлантичного Договору щодо статусу їх збройних сил. Лондон, 19 червня 1951 року // www.rada.gov.ua

13. Декларація Празького самміту. Видана главами держав та урядів, які взяли участь у засіданні Північноатлантичної ради. Прага, 21 листопада 2002 року // www.rada.gov.ua

ОБСЄ.

1. Декларация Стамбульской встречи на высшем уровне Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе. Стамбул, 19 ноября 1999 года // www.rada.gov.ua

2. Документ Копенгагенского совещания Конференции по человеческому измерению СБСЕ. Копенгаген, 29 июня 1990 года // www.rada.gov.ua

3. Парижская хартия для новой Европы. Итоговый документ Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе, состоявшегося в Париже 21 ноября 1990 года // www.rada.gov.ua

4. Тамм А. Відносини України з ОБСЄ: нові реалії // Людина і політика. – 2003. – №2 (26). – С.32-36.

5. Хартия Европейской безопасности. Стамбул, 19 ноября 1999 года // www.rada.gov.ua

Рада Європи.

1. Авоян А. Совет Европы: новое мышление и перспективы сотрудничества. – Ереван: Мхитар Гош, 1998. – 95 с.

2. Дікон Б., Халс М., Станс П. Глобальна соціальна політика. – К.: Основи, 1999. – С.126-127.

3. Лукас М., Крайкемайер А. Новая роль Совета Европы // МЭМО. – 1993. – №6. – С.130-140.

4. Статут Ради Європи // www.rada.gov.ua

5. Тихонов А.А. Совет Европы и права человека: нормы, институты, практика // Советское Государство и право. – 1990. – №6. – С.121-129.


Плани, методичні рекомендації та контрольні завдання до семінарських занять

Семінарське заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих слухачі готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів)

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал.

Семінарські заняття виконують такіосновні функції:

- навчальну (поглиблення/ конкретизацію/ систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару);

- розвивальну (розвиток логічного мислення слухачів/ набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами/ формування умінь і навичок аналізу фактів/ явищ/ проблем тощо);

- виховну (патріотичне виховання/ виховання економічної/ екологічної культури і мислення/ прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби здорового способу життя тощо);

- діагностично-корекційну (контроль за якістю засвоєння слухачами навчального матеріалу/ виявлення прогалин його засвоєнні та їх подолання) .

Відмінною особливістю семінару як форми навчальних занять є:

- активна участь самих студентів у з'ясуванні сутності проблем, питань, що були винесені на розгляд;

- викладач надає студентам можливість вільно висловлюватися під час розгляду питань, що винесені на обговорення, допомагає їм вірно будувати свої міркування.

 

 

Семінар 1. Основні концепції та проекти глобального розвитку

Навчальні результати:

 

За результатами семінарського завдання слухачі мають бути здатними:

– демонструвати критичне розуміння закономірностей глобалізаційних процесів;

– продемонструвати знання основних термінів та понять;

– аналізувати загрози та виклики глобалізації;

– критично аналізувати діяльність антиглобалістських рухів та течій.

Методичні вказівки

Питання №1. Римський клуб та його доповіді.

Організація діяльності Римського клубу.

Аналітичні матеріали, розроблені під егідою Римського клубу.

Найвідоміші доповіді Римського клубу.

Питання №2. Концепціяінформаційного суспільства

Історія Інформаційного Суспільства

Інформаційний етап еволюції як закономірність розвитку цивілізаційних систем

Передумови розвитку інформаційного суспільства в Україні

Питання №3. Поняттяглобалізація,глобалізм,глобальність.

Сутність та основні ознаки процесу глобалізації сучасного світового господарства.

Поняття “глобалізація“, введене Р.Робертсоном.

Сутність глобалізації.

Питання №4. Сучасні прояви глобалізації.

Класифікація глобальних проблем.

Усвідомлення екологічної проблеми як глобальної.

Міжнародне регулювання глобальних проблем.

Питання №5. Концепція антиглобалізму. Антиглобалістські рухи та течії.

Концепція антиглобалізму.

Антиглобалістський рух Всесвітній соціальний форум.

Троцькісти поруч з анархістами

Література:

1. Алими Серж. Последние новости об утопии // Свободная мысль. – 2006. – №5. – С.71-79.

2. Андрійчук В. Поїзд уже пішов? Глобалізація й Україна: надії та острахи // Політика і час. – 2002. – №8 – С.16-25.

3. Андрійчук В. Глобалізація, інтеграція та економічна безпека України // Політика і час. – 2003. – №9. – С.61-70.

4. Арыстанбекова А. Глобализация: объективная сторона и новые вызовы // Международная жизнь. – 2004. – №4-5. – С.54-66.

5. Баталов Э. Америка: страсти по империи // Свободная мысль-XXI. – 2003. – №12. – С.9-28.

6. Баталов Э. Глобальный кризис демократии? // Свободная мысль-XXI. – 2005. – №2. – С.13-23.

7. Бек У. Трансформация политики и государства в эпоху глобализации // Свободная мысль-XXI. – 2004. – №7. – С.3-11.

8. Брагина Е. Бедность в новом веке // Свободная мысль-XXI. – 2001. – №9. – С.117-122.

9. Войнович Р. Сутність глобалізації в контексті сучасних дослідницьких підходів (з позицій антиглобалізму) // Вісник НАДУ при Президентові України. – 2006. – №1. – С.128-142.

10. Войтоловский Ф. Идейно-политические процессы внутри антиглобалистских движений // МЭМО. – 2003. – №2. – С.9-14.

11. Гречко П. Империум – императив нового мирового порядка (статья первая) // Свободная мысль-XXI. – 2004. – №2. – С.3-11.

12. Гречко П. Империум – императив нового мирового порядка (статья вторая) // Свободная мысль-XXI. – 2004. – №3. – С.33-49.

13. Данилов А.Н. Глобализм, регионализм и современный трансформационный процесс // СОЦИС. – 1998. – №9.

14. Дахин В. Глобализация – взгляд историка // Свободная мысль-XXI. – 2001. – №5. – С.26-33.

15. Дахин В. Контуры имперской системы // Свободная мысль-XXI. – 2001. – №11. – С.46-55.

16. Дахин В. Глобализация: социальные и политические последствия // Свободная мысль-XXI. – 2002. – №12. – С.4-15.

17. Ефимов В. Глобализация: военный аспект // Свободная мысль-XXI. – 2004. – №7. – С.50-65.

18. Загайнов Е. „Справедливая глобализация”: международно-правовые аспекты // Международная жизнь. – 2005. – №5. – С.106-118.

19. Зленко В. Глобалізація і процеси соціального розвитку // Віче. – №6 (123). – 2002. – С.54-59.

20. Зубаков В. Ипостаси глобализации и императивы выживания // Свободная мысль-XXI. – 2005. – №8. – С.44-62.

21. Зуев А., Мясникова Л. Глобализация: аспекты, о которых мало говорят // МЭМО. – 2003. – №8. – С.54-60.

22. Калиновський В. Шляхи посилення демократичних засад процесу глобалізації // Людина і політика. – 2003. – №2 (26). – С.89-92.

23. Кармазина М. Глобалізація: місце і роль суб’єктів та об’єктів процесу // Людина і політика. – 2003. – №4 (28). – С.73-81.

24. Кормич Л.І. Національна держава: занепад іи розквіт // Держава і право: Збірний наукових праць. Юридичні та політичні науки. Випуск 313. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – С.681-683.

25. Косолапов Н. Безопасность международная, национальная, глобальная: взаимодополняемость или противоречивость // МЭМО. – 2006. – №9. – С.3-13.

26. Кремень В., Ткаченко В. На терезах глобалізму // Політика і час. – 1999. – №1,2.

27. Кузнецова Е. The Breaking the Nations // Международная жизнь. – 2004. – №2. – С.3-18.

28. Лобань Т. Особливості розвитку сучасного суспільства в умовах глобалізації: політологічний аспект // Людина і політика. – 2004. – №2 (32). – С.68-73.

29. Лузан А.А. Глобализация и проблемы демократии в Украин // Збірник наукових праць за ітогами ІІІ конференції „Розвиток демократії та демократична освіта в Україні” (20-22 травня 2005 року) – www.democracy.kiev.ua

30. Люс Г.Р. Американский век // США-Канада. – 9 (429). – 2005. – С.83-95.

31. Майданник К. Альтернативное движение: фаза консолидации? // МЭМО. – 2002. – №12. – С.3-10.

32. Майданник К. Пути к „другому миру”. Заметки с пятого Мирового социального форума (МСФ-V) // Свободная мысль-XXI. – 2005. – №5. – С.100-115.

33. Морозова А.А. Влияние глобализации на функции государства // Государство право. – 2006. – №6. – С.101-108.

34. Непризнанные государства: возможности и вызовы ХХІ века. Материалы круглого стола // МЭМО. – 2006. – №12. – С.64-81.

35. Ніколаєв Є. Неглобалізована глобалізація? // Людина і політика. – 2004. – №1 (31). – С.117-126.

36. Новицький В. Інтеграція як інструмент сучасного розвитку та геополітики // Політика і час. – 2003. - №11. – С.58-67.

37. Петров И. Глобализация как феномен эпохи постмодерна // Международная жизнь. – 2003. – №9-10. – С.209-220.

38. Пешко А. Процеси глобалізації та їх вплив на національні економіки // Вісник НАДУ при Президентові України. – 2006. – №2. – С.133-138.

39. Радченко Л. Деякі правові аспекти регулювання діяльності транснаціональних корпорацій // Право України. – 2005. – №11. – С.134-137.

40. Сейтов А. Проблемы управления в XXI веке (по материалам Римского клуба) // Общественные науки и современность. – 1992. – №4. – С.97-109.

41. Солженицын А. Публицистика (В Советском Союзе): В 3 т., Т.1. – Ярославль: Верхне-Волжское книжное издательство, 1995. – Т.1: Статьи и речи. – 720 с. – С.148-186.

42. Тимофєєв Т. Виклики ХХІ століття – дебати про альтернативи // Політична думка. – 1999. – №4. – С.5-15.

43. Тихомирова Є.Б. Глобалізація очима української громадськост // Збірник наукових праць за ітогами ІІІ конференції „Розвиток демократії та демократична освіта в Україні” (20-22 травня 2005 року) – www.democracy.kiev.ua

44. Томашек П. Глобализация, трансформация и регионы // Проблемы теории и практики управления. – 1997. – №5. – С.45-49.

45. Тредденик Д. Глобализация, международная безопасность и НАТО // США-Канада. - №3 (411) 2004. – С.70-85.

46. Трофименко Г.А. О глобализации международных отношений // США-Канада. – 2004. – 6 (402) Июнь. – С.74-85.

47. Фергюссон Н. Мир без гегемона // Свободная мысль-XXI. – 2005. – №1. – С.21-30.

48. Чернов А. Глобальное информационное общество // Международная жизнь. – 2004. – №9. – С.121-130.

49. Чешков М.А. Глобалистика: предмет, проблемы и перспективы // Общественные науки и современность. – 1998. – №2. – С.129-139.

50. Шепєлєв М.А. Глобализация и проблемы демократии в Украине // Збірник наукових праць за ітогами ІІІ конференції „Розвиток демократії та демократична освіта в Україні” (20-22 травня 2005 року) – www.democracy.kiev.ua

51. Шергін С. Світовий порядок: концепції чи реальність // Політика і час. – 1997. – №1. – С.14-21.

52. Шергін С.О., Загребельний І.М. Глобалізація в азійсько-тихоокеанському вимірі // Політика і час. – 2005. – №6. – С.38-49.

53. Шимаи М. Глобализация как источник конкуренции, конфликтов и возможностей // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – №1. – С.52-58.

54. Шишков Ю. Глобализация – враг или союзник развивающихся стран // МЭМО. – 2003. - №4. – С.3-14.

 

 

Семінар 2. Історія європейської інтеграції.

Навчальні результати:

За результатами семінарського завдання слухачі мають бути здатними:

– знати основні етапи та голоні події інтеграційного процесу в Європі;

– продемонструвати знання щодо діяльності політиків та державних діячів – „батьків-засновників” Європейського Союзу;

– критично розглядати напрямки та можливості подальшого розширення ЄС.

Питання для обговорення

Питання №1. Історичні передумови європейської інтеграції. Розширення ЄС.

Ситуація в Західній Європі після 2-ї світової війни.

Передумови європейської інтеграції.

Співтовариство - економічна співпраця.

 

Питання №2. Установчі договори Європейських Співтовариств.

Паризький договір (1951р.).

Римські договори (1957р.).

Еволюція інтеграційних процесів від Єдиного Європейського Акту до Маастрихтської та Амстердамської угод.

Ніццький договір.

 

Питання №3. Розширення ЄС.

Процес прийняття до ЄС

Копенгагенські критерії.

Етапи розширення ЄС.

Література:

1. Арбаов А., Пикаев А., Дворкин В. Ядерный терроризм: политические, правовые, стратегические и технические аспекты // МЭМО. – 2006. – №11. – С.3-16.

2. Абдуллин А. И. Право Европейских Сообществ: к вопросу о классификации источников. // Правоведение. – 2001. – №6. – С.177.

3. Андрієнко Я. Суд ЄС в інтеграційних процесах // Політика і час. – 2003. – №12. – С.44-51.

4. Барский В. Особенности организации и проведения выборов в Европейский парламент // Юридический вестник. – 2004. – №1. – С.112-120.

5. Бауман З. Европейский путь к мировому порядку // Свободная мысль-XXI. – 2004. – №9. – С.37-46.

6. Баштанник В. Регламентація захисту прав людини у системі права ЄС: організаційно-правовий аспект // Право України. – 2006. – №9. – С56-60.

7. Бритченко С. За нормами європейського права // Політика і час. – 2003. – №10. – С.48-52.

8. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы. – М.: Международные отношения, 1999. – (256 с.). – C.54-59, С.74-107.

9. Беляев С.А. О концепции „Европейского правового пространства” // Советское Государство и право. – 1991. – №7. – С.120-124.

10. Борко Ю., Орлов Б. Что нам стоит общеевропейским дом построить // МЭМО. – 1990. – №1. – С.49-58.

11. Борко Ю.А. Быть ли Большой Европе // Современная Европа. – 2004. – Июль-сентябрь. – №3. – С.108-111.

12. Борко Ю. Расширение и углубление европейской интеграции // МЭМО. – 2004. – №7. – С.15-29.

13. Ведрин Ю. „Международного сообщества, увы, не существует … ” // Свободная мысль-XXI. – 2005. – №7. – С.3-13.

14. Воронов К. Пятое расширение ЕС: судьбоносный выбор. // МЭМО. – 2002. – №9. – С.59.

15. Глухарев В.Г. Политические компоненты развития Евросоюза // Современная Европа. – №2 (Апрель-июнь). –чс 2003. – С.23-35.

16. Гнатовський М. Концепція „європейського правового простору” в контексті проблем європейської інтеграції // Право України. – 2003.– №1. – С.133-134.

17. Говер И. Европейское Сообщество и страны Восточной Европы: проблемы охраны интеллектуальной собственности // Советское государство и право. – 1991. – №4. – С.131-132.

18. Гоці С. Нові кордони та нова політика в Європі // Євробюлетень. – 2003. – Вересень. – С.10-11.

19. Грибовская Н.Н. Место и роль Европейского полицейского ведомства в реализации единой уголовной политики // Российский следователь. – 2006. – №9. – С.56-58.

20. Декларація Шумана. Пер. Марини Марченко // Євробюлетень. – Квітень 2003. – С.12-13.

21. Европейский парламент сегодня (международная конференция) // Современная Европа. – 2004. – №4. – С.134-141.

22. Европейское право. Учебник для вузов. / Под. Ред. Л.М.Ентина. Москва: Норма, 2002. – С.1-9.

23. Иванов И.Д. Общее европейское экономическое пространство // Современная Европа. – №1. – Январь – март 2003. – С.17-31.

24. Иванов В.Д. Расширение ЕС на восток: последствия для России // Современная Европа. – №2. – Июль-сентябрь 2003. – С.23-34.

25. Загайнов Е. „Справедливая глобализация”: международно-правовые аспекты // Международная жизнь. – 2005. – №5. – С.106-118.

26. Кавещников Н. Евросоюз в процессе трансформации // Современная Европа. – 2005. – №3 (Июль-сентябрь). – С.31-45.

27. Казаринова Д.Б. Антиамериканизм и дух европейского единства // Свободная мысль. – 2006. – №2. – С.198-205.

28. Касте Француза. Европейскому парламенту не хватает представительности // Свободная мысль. – 2007. – №1. – С.53-56.

29. Кіш Є. Політико-правові засади українсько-польського кордону в контексті розширення ЄС // Людина і політика. – 2003. – №6 (30). – С.15-21.

30. Коваль М. Створення Конституції Європейського Союзу // Право України. – 2003.– №2. – С.145-147.

31. Ковальова О. Зближення позицій сторін на переговорах про вступ до Європейського Союзу: досвід сучасного етапу розширення // Людина і політика. – 2003. – №4 (28). – С.18-27.

32. Ковальова О. Методологія Європейського Союзу з оцінки демократичності політичних інститутів держав-кандидатів на вступ // Людина і політика. – 2003. – №1 (25). – С.3-9.

33. Князєв В.М. Європейський Союз як новий тип історичної спільноти // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз. Мат.-ли наук.-практ. конф. за міжн. участю. 29 травня 2002 року, м.Київ. Т.1. – С.18-19.

34. Ковтых В. В чем ошибся Запад в отношении Украины // День. – №188 (1926). – 19.10.2004 года.

35. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування та етапи становлення. Київ: Ін Юре, 2001. – С.51-61.

36. Коровкин В. Опыт ЕС для экономического сообщества суверенных республик // МЭМО. – 1991. – №1. – С.95-105.

37. Кэмерон Ф. Европейский Союз и Соединенные Штаты: друзья или соперники // Свободная мысль-XXI. – 2004. – №11. – С.72-81.

38. Лукас М., Крайкемайер А. Новая роль Совета Европы // МЭМО. – 1993. – №6. – С.130-140.

39. Мовчан М. Головні „мотори” європейської інтеграції. Проблеми розвитку національної ідентичності та ідеології Франції і Німеччини у контексті європейської інтеграції // Політика і час. – 2003. – №11. – С.68-76.

40. Нарочницкая Н. Европа „старая” и Европа “новая” // Международная жизнь. – 2003. – №4. – С.45-63.

41. Нюберг Р. Финляндия, Россия и расширяющийся Европейский союз // Международная жизнь. – 2003. - №12. – С.45-51.

42. Осадчая Ж.Ф., Лобанов К.Н. Эволюция Евросоюза // Современная Европа. – 2005. – №1 (Январь-марь). – С.27-43.

43. Олексич Р. Як Економічне Співтовариство перетворилося на Союз // Євробюлетень. – Вересень. – 2004. – С.16-17.

44. Рачков И.В. Правовая регламентация гражданства Европейского Союза // Государство и право. – 1999. – №8. – С.75-83.

45. Павлов Н. Германский вопрос и „общеевропейский дом” // МЭМО. – 1990. – №6. – С.5-17.

46. Парламентський вимір європейської інтеграції. Збірка матеріалів. – К.: Нора-Прінт, 2005. – 104 с.

47. Петров К.Е. Концепт „Европа” в современном политическом дискурсе // ПОЛИС. – 2004. – №3. – С.140-153.

48. Петров Р. Поняття „acquis communautaire” у праві Європейського Союзу // Право України. – №9. – С.142-146.

49. Підлуцький О. Як Велика Британія потяг європейської інтеграції наздоганяла // Євробюлетень. – Травень-червень. – 2004. – С.16-17.

50. Пиндер Д. К широкому федеративному сообществу: прочный симбиоз Востока и Запада Европы // МЭМО. – 1991. – №12. – С.67-77.

51. Погорельская С. Конституция versus демократия // МЭМО. – 2005. – №7. – С.54-63.

52. Погорельская С. ЕС: постдемократия и популизм // МЭМО. – 2005. – №11. – С.96-105.

53. Посельський В. Європейський поступ України: дещо про особливості руху та станцію призначення // Політична думка. – 2002. – №2-3. – С.78-90.

54. Посельський В. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. – К.: Смолоскип, 2002. – 168 с.

55. Проді Р., Патен К. Жити по-сусідськи // Євробюлетень. – 2003. – Березень. – С.8-9.

56. Пустогаров В.В. Общеевропейский процесс и проблемы федерализма // Советское Государство и право. – 1991. – №6. – С.29-38.

57. Пустогаров В.В. Концепция общеевропейского дома: правовые аспекты // Советское Государство и право. – 1990. – №4. – С.106-115.

58. Пухтецька А. Європейські принципи адміністративного права: поняття і система // Право України. – 2006. – №10. – С.15-19.

59. Рабінович С. Субсидіарність як природно-правова засада юридичного регулювання // Право України. – 2006. – №1. – С.25-26.

60. Рачков И.В. Правовая регламентация гражданства ЕС // Государство и право. – 1999. – №8. – С.72-85.

61. Розширення Євросоюзу: сценарій, проблеми, наслідки // Україна на шляху європейської інтеграції. Науково-практичний збірник матеріалів. – Київ, 2000. – 238 с. – С.6-16.

62. Романюк О. Істрія, структура та принципи функціонування Європейського Союзу: загальний огляд // Україна на шляху європейської інтеграції. Науково-практичний збірник матеріалів. – Київ, 2000. – 238 с. – С.6-16.

63. Рудяков П. Сучасні європейські інтеграційні проекти: мотиви, моделі, ризики, регіональний та глобальний контекст // Політична думка. – 2002. – №2-3. – С.91-107.

64. Світова та європейська інтеграція. Організаційні засади. Навчальний посібник / За ред. Я.Й.Малика. – Львів.: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 59-67.

65. Семененко И. Еврокорпоративизм или европлюрализм // МЭМО. – 1992. – №7. – 131-138.

66. Смирнов П.Е. Центральная и Восточная Европа между США и ЕС // США-Канада. – 8 (428). – 2005. – С.35-56.

67. Смольников С. Новая логика европейского развития // МЭМО. – 1990. – №6. – С.18-29.

68. Соболев В. Найважча частина дистанції. Естонія – Європейський Союз: від мрії до реальності // Політика і час. – 2002. – №2. – С.68-72.

69. Совместное заседание ученых советов Института государства и права и Института Европы, посвященное концепции европейского правового пространства // Советское государство и право. – 1990. – №2. – С.141-143.

70. Сон С. Выборы в Европарламент и перспективы европейской интеграции Украины // Юридический вестник. – 2005. – №1. – С.126-128.

71. Суверенитет в государственном и международном праве. Материалы круглого стола // Советское государство и право. – 1991. – №5. – С.3-28.

72. Терешко С. Рік минулий для Європейського Союзу: підсумки та оцінки // Політика і час. – 2006. – №2. – С.8-15.

73. Тиммерманн Х. Украина и Белоруссия: „новые соседи” Европейского Союза // МЭМО. – 2004. – №6. – С.49-60.

74. Томіліна Л. Сформовано новий склад Європейської Комісії // Євробюлетень. – Вересень. – 2004. – С.4.

75. Турукис Г. Греция: десять лет в составе ЕС // МЭМО. – 1992. – №2. – С.120-126.

76. Уткин А.И. США – ЕС: два полюса, два взгляда // США - Канада. – 7 (427). – 2005. – С.26-44.

77. Федоров В. Крушение Европы? (Один из возможных сценариев будущего) // Современная Европа. – 2005. – №3 (Июль-сентябрь). – С.31-30.

78. Хартия Европейского Союза об основных правах: Комментарий / Под. ред. д.ю.н., проф. С.Ю.Каширова. – М.: Юриспруденція, 2001. – С.9-17.

79. Хохлов И. Субсидиарность как принцип и механизм политики Евросоюза // МЭМО. – 2004. – №5. – С.95-101.

80. Храбан І. „Третій шлях” Великої Британії в європейській політиці // Людина і політика. – 2004. – №2 (32). – С.112-121.

81. Черников Г., Черникова Д. „Европа жаждет независимости” // Международная жизнь. – 2003. – №9-10. – С.77-92.

82. Четвериков А. Можно ли спасти европейскую конституцию // Вестник Европы. – Том XVI (2005). – С.27-45.

83. „

84. Шишков Ю. Европейский дом глазами федералиста // МЭМО. – 1991. – №12. – С.63-66.

85. Эмерсон М. Формирование политических рамок Большой Европы // Современная Европа. – 2004. – Июль-сентябрь. – №3. – С.90-107.

86. Энтин М.Л. На пути к Конституции Евросоюза // Современная Европа. – 2004. – Июль-сентябрь.– №3. – С.23-40.

 

Семінар 3. МОДЕЛІ СТРУКТУРНОЇ ПОБУДОВИ. ПРИНЦИПИ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ЄС. ОРГАНИ ТА ІНСТИТУТИ ЄС І ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ

Навчальні та виховні цілі:

- – ознайомити слухачів з діяльністю інститутів ЄС, порядком їх формування та повноваженнями посадових осіб;

- надати знання щодо ролі національних урядів в процесі вироблення і впровадження політик ЄС.

Навчальні питання

Питання№1. Розподіл владних повноважень між інституціями ЄС.

Європейська Комісія – „двигун” європейської інтеграції.

Європейська Рада: верхівка піраміди.

Сфери діяльності Європейського Парламенту.

Завдання Ради ЄС.

Питання№2. Європарламент.

Функції Європейського Парламенту.

Як організована діяльність Європарламенту?

Представництво країн-членів ЄС в Європарламенті.

Транснаціональні партії в Європі та Європейському парламенті.

 

Питання№3. Рада Європейського Союзу.

Функції Ради Європейського Союзу.

Комітет постійних представників.

Конфігурація Ради.

Порядок головування в Раді та прийняття рішень.

 

Питання№4. Європейська Комісія.

Склад Європейської Комісії.

Функції Європейської Комісії.

 

Питання№5. Європейська Рада.

Головні завдання.

Рішення Європейських самітів.

 

Питання№6. Дорадчі та фінансові органи.

Економічно - соціальний комітет.

Комітет регіонів.

Європейський центральний банк.

Європейський інвестиційний банк.

Література:

1. Арах М. Европейский союз: видение политического объединения. /Пер. со словенского. – М., 1998. – 466 с.

2. Відкриваємо Європу. /Представництво Європейської Комісії в Україні та Білорусі. К., 2006. -48с.

3. Гоці С. Урядування в об’єднаній Європі / Пер. з італ. – К.: К.І.С., 2003. – 286 с.

4. Грибовская Н.Н. Место и роль Европейского полицейского ведомства в реализации единой уголовной политики ЕС // Российский следователь. – 2006. – №9. – С.56-58.

5. Грицяк І. Право та інституції Європейського Союзу: Навч. посібн. – К. 2004. – 260 с.

6. Европейский парламент сегодня // Современная Европа. – 2004. – №4. – С.134.

7. Європейський Союз. Консолідовані договори Київ, 2006. -118с.

8. Європейська Рада буде сфокусована на економічних питаннях. // Євробюлетень. – Квітень 2008. – С.14-16.

9. Європейський Союз визначив своїх 10 найкращих справ. // Євробюлетень. – Січень 2008. – С.14.

10. Євгенієва А. Громадяни Європейського Союзу обрали новий парламент // Євробюлетень. – Червень-липень 2009. – С.2-3.

11. Касте Француза. Европейскому парламенту не хватает представительности // Свободная мысль. – 2007. – №1. – С.53-56.

12. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу. Навч. посібн. – К., 2002. – 381 с.

13. Кіпр і Мальта успішно перейшли на Євро. // Євробюлетень. – Лютий 2008. – С.9.

14. Ключові факти та цифри про Європу та європейців. /Представництво Європейської Комісії в Україні та Білорусі. К., 2006. -84с.

15. На шляху до Європейського Союзу // Євробюлетень. – Грудень 2007. – С.11-14.

16. Парламентський вимір європейської інтеграції. Збірка матеріалів. – К.: Нора-Прінт, 2005. – 104 с.

17. Посельський В. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. – К.: Смолоскип, 2002. – 168 с.

18. Посельський В. Конституційний устрій Європейського Союзу. Навчальний посібник: К., ”Таксон”, 2005. -280с.

19. Рахункова палата – на сторожі бюджетних інтересів // Євробюлетень. – Травень 2003. – С.8.

20. Сорон Жан-Люк. Курс європейських інституцій: європейська головоломка. Підручник /Пер. з франц за ред.. В.І.Муравйова –К.: ”ІМВ”, 2001. -444с.

21. Яковюк І., Трагнюк Л., Меделяєв В. Азбука європейської інтеграції. Харків: ”Аспекс+”, 2006. -168с.

22. Як працює Європейський Союз. Довідник інституцій ЄС. К.: КПФ А-Скрін”, 2006. -52с.

Семінар 4. ПРАВО ЄС. ВИДИ ТА СУТНІСТЬ АКТІВ ВТОРИННОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА

Навчальні та виховні цілі:

– знати основні етапи та головні події інтеграційного процесу в Європі;

– сприяти усвідомленню слухачами сутності європейського права, його джерел та впливу на національні правові системи;

– виробити навички творчого практичного вирішення проблем зовнішньої політики.

Питання №1. Європейське право.

Принципи та характерні особливості європейського права.

Право Європейських Спільнот і право Європейського Союзу.

 

Питання №2. Види та сутність нормативних актів європейського права.

Джерела європейського права.

Первинне право.

Установчі договори.

Види нормативних актів вторинного права.

Постанови, директиви, рішення та рекомендації в структурі вторинного права.

Інші види правових актів.

Неписані джерела права ЄС.

Питання №3. Процедури прийняття рішень.

Правотворчість у Європейському Союзі.

Процедури прийняття рішень у правотворчій діяльності Європейських Спільнот.

Особливості ухвалення рішень у межах ІІ та ІІІ опор ЄС.

Література:

1. Абдуллин А. И. Право Европейских Сообществ: к вопросу о классификации источников. // Правоведение. – 2001. – №6. – С.177.

2. Борута І., Барський В. Р. Міграційне право ЄС: Навч. посібник / Програма Tacis Європейського Союзу в Україні; Правничі студії в Україні: Київ та окремі регіони. – К.: ІМВ КНУ ім.Т.Шевченка, 2004. – 132 с.

3. Бритченко С. За нормами європейського права // Політика і час. – 2003. – №10. – С.48-52.

4. Гнатовський М. Концепція „європейського правового простору” в контексті проблем європейської інтеграції // Право України. – 2003.– №1. – С.133-134.

5. Гоці С. Урядування в об’єднаній Європі / Пер. з італ. – К.: К.І.С., 2003. – 286 с.

6. Грицяк І. Право та інституції Європейського Союзу: Навч. посібн. – К. 2004. – 260 с.

7. Диас-Мелиан де Ханиш. Основы и природа правовой интеграции // Правоведение. – 2001. – №4. – С.173-178.

8. Европейское право. Учебник для вузов. / Под. ред. Л.Ентина. М., 2002.

9. Європейський Союз. Консолідовані договори Київ, 2006. -118с.

10. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу. Навч. посібник: Пер. з англ.. – К., 2002. – 381 с.

11. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування та етапи становлення. – Київ: Ін Юре, 2001.

12. Муравйов В. Правові засади гармонізації законодавства в Європейському Союзі // Право України. – К., 2002. – № 7. – С. 114-119.

13. Муравйов В. Судова система Європейського Союзу. Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірн. наук. праць. – К., 2004. – Вип. 31. – Ч. І, 5 с.

14. Муравйов В. Особливий характер правової системи Європейського Союзу // Підприємництво, господарство і право. – К., 2002. – № 8. – С.86-89.

15. Муравйов В. Правова природа Європейського Союзу // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірн. наук. праць. – К., 2002. – Вип. 32. – Ч. ІІ. – С.119-125.

16. Муравйов В. Класифікація норм права Євросоюзу // Актуальні проблеми міжнародних відносин : Збірник наукових праць. – К., 2002. – Вип.33. Ч.І. – С.82-92.

17. Муравйов В. Право Європейського Союзу та його система // Вісник Київського університету. Серія: Міжнародні відносини. – К., 2003. – Вип. 25. – С. 34-38.

18. Петров Р. Поняття „acquis communautaire” у праві Європейського Союзу // Право України. – №9. – С.142-146.

19. Посельський В. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. – К., 2002. – 168 с.

20. Посельський В. Конституційний устрій Європейського Союзу. Навчальний посібник: К., ”Таксон”, 2005. -280с.

21. Пустогаров В. Концепция общеевропейского дома: правовые аспекты // Советское государство и право. – 1990. – №4. – С.106-115.

22. Пухтецька А. Європейські принципи адміністративного права: поняття і система // Право України. – 2006. – №10. – С.15-19.

23. Складність, відлагодженність та збалансованість водночас. // Євробюлетень. Лютий – 2008 . С. 14-16.

24. Суд Европейских Сообществ. Избранные решения / Отв. ред. Л.Энтин. – М., 2001.

Семінар 5. КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В ЄС

Методичні вказівки

Питання №1. Теоретичне обґрунтування необхідності прийняття змін у Європейському Союзі.

Проекти розвитку Європейського Союзу на початку ХХІ століття.

Передумови прийняття Конституції.

Питання №2. Загальна характеристика Конституції ЄС. Проблеми щодо її ратифікації.

Передумови прийняття Конституції.

Структура та основні положення Конституції

Результати європейського конституційного процесу.

 

Питання №3. Зміни в інституційній структурі ЄС, нові акценти зовнішньої політики та політики безпеки у відповідно до Лісабонського договору 2007р.

Органи та інституції ЄС.

Роль Європейської Ради відповідно до Лісабонського договору.

Нові акценти зовнішньої політики та політики безпеки.

Роль Суду ЄС. В Лісабонському договорі.

Література:

1. Договір про запровадження Конституції для Європи (проект). Ухвалено консенсусом Європейським Конвентом 13 червня та 10 липня року // www.rada.gov.ua

2. Кашкин С. Конституция для Европы: принципиально новый этап развития конституционализма // http://eulaw.edu.ru/documents/articles/kashkin_konstitution.htm

3. Кашкин С., Четвериков А. На пути к Европейской конституции http://eulaw.edu.ru/documents/articles/na_puti_k%20_konst_es.htm

4. Коваль М. Створення Конституції Європейського Союзу // Право України. – 2003.– №2. – С.145-147.

5. Підписано Лісабонську угоду. // Євробюлетень Січень – 2008. –С. 10.

6. Погорельская С. Конституция versus демократия // МЭМО. – 2005. – №7. – С.54-63.

7. Посельський В. Конституційний устрій Європейського Союзу. Навчальний посібник: К., ”Таксон”, 2005. -280с.

8. Словенія і Мальта ратифікували Лісабонську угоду. //Євробюлетень Лютий – 2008. – С. 16.

9. Узгоджено остаточний текст Конституції ЄС. // Євробюлетень Червень-Липень – 2004. –С. 4-5.

10. Четвериков А. Можно ли спасти европейскую конституцию // Вестник Европы. – Том XVI (2005). – С.27-45.

11. Энтин М.Л. На пути к Конституции Евросоюза // Современная Европа. – 2004. – Июль-сентябрь. – №3. – С.23-40.

12. Яковюк І., Трагнюк Л., Меделяєв В. Азбука європейської інтеграції. Харків: ”Аспекс+”, 2006. -168с.

13. Лісабонський договір: роз’яснення. Представництво Європейського Союзу в Україні // http://eu.prostir.ua/library/238201.html

Семінар 6. Безпекова політ



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.248.200 (0.017 с.)