ТОП 10:

Особливості правової охорони зеленої і захисної рослинності в містах та інших насолених пунктах.



Навколишнє середовище міст – це складний виробничий, природний і соціальний комплекс. Він включає в себе промисловість, транспорт, архітектурно-будівельні ансамблі, заклади науки, освіти, культури, жилі і комунально-побутові, міські угіддя, парки відпочинку, земельні зони.Правова охорона міст та інших населених пунктів здійснюється на підставі згальних екологічних правових норм, спямованих на охорону земель від ерозії, вод і атморсферного повітря від забруднення, лісів населених пунктів від пожеж, знищення, пошкодження, засмічення.Зелена рослинність у населених пунктах є самостійним об'єктом правової охорони. Вона має велике екологічне, оздоровче, естетичне, рекреаційне значення в місцях проживання людей. Уся зелена рослинність у межах населених пунктів поділяється на дві групи: на лісову і нелісову.До лісів населених пунктів належить рослинність, яка росте в населених пунктах на землях лісового фонду. Згідно зі ст. 36 Лісового кодексу України ліси населених пунктів належать до першої групи лісів, які виконують переважно природоохоронні функції. За своїм цільовим призначенням ліси населених пунктів виконують дві основні функції: санітарно-гігієнічну та оздоровчу. Перша функція полягає в забезпеченні чистоти повітря населеного пункту, друга — у використанні населеням лісів для зміцнення здоров'я, відпочинку, туризму, спорту.До нелісової рослинності в населених пунктах (ст. 4 Лісового кодексу України) належать усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів, а також окремі дерева і групи дерев, чагарники на садибах, присадибних, дачних і садових ділянках. Зелені насадження мають оздоровче, естетичне та рекреаційне значення. Тому озеленення міст та інших населених пунктів є обов'язковим заходом у процесі їх забудови.

За своїм цільовим призначенням зелені насадження (нелісова рослинність) поділяються на чотири види: захисні, озеленювані, декоративні та плодові.За функціональними ознаками зелені насадження населених пунктів поділяються на три групи: загального користування — міські та районні парки і сквери, бульвари, набережні, лісопарки; обмеженого користування — насадження на територіях громадських та житлових будівель, шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, промислових та інших підприємств; спеціального призначення — насадження вздовж вулиць, ліній електропередач високої напруги, в санітарно-захисних та охоронних зонах, на територіях ботанічних та зоологічних садів.Порядок охорони зелених насаджень у містах та інших населених пунктах регулюється Правилами утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів.

107. 92. Екологічні вимоги шодо розміщення, проектування, будівництва, реконструкції й експлуатації промислових : підприємств: . екологічна служба .промислових підприємств і забезпечення екологічної безпеки на підприємствах.Стаття 51. Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»Екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об'єктівПри проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей.Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об'єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об'єктів на навколишнє природне середовище.Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об'єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та його органам на місцях спеціальну заяву про це.Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).Зокрема, підприємства, установи та організації, що здійснюють господарську чи іншу діяльність, пов'язану з використанням радіоактивних речовин у різних формах і з будь-якою метою, зобов'язані забезпечувати екологічну безпеку цієї діяльності, що виключала б можливість радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища та негативного впливу на здоров'я людей у процесі видобутку, збагачення, транспортування, переробки, використання та захоронення радіоактивних речовин.Визначальною ланкою в системі екологічного менеджменту є екологічна служба підприємства або, у випадку невеликих виробництв, окремий кваліфікований спеціаліст, уповноважений вирішувати відповідні питання.Достатньо часто зустрічається структура з відсутньою екологічною службою.Виконання екологічних завдань в такому випадку покладається на ту чи іншу особу як додаткове навантаження. Це може бути головний інженер, головний технолог, головний енергетик тощо. Наприклад, на гіганті металургійної промисловості комбінаті ВАТ «Запоріжсталь» функції менеджера з питань екології виконує заступник технічного директора, тобто на підприємстві представлений перший, найменш досконалий тип структури, при тому, що екологічна проблематика має бути пріоритетною для підприємства такого типу і масштабу.Іноді екологічна служба об’єднується з іншим підрозділом підприємства. Наприклад, часто екологічну службу об’єднують зі службою охорони праці чи службою експлуатації обладнання. Недоліками такої структури є недостатня увага до екологічних аспектів діяльності підприємства, а також недостатній авторитет екологічної служби. Наступним типом є структура, в якій екологічна служба виділена в окремий підрозділ. Недоліком такої структури є те, що ефективність екологічної служби напряму залежить від посади й підпорядкованості її керівника.Найефективнішим типом структури є такий, де екологічна служба виділена в окремий підрозділ з керівником, рівним за посадою заміснику директора підприємства. Така структура надає можливість комплексно, раціонально та повноцінно здійснювати різноманітнуекологічну діяльність. Саме це дозволило підприємству проводити системні дослідження з екологічних та природоохоронних питань, налагодити співпрацю з науковцями, вести постійний екомоніторниг та впроваджувати новітні методики розрахунку шкідливих викидів.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.105.97 (0.007 с.)