Документи історичної геології

Є:1)гірс.породи та їх ознаки;2)рештки викопної фауни і флори,що знах.в цих породах;3)перерви в осадконакопич.(незгідності).Осад.породи є продуктами руйнув.і перевідклад.більш древніх порід, зберіг.багато генетичних ознак,рештки давніх організмів.Вивчаючи особл.порід,відновлють умови середовища,в якому формув.ці породи.

Ознаки підошви і покрівлі пласта

Підошва: -наявність базального горизонту,який скл. галькою чи валунами різних за складом і віком гірс.порід,або більш грубозерн.мінералом ніж складений сам пласт; -наявність обкатаних ядер і скелетів різновік.організмів,і скамянілої деревини,і все хаотично перемішано.

Покрівля: -наявність поряд зариваючих організмів і сліді життєд.інших орган,що розселились по поверхні пласта в період тимчасової призупинки осадконакопич.(сліди заривання,лап,краплі дощу, тріщини висихання). –покрівля вулк.товщ встановл.по пористій поверхні чи миндалекамяній структурі.–наявність чіткої границі між 2 сусідніми пластами свідчить про перерву в осадконакопич. –по літералі верства не поширюється до нескінчен.,вона або викорінюється,або поступово переходить в іншу породу(фаціальне заміщення однієї породи іншою).

Стратиграфічна незгідність

Порушення норм.вікової послідовності залягання осад.верств,яке зумовлює випадання з розрізу певних відкладів через розмив,що супроводж.заляг. більш молодих осадків на розмит.поверхні більш древніх без зміни кута падіння пласта.Може випасти ярус,або декілька систем.Ознаки стр.незг: 1)різка зміна літол.складу суміжних верств;2)наявність на границі 2 суміжних верств базальних конгломератів,які скл.галькою,різні за скл.і віком порід;3)наявність на границі 2 суміжн. літол. однор. верств залізомарганцевих кірок.4)різка зміна комплексу викопних організмів вгору за розрізом у суміжних пластах;5)наяв. на покрівлі підстил. пласта слідів повзання і зарив.організмів. 6)випад. із безперерв. Розрізу осадків будь-якого стратигр.підрозділу любого рангу.

Тектонічна незгідність та її ознаки

Більш молоді заляг під певним кутом до більш древніх.Виділяють:1)кутові,що виражаються в різних кутах падіння,межуючи по поверхні незгідн.пластів.Добре їх видно в верт.розрізах,важко визначити по площі.

 

2)азимутальні,вираж. у різних азимутах простягання контактуючих товщ.Легко виділити по площі,важко у верт.розрізі.

 

При наявності тект.незгідн. обов’язково буде і стратигр.,тому що під час тект.рухів переривається процес осадконакопич.,ця ділянка виводиться із зони і денудується.Процес осадконакопич поновлюється, пізніше на денудовану поверхню(пенеплен). Наявність у розрізі тільки стратигр.незг. не є ознакою для виділення тект.незгідн. чи структурних поверхів.

Поняття про структурний поверх

Це комплекс гірс.порід,які разом пережили певний етап тект. розвитку.На протязі геол. іст Землі товщі осад порід зминались в складки,потім утв. структури,денудувалися в конт умовах або розмив. в водних умовах,а потім перекривались більш молодими відкладами,і такий цикл може повторюватись…що утв. окремі структ.поверхи.

 

Конденсовані верстви

Малопотужні утворення,у яких знаходиться фауна значно більшого порівняльно з потужн.інтервалу. Походження таких верств у рухливому водн.середовищі,териг.матеріал,який випадає в осадок,весь або частково,виноситься придонними чи підв.течіями,а крупні черепашки і інші організми падають на дно.Якщо цей процес більш-менш постійний,то на дні водойми спостеріг. накопич. Різновікових організмів,які перемішані у дуже незначному за потужн.пласті осадків.

Стратиграфічний метод встановлення відн.віку гірс.порід

Суть полягає в тому,що в кожному конкретному розрізі при норм.(горизонт)нашаруванні осад.порід кожна верства,що залягає вище за розрізом,є молодшою(утв.пізніше)за верству,що залягає нижче.Це положення наз. принципом суперпозиції.Принцип Головкінського-Вальтера: у безперервному верт.розрізі осад.товщ один над одним відклад.осадки,які форм.поруч або на поверхні суші,або на дні басейну седиментації.,оскільки при трансгр. або регресії моря формування осадків у верт.розрізі відповідає їх горизонт.зональності. Принцип В.Сміта: одновікові осадки вміщують однакові або близькі рештки викопних організмів,і ще:викопні фауни і флори змінюють одна одну в певному порядку в часі і,відповідно у верт.розрізі осад.порід. Виділяють «закон пересічень» - магм.інтрузія або жила завжди молодша за породу,яку вона прориває або пересікає; «закон ксенолітів» - уламки сторонніх порід завжди давніші за породи,що їх вміщують.

Петрографічний метод встановлення відн.віку гірс.порід

Засновано на порівнянні речовинного складу,структурних і текстурних особливостей,кольору, наявності характерних тільки їм властивих мінералів у пластах порід різних геол..розрізів.Принцип: пласти порід з однаковими або близькими мін.-петрограф. характеристиками вважаються одновіковими.Метод можна безпомилково використ. на невеликих площах,де одновікові породи мають один і той самий склад.На більших відстанях використ. цей метод неможливо,через те,що одно вік.пласти часто швидко змінюють по площі свій петрогр.склад,оскільки формув. в різних фіз.геогр.умовах.І навпаки,віддалені різновікові пласти,що формувались в однакових або близьких умовах,часто мають близький петрогр.склад. Цей метод застос. разом з стратигр. в областях поширення осад.порід,які не мають орг..решток,або в районах розвитку метаморф. і магм.гірс.порід.

 

Тектонічний метод встановлення відн.віку гірс.порід

Базується на результатах вивч.коливальних рухів з.к.,які виражаються в геол.розрізах у вигляді стратиграфічних перерв в осадконакопич.,і ерогенних рухів,що призводять до появи кутових неузгоджень між окремими комплексами порід.Суть методу полягає в ідеї про одночасність проявів інтенс.тект.рухів і деформацій на великих площах.Застосув. цього методу базується на тому,що потужні процеси деформації гірс.порід проявляються,на великих територіях,тому одновікові товщі мають приблизно однакову ступінь дислокованості порід. Пласти порід,та їх комплекси,що розташ. між 2 однаковими поверхнями незгідн,розгляд. як одновікові,а самі поверхні незгідн. служать тими границями(реперами),по яких відбув. порівняння сусідніх розрізів.Метод приносить ефективні результати на невеликих площах і застос. зі стратигр.,петрогр методами для розчленування товщ і утворень без орг.решток.

Палеонтологічний метод встановлення відн.віку гірс.порід

Базується на понятті про еволюц.розвиток орг.світу і про послідовну зміну в часі комплексів фауни і флори,які в своєму розвитку не повторюються.Кожному пласту гірс.порід характерний свій комплекс викопних організмів,які жили під час нагромадження відкладів цього пласта.Для визн.відн.віку гірс.порід заст..викопні організми,що дуже чутливі до змін у зовн.середовищі,і широко поширені на великих площах,мають добру збереженість,але обмежені у верт.розрізі пластів гірс.порід(керівні форми).Аналіз керівних форм:одновіковими вважаються ті відклади,де зустр.однакові керівні форми.

має недоліки:багато видів або родів,які керівн.формами в певному районі,не мають знач.за його межами,або взагалі відсутні.Вивченням послідовностей близьких видів займається філогенез.аналіз, найкраще при паралельному вивченні декількох груп близьких організмів. Аналіз комплексів флори і фауни в розрізах порід допомагає встановити зміну цих комплексів у часі і простежити мінливість цих комплексів між сусідніми розрізами. Споропилковий аналіз застосов. для надійного розчленування,простежування і порівн. одновікових пластів.Мікропалеонтол. аналіз: об’єктом вивч. є мікроорганізми,мікроскопічні водорості;цінність аналізу в тому,що можна визнач.вік порід в невеликих уламках порід з керну або шламу свердловин,а потім простежити одновікові верстви по площі на великі відстані.