Субєкти виконання зобов’язання.

Виконання зобов’язання – це здійснення його суб’єктами взаємообумовлених зустрічних дій або утримання від них, які п роявляються у реалізації кредитором своїх прав і виконанні боржником покладених на нього обов’язків, зокрема щодо: передання майна, виконання робіт, надання послуг, сплати грошей тощо.

Суб’єкти: є кредитор і боржник, є тими особами між якими відбувається виконання зобов'язання.

За загальним правилом зобов'язання має бути виконане кредито­рові боржником особисто. Але у деяких випадках суб'єкти зобов'язання та суб'єкти його виконан­ня можуть не збігатися, оскільки виконання зобов'язання може бути покладено боржником на іншу особу.

Виконан­ня зобов'язань із множиною осіб - беруть участь кілька кредиторів і кілька боржників:ЦК «якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен викона­ти зобов'язання у рівній частці, якщо інше не встановлено догово­ром або актами цивільного законодавства.

Відноси­ни за взаємними розрахунками між боржниками після того, як один із них виконав солідарний обов'язок, також мають зобов'я­зальний характер і називаються регресними зобов'язаннями - кредитор (регредієнт) зобов'язаний перед третьою особою до виконання, вправі віднести його повністю або частково за рахунок боржника (регресата), дія чи бездіяльність якого обумовили залучення кредитора до такого виконання.

Суб'єкти виконання при заміні осіб у зобов'язанні

Заміна осіб означає, що первісні учасники із зобов'язання вибу­вають, а їхні права та обов'язки переходять до інших суб'єктів. Заміною кредитора або боржника.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою вна­слідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання зобов'язання боржника його поручителем або заставодавцем (май­новим поручителем); 4) виконання третьою особою за боржника йо­го зобов'язання перед кредитором, а також в інших випадках, вста­новлених законом

Передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином на­зивається цесією.

Заміна боржника у зобов'язанн і називається переведенням бор­гу. Первісний боржник вибуває із зобов'язання і заміняється іншою особою. На це потрібна згода кредитора.

 

Строк,місце і спосіб виконання.

Строк (термін) виконання — це момент чи проміжок часу, коли має бути вчинена дія, що складає об'єкт зобов'язального правовідношення.

1.Якщо встановлений строк (термін) його виконання - підлягає виконанню у цей строк (термін).

2. визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати- з настанням цієї події.

3. Якщо не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

4.Боржник має право виконати свій обов'язок достроково.

Місце виконання зобов'язання — це місце, де боржник має вчи­нити дії, що складають об'єкт зобов'язального правовідношення, а кредитор має прийняти запропоноване йому боржником належне виконання.

1. встановлюється у договорі.

2.Якщо не встановлено у договорі, виконання провадиться:

1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

2) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.

3) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Способи виконання:

1) у фор­мі однократного акта;

2) у формі кількох відокремлених у часі дій. Кредитор має право не прийма­ти від боржника виконання його обов'язку частинами, тоді належ­ним визнається лише виконання в повному обсязі у формі однократ­ного акта.

3) шляхом внесення боргу у депозит нотаріуса, у разі: 1) відсутності креди­тора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їх боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора. Нотаріус повідомляє кредитора про внесення боргу в депозит у порядку, встановленому законом.

 

Припинення зобов’язань.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобовоязання припиняється(підстави): 1) виконанням, проведеним належним чином. 2) за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо)(встановлюються сторонами) 3) зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.У разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.4) за домовленістю сторін. 5) за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. 6) внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. 7) поєднанням боржника і кредитора в одній особі. 8) неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. 9) смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.10) смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора. 11) ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Неустойка та іі види

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Види:

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Підстави виникнення права на неустойку. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.Проценти на неустойку не нараховуються.Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо грошова сума- її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.Розмір неустойки може бути зменшено за 1.домовленістю сторін 2.за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правові наслідки сплати (передання) неустойки1. не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.2.не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.