РОЗДІЛ I. Виробнича потужність та виробнича програма підприємства

РОЗДІЛ I. Виробнича потужність та виробнича програма підприємства

План організаційно-технічних заходів на підприємстві

План організаційно-технічних заходів — це зведений на рівні підприємства (а також деталізований за підрозділами) перелік відібраних для реалізації проектів, спрямованих на досягнення стратегічних цілей підприємства, формування необхідних конкурентних переваг. Як уже зазначалося, цей план формується в результаті розгляду можливих альтернативних способів вирішення поставлених стратегічних завдань та відбору найефективніших.
Відбір проектів для введення їх у план організаційно-технічних заходів ґрунтується на оцінюванні їх відповідності стратегічним цілям підприємства, а також порівнянні можливих альтернативних підходів до вирішення поставлених завдань на основі визначених критеріїв їхньої ефективності. Під час оцінювання проектів розглядають не тільки їхні технічні та фінансово-економічні результати, а й соціальні та екологічні наслідки. Інформація, що характеризує кожний проект, умови його реалізації, міститься у відповідному обґрунтуванні, яке бажано готувати у формі бізнес-плану.
Існують такі методи оцінювання фінансово-економічної ефективності проектів організаційно-технічного розвитку підприємства:
1. який не враховує дію фактора часу й використовується на етапі попереднього відбору проектів;
2. який ґрунтується на врахуванні дії фактора часу (дисконтуванні чи компаундуванні) і слугує цілям остаточного відбору найкращих варіантів з наявних альтернатив.
Основними фінансово-економічними показниками оцінювання запропонованих проектів і заходів у межах першого методу (тобто без урахування дії фактора часу) є:
• період окупності (РВР — pay-back period);
• коефіцієнт ефективності інвестицій (ARR — average rate of return).
На етапі остаточного формування плану організаційно-технічних заходів з оцінених і відібраних попередньо альтернативних проектів використовують другий метод і розраховують такі основні показники:
- чиста приведена вартість проекту (NPV — net present value);
- внутрішня норма рентабельності проекту (IRR — internal rate of return);
- індекс прибутковості (PI — profitability index).
Період окупності показує, за який період надходження від реалізації проекту покриють початкові інвестиції. Він визначається за формулою

де То — період окупності, роки; К — початкові інвестиції, грош. од.; Д — середньорічний чистий грошовий потік, грош. од.; Пч — чистий середньорічний прибуток, грош. од.; А — середньорічні амортизаційні відрахування, грош. од. Якщо розміри щорічних грошових потоків істотно коливаються, то період окупності визначається як строк, протягом якого початкові інвестиції покриваються за рахунок кумулятивного грошового потоку

де n — кількість років, протягом яких окупаються вкладені інвестиції; t — порядковий номер року; Дt — чистий грошовий потік у t-му році, грош. од.
Показник періоду окупності має певні недоліки:
• не враховує надходження грошових потоків від проекту після строку його окупності;
• не враховує дію фактора часу й тому не дає змоги адекватно оцінювати проекти з однаковими сумарними грошовими потоками, але різним їх розподілом за роками.
Коефіцієнт ефективності інвестицій характеризує віддачу від інвестованих коштів і визначається за формулою:

де Ік — коефіцієнт ефективності інвестицій.
Якщо наведені показники, розраховані для певного проекту, що розглядається, задовольняють встановленим на підприємстві відповідним нормативам, то цей проект підлягає подальшій ґрунтовнішій оцінці з використанням дисконтованих показників, якщо ні — вилучається зі списку можливих альтернатив. Остаточний відбір найкращих проектів, які будуть включені до плану організаційно-технічних заходів, проводиться з використанням другого методу, що ґрунтується на врахуванні дії фактора часу й передбачає використання таких показників. Чисту приведену вартість проекту (цей показник інколи називають — інтегральний ефект, чистий дисконтований дохід, чиста сучасна вартість, чистий приведений ефект) визначають за формулою:

де NPV — чиста приведена вартість проекту, грош. од.; р — ставка дисконту; К0 — інвестиції у 0-му році, тобто році здійснення інвестицій, грош. од.; m — тривалість періоду, за який визначається NPV.
Якщо інвестиції здійснюються протягом кількох років, то тоді дисконтуванню підлягають як чисті грошові потоки, що відображають поточні результати й витрати, так і інвестиційні витрати:

де Кt — інвестиції в t-му році, грош. од.
Проект вважається доцільним, якщо NPV має додатне значення, тобто дисконтовані чисті грошові потоки від проекту є більшими за вкладені інвестиції.
Внутрішня норма рентабельності (IRR), яку ще називають нормою рентабельності, порогом рентабельності, показує той рівень ставки дисконту, за якого чиста приведена вартість проекту дорівнює нулю, тобто дисконтовані чисті грошові потоки дорівнюють початковим інвестиціям:
IRR = p, за якого NPV = 0.
Проекти приймаються до виконання, якщо рівень їх IRR є вищим за визначений керівництвом підприємства бажаний (нормативний) рівень рентабельності для проектів певного спрямування (з урахуванням ступеня ризикованості та унікальності кожного проекту). Інколи таким критерієм вважають показник середньозваженої вартості капіталу (WACC). Якщо IRR певного проекту є нижчим за встановлений нормативний рівень рентабельності, то проект відхиляють.
Індекс прибутковості (індекс рентабельності) РІ визначають як відношення дисконтованого чистого грошового потоку до дисконтованих інвестиційних витрат і обчислюють за формулою

Проект вважається ефективним, якщо індекс прибутковості більший за 1.
Під час проведення фінансово-економічної оцінки альтернативних проектів може скластися ситуація, коли за різними критеріями ефективнішими є різні проекти. Тому підприємство має визначити той основний критерій, який буде покладено в основу прийняття рішень, а також неодмінно враховувати інші аспекти процесу ранжування та включення найвигідніших з альтернатив до плану організаційно-технічних заходів.
Відбір інноваційних проектів відбувається, як правило, за умов обмежених ресурсів і потребує відповідного ранжування потенційно вигідних з фінансово-економічного погляду пропозицій за такими критеріями:
• стратегічними (відповідність запропонованих проектів візії та стратегічним цілям компанії; адекватність результатів (у тому числі екологічних, соціальних) інтересам усіх груп стейкхолдерів; прийнятність із погляду масштабів, строків реалізації та ступеня ризикованості);
• ресурсними:
- розміри проекту й можливість його фінансування;
- наявність відповідних виробничих потужностей;
- адекватність кадрового потенціалу та додаткові витрати на його розвиток;
- відповідність технологічного рівня виробництва параметрам проекту щодо рівня витрат, якості, технологічних параметрів виробництва.
План організаційно-технічних заходів безпосередньо пов’язаний з іншими розділами поточного плану діяльності підприємства. Він відображає проекти, що спрямовані на організаційно-технічне забезпечення досягнення запланованих обсягів виробництва та продажу продукції, підвищення ефективності діяльності компанії (через зниження витрат, зростання прибутковості, скорочення тривалості виробничого циклу й завантаження оборотних коштів тощо). Відібрані для реалізації найкращі альтернативи потребують визначення джерел фінансування й узгодження обсягів фінансування з фінансовими можливостями підприємства та його фінансовою стратегією. Прийняті до реалізації проекти мають знайти своє відображення в інвестиційному бюджеті компанії як за загальними обсягами фінансування, так і за їх розподілом за календарними строками фінансування. Результати реалізації відповідних проектів також відображають у відповідних операційних бюджетах (наприклад, через зниження витрат внаслідок впровадження нової технології чи устаткування, підвищення якості продукції, продуктивності праці, збільшення обсягів виробництва).

 

Таблиця 2.4

Формування річного плану виробництва продукції

 

Види продукції	Резерв виробничої потужності, шт.	Додатковий обсяг випуску продукції, шт.	Затверджений плановий обсяг валової продукції
розра-хунко-вий	затверд-жений	шт.	тис. грн.
в співстав-них цінах	в поточ-них цінах
Виріб № 1					143,93	153,02
Виріб № 2					290,07	314,81
Виріб № 3					59,52	92,78
Виріб № 4					33,37	35,05
Разом	-	-	-	-	526,9	565,69

 

 

Далі у курсовій роботі необхідно оцінити, яким чином формування та затвердження річного планового обсягу валової продукції позначиться на рівні використання виробничої потужності підприємства. З цією метою розраховують коефіцієнти використання паспортної потужності підприємства:

– на основі обсягів виробництва продукції згідно проекту плану;

– на основі затвердженого планового обсягу валової продукції.

Результати розрахунків відображаємо в таблиці (табл. 2.5)

Таблиця 2.5

Таблиця 2.6

Продукції

Види продукції	Додатковий затверджений обсяг виробництва продукції, шт.	Трудомісткість, люд.–год.
одного виробу	додаткового обсягу
Виріб № 1		16,3
Виріб № 2		7,6	12228,4
Виріб № 3		11,4
Виріб № 4		3,8	592,8
Разом			22990,2

 

Тоді потреба в додатковій чисельності робітників буде визначатись:

 

=22990,2/2000=11(чол.)

 

де ΣТ_м - сумарна трудомісткість додаткового обсягу виробництва продукції, люд.-год.; КФРЧ _р - корисний фонд робочого часу одного робітника в рік, год. (довідкова інформація).

Необхідно також розрахувати потребу в додаткових матеріальних ресурсах, які б забезпечили виробництво запланованого обсягу продукції.

Для виготовлення продукції на підприємстві використовуються наступні види матеріалів:

– виріб № 1 — алюмінієвий прокат;

– виріб № 2 — алюмінієвий прокат та пиловник;

– виріб № 3 — труби, лаки та фарби, пиловник;

– виріб № 4 — труби, лаки та фарби.

Норми витрат матеріалів для виготовлення одиниці продукції наведені в довідковій інформації.

Результати розрахунків зводимо в таблицю (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

План організаційно–технічних заходів підприємства

Організа-ційно–технічні заходи	Еконо-мія чисель-ності, осіб	Зниження норм витрат матеріалів на одиницю продукції, %	Додаткові капітальні вкладення, тис. грн.
алюмі-нієвий прокат	труби	лаки і фарби	пилов-ник
Розділ 1. Організаційно–технічні заходи згідно проекту плану на рік
1.
2.
3.
Разом по розділу 1		—	—	—	—
Розділ 2. Організаційно–технічні заходи згідно додаткових зобов’язань
1.
2.
3.
Разом по розділу 2
Всього

 

Норми витрат матеріалів, необхідних для виготовлення одиниці продукції, наведені в п.5 довідкової інформації.

Крім того, необхідно порівняти заплановану величину економії матеріалів з потребою в додаткових матеріальних ресурсах, розрахованою в таблиці 2.7. Економія матеріалів повинна, з однієї сторони, — досягати і перевищувати додаткову потребу, а з іншої — не перевищувати її більше, ніж на 5 – 7 %.

Таблиця 3.2.1

Продовження таб 3.5

4. Обсяг товарної продукції:
виріб № 1
виріб № 2
виріб № 3
виріб № 4
Разом

 

Збільшення обсягу виробництва продукції підприємством призведе до зростання собівартості виробленої продукції, що обумовлено, насамперед, зростанням умовно-змінних витрат. Розрахунок собівартості додаткового обсягу продукції проведемо в табличній формі (табл. 3.6), використовуючи дані довідкової інформації (п.4).

Таблиця 3.6

Визначення планової собівартості додаткового обсягу продукції

Види продукції	Додаткове виробництво продукції, шт.	Умовно–змінна частина собівартості одиниці продукції, грн.	Умовно–змінна частина собівартості додаткового обсягу продукції, тис. грн.
Виріб № 1
Виріб № 2
Виріб № 3
Виріб № 4
Разом	—	—

3.2. Вплив впровадження плану організаційно-технічних заходів на ефективність діяльності підприємства

 

На завершення виконання курсової роботи необхідно проаналізувати, яким чином впровадження обґрунтованого в попередньому розділі плану організаційно-технічних заходів вплине на ефективність діяльності підприємства та зробити висновок про доцільність такого плану.

Визначимо, як відносна економія чисельності працівників підприємства вплине на показники продуктивності праці на підприємстві. Під час розрахунку необхідно пам’ятати, що додаткова чисельність робітників, необхідна для виробництва продукції за фактично підписаними угодами, забезпечується заходами розділу 2 плану організаційно-технічних заходів; а економія чисельності, необхідна для забезпечення планового росту продуктивності праці, - заходами розділу 1 плану організаційно-технічних заходів.

Для розрахунку показників виробітку використовувати вартість продукції, розраховану в співставних цінах.

 

Таблиця 3.7

Росту продуктивності праці

Показники	Значення показника
1.Чисельність за проектом плану, чол.
2.Додаткова чисельність, яка необхідна для виробництва продукції за фактично підписаними угодами, чол.
3.Економія чисельності відповідно до плану організаційно–технічних заходів щодо забезпечення додаткового обсягу продукції, чол.
4.Економія чисельності по організаційно–технічних заходах згідно проекту плану на рік, чол.
5.Планова чисельність промислово–виробничого персоналу на рік, чол.
6.Виробіток одного працівника по продукції за проектом плану, грн./чол.
7.Виробіток одного працівника по товарній продукції, грн./чол.
8.Ріст продуктивності праці, %

 

Проаналізуємо, як збільшення обсягу виробництва продукції вплине на основні показники діяльності підприємства.

Для визначення собівартості продукції згідно проекту плану спочатку необхідно розрахувати собівартість одиниці продукції по кожному виробу, використовуючи оптову ціну одиниці продукції та рентабельність продукції по виробах (п.4 довідкової інформації). Далі, використовуючи дані про виробництво продукції згідно проекту плану у натуральному виразі, розрахувати загальну собівартість продукції згідно проекту плану.

Собівартість товарної продукції визначається з врахуванням економії заробітної плати та економії матеріальних ресурсів, досягнутих за рахунок впровадження плану організаційно-технічних заходів.

Розрахунок провести в табличній формі (табл. 3.8).

Для розрахунку показників собівартості, прибутку та рентабельності продукції необхідно використовувати вартість продукції, розраховану в поточних цінах.

 

Таблиця 3.8

РОЗДІЛ I. Виробнича потужність та виробнича програма підприємства