Правові засади д-сті патентних повірених

Відносини, пов'язані з набуттям, реалізацією і припиненням права займатися діяльністю патентного повіреного регулюються Положенням про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Положенням про Державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (ПП). ПП надає фізичним та юридичним особам допомогу і послуги, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, представляє інтереси зазначених осіб у Державне підприємство "Український інститут промислової власності" (Укрпатент), а також судових органах, кредитних установах, у відносинах з іншими фізичними та юридичними особами. ПП повинен бути громадянином України, який постійно проживає в Україні; має повну вищу освіту, а також повну вищу освіту в сфері охорони інтелектуальної власності; має не менш як п'ятирічний досвід практичної роботи у сфері охорони інтелектуальної власності; склав кваліфікаційні екзамени, пройшов атестацію і одержав свідоцтво на право займатися діяльністю патентного повіреного. Державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності веде Укрпатент. ПП діє за дорученням особи, яку він представляє. Це доручення засвідчується договором, довіреністю або іншим документом, що підтверджує його повноваження відповідно до законодавства. Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнахо-дження поза межами України, у відносинах з Укрпатентом реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (ПП), зареєстрованих відповідно до закону. ПП має право займатися своєю діяльністю індивідуально або разом з іншими патентними повіреними, створювати патентні агентства, фірми, бюро, контори тощо з правами юридичної особи, а також працювати за наймом. ППі можуть об'єднуватися у громадські організації згідно із чинним законодавством України. Таким чином, ПП є громадянин України, який отримав Свідоцтво представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) та надає послуги, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, правовий статус якого регулюється вищезазначеними актами.

ПОНЯТТЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА ТА ЙОГО ДЖЕРЕЛА.

Авторське право (скор. АП, англ. copyright). В об'єктивному розумінні авторське право — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, мистецтва й науки.

Авторське право, як частина цивільного законодавства, регулює відносини, пов’язані з використанням творів літератури, науки і мистецтва. У цих відносинах беруть участь, з одного боку, автори творів, їх спадкоємці, правонаступники та інші власники авторського права, з другого — організації, зацікавлені у використанні творів: видавництва, редакції періодичних видань, кіностудії, телестудії, радіостанції, театри, концертні організації, фірми звукозапису тощо. Відповідно законодавство забезпечує охорону прав не тільки авторів творів, а й творців об’єктів суміжних прав (виконавців, виробників фонограм, радіомовних і телевізійних компаній), що сприяють розповсюдженню цих творів.

ЗУ «Про авторське право і суміжні права», Закон України «Про видавничу справу»; Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»; Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»; Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»;

Закон України «Про науково-технічну інформацію»; Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»;

ПКМУ «Про порядок державної реєстрації авторських прав»

Бернська конвенція, Догові ВОІВ про авторське право; Всесвітня конвенція про авторське право 1952 року

Конституція України, ЦКУ, ГКУ

Постановою Кабінету Міністрів про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються прав автора на твір;

 

 

ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ТВОРУ ЯК ОБЄКТА АВТОРСЬКОГО ТВОРУ.

Об’єктами авторського права є твори науки, літератури чи мистецтва, виражені у будь-який об’єктивній формі. Юридична література пропонує чимало наукових визначень твору, але найбільшого вираження отримало визначення, сформульоване В. Серебровським. Він писав: ”Твір — це сукупність ідей, думок і образів, які отримали внаслідок творчої діяльності автора свій вираз, доступний чуттєвому сприйняттю у конкретній формі, що надає можливість відтворення” [13, 32]. У цьому та інших визначеннях підкреслюється, що твір — благо нематеріальне. Твір як реально існуюче явище навколишнього світу виступає комплексом ідей та образів, які отримали об’єктивне вираження у готовій1 праці; індивідуальне і неповторне відображення об’єктивної дійсності. Твір — це результат розумової діяльності людини, а людський мозок може продуктувати лише нематеріальні об’єкти.

У зв’язку з цим завжди важливо розрізняти власне твір, який є нематеріальним явищем, і форму його втілення, тобто саму річ, що є матеріальним носієм твору. Отже, творами є не матеріальні речі, а творча думка, котра набула в них об’єктивної реальності.

Але твір як результат творчої діяльності автора стає об’єктом авторського права лише за умови, що він виражений у будь-який об’єктивної формі: письмовій, усній, звуко- або відеозаписі, зображення, об’ємно-просторовій формі тощо. Інакше кажучи, твір повинен існувати у відокремленій від особи автора формі, котра набула самостійного існування.

Твір науки, літератури і мистецтва визнається об’єктом авторського

права, якщо він відповідає двом умовам: має творчий характер (є новим та оригінальним, результатом особистої творчої діяльності людини, яка створила твір; не вважається об’єктом авторського права запозичення твору іншої особи); має об’єктивну форму вираження (твір повинен міститися у певному джерелі, придатному для сприйняття, наприклад, викладений письмово, виголошений усно, записаний за допомогою електронно-цифрових знаків тощо; не вважаються об’єктами правової охорони авторського права будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, якщо вони не мають зовнішньої форми виразу).

 

 

ВИДИ ОБЄКТІВ АВТОРСЬКОГО ПРАВА.

Ознаки об’єкта авторського права:

1) мають нематеріальний характер (природний);

2) має бути визначений як такий в законі;

3) є результатом творчої інтелектуальної діяльності людини.

Авторське право і суміжні права – стосується результату духовної творчості. Об’єкти:

а) літературні та художні твори;

б) комп’ютерні програми;

в) компіляції даних;

г) інші.

 

 

ОБ’ЄКТИ, ЩО НЕ ОХОРОНЯЮТЬСЯ АВТОРСЬКИМ ПРАВОМ.

Не є об'єктом авторського права:

а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

б) твори народної творчості (фольклор);

в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;

г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;

д) грошові знаки;

е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
Проекти офіційних символів і знаків, зазначених у пунктах "г" і "д", до їх офіційного затвердження розглядаються як твори і охороняються відповідно до цього Закону.

 

 

СУБ’ЄКТИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА.

Одним з основних учасників відносин в галузі авторського права є творець — автор твору. Автором завжди є фізична особа. Це може бути громадянин України, особа без громадянс­тва або іноземець. фізична особа — творець є первинним суб'єктом авторського права. Але авторські права можуть мати також інші особи — правонаступники. До них належать спадкоємці помер­лого, особи, яким передано авторські майнові права на підставі договору. Авторське право правонаступників є похідним. За авторами та іншими суб'єктами авторського права визнається авторське право на твори 1)вперше випущені на території України 2)не випущені, але знаходяться на території україни 3)знаходяться на території іноземної держави, але їх авторами є громадяни україни,або особи,які постійно проживають на території україни

Крім авторів, суб’єктами можуть бути роботодавці, якщо автор твору працює за умовами трудового договору, але роботодавець буде мати право лище на майнові права.

 

СПІВАВТОРСТВО, ВИДИ.

Для співавторства необхідні певні умови: по-перше, твір має бути створений творчою працею двох і більше осіб; по-друге, твір має бути самостійним об’єктом авторського права; по-третє, має бути укладена угода про співпрацю над твором.