Адміністративний порядок захисту.

Адміністративна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності, передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, застосовується, зокрема, при:

порушенні прав інтелектуальної власності;

здійсненні дій, що становлять акти недобросовісної конкуренції;

незаконному розповсюдженні примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних;

порушенні законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва.

Захист прав здійснюється шляхом проведення адміністративних процедур, як-от: вилучення або конфіскація контрафактної продукції та обладнання, що використовується для її виготовлення, виправні роботи, адміністративний арешт або накладання адміністративних штрафів.

ОрганИ державної влади, як Міністерство освіти і науки України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Державна митна служба України, Антимонопольний комітет України тощо.

Вказані державні органи в межах своєї компетенції вирішують питання, пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності в адміністративному порядку, забезпечують створення та ефективне функціонування механізмів захисту прав інтелектуальної власності та контролю за дотриманням норм законодавства в цій сфері. У деяких із зазначених державних органів (ДДІВ, МВС України, Службі безпеки України, Держмитслужбі України) створені спеціальні підрозділи, які займаються саме питаннями, пов’язаними із захистом прав інтелектуальної власності.

Крім того, за порушення правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання також можуть бути застосовані уповноваженими державними органами адміністративні санкції. Так, Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб’єктів господарювання за вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція.

Митна служба України створює належні умови для захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ МІЖН. ОХОРОНИ І.В

Охорона прав і.в здійснюється лише у національному,а у міжнародному аспекті.

14 липня 1967 р. у Стокгольмі було підписано Конвенцію, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ). Конвенція набрала чинності 1970 р. Станом на 1999 рік членами ВОІВ є 161 держава світу, в тому числі й Україна.

Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року. З 1 липня 1965 року - дати набуття Конвенцією чинності для СРСР - вона була обов'язковою для СРСР відносно всієї його території. Набуття чинності для України: 25 грудня 1991 р.

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Всесвітня конвенція про авторське право 1952 року. Вважається обов’язковою для України відповідно до Постанови ВРУ від 23 грудня 1993 р. Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Римська конвенція), підписана 1961 р. у Римі. Україна приєдналася 20 вересня 2001 року. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 року. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми, прийнятий Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 року. Україна приєдналася 20 вересня 2001 року. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право, прийнятий Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 року. Україна приєдналася 20 вересня 2001 року. Договір про патентну кооперацію від 19 червня 1970 року (Вашингтон). Набуття чинності для України: 25 грудня 1991 р. Договір про патентне право, прийнятий 1 червня 2000 року у м. Женева. Україна приєдналася у 2002 році. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 року.Договір про закони щодо товарних знаків від 27 жовтня 1994 р. (Женева). Україна ратифікувала у 1995 році.

Також дуже важливе значення мають закони про міжнародне приватне право, в яких колізійні норми, які відсилають до законодавства країни,в якій вимагається захист.

ВСЕСВІТНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ І.В.

Однією з перших конвенцій, спрямованих на охорону ав­торських прав, була Бернська конвенція про охорону літератур­них та художніх творів 1886 р. Вона була пізніше багаторазово змінена і доповнена Наслідком підписання Беркської конвенції стало ство­рення Бернського союзу,.Адміністративним органом Бернського союзу є Всесвітня організація інтелектуальної власності.

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) — це спеціалізована установа Організації Обєданних Націй. ЇЇ діяльність присвячена розвитку збалансованої і доступної міжнародної системи інтелектуальної власності (ІВ), яка забезпечує винагороду за творчу діяльність, стимулює інновації і робить внесок в економічний розвиток, враховуючи при цьому інтереси суспільства.
ВОІВ була створена Конвенцією ВОІВ 1967 року і отримала мандат від своїх держав-членів на сприяння охорони інтелектуальної власності у всьому світі шляхом співпраці між державами у взаємодії з іншими міжнародними організаціями.
Стратегічна спрямованість і діяльність:

- Сприяння розвитку культури ІВ,

- Включення ІВ у політику і програми національного розвитку,

- Розробка міжнародних законів і норм в галузі ІВ,

- Надання якісних послуг в рамках глобальних систем охорони в області ІС,

- Підвищення ефективності процесу управління і допоміжних процесів у ВОІВ.

 

 

МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ У СФЕРІ АВТОРСЬКОГО ПРАВА.

Однією з перших конвенцій, спрямованих на охорону ав­торських прав, була Бернська конвенція про охорону літератур­них та художніх творів 1886 р. Вона була пізніше багаторазово змінена і доповнена Наслідком підписання Беркської конвенції стало ство­рення Бернського союзу, учасниками якого є Адміністративним органом Бернського союзу є Всесвітня організація інтелектуальної власності.

Конвенція затвердила концепцію територіалізму щодо охорони об'єктів авторських прав- від повідно до якого автори будь-якої країни учасниці мають в інших країнах-учасницях щодо власних творів (як опублікованих, так і не опублікованих) права, які надаються нині чи будуть надані у майбутньому відповідними законами цих країн власним громадянам, а також права, спе­ціально передбачені Конвенцією.

Засада територіалізму виражається у з'ясуванні змісту ав­торських прав у Бернській конвенції. Обсяг прав визначається відповідно до закону країни, в якій обґрунтовується вимога щодо охорони. Суб'єкту охорони надається національний режим,тобто ті самі права, які надаються законодавством цієї країни.

Конвенцією визначений перелік виключних прав автора. До них належить: право автора на переклад твору; пра­во дозволяти його відтворення, дозволяти публічне виконання драматичних і музичних творів по радіо і телебаченню, пере­робку творів одного виду в інший, запис механічним способом музичних творів тощо.

Обєктами є музичні твори,фотографії і т.д цей перелік не є вичерпним.

Угодою з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності а це 2 договір до об’єктівбули включені комп’ютерні програми.

Одним з важливих міжнародно-правових документів у сфері охорони авторських прав є Женевська конвенція про авторське право.,в ній містяться колізійні норми,що відсилають до національного законодавства вирішення певних питань.,вона побудована на принципі територіальності..Мета цього договору є забезпечення охорони прав автора та володільців твору.

 

 

Міжнародні договори У сфері охорони суміжних прав.

До них належать: Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, ви­робників фонограм, організацій мовлення, підписана в Римі 26 жовтня 1961 р., Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм і укладена в Женеві 29 жовтня 1971 р., Конвенція про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники, укладена в Брюсселі 21 травня 1974.