Історія геол. розвитку Альпійсько-Гімалайської області у кайнозої



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Історія геол. розвитку Альпійсько-Гімалайської області у кайнозої



АльпиПісля піднять в кінці К,які призвели до регресії моря з області Альп,в палеогені поч. опускання, досягаючи макс в еоцені.Для палеоцен і еоцен історії Альп характерні утворення флішових формацій,вулк діяльн проявл слабо,прогини представл собою міогеосинкл.В пізньому олігоцені встановились конт умови,складчаста гірс обл. вступила в ерогенний етап розвитку. В неогені осадко накопич проходило в Передальп крайовому прогині,де формув товща моласової формації. Карпати В палеоцені і еоцені йшло формув ритмічне чергування шарів пісковиків і аргілітів,що утв не карб фліш потужн 2 км. В неогені поч. ерогенний етап,осадко накопич проходило в Передкарп прогині і Закарпатській міжгірск западині. Нафта і газ,солі є основними корисними копалинами палеогенових і неоген відкладів Карпат. Гірський Крим підняття поч в еоцені,олігоцені,неогені,протягом ерогенного етапу формув заг підняття гірс Криму.Разом з підняттями проходило занурення нище рівня моря пд. крила і частини ядра мегаантиклін. В неогені формув рельєф і суч структура гірс Криму. Гімалаї в палеоцені і еоцені на більшій частині Гімілаїв були конт умови,лише в деяких западинах і прогинах на пд. формув морс аргіліти і пісковики з прошарками вапн,і лінзами бур вугілля.Вся товща неоген і четверт відкладів представл із конт порід моласового типу:конгломератів,грубих пісковиків. Підняття в Гімалаях в КЗ проходило не рівномірно,найбільш сильно в кінці пліоцену.

Докембрійські масиви світу

Європа: Свальбальд,Гебридський,Мідленд,Північно-Армориканський,Іспанська-Месета, Сардинійський,Корсіканський,Центральний(французький),Ввогези,Шварцвальд,Богемський, Македонський,Родопський,Мізійський.Проблематичні:Гібралтарський,Тірренський, Адріатичний,Угорський. Азія: Кокчетавський,Улутауський,Буреїнський,Індосінійський, Сінобірманський,Тибетський.

Каледоніди світу

Європа:- пн.зах каледоніди: зах частина Шпіцбергену,Скандинавські гори,Британські каледоніди;- англо-брабанська смуга:-Брабанський масив,Арден і Рейн.сланц.гори; -польськогерманс.: -Свєнтокшинські гори;-Равва-Руська Коханівська зона дна Львів.мульди; Азія: пн..зах.Казахстан, пн. Тяньшань,Гірський Алтай,Гірск Шорія,Кузнецький Алатау,зах Саян,гори зах Туви,Яблуновий хребет,Монгол Алтай,Алтинтаг,Няньшань,пн.зах.Циньліня,Катазія. Пн.Америка: гори пн. і сх. Гренландії,о-в Ньюфаунленд,пн.сх.Апалачі.Австралія: гори Фліндерс,Лакланська складчаста зона

Герциніди світу

Європа:пд.зх.Ірландії,пд.Уельсу,п-в Корнуел,пд.Англії,Армориканські гори,Гарц,Тюрингенський ліс,Рудні гори,Судети,пн.Добруджа,Скіфська плита,Донбас,центр.част.Старої Планини, зона Бріансонне,г.Севени,Каталонські гори,Ібберійські,Кантамбрійські.Азія:г.Берранга,о.Нова Земля, о.Вайгач,Пай-Хой,Урал,Мугоджари,Туранська плита,пд.Тяньшань,центр.Тяньшань,сх.Казахстан, Рудний Алтай,Салаїрський кряж,Коливань-Томська дуга,хребет Черського,Борщовочний, Нерченський,Тукурингра-Джаргди,Буреїнський,Ататолійське нагір’я,Іранське,Хангай,Хентей, гори Сухе-Баторської системи,вел і мал. Хінган,система Гобі,Кунь-Лунь,Цинь-Лінь,Катазія. Пн.Америка: о-ви Канадського архіпелагу,пд.Апалачі(г.Уошито,г.Маратон)Пд.Америка: внутр.Атлас, Капські гори Австралія: Великий Вододільний хребет

Тихоокеаніди світу

Європа:субгерц.зонаАльп,Пємонська зона Альп,г.Динариди центр,пд.Карпати,стара Планина, Кримські гори.Азія:центр.Кавказ,Верх.хребет,хр.Сетте-Дабан,Янська скл.зона,хр.Джугджур,хр. Сіхоте-Алінь,Трансгімалаї,Юнань,Хайнань,пн.Вєтнамські гори,Кардамон,Малакський п-в, г.Бірми, внутр.дуги Індонезії.Пн.Америка:г.Аляски(хр.Брукс,г.Маккензі),Скелясті гори,сх.Сьєра-Мадри. Пд.Америка:Анди,Фолкленські о-ви.Африка:сахарс.Атлас

Альпіди світу

Європа:Андалузькі гори,Сьєра-Морена,Піренеї,Альпи,Аппеніни,берегові Динариди,хр.Пінд,зах і сх. Карпати,стара Планина,о.Кріт,о.Сицилія,Балеарські о-ви.Азія:Понтичні гори,Тавр,передкавказзя, Закавказзя,Загрос,г.Оману,Сулейманові гори,Ельбурс,Копендаг,Гіндукуш,Каракорум,Памір,Гімалаї, хр.Радхайн,Андаманс о-ви,Нікобарс о-ви,Зондські,Філіпінські,о.Тайвань,о-ви Рокю,Японські,о.Сахалін,Курільські,п-в Камчатка,Корякське нагір’я,Пемженський хр.Пн.Америка: Алеутські о-ви,Алеутс хр.,Аляскинський хр.,Береговий хр.,Каскадні гори,Берегові хр.,п-в Каліфорнія,Великі Антильські о-ви.Пд.Америка:берегові фіорди Анд,о.Вогняна Земля.Африка: береговий Атлас

Негативні структури світу

Європа:Моск синекл,Передуралс прогин,Прикасп синекл,Пачелмський прогин,Причорном зап, Передкарп прогин,Лівівська мульда,Балт синекл,Припятський прогин,Крестцовський прогин,ДДЗ,Печорська синекл,западини:польс-герм,пн.герм,пд.герм,англо-паризька, Аквітанська, Гвадал-Квівірський прогин, Ебро,Піренейський,Ронська зап,Швейцарська зап,Передальпійс прогин, Ломбардська зап, Угорська зап, Трансільванська, Мізійська. Азія:Хатанська зап,Передверх прогин, край прогин хр Сетте-Дабан,Лєно-Віл зап,Ангаро-Лєнс прогин,Іркутс Черемх зап,Канська,Тунгуська синекл,Ордоська синекл, Бейпінська, Сичуанська, синеклТар,Ганга,западини:Ріонська,Курінська, Месопотамс, Іраваді,Менамська, Меногкська, Сунгарі,Хабаровська,Цайдамська,Передкун пргн Ферганська,Чуйська,Іллійська,Балхашська,Джезказганс,Теніз,Зайсанс,Іссикуль,Кузнецька, Міннусинська,Тувинська,Ахчинська,зах.Сиб.Пн.Америка:Мексиканська,Передапалачс прогин, Мічіган,Сан-Франциско,Колумбійська.Пд-Америка:Оріноко,Амазонська,Парнаїб,Сан-Франсиску,Паранська,Передандійс прогин,Мендоса,Неукен,Чубут, Сан-Хорхе,Санта-Круз.Африка:Сахари,Сенегал,Таудені,Чад,Конго,Окованго,Калахарі,Карру. Австралія:Карпентарія,Бонапарта,Канінг,Карнарвон,Наллабор,Маррі,Вел.Артез.басейн.

 

Каледоніди Євразії

Європа:- пн.зах каледоніди: зах частина Шпіцбергену,Скандинавські гори,Британські каледоніди;- англо-брабанська смуга:-Брабанський масив,Арден і Рейн.сланц.гори; -польськогерманс.: -Свєнтокшинські гори;-Равва-Руська Коханівська зона дна Львів.мульди; Азія: пн..зах.Казахстан, пн. Тяньшань,Гірський Алтай,Гірск Шорія,Кузнецький Алатау,зах Саян,гори зах Туви,Яблуновий хребет,Монгол Алтай,Алтинтаг,Няньшань,пн.зах.Циньліня,Катазія.

Герциніди Євразії

Європа:пд.зх.Ірландії,пд.Уельсу,п-в Корнуел,пд.Англії,Армориканські гори,Гарц,Тюрингенський ліс,Рудні гори,Судети,пн.Добруджа,Скіфська плита,Донбас,центр.част.Старої Планини, зона Бріансонне,г.Севени,Каталонські гори,Ібберійські,Кантамбрійські.Азія:г.Берранга,о.Нова Земля, о.Вайгач,Пай-Хой,Урал,Мугоджари,Туранська плита,пд.Тяньшань,центр.Тяньшань,сх.Казахстан, Рудний Алтай,Салаїрський кряж,Коливань-Томська дуга,хребет Черського,Борщовочний, Нерченський,Тукурингра-Джаргди,Буреїнський,Ататолійське нагір’я,Іранське,Хангай,Хентей, гори Сухе-Баторської системи,вел і мал. Хінган,система Гобі,Кунь-Лунь,Цинь-Лінь,Катазія.

Тихоокеаніди Євразії

Європа:субгерц.зонаАльп,Пємонська зона Альп,г.Динариди центр,пд.Карпати,стара Планина, Кримські гори.Азія:центр.Кавказ,Верх.хребет,хр.Сетте-Дабан,Янська скл.зона,хр.Джугджур,хр. Сіхоте-Алінь,Трансгімалаї,Юнань,Хайнань,пн.Вєтнамські гори,Кардамон,Малакський п-в, г.Бірми, внутр.дуги Індонезії.

Альпіди Євразії

Європа:Андалузькі гори,Сьєра-Морена,Піренеї,Альпи,Аппеніни,берегові Динариди,хр.Пінд,зах і сх. Карпати,стара Планина,о.Кріт,о.Сицилія,Балеарські о-ви.Азія:Понтичні гори,Тавр,передкавказзя, Закавказзя,Загрос,г.Оману,Сулейманові гори,Ельбурс,Копендаг,Гіндукуш,Каракорум,Памір,Гімалаї, хр.Радхайн,Андаманс о-ви,Нікобарс о-ви,Зондські,Філіпінські,о.Тайвань,о-ви Рокю,Японські,о.Сахалін,Курільські,п-в Камчатка,Корякське нагір’я,Пемженський хр.

Геологічне район. Європи.

1СЄП:

Позит.стр.:Балтійськ.щит,Українськ.щит,Волго-Уральс.антикліза,Воронезька,Білоруська.

Негативні структ:Моск синекл,Передуралс прогин,Прикасп синекл,Пачелмський прогин,Причорном зап, Передкарп прогин,Лівівська мульда,Балт синекл,Припятський прогин,Крестцовський прогин,ДДЗ

2Баренцево-Печорська пл.

Позит.стр.:масив Свальбард,Земля Франца-Йосифа,о.Комсомол.і Жовтнева револ..Тіманський кряж,о.Колгуєв,Канін,Кильдин,Рибачій,Варангер.

Відємні стр.:Печорська синекл.

Докемб.масиви: Свальбальд,Гебридський,Мідленд,Північно-Армориканський,Іспанська-Месета, Сардинійський,Корсіканський,Центральний(французький),Ввогези,Шварцвальд,Богемський, Македонський,Родопський,Мізійський.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.219.62 (0.006 с.)