Принципи постмодернізму в сучасній російській літературі

1. Постмодернізм в сучасному літературознавстві. Проблема дефініції. Трансісторичний та історичний підходи. Принципи постмодернізму. Теоретики и митці постмодернізму.

2. Принципи постмодернізму у оповіданнях Т.Толстої (Серафим. Окошко.)

3. Принцип інтертекстуальності в оповіданнях В.П’єцуха (Демонстрация возможностей. Наш человек в футляре)

 

Література

1. Киреева, Н.В. Постмодернизм в зарубежной литературе: Учебный комплекс... Гриф УМО РФ / Н.В. Киреева. – М.: Флинта: Наука, 2004. - 216 с.

2. Ильин И. Постмодернизм: Словарь терминов. М.: Интрада, 2001. – 384с.

3. Постмодернизм. Энциклопедия. Сост. и науч. ред. А.А.Грицанов, М.А.Можейко. Минск: Интерпрессервис; Книжный Дом, 2001. - 1040

4. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч. Енквіста, В.Е. Тейлора / Пер. з англ.. – Київ: Основи, 2003. – 504 с.

5. Курицын В. Русский литературный постмодернизм. - М.: ОГИ, 2000. – 288 с.

6. Лиотар Ж.Ф. Ответ на вопрос: что такое постмодерн // Современная литературная теория. Антология I Сост. И.В. Кабанова. - М.: Флинта: Наука, 2004. - 344 с. – с243-258.

7. Затонский Д. В. Модернизм и постмодернизм: мысли об извечном коловращении изящных и неизящных искусств. М.: АСТ: Фолио, 2000. 256 с.

8. Лиотар Ж. - Ф. Состояние постмодерна / Перевод с франц. Н.А.Шматко ― М.: Алетейя, 1998. ― 160 c.

9. Пьецух В. Плагиат. Повести и рассказы. М.: “Глобулус”, НЦ ЭНАС, 2006. - 304 с.

10. Толстая Т.Н. Не кысь / Татьяна Толстая. М.: изд-во Эксмо, 2004. - 608 с.

Завдання: Для ефективного аналізу творів В.П’єцуха необхідно прочитати твори М.Гоголя «Шинель» та А.Чехова «Человек в футляре».

 

 

Семінарське заняття № 2

Новаторський характер творчості Дж. Фаулза

1. Дж. Фаулз і сучасний постмодерністський роман Англії. Проблема творчого методу митця. Жанрова та проблемно-тематична своєрідність творчості.

2. Новаторський характер роману «Жінка французького лейтенанта»: особливості сюжету й композиції. Відкритість фіналу.

3. Вікторіанська доба і сучасність в романі. «Вікторіанський роман» як форма стилізації у романі.

4. Система образів-персонажів у творі (образи Сари, Ернестіни та Чарльза). Особливості характеротворення у романі.

5. Риси постмодерністської поетики.

Література:

1. Затонский Д.В. Интермедия: Кому понадобились викторианцы, или Магия открытых финалов // Затонский Д.В. Модернизм и постмодернизм: Мысли об известном коловращении изящных и неизящных искусств. – Харьков-М., 2000.

2. Киреева, Н.В. Постмодернизм в зарубежной литературе: Учебный комплекс... Гриф УМО РФ / Н.В. Киреева. – М.: Флинта: Наука, 2004. - 216 с.

3. Арнольд И.В., Дьяконова Н.Я. Авторский комментарий в романе Джона Фаулза «Женщина французского лейтенатна» //Изв. АН СССр, 1985. ––Т.44 №5. Серия Лит. И яз.

4. Долинин А. Паломничество Чарльза Смитсона: (О романе Дж.Фаулза «Подруга французского лейтенанта») // Изв. АН СССр, 1985. ––Т.44 №5. Серия Лит. И яз.

5. Михальська Н.П. Джон Фаулз // Зарубіжні письменники. Бібліографічний словник. Ч.2. – Тернопіль, 2006.

 

Семінарське заняття № 3

Концепція історії в сучасному англійському постмодерністському романі. Дж. Барнс «Історія світу у 10 ½ частинах».

1. Дж. Барнс і сучасний постмодерністський роман Великобританії
2. Роман «Історія світу у 10 ½ частинах»: структура та проблематика твору.
3. Концепція історії у романі.
4. Риси постмодерністської поетики у творі.

 

Література

1. Барнс, Дж. История мира в 10/2 главах. М.: АСТ.- 2006.
2. Затонский Д.В. Модернизм и постмодернизм: Мысли об известном коловращении изящных и неизящных искусств. – Харьков-М., 2000
3. Barnes, Julian. (2005) A History of the World in 10/2 chapters. L.: Picador

 

 

Семінарське заняття № 4

Сучасна італійська література постмодернізму. Роман У.Еко «Ім’я троянди». Семіотичні та гуманістичні ідеї твору.

1. У. Еко - науковець і письменник. Філософсько-естетичні та семіотичні погляди.

2. Ідейно-художній аналіз роману Імя троянди”

- Поєднання принципу розважальності та науковості у жанровій структурі роману;

- Категорії “лабіринту”, “різоми”, “коду”, “каталогу” у творі,

- Образ “книги” у творі: текст як метафора світу;

- Філософська проблематика твору;

- Образ автора і реалізація принципу “смерть автора”

- Сенс ідейного протистояння В. Баскервільского і ченця Хорхе.

- Проблема назви твору;

- Семіотичні ідеї роману.

3. Засади постмодерністського письма у “Нотатах на полях “Імені рози” У. Еко.

Література

1. Эко У. Имя розы. – С.-Пб.: Симпозиум. – 2000.

2. Эко У. Заметки на полях «Имени розы» // Имя розы. – С.-Пб.: Симпозиум. – 2000.

3. Бахмутский В. Исторический роман и детектив // Бахмутский В. В поисках утраченного. – М., 1994.

4. Лотман Ю. Выход из лабиринта // Имя розы. – С.-Пб.: Симпозиум. – 2000.Энциклопедия литературных произведений. – М.:ВАГРИУС, 1998.

5. Невярович Н. Справа Хорхе, або Де вихід з лабіринту // Всесвітня література в середніх навчальних закладах. – 2004. - № 7. – С.15-17.

 

 

Семінарське заняття № 5

Патрік Зюскінд та його постмодерністський роман “Запахи. Історія одного вбивці”

1. П. Зюскінд: шлях до літератури. Філософсько-естетичні погляди митця і культура постмодернізму.

2. Характерні риси творчості П. Зюскінда.

3. Ідейно-художній аналіз роману “Запахи. Історія одного вбивці”

- Особливості детективного сюжету роману;

- Історичне тло та його “театральна” функція у творі;

- Ж.Б. Гренуй – герой-маргінал, типологія образу в світовій літературі.

- Тема митця й мистецтва в контексті культури постмодернізму;

- “Запах” як постмодерністська модель мистецтва.

- Тріумф і поразка Гренуя-митця.

- Риси поетики роману (інтертекстуальність, стильова гра, поєднання прийомів “масової” та “елітарної літератури” тощо).

Література

1. Затонський Д. Модернизм и постмодернизм. Мысли об извечном коловращении изящных и неизящных искусств. – Харьков: Фолио; М.: ООО “Издательство АСТ”, 2000. – 256 с. – С.74-83.
2. Бегун Б. Превратности парфюмерного искусства, или Апология и крах маргинализма (П. Зюскинд. “Парфюмер” // Вікно в світ. Німецька література. - №. – 1999. С.162-185.
3. Д. Затонський. Дехто Жан Батіст Гренуй, або Життя, яке саме себе імітує (П. Зюскінд. “Запахи”) //Зарубіжна література. – 24(280). – червень 2002. – С.8-10.
4. Хурумов С.Ю. Зюскинд Патрик. Гренуй Жан Батист / Энциклопедия литературных героев: Зарубежная литература ХХ века. – М.: Олимп; ООО “Издательство АСТ”, 1998. – 688 с. – С.230-232.

 

Семінарське заняття № 6

Роман К. Рансмайра “Останній світ»

К. Рансмайр: філософсько-естетична погляди письменника.

Історія написання роману “Останній світ”.

Ідейно-художній аналіз роману К. Рансмайра “Останній світ”

- Діалог з античністю у сучасному постмодерністському романі

- Проблема “письменник і влада” у Давньому Римі і сучасному світі

- Образ Овідія – митця-вигнанця, письменника-маргінала.

- Міф і дійсність у романі. Провідні міфологічні сюжети. Особливості свідомості мешканців Томів.

- Наскрізні образи та мотиви твору

- Загадка Трахіли. Семіотичний код кам’яного тексту.

- Принципи та художні прийоми постмодернізму у творі.

- “Метаморфози” як метафора постмодерністського світобачення.

Література

1. Рансмайр К. Последний мир. Роман. Пер. с нем. Н. Федоровой // Знамя. – 1992. – № 10 –11.

2. Рансмайр К. Останній світ. Роман. / Пер. з нім. О. Логвиненка. Післямова Л. Цибенко. – К.: Основи. – 1994. – 206 с.

3. Рансмайр К. Останній світ. Роман. / Пер. з нім. О. Логвиненка // Всесвіт. – 1992. – № 3 – 4 – С.3 – 103.

4. Бегун Б. Феномен постмодернизма // Всесвітня література та культура. – 2002. - № 3. – С.3 – 9.

5. Затонський Д. Метаморфозы Овидия, или Покушения на движущееся время (К. Рансмайр «Последний мир» // Вікно в світ. – 2000. – № 2 (11). – С.132-137.

6. Затонский Д. Модернизм и постмодернизм: Мысли об изящном коловращении изящных и неизящных искусств. – Харьков: Фолио; М.: ООО «Издательство АСТ», 2000. – 256 с.

7. Затонский. Рансмайр Кристоф // Энциклопедия литературных героев. Зарубежная литература ХХ века. – М.: Олимп; ООО «Издательство АСТ». 1998. – С.452 – 454.

8. Карельский А. О людях и камнях, о людях и птицах // Рансмайр К. Последний мир. – М., 1993. – С. 7.

9. Цибенко Л. Кристоф Рансмайр і його роман “Останній світ”// Рансмайр К. Останній світ. Роман. / Пер. з нім. О. Логвиненка. – К.: Основи. – 1994. – 206 с.

 

 

Семінарське заняття № 7

Принцип гіпертексту у творчості Мілорада Павича. Рецепція візантійських мотивів у повісті «Дамаскін».

1. Творчість М. Павича в контексті літератури постмодернізму. Традиції сербської і світової літератури у творчому доробку письменника.

2. Роман-словник “Хозарський словник”. Сюжетно-композиційні особливості твору. Сюжетні лінії. Ідея умовності історичної істини.

3. Ідейно-художній аналіз повісті “Дамаскін”

- Візантійські мотиви у творі

- Ідея “третього храму” у творі.

- “комп’ютерна” композиція твору та варіативність фіналу.

- Принцип “кодування” у повісті. “Текст” і моделювання дійсності.

- Елементи поетики постмодернізму у творі.

 

Література

1. Архіпелаг “Павич”, острів “Дамаскін” // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2003. - № 7 – С 33-49.

2. Интервью с Милорадом Павичем // ИЛ. – 2002. – № 2.

3. Ковбасенко Ю. Література постмодернізму: по той бык різних боків // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. - №5. – С. 2-12.

4. Павич М. Скляний равлик // Всесвіт, 2002. - № 7-8 (публікація включає “Дамаскін”)