Тема 2. Українська державність княжої доби. ( 4 год. )

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

для студентів медичного університету

ЛЬВІВ – 2013

 

Сучасний стан Української самостійної, демократичної, соціальної, правової держави закономірно викликає особливий інтерес до вивчення і врахування історичного державницького досвіду нашого народу. Адже боротьба за волю і незалежність була головною, визначальною для багатьох українців-патріотів. На цьому шляху маємо як великі здобутки, так і прикрі поразки. Їх аналіз та висновки не втратили актуального значення і в наші дні. Саме у минулому знаходимо ключ до розуміння тих складних, суперечливих процесів, що відбуваються у посттоталітарному українському суспільстві. Історію справедливо називають “ вчителькою життя”.

Вивчення правдивої багатовікової вітчизняної історії має важливе значення для духовного оздоровлення нації, формування патріотичної самосвідомості, остаточного подолання нав’язуваного століттями комплексу неповноцінності та провінційності, врешті-решт виходу України на передові рубежі європейської та світової цивілізації.

Мета викладання дисципліни: на основі принципів науковості, історизму, об’єктивності, гуманізму та поваги до загальнолюдських цінностей сприяти засвоєнню студентами знань з історії України та її державності, навчити аналізувати історичні процеси, що відбувались на нашій землі; прагнути об’єктивно незаангажовано сприймати діяльність видатних історичних та державних діячів українського народу..

Зав дання вивчення дисципліни: виробити навики систематичної самостійної роботи у студентів над опрацюванням історичних джерел та наукової літератури; формувати у них почуття патріотизму, національної гідності, правдивості в оцінці подій і фактів історії України та її державності; навчити студентів вміти логічно висловлювати свої думки; показати внесок Української держави, її народу у розвиток світової цивілізації

 

 

Тема І. Методика самостійної роботи вивчення курсу

“Історія України ”. (2 год.)

 

План.

1. Предмет, завдання, концепція, джерела та історіографія курсу.

2. Форми і методи вивчення курсу: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.

3. Початки формування державності на території України.

 

Література:

Бойко О. Історія України: Посібник для студ.вузів –К. Академія,2005.

Верстюк В., Дзюба О., Непринцев В. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. –К., 1995.

Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. –К., 1994.

Історія України /. Ю.Зайцев., В.Баран, Я.Грицак та ін. -2 вид. – Львів: Світ 2002.

Історія України. Навч.посіб./ В.ЛитвинЮ В.Мордвінцев, А.Слюсаренко –К.:Знання-Прес,2002.

Історія України. Навч.посіб./ В.Внрстюк, О.Гарань, О.Гуржий та ін.. –К.: Альтернатива, 2002

Історія України: навч.-метод.посіб. для семінарських занять / В.Литвин та ін.. К. 2006

Курс лекцій з історії України та її державності..- Львів: в-во НУ „ЛП” 2005.

Олійник М., Ткачук І. Історія України. Навч.посібник., Львів, 2005.

Остафійчук В. Історія України: Сучасне бачення:Навч.посіб. –К.:Знання-Прес,2003.

Семененко В.,Радченко Л. Історія України з прадавніх часів до сьогодення: Навч.посіб. –Харків.:Торсінг, 2003

Україна: ХХ століття: У 2-х книгах / В.Литвин, В.Смолій, М. Шпаковський. – К: Альтернатива, 2002.

Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності. Курс лекцій. – К., 1999.

 

Методичні поради.

 

У першому питанні необхідно розкрити:

• значення вивчення курсу історії України та її державності у вузі;
• поняття про предмет курсу, його специфіку і концепцію;
• об`єктивність висвітлення історичних подій та спроби їх фальсифікації;
• характеристику джерельної бази та історіографії курсу;
• найважливішу навчально-методичну літературу;

У другому питанні висвітлюємо:

• форми і методи вивчення курсу;
• значення лекцій, як їх слухати і записувати та кількість часу на вивчення програмного матеріалу;
• суть і значення семінарських занять, вироблення навичок давати об`єктивну оцінку історичним фактам, викривати їх фальсифікації;
• форми підготовки до семінарських занять та методику їх проведення;
• суть самостійної роботи, її форми та методику їх проведення;
• гурткова робота, теоретичні конференції.

У третьому питанні доцільно зупинитися на таких аспектах:

• визначення поняття «держава» її основні ознаки і функції
• найдревніші державні утворення на українській території: грецькі міста-держави; скіфи та їх державна організація;
• Антський державний союз та його роль у консолідації українських земель

Тема 2. Українська державність княжої доби. (4 год.)

План.

Заняття № 1 Київська Русь

1.Виникнення Київської Русі-України.

2.Суспільно-політичний устрій Київської Русі.

3. Криза державності Русі-України її занепад та історичне значення

 

Заняття № 2 Галицько-Волинська держава

1.Зміцнення удільних князівств. Утворення Галицько-Волинської держави.

2. Розквіт Галицько-Волинського князівства. Король Данило Галицький.

3. Занепад Галицько-Волинської держави та її історичне значення для розвитку та

зміцнення української нації та її державності..

 

Завдання для індивідуальної роботи:

Розквіт Київської Русі Х-Х1 ст..

Данило Галицький – король України.

Історичне значення української державності княжої доби.

 

Література:

Галицько-Волинський літопис // Літопис Руський / за Іпатіївським списком/. – К., 1989.

Давня історія України. В 3 т. – К., 1998.

Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава. – Львів, 1999.

Історія України /. Ю.Зайцев., В.Баран, Я.Грицак та ін. -2 вид. – Львів: Світ 2002.

Історія України. Навч.посіб./ В.ЛитвинЮ В.Мордвінцев, А.Слюсаренко –К.:Знання-Прес,2002.

Історія України. Навч.посіб./ В.Внрстюк, О.Гарань, О.Гуржий та ін.. –К.: Альтернатива, 2002

Історія України: навч.-метод.посіб. для семінарських занять / В.Литвин та ін.. К. 2006

Курс лекцій з історії України та її державності..- Львів: в-во НУ „ЛП” 2008

Олійник М., Ткачук І. Історія України. Навч.посібник., Львів, 2005.

Лановик Б., Лазаревич М. Історія України. –К., 2001.

Курс лекцій з історії України та її державності..- Львів: в-во НУ „ЛП” 2005.

Олійник М., Ткачук І. Історія України. Навч.посібник., Львів, 2005.

Повість минулих літ // Літопис Руський / за Іпатіївським списком. – К., 1991.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посібник. –Львів, 2004.

 

Методичні поради.

Заняття № 1

 

Розкриваючи перше питання, необхідно висвітлити:

• дохристиянський період розвитку слов`янської державності на українських землях; роль племінного союзу полян і м.Києва у державницьких процесах;
• роль і діяльність Кия, Щека, Хорива, Аскольда і Дира. Аскольдове хрещення Русі;
• аналіз теорій виникнення Русі: норманської, антинорманської, хозарської;
• захоплення Києва Олегом (882 р.), утвердження держави. Діяльність цього князя і його наступників Ігоря, Ольги і Святослава по розбудові Київської Русі.

У другому питанні слід розкрити:

• князювання Володимира Великого як переломний момент у формуванні державності України-Русі;
• хрещення Русі та його значення, інші реформи князя Володимира;
• розквіт Київської держави у період Ярослава Мудрого, його внутрішню і зовнішню політику;
• державний устрій України-Русі Х-ХІ ст. влада великого князя, боярська рада, старша і молодша дружина, віче, адміністративно- територіальний поділ країни, перший звід законів “Руська правда”.
• розквіт культури і освіти, церква при Ярославі Мудрому;

 

При вивченні третього питання необхідно звернути увагу на:

• посилення кризових тенденцій у державі після смерті Ярослава Мудрого їх причина;
• сеньойорат як форма правління державою і його неспроможність стабілізувати політичну ситуацію в країні;
• спроба реформувати престолонаслідування; Любецький з`їзд (1097 р.);
• Володимир Мономах та Мстислав: спроба консолідації України-Русі;
• посилення князівських міжусобиць у другій половині ХІІ ст. – початку ХІІІ ст.,
• причини розпаду Україним-Русі та його наслідки;
• Історичне значення Київської Держави в долі українського народу.

 

Заняття № 2.

Характеризуючи перше питання звертаємо увагу на

• Децентричні тенденції в імперії Київська Русь-Україна та відокремлення порубіжних територій
• характеристику політичного та соціального розвитку галицьких земель;
• характеристика політичного та соціально розвитку волинських земель
• діяльність Романа Мстиславовича по об`єднанню Волині і Галичини. Утворення Галицько-Волинської держави 1199 р.

 

Друге питання висвітлюємо за планом:

• зростання могутності Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича, розширення його території і піднесення його авторитету;
• Галицько-Волинська держава – спадкоємниця Київської держави;
• загибель князя Романа і “велика смута” у Галицько-Волинській державі, боротьба за владу;
• відновлення могутності Галицько-Волинської держави за Данила Галицького;
• погром Галицько-Волинської держави монголо-татарами;
• заходи Данила Галицького по створенню антимонгольської коаліції та їх невдача;
• діяльність спадкоємців династії Романовичів на принці ХШ – поч. Х1V ст.

 

Третє питання аналізуємо

• боротьба Польщі, Угорщини і Литви за галицько-волинську спадщину;
• захоплення польським королем Казимиром Великим галицьких земель;
• перехід Волині з 1382 р. під васалітет Польщі;
• історичне значення державницьких традицій Галицько-Волинського держави.

 

 

Методичні поради.

При висвітленні першого питання розкриваємо проблеми:

• Послаблення українських князівств, входження Волині, Полісся, Київщини, Брацлавщини і Чернігово-Сіверщини до складу Литовського князівства
• Становище Литовського князівства при Мендовзі, Пройдені, Гедимінові та Ольгерді;
• Формування полі етнічної литовсько-українсько-білоруської держави з елементами федеративного устрою і автономією українських і білоруських земель;
• Внутрішня політика князів Гедиміна, Ольгерда та ін..

 

Аналізуючи друге питання висвітлюємо такі аспекти:

• Ягайло та його політика зближення з Польщею;
• Кревська (1385 р.) унія між Литвою і Польщею;
• Діяльність Вітовта та посилення влади литовських князів;
• Грюнвальдська битва та участь у ній українських полків;
• Політика Свидригайла, Казимира Ягайловича і ліквідація автономії українських земель
• Московсько-литовські протиріччя та їх вплив на українські землі.

 

У третьому питанні слід розглянути:

• Кримська Орда та її вплив на становище українських земель;
• Наслідки Лівонської війни для Литви та її державності;
• Підписання Люблінської унії (1569 р.) та її наслідки для українських земель;
• Зростання магнатського та шляхетського землеволодіння та остаточне закріпачення. українського селянства; Литовські статути (1529, 1566, 1588 рр.);
• Формування та вихід на історичну арену українського козацтва;
• Територія розселення козаків, їх заняття і побут;
• Перші провідники козацтва, князь Дмитро Вишневецький (Байда) та заснування Запорозької Січі на о.Мала Хортиця;
• Організація реєстрового козацтва (1572 р.) його завдання та участь у народних рухах;
• Історичне значення формування козацтва для збереження державницьких традицій України.

 

Розглядаючи четверте питання розкриваємо:

• Посилення економічного, національно – релігійного гноблення українського народу Річчю Посполитою;
• Селянсьеі повстання 90-х років ХV1 ст. під проводом К.Косинського і С.Наливайка;
• Діяльність П.Конашевича-Сагайдачного по зміцненню авторитету і впливу українського козацтва;
• Козацько-селянські повстання 20-30-х років ХVП ст.

 

 

План.

Б.Хмельницького 17 ст.

1. Причини, початок і хід Визвольної війни українського народу під проводом

гетьмана Б.Хмельницького у 1648-1649 рр. Зборівський мирний договір.

2. Відродження української державності, її розбудова і міжнародне визнання.

3. Українсько-Московська угода 1654 р., її характер і наслідки для державності

України. Віленська угода 1656 р.

4. Руїна Українсько козацької держави (1657 – 1687 рр.).

 

Століть

1. Гетьманщина, Гетьман І.Мазепа та його боротьба за відновлення незалежності України.

2. Діяльність останніх гетьманів по збереженню суверенітету України.

Ліквідація російським самодержавством Гетьманщини.

 

 

Завдання для самостійної роботи.:

1.Діяльність гетьмана Б.Хмельницького по створенню антипольської коаліції

у 1655- 1657 рр.

2. Історичне значення Хмельниччини.

3. Гетьман П.Дорошенко як героїчна і трагічна постать української історії

4. «Конституція прав і вольностей Запорізького Війська” Пилипа Орлика.

 

Література:

Голобуцький В. Запорізьке козацтво. – К., 1994.

Крип”якевич І. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.

Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. – К., 1995.

Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу. - Дніпропетровськ, 1996, ч.1.

Історія України в особах: 1Х – ХУШ., -К., 1993.

. Історія України /. Ю.Зайцев., В.Баран, Я.Грицак та ін. -2 вид. – Львів: Світ 2002.

Історія України. Навч.посіб./ В.ЛитвинЮ В.Мордвінцев, А.Слюсаренко –К.:Знання-Прес,2002.

Історія України. Навч.посіб./ В.Внрстюк, О.Гарань, О.Гуржий та ін.. –К.: Альтернатива, 2002

Історія України: навч.-метод.посіб. для семінарських занять / В.Литвин та ін.. К. 2006

Історія України: навч.-метод.посіб. для семінарських занять / В.Литвин та ін.. К. 2006

Історія України // Навч.посіб.за ред. В.Гарін та ін.. - 2012

Курс лекцій з історії України та її державності..- Львів: в-во НУ „ЛП” 2008.

Олійник М., Ткачук І. Історія України. Навч.посібник., Львів, 2005.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посібник. –Львів, 2004.

Універсали Богдана Хмельницького. 1648 – 1657. – К., 1998.

Яворницький Д. Історія Запорізьких козаків. У 3-х т. – Львів, 1990 – 1992.

.

Методичні поради:

У першому питанні слід висвітлити:

• становище українських земель в період “золотого спокою” Речі Посполитої (1638 – 1648 рр.).
• причини, початок і характер Визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, чому її очолив Б.Хмельницький?
• воєнні дії у 1648 – 1649 рр., перемога козацько-селянського війська під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями;
• похід Б.Хмельницького у Галичину і його наслідки;
• повернення Б.Хмельницького до Києва, еволюція поглядів і формування державницької програми;
• відновлення та розгортання бойових дій влітку 1649 р.;підписання Б.Хмельницьким Зборівського трактату та його основні положення.

У другому питанні звертаємо увагу на такі аспекти:

• відродження Б.Хмельницьким української державності та її розбудова;
• територія і назва цієї держави, її атрибутика;
• структура і функції державного апарату, його особливості;
• соціальна структура українського суспільства;
• внутрішня політика;
• зовнішньополітична діяльність гетьманської адміністрації;
• міжнародне визнання Української козацької держави.

При обговоренні третього питання слід звернути увагу на

наступні моменти:

• пошуки надійного зовнішньополітичного союзника: зрада Кримського ханства у битвах під Берестечком і Жванцем; крах Молдовсько-Балканської та нездійсненність Турецької орієнтації гетьмана;
• українсько-московські зв`язки періоду Хмельниччини; правда і вигадки.
• Переяславська рада та її місце в історичній долі українського народу;
• “Березневі статті Б.Хмельницького, їх характер та фальсифікація Москвою;
• незгоди між Україною та Московщиною в ході боротьби проти Польщі:
• зміст Віленської угоди /24 жовтня 1656 р./ між Польщею і Московською державою про припинення воєнних дій;
• загострення українсько-московських відносин та діяльності, Б.Хмельницького по створенню нової антипольської коаліції / Україна, Семигород, Швеція, Бранденбург та ін./.
• смерть Б.Хмельницького та крах антипольської коаліції; історичне значення Хмельниччини;

 

При висвітленні четвертого питання розкриваємо такі проблеми:

• політична ситуація в Україні після смерті Б.Хмельницького;
• обрання гетьманом І.Виговського, його внутрішня і зовнішня політика;
• підписання Гадяцького трактату і падіння гетьманства І.Виговського;
• розкол українських земель на два гетьманства – Правобережне і Лівобережне. Зречення Ю.Хмельницького від гетьманства;
• правобережний гетьман П.Дорошенко і його боротьба за об`єднання українських земель;
• Андрусівське перемир`я / 1667 р. / та закріплення поділу України між Москвою і Польщею;
• Тимчасове об`єднання українських земель під владою П.Дорошенка (1668 р.);
• боротьба П.Дорошенка з претендентами на гетьманство і прийняття турецького протекторату та підписання Бучацької угоди (1672 р.);
• наступ Москви і лівобережного гетьмана І.Самойловича на Правобережжя – продовження Руїни, її наслідки.
• У кінці розгляду даного питання доцільно зробити висновок про те, що майже вся друга половина ХVІІ ст. позначена на Україні великою нестабільністю, заворушеннями, міжусобицями, втручаннями сусідів і т.п. Все це призвело до руйнації і занепаду державності, за що народ прозвав цей період у своїх спогадах “руїною”, та якою вона і увійшла в історію.

 

Заняття 2 / 2 год. /.

У першому питанні аналізуємо такі проблеми:

• підписання Д.Многогрішним Глухівських статей з Московщиною щодо відновлення автономного статусу України у складі Московської держави /1669 р./, її адміністративно-територіальний устрій;
• обрання гетьманом Лівобережної України І.Самойловича, його зовнішня та внутрішня політика;
• „Вічний мир” 1686 р. між Москвою і Польщею та закріплення поділу українських земель;
• підпорядкування української православної церкви московському патріарху як перший крок ліквідації автономії України;
• падіння І.Самойловича, обрання гетьманом І.Мазепи;
• внутрішня політика І.Мазепи і його стосунки із московським царем Петром І;
• антипольське повстання на Правобережній Україні та об`єднання Лівобережної і Правобережної України /1704 р./;
• початок Північної війни та участь в ній України; великодержавна політика Петра І щодо України;
• таємні переговори І.Мазепи із шведським королем Карлом ХІІ, боротьба гетьмана за відновлення незалежності України; українсько-шведський договір;
• поразка шведсько-українських військ під Полтавою та її наслідки для України;
• еміграція та смерть І.Мазепи, його роль в історії української державності;
• обрання гетьманом України Пилипа Орлика;
• „Конституція прав і вольностей Запорізького Війська” – перша у світі демократична Конституція. Боротьба гетьмана П.Орлика за її здійснення.

Розкриваючи друге питання, висвітлюємо такі аспекти:

• основні напрями антиукраїнської шовіністичної політики Петра І;
• безуспішні спроби гетьмана І.Скоропадського протидіяти такій політиці;
• мужню і сміливу боротьбу наказного гетьмана П.Полуботка за збереження суверенітету України;
• діяльність останніх гетьманів Д.Апостола і К.Розумовського;
• остаточну ліквідацію російським царизмом /Катериною ІІ / автономного устрою Гетьманщини, Запорізької Січі та важкі наслідки такої політики для українського народу.

 

План.

Література.

Голубко В. Армія Української Народної Республіки. 1917 – 1918 рр. – Львів, 1997.

Історія України /. Ю.Зайцев., В.Баран, Я.Грицак та ін. -2 вид. – Львів: Світ 2002.

Історія України. Навч.посіб./ В.ЛитвинЮ В.Мордвінцев, А.Слюсаренко –К.:Знання-Прес,2002.

Історія України. Навч.посіб./ В.Внрстюк, О.Гарань, О.Гуржий та ін.. –К.: Альтернатива, 2002

Історія України: навч.-метод.посіб. для семінарських занять / В.Литвин та ін.. К. 2006

Курс лекцій з історії України та її державності..- Львів: в-во НУ „ЛП” 2008.

Олійник М., Ткачук І. Історія України. Навч.посібник., Львів, 2005.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посібник. –Львів, 2004

Лановик Б., Лазаревич М. Історія України. – К., 2001

Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. – Львів, 1995.

Макарчук С. Українська Республіка галичан. – Львів, 1998.

Курс лекцій з історії України та її державності..- Львів: в-во НУ „ЛП” 2005.

Олійник М., Ткачук І. Історія України. Навч.посібник., Львів, 2005.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посібник. –Львів, 2004.

Нагаєвський І. Історія Української держави ХХ століття. - К. 1993.

Політичнв історія України. / За ред В.І.Танцюри. –К., 2002.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у 2-х т. – К., 1997.

Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності. Курс лекцій. – К., 1999.

Методичні поради.

Заняття № 1

Вивчаючи перше питання, звертаємо увагу на такі аспекти:

• піднесення національно - визвольного руху в Україні після перемоги Лютневої революції у Петрограді; утворення Центральної Ради;
• Український національний конгрес та його значення;
• Процес українізації армії. Різні підходи лідерів національного руху щодо створення власних Збройних Сил; І і ІІ Військові з`їзди.
• Перший Універсал Центральної Ради, його значення і наслідки;
• Перший український уряд – Генеральний Секретаріат;
• Другий Універсал Центральної Ради та його суть; Розробка конституції автономного устрою України і реакція на неї Тимчасового уряду;
• рішення Центральної Ради про скликання Українських Установчих Зборів;
• повалення Тимчасового уряду. Позитивні та негативні підсумки діяльності Центральної Ради по відродженню національно-державного життя в Україні.

У другому питанні висвітлюємо наступні проблеми:

• більшовицький збройний переворот у Петрограді та ставлення до нього Центральної Ради;
• Третій Універсал Центральної Ради і проголошення Української Народної Республіки;
• загострення стосунків між Центральною Радою і петроградським Раднаркомом;
• міжнародне становище і дипломатичні контакти УНР на рубежі 1917-1918 рр.;переговори у Бресті та участь в них делегації УНР;
• проголошення Четвертим Універсалом незалежності УНР;
• наступ більшовицьких армій під командуванням Муравйова на Київ;
• героїзм і трагедія під Крутами;
• відставка уряду В.Винниченка. Кабінет В.Голубовича та його діяльність;
• підписання Брестського миру і його наслідки:
• вступ в Україну німецьких і австро-угорських військ, повернення до Києва Центральної Ради. Відновлення влади уряду УНР; австро-німецький окупаційний режим в Україні;
• розробка Конституції УНР. М.Грушевський – перший президент УНР;
• зростання опозиційних настроїв щодо Центральної Ради, загострення стосунків між Центральною Радою і австро-німецьким командуванням;
• розпуск Центральної Ради, причини іі поразки, історичне значення та уроки.

 

Заняття № 2

При розгляді першого питання слід розкрити наступне:

• хліборобський конгрес і проголошення гетьманом України П.Скоропадського;
• аграрна, військова та культурно-освітня політика Української держави П.Скоропадського;
• зовнішньополітична діяльність гетьманського уряду;
• кризове становище Української Держави восени 1918 р.;
• створення Директорії та організація збройного повстання проти гетьманату, роль у ньому стрільців Є.Коновальця;
• зречення від влади П.Скоропадського та його місце в історії української дер

 

При підготовці до другого питання необхідно звернути увагу на такі проблеми:

• поразка Австро-Угорщини у Першій світовій війні та розгортання національно-визвольної боротьби на західноукраїнських землях;
• створення Української Національної Ради, її курс на проголошення незалежної Української держави на землях Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття;
• повстання у Львові 1.11. 1918 р., та перехід влади до української Національної Ради;
• проголошення ЗУНР, процес розбудови державності у Східній Галичині;
• взаємовідносини уряду ЗУНР і Директорії УНР; Рішення уряду ЗУНР про злуку з Наддніпрянською Україною, її історичне значення та втрачені можливості;
• хід польсько- української війни, пропольська політика держав Антанти;
• окупація ЗУНР польськими військами і відхід УГА за р. Збруч;
• падіння ЗУНР та її значення для дальшого розвитку визвольних змагань у Сх. Галичині, Північній Буковині та Закарпатті.

У третьому питанні висвітлюємо такі аспекти:

• вступ Директорії на чолі повстанського війська до Києва і створення уряду УНР;
• державний устрій періоду Директорі;
• розгул «отаманщини», її антидержавна спрямованість;
• черговий збройний наступ на Україну більшовицьких формувань та встановлення ними жорстокого окупаційного режиму;
• відставка В.Винниченка і висунення на перші ролі С.Петлюри та його діяльність;
• перехід на територію УНР УГА. Наступ об`єднаних українських військ на Київ;
• ускладнення ситуації восени 1919 р. в т.зв. “чотирикутнику смерті”;
• трагічна доля УГА, від`їзд в еміграцію Є.Петрушевича;
• перехід Армії УНР до партизанських методів боротьби;
• перший “зимовий похід” Армії УНР та його наслідки;
• третій наступ більшовицьких військ на Україну, створення третього радянського уряду;
• від`їзд в еміграцію уряду УНР.

У четвертому питанні розкриваємо такі моменти:

• Варшавський договір С.Петлюри з Ю.Пілсудським і нова спроба відновлення української державності;
• Контрнаступ більшовицьких військ влітку 1920 р.;
• Переговори між Польщею та більшовицьким Раднаркомом восени 1920 р. та їх наслідки для України. Ризький мирний договір і його умови;
• аналізуємо внутрішні та зовнішні причини поразки визвольних змагань українського народу в 1917-1921 рр., їх уроки та історичне значення.

 

 

Тема 7. Українські землі в міжвоєнний період (1921-1939 рр.)

ПЛАН (4 год.)

Література

Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: у 2-х кн..-К., 1994.

Голод 1932-1933 роки в Україні: причини та наслідки / С.Білокінь та ін.. –К., 2003

Історія України /. Ю.Зайцев., В.Баран, Я.Грицак та ін. -2 вид. – Львів: Світ 2002.

Історія України. Навч.посіб./ В.ЛитвинЮ В.Мордвінцев, А.Слюсаренко –К.:Знання-Прес,2002.

Історія України. Навч.посіб./ В.Внрстюк, О.Гарань, О.Гуржий та ін.. –К.: Альтернатива, 2002

Історія України: навч.-метод.посіб. для семінарських занять / В.Литвин та ін.. К. 2006

Кульчицький С. Україна між двома війнами (1921-1939 р.) –К.,1999.

Курс лекцій з історії України та її державності..- Львів: в-во НУ „ЛП” 2008.

Олійник М., Ткачук І. Історія України. Навч.посібник., Львів, 2005.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посібник. –Львів, 2004

Лановик Б., Лазаревич М. Історія України. – К., 2001

Макарчук С. Українська Республіка галичан. – Львів, 1998.

Курс лекцій з історії України та її державності..- Львів: в-во НУ „ЛП” 2005.

Олійник М., Ткачук І. Історія України. Навч.посібник., Львів, 2005.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посібник. –Львів, 2004.

Нагаєвський І. Історія Української держави ХХ століття. - К. 1993.

Політичнв історія України. / За ред В.І.Танцюри. –К., 2002.

Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності. Курс лекцій. – К., 1999.

Методичні поради.

Заняття № 1

• Вивчаючи перше питання, звертаємо увагу на такі аспекти:
• Значення міжнародних договорів для долі українських земель на початку 20-х років.
• Встановлення окупаційної більшовицької влади на українських землях.
• Прийняття Нової економічної політики (НЕП),
• Голод в Україні 1921-1923 рр. його причини та наслідки,
• Створення СРСР, державно-правовий статус України,

 

• У другому питанні необхідно розкрити
• Впровадження політики «коренізації» її український варіант,
• Діяльність українських націонал-комуністів: М.Скрипника, О.Шумського та ін.,
• Розвиток української економіки, налагодження господарського життя,
• М.Волобуєв та його економічна теорія,
• Піднесення української культури, освіти, науки, літератури. М.Хвильовий.
• Зміни в українському керівництві в другій половині 20-х років ХХ ст.
• Згортання політики «українізації» на рубежі 20-30-х років ХХ ст.
• Переслідування національної інтелігенції, політичні процеси в Україні в кінці 20- років.
• Аналізуючи третє питання обговорюємо:
• Суть сталінської політики індустріалізації і колективізації і методи їх впровадження в Україні:
• Репресії проти української культури та національної еліти:
• Занепад свідомого національного життя в УРСР, деукраїнізація суспільного життя, русифікація культурно-освітніх установ,
• Голодомор 1932-1933 рр.: причини і наслідки,
• Демографічні втрати України в 30-і р.ХХ ст.,
• Результати масових репресій партійних, радянських, військових кадрів та зміни центрального і республіканського керівництва напередодні Другої Світової війни.

Заняття № 2

При розгляді першого питання слід розкрити наступне:

• Становище західноукраїнських земель після Першої Світової війни,
• Антиукраїнська політика польського уряду і польська колонізація етнічних українських земель, її причини та політичні цілі,
• Господарське життя і національно-культурне будівництво в Галичині: діяльність українських кооперативів, банків, товариств «Просвіта», «Рідна мова» та ін..
• Діяльність УГКЦ та її роль в активізації українського національного життя.
• Посилення боротьби з окупаційним режимом: УВО та її діяльність по посиленню національно-визвольної боротьби в нових умовах.
• Перегрупування політичних сил Західної України та створення нових партій: їх програмні цілі та методи діяльності,
• Загострення боротьби на західноукраїнських землях в роки економічної кризи та в умовах проведення польською владою політики «пацифікації», нищення українських культурно-освітніх і громадських закладів; активізація УВО-ОУН, анти польський терор і акти бойкоту; політичні процеси над діячаси українських політичних організацій,
• Безрезультатність легальної парламентської діяльності українських політичних партій та крах нормалізації відносин у польському суспільстві,
• Діяльність радянофільських партій та організацій, переїзд у Радянську Україну західноукраїнської еліти, їх трагічна доля.

Аналізуючи друге питання стараємось подати інформацію про:

• Становище українських земель у складі Румунської держави та її шовіністична політика,
• Закарпатські землі у складі Чехословаччини. Карпатська Україна та її історичне значення.
• Українське питання напередодні Другої Світової війни

 

 

План.

1. Початок Другої світової війни і встановлення більшовицького тоталітарного режиму на західноукраїнських землях у 1939-1941 рр.

2. Розв`язання німецько-радянської війни і встановлення нацистського окупаційного режиму в Україні. Діяльність ОУН по відновленню державності України. Акт 30 червня 1941 р.

3. Рух Опору українського народу. Боротьба проти ворога ОУН-УПА.

4. Завершення Другої світової війни. Вклад українського народу в перемогу над фашизмом.

 

Завдання для індивідуальної роботи:

Проголошення незалежності Карпатської України та її значення.

Акт 30 червня 1941 р. – історичний етап у відновлені української держави.

Українська Повстанська Армія у боротьбі за незалежність України в 1942-1944 рр.

Роман Шухевич – головнокомандувач УПА.

 

Література

Історія України /. Ю.Зайцев., В.Баран, Я.Грицак та ін. -2 вид. – Львів: Світ 2002.

Історія України. Навч.посіб./ В.ЛитвинЮ В.Мордвінцев, А.Слюсаренко –К.:Знання-Прес,2002.

Історія України. Навч.посіб./ В.Внрстюк, О.Гарань, О.Гуржий та ін.. –К.: Альтернатива, 2002

Історія України: навч.-метод.посіб. для семінарських занять / В.Литвин та ін.. К. 2006

Курс лекцій з історії України та її державності..- Львів: в-во НУ „ЛП” 2008

Лановик Б., Лазаревич М. Історія України. –К., 2001.

Курс лекцій з історії України та її державності..- Львів: в-во НУ „ЛП” 2005.

Олійник М., Ткачук І. Історія України. Навч.посібник., Львів, 2005.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посібник. –Львів, 2004.

Політична історія України. / За ред В.І.Танцюри. –К., 2002.

Киричук Ю. Нариси з історії українського національно- визвольного руху 40-50-х років ХХ ст.

– Львів, 2000.

Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Львів, 1993.

Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади.- Львів, 1997.

 

 

Методичні поради.

При підготовці до першого питання звертаємо увагу на такі аспекти:

• пакт Молотова-Ріббентропа про поділ сфер впливу в Європі між СРСР і Німеччиною;
• Західна Україна в планах Німеччини та СРСР;
• початок Другої світової війни. Захоплення Червоною Армією Західної України;утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Західній Україні;
• Український Центральний Комітет у Кракові і його діяльність;
• питання стратегії і тактики ведення боротьби за державну незалежність України в середовищі ОУН;розкол в ОУН та його наслідки.

 

• У другому питанні доцільно висвітлити такі аспекти:
• початок німецько-радянської війни, план «Барбаросса».
• плани фашистської Німеччини щодо захоплених територій та його населення. План «Ост»,
• наступ німецької армії у перші місяці війни. Оборонні бої Червоної армії;
• проголошення у Львові ОУН-б Акту відновлення Української держави 30червня 1941 р;
• окупація нацистами України і розчленування її території на: рейхскомісаріат “Україна”, дистрикт “Галичина” і “Трансністрію”;
• створення концтаборів, гетто і масове винищення населення України;
• створення і діяльність легальних українських організацій: Української Національної Ради, Українського Крайового Комітету та їх заборона.

 

У третьому питанні слід зупинитися на:

• формуванні Руху Опору населення України проти німецького окупаційного режиму;
• розгортанні національного руху опору на Волині і Поліссі: “Поліська Січ”; утворення УПА;
• збройній боротьбі проти окупантів України національних формувань, підпілля, УПА;
• бойових діях УПА проти гітлерівців влітку 1943 р., перенесення її діяльності в Галичину;
• створенні Української Головної Визвольної Ради (УГВР), її планах та діяльності.

 

Розкриваючи четверте питання, висвітлюємо такі аспекти:

• вигнання німецьких окупантів з території України;Битва за Дніпро,

Корсунь-Шевченківська та ін. операції радянських військ на українській території.

• Визволення Кримського півострова та депортація кримсько-татарського населення;
• Відновлення радянської тоталітарної влади і боротьба проти неї з боку УПА; історичне значення національно-визвольної боротьби українського народу в роки Другої світової війни: уроки та наслідки.
• закінчення Другої світової війни та вклад України у перемогу над фашизмом;
• вступ України в ООН і її політичні цілі;
• розширення території Української РСР;