УІ. Перелік питань для кандидатського іспиту із філософії.

1. Предмет і основні функції філософії. -

2. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду.

3. Філософія в Стародавній Індії, буддизм.

4. Філософія в Стародавньому Китаї. Конфуціанство, даосизм.

5. Іонійська філософія в Стародавній Греції. Фалес, Геракліт.

6. Філософія Піфагора. Софісти. Протагор

7. Філософія Сократа.

8. Філософія Платона і

9. Атомістичне вчення в Стародавній Греції. Демокріт. Епікур.

10. Філософія Арістотеля, вчення про буття і про душу. ^

11. Суспільно-політичні погляди Арістотеля

12.Елліністська філософія. Епікур _Р?

13. Філософія в Стародавньому Римі. Епікуреїзм. Стоїцизм. Сенека.

14. Філософія епохи Середньовіччя. Патристика.

15. Боротьба номіналізму і реалізму в епоху Середньовіччя.

16. Філософія Т.Аквінського. - -

17. Філософія епохи Ренесансу (ХІІІ – ХVІ ст.). Д.Бруно, М.Кузанський. Соціальні теорії.

18. Наукова революція ХУІІ ст. та проблема методу пізнання. Механіцизм,
раціоналізм, емпіризм., ІІ

19. Зародження філософії Нового часу. Ф.Бекон. Індуктивний метод. * й

20. Філософія Т.Гоббса.

21. Раціоналізм Декарта. Дедуктивний метод. ї

22. Філософія Б.Спінози.

23. Філософія Д.Локка.

24. Погляди Ш.Монтеск¢є. «Географічний детермінізм»

25. Філософія Просвітництва у Франції XVIII ст. Вольтер, Руссо.

26. Французькі матеріалісти ХУПІ ст.

27. Англійська філософія XVIII ст. Д.Берклі і Д.Юм.

28. Філософія Фіхте

29. Філософія Шеллінга

30. Монадологія Лейбніца.

31. Виникнення німецької класичної філософії, її суперечності.

32. Трансцендентальна філософія І.Канта.

33. Етика І.Канта.

34. Філософія Г.Гегеля.

35. Діалектика Гегеля

36. Антропологічний матеріалізм Л.Фоєрбаха.

37. Філософія життя (А.Шопенгауер, Ф.Ніцше).

38. Історичні умови виникнення марксизму

39. Утопічний характер «теорії наукового соціалізму» Маркса і Енгельса.

40. Класична і некласична філософія. Основні риси.

41. Основні напрямки та течії світової філософії ХХ ст.

42. Особливості сучасної світової філософії

43. Сутність феноменології Гуссерля.

44. Сутність інструменталізму •.

45. Персоналізм.

46. Теорія «хвиль» Е.Тофлера.

47. Франкфуртська школа. Соціально-політичні погляди Г.Маркузе.

48. Дві концепції простору і часу: абсолютна і реляційна.

49. «Відкрите» і «закрите» суспільство К.Поппера

50. Концепції індустріального і постіндустріального суспільства

51. Ф.Фукуяма про роль прагнення до визнання в суспільному розвитку

52. Психоаналіз З.Фройда.

53. Поняття «соціальний характер» в філософії Е.Фрома.

54. Поняття «архетипу колективного несвідомого» в філософії К.Юнга.

55. Філософія екзистенціалізму

56. Свобода і відповідальність в філософії Ж.-П.Сартра.

57. Філософія «абсурду» А.Камю

58. Буття і час в філософії Гайдеггера

59. Релігійна філософія XX ст. Неотомізм.

60. Тенденції оновленства в неотомізмі. Тейяр де Шарден.

61. Позитивізм (О.Конт, Г.Спенсер).

62. Неопозитивізм (Б.Рассел, Р.Карнап).

63. Постпозитивізм (К.Поппер)

64. Філософія науки (Т.Кун, С.Тулмін)

65. Прагматизм.

66. Теорія цивілізації А.Тойнбі, причини загибелі цивілізацій

67. Стадії суспільного розвитку У.Ростоу.

68. Сутність догматизму та релятивізму.

69. Сутність деїзму.

70.Сутність пантеїзму.

71. Філософська герменевтика.

72. Сутність структуралізму

73. Аксіологія.

74. Філософські ідеї в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.

75. Філософські ідеї в українській культурі ХІV-ХV ст. Ю.Дрогобич

76. І.Вишенський. Острозький культурно-освітній центр.

77. Філософія в Києво-Могилянській Академії. Ф.Прокопович.

78. Філософія Г.Сковороди.

79. Філософія П.Юркевича.

80. Погляди П.Куліша. ^

81. Погляди М.Костомарова.

82. Світогляд Т.Г.Шевченка. > Г

83. Філософські та суспільно-політичні погляди І.Франка.

84. Світогляд Л.Українки.

85. Суспільно-політичні погляди М.Драгоманова.

86. Світогляд М.Гоголя

87. Професійна філософія в Україні в ХІХ ст. (П.Лодій, О.Новицький, С.Гогоцький)

88. Погляди В.І.Вернадського.

89. Філософські погляди мислителів української діаспори (Д.Чижевський, Д.Донцов, В.Винниченко).

90. Філософія в Україні в XX ст. ^

91. Поняття буття. Форми буття.

92. Поняття природи. Природа і суспільство.

93. Проблема субстанції. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Дуалізм.

94. Поняття матерії.

95. Рух, час та простір

96. Походження та сутність свідомості.

97. Свідомість і мова

98. Поняття суспільної свідомості, її структура. Суспільна та індивідуальна свідомість

99. Форми суспільної свідомості.

100. Сутність пізнання. Суб¢єкт і об^¢єкт пізнання.

101. Марксистська концепція матеріалістичного розуміння історії, її помилки і суперечності.

102. Істина, її концепції. Істина як процес.

103. Проблема критерію істини.

104. Проблема методу в філософії.

105. Марксистська інтерпретація діалектики Гегеля.

106.Закони діалектики і об’єктивна реальність.

107. Методи теоретичного пізнання

108. Методи емпіричного дослідження.:

109. Загальнологічні методи пізнання

110. Роль практики в процесі пізнання

111. Чуттєве пізнання, його форми.

112. Раціональне пізнання, його форми.

113. Єдність чуттєвого і раціонального в процесі пізнання

114. Роль ідеології в розвитку суспільства.

115. Проблема людини в сучасній філософії. Концепції походження людини.

116. Поняття суспільства. Закономірності суспільного розвитку

117. Рушійні сили суспільного розвитку

118. Теоретичні моделі суспільного процесу

119. Крах комуністичногоо експерименту, його причини.

120. Глобальні проблеми сучасності

121. Критерії суспільного прогресу. Поняття якості життя

122. Загроза екологічної катастрофи. Шляхи виходу з екологічної кризи

123. Проблеми періодизації історії суспільного розвитку

124. Людська діяльність – основа суспільного процесу

125. Економічний та інтелектуальний розвиток суспільства, їх взаємозв’язок і взаємодія.

 

 

УІІ. Критерії оцінювання відповідей аспірантів (здобувачів наукового ступеня) на кандидатському іспиті з філософії.

Тривалість підготовки до усної відповіді на кандидатському іспиті з філософії може становити 30-40 хвилин.

Відповіді на теоретичні питання фіксуються аспірантами (пошукачами) на аркушах для підготовки зі штампом закладу.

Оцінювання відповідей на кандидатському іспиті проводиться за національною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

Аспірант (пошукач) відповідає на питання, які викладення в білеті. За необхідності комісія може задавати додаткові питання за темами, передбаченими даною Програмою.

 

Оцінки "Відмінно" заслуговує відповідь, яка виявляє всебічне і глибоке знання курсу філософії в цілому. Ця оцінка передбачає вільну орієнтацію у філософських проблемах. Відповіді на всі питання білета, додаткові питання до тем, передбачених Програмою. Оцінка передбачає вміння надавати власне бачення проблемних питань філософії та шляхів їх вирішення.

Оцінка "Добре" передбачає наявність міцних знань у обсязі навчальної програми з курсу підготовки аспірантів (пошукачів) з філософії, знань ключових філософських проблем.

Оцінка "Задовільно" означає, що той, хто складає іспит, володіє знаннями в обмеженому обсязі даної програми, приблизну орієнтацію в філософських проблемах.

Оцінка "Незадовільно" виставляється при відсутності знань щодо основних проблем філософії.

 

УІІІ. Вимоги до написання реферату до кандидатського іспиту з філософії

Важливим етапом підготовки до складання кандидатського іспиту з дисципліни „Філософія” є написання реферату.

Реферат є самостійною письмовою науковою роботою, в якій досить стисло, але ґрунтовно аналізуються ключові філософські підходи досліджуваної тематики за профілем наукових інтересів аспіранта.

Метою написання реферату є розвиток умінь і навичок наукового дослідження, здатності до визначення та критичного аналізу філософських ідей, які мають стати важливою складовою теоретико-методологічної бази власного дисертаційного дослідження аспіранта.

Для досягнення визначеної мети необхідно вирішити наступні задачі.

ü у процесі виконання наукової роботи здобувач повинен проявити вміння та навички застосування теоретичних знань в дослідженні;

ü вміти застосовувати сучасні методи аналізу та оцінки філософських проблем. Наукова спрямованість полягає у використанні загально наукових методів і підходів філософії.

ü наукова складова привносить у роботу аспект наукової обґрунтованості.

 

Тема обирається аспірантом (пошукачем) самостійно з урахуванням спеціальності, за якою відбуваються наукові пошуки. Тема в обов’язковому порядку погоджується з викладачем який читає лекції з філософії для аспірантів (пошукачів). Реферат повинен мати міждисциплінарний характер.

Вимоги до реферату:

• Актуальність, новизна тематики, відповідність сучасному стану і перспективам розвитку науки, практичним завданням і загальним цілям реферативного дослідження.

• Вивчення й критичний аналіз монографічної та періодичної літератури згідно з темою роботи.

• Вивчення та характеристика історії та сучасного стану проблематики філософського дослідження.

• Характеристика предмета, цілей і методів філософії дослідження.

• Узагальнення результатів, обґрунтованість висновків і практичних рекомендацій.

 

Робота над рефератом має бути послідовною, з чітким урахуванням її головних етапів, які передбачають:

● усвідомлений вибір певного філософського напряму, що містить ідеї, важливі для дисертаційного дослідження аспіранта;

● складання плану реферату, що відображається у змісті та відповідає вимогам до структури реферату;

● визначення джерельно-історіографічної бази, необхідної для ґрунтовного розгляду висвітлених в обраному творі проблем;

● конспектування джерел і науково-дослідницької літератури та підбір цитат, які необхідно виписувати точно (а іноді й дослівно), із зазначенням сторінок розташування в тексті;

● власне написання реферативного дослідження;

● захист реферату.

Структурними елементами реферату є титульний аркуш, зміст, вступ, основна змістовна частина, висновки, а також список джерел та літератури, використаних при підготовці й написанні реферату.

Зразок оформлення титульного аркушу надається після вказівок (Додаток 1).

Зміст – це перелік основних структурних елементів реферату (вступ, основна змістовна частина, висновки, література) із зазначенням номерів сторінок розташування в тексті. Зміст розташовується одразу після титульного аркуша. Заголовки частин реферату, подані у змісті, дублюються в тексті реферату.

Вступ (1–2 сторінки) має містити обґрунтування вибору теми для реферування, оцінку її актуальності та важливості, аналіз зв’язку теми з досліджуваною аспірантом проблематикою, формулювання мети й завдань дослідження в рефераті.

В основній змістовній частині реферату (10–15 сторінок) розкриваються ключові ідеї та положення теми, які надалі мають стати складовою теоретико-методологічного підґрунтя власного дослідження автора реферату. Ця частина реферату розподіляється на параграфи чи підрозділи залежно від особливостей структури реферованого твору. Необхідно висвітлити найважливіші аспекти, продемонструвати уміння систематизувати й узагальнювати накопичений матеріал. Важливо визначити необхідний обсяг інформації, відібрати найбільш переконливі й вагомі дані, розташувати їх у певній послідовності.

Особисті думки в рефераті мають викладатися аргументовано та логічно. Робота повинна бути переконливою, має бути органічний зв’язок між окремими структурними елементами, який забезпечує цілісність викладу матеріалу. Обов’язково потрібно використовувати різні види аргументів та доказів: порівняння, зіставлення, посилання на джерела тощо.

У висновках (2–3 сторінки) необхідно стисло викласти найважливіші положення основної змістовної частини реферату, зробити висновки з цього викладу, визначити теоретико-методологічне й світоглядне значення опрацьованого у рефераті матеріалу, можливості його використання у власному науковому дослідженні. Важливо вміти проектувати вивчений досвід на аналогічні ситуації сьогодення. Наукової цінності висновкам реферату додають самостійне проведення аналогій між подіями, спроби окреслити історичні уроки і навіть можливі шляхи запобігання та подолання ймовірних помилок.

Список використаної літератури повинен указувати на вивчені автором роботи, за якими може мати місце бесіда стосовно змісту реферату. Обов’язково слід ознайомитися з фундаментальними філософськими роботами, останніми вітчизняними та зарубіжними публікаціями, що допомагають краще розкрити тему реферату. Це підвищить його якісний рівень, наукову цінність. Не рекомендується обмежуватися лише навчальною літературою (підручниками, посібниками або методичними розробками). Вказана у списку література обов’язково має знайти своє відображення в рефераті.

Оформлення списку використаних джерел повинно бути згідно вимогам ВАК. (Додаток 2)

Думки інших авторів та цитати повинні мати посилання на джерела в загальноприйнятому порядку. Це стосується і посилань на електронні ресурси. Пряме запозичення ідей та положень без указівок на джерела неприпустиме.

Обов’язковим етапом роботи над рефератом є його захист, який передбачає короткий усний виклад основного змісту реферату та відповіді на запитання екзаменатора. У ході захисту виявляється ступінь обізнаності аспіранта у досліджуваній темі, рівень його теоретичної підготовки та вміння відстоювати власну точку зору.

Реферат також має відповідати формальним вимогам. Обсяг реферату має становити 20–25 друкованих сторінок і не повинен перевищувати максимальну межу. Зазначений обсяг розрахований на використання при оформленні шрифту Times New Roman текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом (на сторінці – 28–30 рядків). Текст реферату необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору. Щільність тексту реферату повинна бути однаковою. Сторінки реферату, за винятком титульного аркуша, нумеруються.

Реферат має відповідати вимогам до наукової публікації, він не повинен містити помилок, має бути акуратно оформленим, має містити правильно складений список літератури, коректно оформлені відповідно до існуючих вимог посилання, звірені цитати.

Реферат, який подається для перевірки, має бути акуратно роздрукований, зброшурований та підписаний автором. Реферат може подаватись на кафедру філософії з початку навчання з курсу філософії року, але не пізніше, ніж за місяць до кандидатського іспиту.

Реферат перевіряється викладачем кафедри філософії, який читає лекції по програмі підготовки з філософії. Оцінювання відбувається за національної шкалою. Критеріями оцінювання реферату є його відповідність або невідповідність вимогам, зазначеним у цих методичних вказівках.

Захист реферату відбувається на конференціях, передбачених даною програмою, після доповіді аспіранта за темою реферату. Оцінка за реферат є складовою оцінки з кандидатського іспиту з філософії. Відсутність реферату є свідченням не виконання програми підготовки аспірантів з філософії, тому аспірант (пошукач) при відсутності реферату не допускається до кандидатського іспиту.

Реферат повинен бути самостійною роботою, яка показує здатність автора розбиратися у філософських питаннях, систематизувати теоретичний матеріал, творчо використовувати філософські ідеї та положення для теоретико-методологічного аналізу проблематики, у якій має намір спеціалізуватися аспірант.

Слід особливо підкреслити, що сьогодні, коли дуже широко застосовуються новітні електронні інформаційні джерела, зокрема ресурси мережі Internet, необхідно максимально обережно ставитися до так званих „банків рефератів”, які вони пропонують. Здебільшого такі реферати низької якості, містять суперечливі висновки, безліч фактичних, логічних, стилістичних, граматичних помилок. Майбутні науковці повинні відповідально ставитися до використання такої інформації і ретельно перевіряти її за допомогою інших, більш авторитетних, джерел. Крім того, такі реферати не оформлені відповідним чином і не витримані структурно. Використання готових рефератів неприпустиме, не може вважатися повноцінною самостійною роботою і не дає права аспіранту претендувати на високу оцінку.

 

 

 

Додаток А

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ: ______________________________________________

 

Виконав:

аспірант кафедри ___________________

спеціальність _______________________

Науковий керівник:

_______________________________

Перевірив:

«_____» ___________20___ р.

Черкаси 20___

Додаток Б