Тема: Представництво у цивільному процесі.

Вид заняття: практичне заняття.

Час: 2 години.

Навчальна мета - у результаті вивчення теми студенти повинні усвідомити поняття процесуального представництва, його значення та види, процесуальні права і обов'язки представника, умови для здійснення представництва в цивільному процесі.

План:

1. Поняття представництва в цивільному процесі України.

2. Види представництва в цивільному процесі.

3. Умови для здійснення представництва в цивільному процесі.

4. Процесуальні права й обов'язки представника.

Задача 1

Прокурор Вільшанського району Кіровоградської області звернувся до суду з позовом до громадянки Іванової про позбавлення її материнських прав щодо неповнолітнього сина Олексія. Одночасно до суду з позовом звернувся також батько дитини Іванов, який просив передати сина йому на виховання і зазначив, що позивачем у справі має бути саме він, а не прокурор.

Яким є процесуальне становище осіб, котрі беруть участь у справі?

В якості кого може взяти участь у справі Іванов?

Задача 2

Підприємство звернулося до суду з позовом до охоронця про стягнення з нього 150 тис. грн. відшкодування за шкоду, завдану пожежею, яка виникла з вини відповідача. В суді інтереси позивача представляв бухгалтер, в довіреності якого було вказано, що йому доручено вести справу з усіма правами позивача. В судовому засіданні він відмовився від позову, і суд справу провадженням припинив.

Чи правильні дії суду? Який вид представництва має місце?

Як оформляються повноваження представника для участі в судовому засіданні?

 

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання студентам необхідно засвоїти, що цивільне процесуальне представництво — це такі юридичні відносини, за якими одна особа — представник виконує на підставі повноваження, наданого йому законом, статутом, положенням або договором, процесуальні дії в цивільному судочинстві на захист прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи, державних і громадських інтересів.

Представництво в цивільному процесі — це процесуальна діяльність особи (представника, повіреного), спрямована на захист суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів іншої особи, яка бере участь у справі, державних і громадських інтересів, а також сприяння судові в з’ясуванні об’єктивної істини в справі, постановлені законного і обґрунтованого рішення.

Представник у цивільному судочинстві покликаний виконувати такі функції:

- захищати права та інтереси осіб, які беруть участь у справі (здійснювати правозаступництво);

- представляти таких осіб, бути їх повіреними (здійснювати процесуальне представництво);

– надавати юридичну допомогу особам, яких представляє;

- сприяти судові у встановленні дійсних обставин справи та постановленню обґрунтованих, законних ухвал і рішень.

При розгляді другого питання студентам необхідно знати, що Представництво поділяється на такі види:

· добровільне;

· законне;

· представництво на підставі статутів, положень і на інших спеціальних підставах;

· обов’язкове;

· представництво громадян і представництво юридичних осіб.

Оскільки класифікація спрямована на виявлення тих чи інших ознак процесуального представництва, вона можлива: з підстав виникнення, за способом виникнення, за ознаками осіб, в інтересах яких здійснюється представництво в суді, та за ознаками осіб, які його здійснюють.

1. З підстав виникнення слід розрізняти законне і договірне представництво.

2. За способом виникнення — добровільне і необхідне (факультативне й обов’язкове).

3. За ознаками осіб, інтереси яких представляють, представництво сторін (позивача і відповідача), третіх осіб (з самостійними вимогами і без самостійних вимог); заявників і заінтересованих осіб; органів державного управління, профспілок, інших організацій, які захищають права інших осіб, громадськості (громадських організацій, трудових колективів).

4. За ознаками осіб, які здійснюють процесуальне представництво, — представництво, що здійснюється: адвокатами; юрисконсультами та іншими працівниками організацій; уповноваженими профспілок та іншими громадськими організаціями; батьками, опікунами, пік­лувальниками; співучасниками; громадянами, які допущені судом до представництва конкретної особи по конкретній страві.

При розгляді третього питання з’ясуємо, що порушення прокурором цивільного процесу по справі в суді першої інстанції настає внаслідок подання до суду відповідного процесуального документа:

- у справах наказного провадження (Розділ ІІ ст.95-106 ЦПК України від 18.03.04) - заява;

- у справах позовного провадження - позовна заява;

- у справах окремого провадження - заява.

Позовна заява за змістом складається з дотриманням усіх реквізитів, передбачених ст.119 ЦПК України від 18.03.04, з обов’язковим посиланням на норми матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини сторін по справі, і з обґрунтуванням їх застосування.

Четверте питання необхідно розпочати з того, що відповідно до ЦПК як особа, яка бере участь у справі, прокурор наділяється правами і обов‘язками: 1) прокурор має право знайомитись з протоколами (ст.200 ЦПК); 2) подавати заяву про виправлення описок і явних арифметичних помилок в рішенні суду; 3) брати участь в постановлені додаткового рішення та при роз‘ясненні рішень (ст.213, 214, 215 ЦПК). Вступити в справу прокурор може до постановлення судового рішення. Обов‘язок по доказуванню покладається на працівника прокуратури якщо прокурор порушує справу про захист прав громадян. Вступ до цивільного процесу в стадії в порядку нагляду або оскарженню рішень. Відповідно до п.2 ст.120 ЦПК має право касаційне або окреме подання на рішення або ухвалу суду розглянути з його участю. В залежності від того, яку посаду займає конкретний працівник органів прокуратури, буде вирішуватися питання про реалізацію його права на касаційне подання. Прокурор або його заступник мають право вносити касаційне подання незалежно від того, чи брали вони участь у розгляді справи. Помічники прокурорів, прокурори управлінь і відділів вносять касаційне подання тільки по справах, в яких вони безпосередньо брали участь. Прокурор, який вніс касаційне подання, або вищестоящий прокурор має право до початку розгляду справи в судовому засіданні відкликати подання, доповнити його або змінити. По справах, в яких прокурор брав участь і не вносив касаційне подання, то, як і інші особи, які беруть участь у розгляді справи відповідно до ст.295-300 ЦПК, прокурор може подавати свої міркування по касаційній скарзі, або подати додаткові матеріали, що спростовують скаргу. Правом на порушення провадження про перегляд наділені генеральний прокурор і його заступник, прокурор АРК, міст Києва і Севастополя та їх заступники. Щодо нововиявлених обставин ст.343 ЦПК. Також має право брати участь в стадії судового виконання ст.353, 356 ЦПК. Процесуальні права – ставити питання про відвід і самовідвід.

 

Задача №1

При розв’язуванні задачі необхідно знати, що набуття правосуб’єктності процесуального представника і здійснення його функцій можливе за наявності відповідних повноважень, підтверджених визначеними в ЦПК України і належно оформленими документами.

У відповідності із ст.42 ЦПК України:

1. Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:

1) довіреністю фізичної особи;

2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;

3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

 

Задача №2

При розв’язуванні задачі необхідно мати на увазі, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

Справи юридичних осіб ведуть у суді їх органи, що діють у межах повноважень, наданих законом, статутом чи положенням, або їх представники — юрисконсульти, інші співробітники або адвокати.

Представництво поділяється на такі види:

· добровільне;

· законне;

· представництво на підставі статутів, положень і на інших спеціальних підставах;

· обов’язкове;

· представництво громадян і представництво юридичних осіб.

 

Література до теми:

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // ВВР України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Цивільний процесуальний кодекс [текст] чинне законодавство України зі змінами та доповненнями станом на 01 вересня 2012 р.

3. Цивільний процес України: Підручник — Х.: Одіссей, 2012. — 496 с.

4. Куйбіда Р.О., Руда Т.В. Путівник для учасника цивільного процесу – Київ, 2011р. - 136 с.

5. Комаров В. В. Предмет цивільного процесуального права. — X., 1992. —С. 34—37.

6. Руснак Ю.І. Постанови та узагальнення судової практики Верховного Суду України в справах господарської юрисдикції [текст]: Станом на 3 вересня 2012 р.

7. Таньков С.О. Процесуальні та договірні документи у практиці роботи юристів.. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2012. – 512 с.

8. Фурса С.Я. Процесуальні документи у цивільних справах: теорія, методика, практика. Науково-практичний посібник. – «правова єдність», 2011 рік.

9. Чечот Д. М. Как защитить своє право (юридические советы гражданам). — М., 1988. —С. 18—20.

10. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України. – К.: ВД “Ін Юре”. – 2005. – 621с.

Семінар №6

Рекомендована кількість годин - 2