Заняття № 2 Галицько-Волинська держава

1.Зміцнення удільних князівств. Утворення Галицько-Волинської держави.

2. Розквіт Галицько-Волинського князівства. Король Данило Галицький.

3. Занепад Галицько-Волинської держави та її історичне значення для розвитку та

зміцнення української нації та її державності..

 

Завдання для індивідуальної роботи:

Розквіт Київської Русі Х-Х1 ст..

Данило Галицький – король України.

Історичне значення української державності княжої доби.

 

Література:

Галицько-Волинський літопис // Літопис Руський / за Іпатіївським списком/. – К., 1989.

Давня історія України. В 3 т. – К., 1998.

Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава. – Львів, 1999.

Історія України /. Ю.Зайцев., В.Баран, Я.Грицак та ін. -2 вид. – Львів: Світ 2002.

Історія України. Навч.посіб./ В.ЛитвинЮ В.Мордвінцев, А.Слюсаренко –К.:Знання-Прес,2002.

Історія України. Навч.посіб./ В.Внрстюк, О.Гарань, О.Гуржий та ін.. –К.: Альтернатива, 2002

Історія України: навч.-метод.посіб. для семінарських занять / В.Литвин та ін.. К. 2006

Курс лекцій з історії України та її державності..- Львів: в-во НУ „ЛП” 2008

Олійник М., Ткачук І. Історія України. Навч.посібник., Львів, 2005.

Лановик Б., Лазаревич М. Історія України. –К., 2001.

Курс лекцій з історії України та її державності..- Львів: в-во НУ „ЛП” 2005.

Олійник М., Ткачук І. Історія України. Навч.посібник., Львів, 2005.

Повість минулих літ // Літопис Руський / за Іпатіївським списком. – К., 1991.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посібник. –Львів, 2004.

 

Методичні поради.

Заняття № 1

 

Розкриваючи перше питання, необхідно висвітлити:

• дохристиянський період розвитку слов`янської державності на українських землях; роль племінного союзу полян і м.Києва у державницьких процесах;
• роль і діяльність Кия, Щека, Хорива, Аскольда і Дира. Аскольдове хрещення Русі;
• аналіз теорій виникнення Русі: норманської, антинорманської, хозарської;
• захоплення Києва Олегом (882 р.), утвердження держави. Діяльність цього князя і його наступників Ігоря, Ольги і Святослава по розбудові Київської Русі.

У другому питанні слід розкрити:

• князювання Володимира Великого як переломний момент у формуванні державності України-Русі;
• хрещення Русі та його значення, інші реформи князя Володимира;
• розквіт Київської держави у період Ярослава Мудрого, його внутрішню і зовнішню політику;
• державний устрій України-Русі Х-ХІ ст. влада великого князя, боярська рада, старша і молодша дружина, віче, адміністративно- територіальний поділ країни, перший звід законів “Руська правда”.
• розквіт культури і освіти, церква при Ярославі Мудрому;

 

При вивченні третього питання необхідно звернути увагу на:

• посилення кризових тенденцій у державі після смерті Ярослава Мудрого їх причина;
• сеньойорат як форма правління державою і його неспроможність стабілізувати політичну ситуацію в країні;
• спроба реформувати престолонаслідування; Любецький з`їзд (1097 р.);
• Володимир Мономах та Мстислав: спроба консолідації України-Русі;
• посилення князівських міжусобиць у другій половині ХІІ ст. – початку ХІІІ ст.,
• причини розпаду Україним-Русі та його наслідки;
• Історичне значення Київської Держави в долі українського народу.

 

Заняття № 2.

Характеризуючи перше питання звертаємо увагу на

• Децентричні тенденції в імперії Київська Русь-Україна та відокремлення порубіжних територій
• характеристику політичного та соціального розвитку галицьких земель;
• характеристика політичного та соціально розвитку волинських земель
• діяльність Романа Мстиславовича по об`єднанню Волині і Галичини. Утворення Галицько-Волинської держави 1199 р.

 

Друге питання висвітлюємо за планом:

• зростання могутності Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича, розширення його території і піднесення його авторитету;
• Галицько-Волинська держава – спадкоємниця Київської держави;
• загибель князя Романа і “велика смута” у Галицько-Волинській державі, боротьба за владу;
• відновлення могутності Галицько-Волинської держави за Данила Галицького;
• погром Галицько-Волинської держави монголо-татарами;
• заходи Данила Галицького по створенню антимонгольської коаліції та їх невдача;
• діяльність спадкоємців династії Романовичів на принці ХШ – поч. Х1V ст.

 

Третє питання аналізуємо

• боротьба Польщі, Угорщини і Литви за галицько-волинську спадщину;
• захоплення польським королем Казимиром Великим галицьких земель;
• перехід Волині з 1382 р. під васалітет Польщі;
• історичне значення державницьких традицій Галицько-Волинського держави.

 

 

Тема 3. Українські землі в складі Великого Литовського

Князівства та Польщі (2 год.)

 

План

1.Перехід українських земель під владу литовських князів.

Формування Великого Литовського князівства.

2. Литовсько-Руська держава в кінці XIV ст. – середині XV ст. та ліквідація

автономного устрою українських земель

3. Посилення польсько - шляхетського гніту на українських землях та

вихід на історичну арену козацтва.

4. Козацько-селянські повстання наприкінці ХV1 на початку ХVП ст..

П.Конашевич-Сагайдачний.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Повстання під проводом Михайла Глинського.

2. Люблінська унія та її вплив на соціально-економічне становище українців.

3. Берестейська церковна унія та її значення для долі українських земель.

Література:

Бойко О. Історія України: Посібник для студ.вузів –К. Академія,2005.

Довідник з історії України (А-Я) // за ред. І.Підкови, Р.Шуста. –К.:Ґенеза, 2001.

Історія України /. Ю.Зайцев., В.Баран, Я.Грицак та ін. -2 вид. – Львів: Світ 2002..

Історія України. Навч.посіб./ В.Внрстюк, О.Гарань, О.Гуржий та ін.. –К.: Альтернатива, 2002

Історія України. Підручник з ред.. М.Скрипника. – К., 2003.

Історія України: навч.-метод.посіб. для семінарських занять / В.Литвин та ін.. К. 2006

Історія України та її державності. Вид-ня четверте і доп., вид-во «Бескид Біт», Львів,

2008.

Крип’якевич І., Гнатович Б., Стефанів З. та ін. Історія українського війська (від

княжих часів до 20- років ХХ ст..) / Упорядник Б..Якимович – 4-те вид., -Львів, 1992.

Курс лекцій з історії України та її державності..- Львів: в-во НУ „ЛП” 2005.

Олійник М., Ткачук І. Історія України. Навч.посібник., Львів, 2005.

Остафійчук В. Історія України: Сучасне бачення:Навч.посіб. –К.:Знання-Прес,2003.

Семененко В.,Радченко Л. Історія України з прадавніх часів до сьогодення: Навч.посіб. –Харків.:Торсінг, 2003

Україна: ХХ століття: У 2-х книгах / В.Литвин, В.Смолій, М. Шпаковський. – К: Альтернатива, 2002.

Яковенко Н. М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVШ ст.

Навч.посібник.- Ґенеза, 1997

Методичні поради.

При висвітленні першого питання розкриваємо проблеми:

• Послаблення українських князівств, входження Волині, Полісся, Київщини, Брацлавщини і Чернігово-Сіверщини до складу Литовського князівства
• Становище Литовського князівства при Мендовзі, Пройдені, Гедимінові та Ольгерді;
• Формування полі етнічної литовсько-українсько-білоруської держави з елементами федеративного устрою і автономією українських і білоруських земель;
• Внутрішня політика князів Гедиміна, Ольгерда та ін..

 

Аналізуючи друге питання висвітлюємо такі аспекти:

• Ягайло та його політика зближення з Польщею;
• Кревська (1385 р.) унія між Литвою і Польщею;
• Діяльність Вітовта та посилення влади литовських князів;
• Грюнвальдська битва та участь у ній українських полків;
• Політика Свидригайла, Казимира Ягайловича і ліквідація автономії українських земель
• Московсько-литовські протиріччя та їх вплив на українські землі.

 

У третьому питанні слід розглянути:

• Кримська Орда та її вплив на становище українських земель;
• Наслідки Лівонської війни для Литви та її державності;
• Підписання Люблінської унії (1569 р.) та її наслідки для українських земель;
• Зростання магнатського та шляхетського землеволодіння та остаточне закріпачення. українського селянства; Литовські статути (1529, 1566, 1588 рр.);
• Формування та вихід на історичну арену українського козацтва;
• Територія розселення козаків, їх заняття і побут;
• Перші провідники козацтва, князь Дмитро Вишневецький (Байда) та заснування Запорозької Січі на о.Мала Хортиця;
• Організація реєстрового козацтва (1572 р.) його завдання та участь у народних рухах;
• Історичне значення формування козацтва для збереження державницьких традицій України.

 

Розглядаючи четверте питання розкриваємо:

• Посилення економічного, національно – релігійного гноблення українського народу Річчю Посполитою;
• Селянсьеі повстання 90-х років ХV1 ст. під проводом К.Косинського і С.Наливайка;
• Діяльність П.Конашевича-Сагайдачного по зміцненню авторитету і впливу українського козацтва;
• Козацько-селянські повстання 20-30-х років ХVП ст.