Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»↑ Стр 1 из 3Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
ПРОГРАМА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ для студентів ІV курсу Освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» Напряму підготовки 6.051701 - харчова технологія та інженерія Галузі знань 0517-харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції факультету технологій та дизайну
Херсон 2012 Програма виробничої практики для студентів ІV курсу освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», напряму підготовки 6.051701 - харчова технологія та інженерія, галузі знань 0517-харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції, факультетутехнологій та дизайну – Херсон: ХНТУ, 2010. -28с.
Укладачі: к.т.н., доц. Мамай О.І. к.т.н., проф. Ковалевський К.А. д.т.н., проф. Валько М.І. асис. Калашник Л.В.
Розглянуто на засіданні кафедри харчових технологій
Протокол № 8 від „ 26 березня 2012р.
Завідувач кафедри Валько М.І.
Схвалено методичною радою факультету технологій та дизайну
Протокол № 10 від „14” травня2012р.
Голова Валько М.І.
Вступ
Виробнича практика - невід’ємна частина навчального процесу і є важливим етапом підготовки висококваліфікованих спеціалістів з технології бродильних виробництв і виноробства. Вона проводиться на підприємствах виноробної промисловості – виноробних заводах, заводах шампанських вин чи коньяків. Виробнича практика проводиться на початку 7 семестру (4 робочих тижні).
Загальні положення Керівництво виробничою практикою студентів здійснюється керівником від університету – викладачем кафедри харчових технологій, що призначений наказом по ХНТУ, та керівником від підприємства, що призначений наказом по підприємству. Відповідальність за організацію практики і виконання студентом її програми несуть обидва керівники. Керівник практики від університету узгоджує з керівником практики від підприємства календарний план проходження студентами практики, контролює забезпечення студентам нормальних умов праці та побуту, дає консультації студентам під час проходження практики, приймає залік з практики. Керівник практики від підприємства відповідає за отримання вхідного інструктажу з техніки безпеки і виробничої санітарії, контролює виконання цих положень студентами, забезпечує студентам у період практики нормальні виробничі умови, керує повсякденною роботою студентів, стежить за складанням студентами звіту з практики. В кінці практики керівник перевіряє звіти студентів про практику та записує оцінку роботи студента на підприємстві в щоденник. Підпис керівника завіряється заводською печаткою. Студент до від’їзду на практику має отримати на кафедрі направлення, щоденник, програму, інші документи та пройти інструктаж про порядок проходження практики. Необхідно прибути на підприємство без запізнення, сповістити про це адміністрацію заводу. Пройти в перший день інструктаж з техніки безпеки і виробничої санітарії. Підпорядковуватись повністю правилам внутрішнього розпорядку підприємства. Скласти календарний графік проходження практики з допомогою керівника практики від заводу та строго дотримуватись програми практики. Набути практичних навиків щодо ведення технологічного процесу та обслуговування технологічного обладнання. Ознайомитись з правами та обов’язками змінного технолога, змінного хіміка, майстра технологічної дільниці. Всі матеріали, відповідно до вимог розділу „Зміст практики” студент має записувати в щоденник, систематично обробляти одержані дані і вносити їх до свого звіту про практику. Своєчасність переміщення студентів по цехам, якість практики і ведення щоденника систематично контролює загальний керівник практики від підприємства і керівник від університету. На виробничій практиці студент повинен вивчити підприємство відповідно із змістом практики, зібрати матеріали до курсового проекту і з’ясувати можливість виконання дипломного проекту по даному підприємству.
Мета і завдання практики Мета практики – розширити, поглибити і закріпити одержані в університеті теоретичні знання, що вивчались студентами на I–III курсах, доповнити їх вивченням конкретних питань виробничої діяльності сучасного підприємства, а також безпосередньою виробничою участю у виробничому процесі. Завдання практики – вивчення виробничо-господарської діяльності підприємств галузі; технологічних режимів всіх стадій виробництва; ознайомлення з джерелами сировини, її приймання, складування, зберігання і заходи по економії сировини та енергоресурсів; вивчення методик технологічних розрахунків продуктів і обладнання; надбання практичних навиків професійної та організаторської роботи на інженерних посадах, а також навиків управління і регулювання технологічними процесами; підготовка студентів до вивчення спеціальних технологічних дисциплін, виконання курсового проекту за фахом та складання державного іспиту на рівень бакалавра.
Зміст практики Практичні навики роботи спеціаліста (змінного технолога, начальника цеху, завідуючого лабораторією) як організатора і керівника трудового колективу студенти набувають під час дублювання їх роботи. Студенти вивчають технологію переробки сировини, технологію виробництва готової продукції, основну увагу приділяють вивченню питань, які повинні бути висвітлені в звіті.
Загальна характеристика підприємства
Студенти повинні ознайомитись, які основні, допоміжні і обслуговуючі об’єкти входять до складу підприємства і яку роль вони відіграють в організації виробництва: 1. Назва підприємства, район розміщення, форма власності та коротка довідка про розвиток заводу. 2. Головний виробничий корпус і його зв’язки з іншими об’єктами; допоміжний корпус і служби, розміщені в ньому; адміністративно-побутовий корпус, його зв’язок з виробничим корпусом; об’єкти водопостачання; об’єкти електропостачання; очисні споруди; під’їзні авто і залізнична колії; склади, елеватори; міжцеховий транспорт; структура управління підприємством.
Основні техніко-економічні показники підприємства Студент повинен ознайомитись з такими питаннями: - виробнича потужність підприємства і асортимент продукції; - режим роботи (змін на добу, сезонність); - споживання електроенергії, палива, пари, води та інше на одиницю кількості продукції; - собівартість продукції; - чисельність робітників основного і допоміжного виробництва.
Система стандартизації і контроль якості продукції
Студенти повинні ознайомитись з діючою на підприємстві нормативно-технічною документацією (стандартами, технічними умовами на готову продукцію, сировину, допоміжні матеріали та ін..), її реєстрацією і зберіганням, набути практичних навичок застосування ЄСКД і стандартів при оформленні технічної документації на обладнання підприємства. Треба також ознайомитись із системою оцінки і комплексного управління якістю продукції, з характером аналізів, що проводяться лабораторією, з порядком оформлення відповідної документації.
Технологічна частина Заводи первинного виноробства. Сировинна база. Технологічна характеристика культивованих сортів винограду. Основні відомості про виноградники та агротехніку вирощування винограду. Перероблення винограду на сусло. Перевезення та приймання винограду. Методи транспортування винограду та їх оцінка. Приймання винограду, техніка приймання, контроль якості, облік, документація під час приймання, оброблення транспортної тари. Розвантаження винограду та подання його на перероблення. Вантажно-розвантажувальний пристрій для розвантаження винограду. Устрій та оброблення приймальних бункерів. Подрібнення винограду та гребеневідокремлення, транспортування мезги та гребенів. Перелік та характеристику обладнання подавати в вигляді таблиці 3 (див. додаток). Обладнання для подрібнення винограду. Відокремлення гребенів. Насоси для переміщення мезги. Транспортування гребенів. Перероблення винограду по „білому” способу. Відокремлення сусла-самопливу. Сульфітація мезги та сусла. Пресування мезги. Переміщення сусла. Насоси для переміщення сусла. Методи освітлення сусла перед бродінням. Техніка безпеки, охорона праці та промислова санітарія у дробильно-пресовому відділенні. Скласти технологічну та апаратурно-технологічну схеми приготування сусла по „білому” способу та подати її опис. Перероблення винограду по „червоному” способу. Настоювання та підброджування мезги. Бродіння мезги. Термічне оброблення мезги та винограду. Устаткування для екстрагування барвних та дубильних речовин. Спорожнення апаратів під час бродіння мезги. Оброблення мезги ферментними препаратами. Пресування мезги після настоювання, бродіння, екстрагування, оброблення ферментними препаратами перед бродінням. Техніка безпеки. Скласти технологічну та апаратурно-технологічну схеми приготування сусла по „червоному” способу та зробити її опис. Розмноження чистої культури і виробничих дріжджів. Призначення дріжджового відділення, характеристика рас дріжджів. Принцип дії та характеристика апаратів чистої культури дріжджів. Технологічний режим і періодичність приготування чистої культури дріжджів (виробничих). Мікробіологічний контроль культивування дріжджів: порядок і періодичність миття, дезінфекції, стерилізації обладнання і трубопроводів. Техніка безпеки та промислова санітарія у відділенні. Зброджування сусла. Бродильне відділення, його розміщення та виробнича потужність. Технічний режим зброджування сусла (графік бродіння). Тип, марка і характеристика насосів для перекачування виноградного сусла; будова, принцип роботи та характеристика бродильних апаратів, спирто-уловлювачів. Система миття технологічного устаткування та санітарно-гігієнічні вимоги. Порядок і періодичність миття, дезінфекції та пропарювання бродильних апаратів, продуктових комунікацій, насосів. Техніка безпеки. Техніка безпеки та охорона праці в бродильному відділенні. Скласти технологічну та апаратурно-технологічну схеми зброджування сусла; зробити опис апаратурно-технологічної схеми. Обробка та зберігання виноматеріалів. Призначення відділення для зберігання виноматеріалів, його розміщення та виробнича потужність. Доброджування сусла. Місткості для доброджування, їх характеристика. Догляд за виноматеріалами (доливки, контроль за вмістом цукрів). Кріплення сусла. Техніка введення спирту-ректифікату. Розрахунок кількості спирту, необхідного для спиртування; визначення часу кріплення сусла. Обладнання для кріплення сусла. Покриття внутрішніх поверхонь технологічних місткостей (бочок, бутів, амфор, цистерн та ін.). Витримка виноматеріалів на дріжджах. Декантація виноматеріалу. Егалізація, асамбляж виноматеріалів. Оклейка, фільтрування та інші види обробки виноматеріалів. Температурний режим зберігання виноматеріалів. Промсанітарія та техніка безпеки у відділенні. Скласти технологічну та апаратурно-технологічну схеми обробки і зберігання виноматеріалів, зробити їх описи. Спиртосховище. Спиртосховище, його призначення. Характеристика, тип і марка насосів для переміщення спирту. Конструкція та характеристика обладнання спиртосховища. Порядок приймання, зберігання і відпускання спирту. Техніка обліку спирту мірниками. Втрати спирту в безводному обчисленні. Техніка безпеки, охорона праці, протипожежні заходи під час приймання, зберігання та відпускання спирту. Зробити план спиртосховища. Зробити опис плану. Утилізація вторинних матеріальних ресурсів (ВМР) та відходів виноробства. Характеристика гребенів, вичавок та осадів (гущових, дріжджових, крейдових, клейових та ін.). Способи зберігання вичавок та осадів. Комплексне використання гребенів, вичавок та осадів. Обладнання для екстрагування цукру та винокислого вапна (ВКВ) з вичавок та дріжджів, для зброджування дифузійного соку, отримання ВКВ, спирту-сирцю та ректифікату. Отримання енобарвника. Характеристика готової продукції цеху відходів виноробства. Заходи з охорони навколишнього середовища; очищення стічних вод, система зворотного водопостачання. Скласти технологічну та апаратурно-технологічну схеми утилізації ВМР відходів виноробства. Зробити опис апаратурно-технологічної схеми. Технохімічний та мікробіологічний контроль виробництва. Заводська лабораторія, її призначення, планування. Схема хіміко-технологічного та мікробіологічного контролю вихідної сировини, проміжних продуктів, допоміжних матеріалів, готової продукції заводу. Перелік показників якості, періодичність контролю тощо можна подати у вигляді таблиці 4 (див.додаток). Ведення лабораторних журналів. Метрологічне забезпечення методів хіміко-технологічного та мікробіологічного контролю. Стандартизація сировини та готової продукції. Сертифікація та шляхи підвищення якості продукції. Штат лабораторії, організація та техніка безпеки роботи. Допоміжні підрозділи. Наявність та призначення допоміжних цехів і майстерень, обладнання майстерень і види робіт, які вони виконують з поточного і капітального ремонту основного та допоміжного обладнання. Скласти план дробильно-пресового відділення, план бродильного відділення, план цеху відходів виноробства заводу первинного виноробства.
Заводи вторинного виноробства. Загальне ознайомлення з підприємством (див. п.3.1-3.4). Виробництво виноградних вин. Асортимент, характеристика, якість отримуваних виноматеріалів (див. табл.2 додатку) і планування їх приймання. Розрахунок потреби виноматеріалів, спирту-ректифікату, вакуум-сусла і допоміжних матеріалів для виконання виробничої програми. Поставники основних і допоміжних матеріалів. Засоби доставки виноматеріалів, спирту-ректифікату і їх оцінка. Транспортна тара. Догляд за транспортною тарою. Приймання та облік виноматеріалів, спирту-ректифікату та ін. Кількість і характер місткостей для зберігання виноматеріалів. Режим зберігання виноматеріалів і спирту-ректифікату. Спиртосховище (див. вище). Цех виноматеріалів. План цеху. Місткості для зберігання виноматеріалів і спирту-ректифікату. Відомості про різні види місткостей. Типи і основні розміри. Покриття внутрішніх поверхонь. Обладнання цеху і його технічна характеристика (див. табл.3 додатку). Догляд за малим інвентарем, шлангами, склопроводами та іншими технологічними трубопроводами. Ступінь механізації та автоматизації виробничих процесів. Схема комунікацій та її характеристика. Утримання та режим зберігання виноматеріалів. Технологічні схеми обробки виноматеріалів: технологічні та апаратурно-технологічні схеми. Опис усіх технологічних прийомів вироблення різних типів вин із виноматеріалів. Технологічне обладнання. Характеристика допоміжних матеріалів, використовуваних для обробки, контроль їх якості. Організація роботи в цеху. Визначення основних і допоміжних матеріалів на 1000 дал вина (плановий і фактичний). Потреба і наявність робочої сили. Цех розливу. План цеху. Розташування відділень миття і розливу. Характеристика технологічного обладнання лінії розливу. Напірне відділення. Оформлення пляшок з вином, шляхи зменшення браку продукції. Витрати матеріалів на 1000 дал вина. Скласти технологічну та апаратурно-технологічну схеми розливу вина. Зробити її опис. Техніка безпеки. Відходи виноробства. Характеристика відходів виробництва та їх утилізація. Відходи, які утворюються при обробці різних виноматеріалів та вин. Характеристика і шляхи утилізації. Склобій та його утилізація. Хіміко-технологічний та мікробіологічний контроль виробництва (див. в розділі 3.5. Заводи первинного виноробства).
Виробництво ігристих вин. Приймання та зберігання виноматеріалів (для шампанських вин). Асамблювання, купажування і підготовка до шампанізації. Знекиснювання виноматеріалів. Термічна обробка. Режими та обладнання, що використовуються з цією метою. Технологічний і мікробіологічний контроль в цеху виноматеріалів. Приготування бродильної суміші, її склад і кондиції. Спосіб приготування. Дозування лікеру і розводки дріжджів. Автоматизація процесів. Спосіб подавання бродильної суміші на шампанізацію. Приготування лікерів. Обладнання для приготування лікерів, його технічна і технологічна характеристики. Розташування лікерного відділення. Технологічна схема приготування резервуарного та експедиційного лікерів. Характеристика матеріалів, що використовуються для приготування лікерів. Потужність лікерного відділення і його відповідність виробничій програмі. Вимоги до якості лікерів. Приготування дріжджової розводки. Раса дріжджів. Розташування дріжджового відділення. Способи приготування дріжджової розводки. Обладнання дріжджового відділення і його характеристика. Подавання живильного середовища. Вимоги до якості дріжджової розводки. Дозування дріжджової розводки. Автоматизація у відділенні. Схеми комунікацій відділення. Шампанізація бродильної суміші. Детальний опис прийнятої на заводі схеми шампанізації бродильної суміші. Характеристика технологічного обладнання відділення шампанізації. Аналіз роботи відділення шампанізації. Потужність наявного обладнання. Режим шампанізації. Автоматизація процесів. Організація та техніка безпеки у відділенні. Нормативні і фактичні втрати і відходи у відділенні. Потреба і наявність робочої сили. Розлив ігристих вин. Організація праці в цеху. Розташування відділень миття в цеху розливу. Режим миття пляшки. Технологічна схема розливу. Графік розливу ігристих вин в асортименті і аналіз його виконання. Компонування і характеристика технологічного обладнання. Техніка безпеки. Контрольне витримування ігристих вин. Брак, його характер, якість і заходи, спрямовані на зменшення браку. Оформлення готових вин. Компонування і характеристика технологічного обладнання лінії оформлення ігристих вин (табл.3 додатку). Оцінка якості всіх типів ігристих вин. Органолептична оцінка. Хімічні показники. Критерії безпеки. Відходи виробництва та хіміко-технологічний та мікробіологічний контроль виробництва ігристих вин (див. в розділі 3.5. Заводи первинного виноробства).
Виробництво коньяків. Приймання та зберігання коньячних виноматеріалів, допоміжних матеріалів і тари. Оцінка якості коньячних виноматеріалів і допоміжних матеріалів. Організація постачання заводу сировиною, допоміжними матеріалами та тарою. Вимоги державних стандартів та контроль якості. Склади та сховища, їх призначення. Обладнання та його компонування (див. табл.3 додатку). Підготовка обладнання до прийому виноматеріалів та допоміжних матеріалів. Механізація робіт з тарою. Облік допоміжних матеріалів та тари. Організація, строки та технологія зберігання коньячних виноматеріалів. Егалізація, перекачування коньячних виноматеріалів перед їх перегонкою. Облік коньячних виноматеріалів. Техніка безпеки і охорона праці. Перегонка коньячних виноматеріалів та утилізація ВМР. Типи та призначення перегінних апаратів. Технічна характеристика апарата, що діє на даному підприємстві. Обладнання цеху для перегонки коньячних виноматеріалів та його призначення. Підготовка та умови пуску дистиляційного апарата. Апаратурно-технологічна схема перегонки виноматеріалів залежно від типу апарата (шарантський тип (УПКС), апарат прямого згону (КУ-500) чи апарат безперервної дії (К-5М). Технологічний режим згону та його контроль: швидкість згону, прозорість спирту в контрольному ліхтарі, температурний режим апарата, міцність коньячного спирту, його хімічний склад та органолептична оцінка. Вимоги ДСТУ та ГОСТ. Кількість, склад та використання головної та кінцевої фракцій. Духмяні води. Продуктивність апарата. Вихід та облік коньячного спирту та фракцій. Техніка безпеки. Витрати спирту. Вихід та склад коньячної барди. Шляхи утилізації як вторинного матеріального ресурсу. Способи отримання ВКВ (виннокислого вапна), його склад та середній вихід по відношенню до виноматеріалів, що надійшли на перегонку. Галузь застосування ВКВ. Витримка коньячних спиртів. Послідовність і техніка передавання коньячного спирту із цеху перегонки виноматеріалів у цех витримки. Техніка проведення егалізації спиртів. Закладання коньячних спиртів на витримку. Метод оцінки якості коньячних спиртів. Показники, що дозволяють закласти спирт на тривалу витримку в діжках для марочних коньяків. Відбір діжок і вимоги до них. Оброблення нових діжок під налив коньячних спиртів. Характеристика та вимоги до виробничих приміщень для витримки коньячних спиртів в діжках. Промислова санітарія на підприємстві та способи її підтримування. Емальовані резервуари, що використовуються для витримки коньячних спиртів, їх розміри. Порядок розташування і обслуговування. Метод попереднього оброблення деревини дуба для закладання у цистерни. Послідовність і техніка проведення оброблення, режим оброблення. Витримка коньячних спиртів у діжках. Умови витримки і їх підтримування (температура, вологість, кратність повітрообміну). Догляд за спиртами в процесі витримки. Доливка. Втрати спирту під час витримки. Прогресивні технологічні прийоми, що застосовуються під час витримки. Витримка коньячних спиртів в цистернах на кльопці. Умови витримки. Технологічний режим визрівання. Догляд за спиртами під час витримки. Втрати спирту і методика їх визначення. Порівняння коньячних спиртів. Зміни летких компонентів під час визрівання. Накопичення і зміни екстрактивних компонентів коньячних спиртів під час визрівання. Способи визначення ступеня визрівання і методика його регулювання. Технологічний контроль за ходом витримки коньячних спиртів. Оцінка якості витриманих коньячних спиртів. Організація виробничого процесу в цеху витримки, організація праці та заробітної плати. Купажування та обробка коньяків. Приготування купажних матеріалів: колєру, цукрового сиропу, цукрових та духмяних вод, пом’якшеної води. Хіміко-технологічний контроль та оцінка якості купажних матеріалів, умови їх зберігання. Купаж коньяків, склад купажних матеріалів для ординарних та марочних коньяків. Пробне купажування та органолептична оцінка купажу. Підбір витриманих коньячних спиртів для купажів. Техніка проведення та режими купажування. Перевірка якості купажу. Особливості купажу марочних коньяків. Співвідношення спиртів різних років витримки під час купажування. Втрати і відходи під час купажування. Післякупажна обробка коньяків. Вибір схеми оклеювання. Пробне оклеювання. Оклеювання, перемішування, витримка та фільтрування купажу. Технологія та обладнання купажування. Утилізація відходів виробництва. Відпочинок ординарних і марочних коньяків. Умови відпочинку і тривалість, втрати під час відпочинку коньяку. Органолептична характеристика і хімічні показники коньяків. Розлив коньяків. Обробка коньяків перед розливом холодом та їх фільтрування перед розливом. Технологічні параметри обробки. Типи ліній розливу коньяку. Налив коньяку в діжки, цистерни або в пляшки різної місткості. Комплектація обладнання ліній розливу коньяків. Технічна характеристика обладнання. Режим роботи автоматичних ліній розливу. Підготовка тари. Технологічні режими підготовки посуди та розливу коньяку. Укупорювання пляшок різними матеріалами. Художнє оформлення пляшок з урахуванням рівня якості продукції. Укупорювання коньяків у пляшки. Маркірування діжок та іншої тари з коньяком. Відбір середньої проби та оцінка якості та ступеня безпеки коньяків. Техніка безпеки в розливально-мийному відділенні підприємства. Охорона навколишнього середовища. Стічні води та їх локальне очищення. Хіміко-технологічний та мікробіологічний контроль виробництва (див. в розділі 3.5. Заводи первинного виноробства). Склад готової продукції. Способи зберігання на складі виноградних, шампанських вин чи коньяків. Виробничі площі складів готової продукції. Способи її відвантаження залежно від району постачання. Облік продукції. Організація праці на складі. Механізація навантажувально-розвантажувальних робіт. Техніка безпеки. Транспортування готової продукції та тари. Види транспортних засобів та їх характеристика. Тарний цех. Організація робіт у тарному цеху. Облік тари. Правила приймання і методи випробувань винних пляшок та пляшок для коньяків. Транспортування пляшок у цех розливу. Забезпеченість заводу тарою. Енергетичне господарство
Вивчаючи енергетичне господарство підприємства і роботу допоміжних служб, студенти повинні засвоїти: паропостачання – основні споживачі пару на заводі; типи парових котлів та їх продуктивність; характеристика палива; контроль жорсткості води та спосіб водопідготовки; питомі втрати води та пару на одиницю продукції та добову потужність заводу; показники пару; техніка безпеки в котельні; енергопостачання – основні споживачі електроенергії на заводі; джерело електроенергії, його місцеположення; вартість одиниці електроенергії, питомі витрати її на одиницю продукції та добову потужність заводу; забезпечення безпеки обслуговування електродвигунів; заходи по зниженню витрат електроенергії; водопостачання і каналізація – основні споживачі води на заводі; система постачання води, принцип роботи насосної станції; вартість одного кубічного метра води, питомі втрати води на одиницю продукції та добову потужність; заводська система каналізації, принцип її роботи і пропускна здатність; характер стічних вод та їх очистка; протипожежне водопостачання; повторне використання води; холодопостачання – основні споживачі холоду; характеристика компресорів, конденсаторів і випаровувачів холодильної станції; вартість одиниці холоду і витрати холоду на одиницю продукції та добову потужність; техніка безпеки і охорона праці при експлуатації обладнання холодильної станції; заходи по зниженню собівартості холоду; постачання стислого повітря – основні споживачі стисненого повітря; характеристика обладнання для збору повітря, компресорів і повітряочисних установок; вартість одиниці стисненого повітря; витрати повітря на одиницю продукції на добову потужність заводу.
Цивільна оборона
При вивчені організації ЦО необхідно зупинитись на таких питаннях: завдання ЦО; керівні посади та структура керівництва; організація формувань; планування заходів ЦО на підприємстві; робота підприємства в умовах застосування зброї масового знищення.
КРИТЕРІЇ оцінки Оцінка виставляється або за національною, або за шкалою ЕСТS і залежить від повноти відповіді на теоретичні питання, зібраного матеріалу по згідно програми практики. Оцінювання відбувається за такими критеріями: Таблиця 3.1.1
* Якщо студент отримав не менше 60 балів за захист звіту про практику він отримує позитивну оцінку, якщо студент отримав менше 60 балів він направляється на повторне проходження практики або відраховується з ХНТУ.
Зміст звіту про практику
Основою для складання звіту є дані, що зібрані студентом у вигляді письмових записів під час практики. Звіт складається індивідуально кожним студентом у відповідності з програмою практики і повинен охоплювати всі питання її змісту: - генеральний план заводу, характеристику заводу, перелік основних та допоміжних цехів, асортимент сировини та продукції, річний план виробництва виноматеріалів, графік перероблення винограду і відвантаження виноматеріалів, одержання та розлив вин чи коньяків; - плани основних цехів, характеристику основних та допоміжних цехів і служб заводу; - технологічні та апаратурно-технологічні схеми по цехах заводу, опис цих схем, операцій, режимів; - короткий опис та технічну характеристику технологічного обладнання; - схему хіміко-технологічного та мікробіологічного контролю, критерії безпеки сировини та готової продукції; - вимоги та заходи з техніки безпеки, охорони праці та навколишнього середовища; - відомості про використання тепла, холоду, повітря, води, їх питомі витрати. Загальний обсяг звіту – 40-50 аркушів. Апаратурно-технологічні схеми потрібно знімати з натури і виконувати на папері форматом А4 або А3. Текст записується чорними чорнилами на папері форматом А4, згідно ДСТУ: оформлюється титульний лист, виділяються заголовки розділів та підрозділів, нумеруються сторінки та складається зміст.
Захист звіту про практику
Підписаний керівником від підприємства технічний звіт і щоденник з відгуком про роботу практиканта за весь період практики завіряється при від’їзді печаткою підприємства. В університеті практикант здає керівнику практики звіт, щоденник і всі зібрані матеріали для перегляду. Після цього студент допускається до захисту практики. Залік проводиться шляхом опитування, студент повинен відповісти на питання у відповідності з „Програмою практики”, а також подати технічний звіт згідно з наведеними вимогами в „Програмі практики”. Залік за результатами практики приймається у студентів в останні дні її проходження комісією в установах, на підприємствах або у ВНЗ протягом перших десяти днів нового семестру. Студент, який отримав від комісії негативну оцінку з практики, відраховується з вищого навчального закладу. Звіт повинен бути виконаний самостійно. Береться до уваги характеристика студента-практиканта, підписана керівником від підприємства.
6. Теми завдань виробничої практики:
1.Проект цеху з перероблення винограду і отримання виноматеріалу при виробництві різних типів вин. 2. Проект цеху з оброблення і витримування виноматеріалів. 3. Проект цеху утилізації відходів виноробства. 4. Проект цеху перероблення плодово-ягідної сировини. 5.Проект цеху перероблення виноматеріалів на коньячні спирти. 6. Проект цеху витримування коньячних спиртів і їх підготовки до розливу. 7. Проект цеху з виробництва спеціальних типів вин. 8. Проект цеху з виробництва ігристих чи шипучих вин. 9. Проект цеху з виробництва вакуум-сусла. 6.1Практичні питання (виробничі ситуації) Виробнича ситуація 1. 1. Провести обробку вин, що містять в надлишку винну кислоту (10,5 г/л, 12,0 г/л). 2. Зробити розрахунок необхідних компонентів. Виробнича ситуація 2. 1. Визначити необхідність і способи обробки виноматеріалу перед транспортуванням його на розлив у пляшки. 2. Зробити порівнювальний аналіз різноманітних схем обробки виноматеріалів. Виробнича ситуація 3. Визначити кількість спирту-ректифікату міцністю 96 % об. для спиртування 1000 дал виноматеріалу до міцності 18 % об. . Виробнича ситуація 4. 1. Визначити склад відпресованих і не відпресованих дріжджових осадів. 2. Обґрунтувати схему переробки дріжджових осадів. Виробнича ситуація 5. 1. Провести пробне оклеювання виноматеріалу бентонітом і обробку ЖКС. 2. Визначити необхідне дозування компонентів. Виробнича ситуація 7. 1. Виявити дефекти і недоліки декількох зразків виноматеріалів. 2. Запропонувати способи виправляння вад та недоліків зразків, що випробувались. Виробнича ситуація 6. 1. Визначити характер помутніння вин. 2. Запропонувати способи обробки.
Виробнича ситуація 7. 1. Визначити якість фільтрування виноматеріалів через фільтр-картон та фільтрувальну тканину із намивними матеріалами. 2. Запропонувати технологію і матеріали для фільтрації. Виробнича ситуація 8. 1. Навести технологію і способи отримання вина типу мадери. 2. Пояснити процеси мадеризації вина і способи класичної і прискореної мадеризації. Виробнича ситуація 9. 1. Підрахувати кількість бентоніту і води на 10 %-ву суспензію бентоніту для пробного освітлення виноматеріалів. 2. Провести пробне оклеювання
Виробнича ситуація 10. Інженер-технолог Розрахувати потребу в тарі на змінний випуск продукції (за варіантом викладача).
Додаток Таблиця 1 Характеристика обладнання
Таблиця 4 ПРОГРАМА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ для студентів ІV курсу освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; просмотров: 227; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.58.40.171 (0.015 с.) |