Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.

Сиб. пл. в кембрії була опущена і майже вся знаходилась нижче рівня моря.Непреривне підняття впродовж O і S привело до того,що вона представляла собою сушу.

Кембрій.Відклади різко трансгресовано залягають на докембр.і відслонюються тільки по краях платформи,а в центральн.частині залягають на великих глибинах.Кембрій представл. 3 відділами і потужн.до 2.5км.На початку Є1 в центральн.частині Сиб. Платформи утворився великий прогин,що покривається морем.На пн морський басейн відкритий,а на пд. переходить в систему засолених лагун.В цих умовах накопич.товщі конгломератів,пісковиків,що поступали у морськ.басейн з молодих гір байкалід,а також форм.вапняки,алевроліти,а на сх.(басейн річки Лєна)бітумінозні сланці.І тільки на пд. в засолених лагунах

накопич.евапорити(доломіти,ангідриди,камяна сіль)до кінця Є1 море скорочується,міліє і в Є2-нормальні морські умови зберігаються на пн і пн-сх платформи.Є3-починається нова трансгресія,що була і в О, і в не глибокому морськ.басейні формуються вапняки,уламкові.мілководні,прибережно-континент. і лагунні відклади.

Ордовік.Трансгресія була меншою за кембрійську,в ній виділяють 2 етапи трансгресії:

1.О1 відклади предст.

-в нижній частині розрізу- корбонатно-органогенні відклади

-верхній-теригенні;по периферії-піщано-глиністі,лагунні(континентальні)

2.О2-3-відклади поширені значно ширше і представлені безперервним розрізом пісковиків з фосфоритами,аргілітами,вапняками.На пд. платформи поширені гіпсоносні глини,доломіти,червоно-бурі і строкаті пісковики.

Потужність-0-800м.Ці етапи трансгресіі закінчувались підняттям і форм. засолонених лагун.Море приходило зі сх. і пн-сх.воно було теплим і мілководним.

Силур.Після часткової регресії в кінці О,опускається центральна частина платформи,і з пн-зх з Уралу трансгресує море.Відклади S1 представлені від морських грабтолітових сланців і вапняків до строкато колірних прибережних утворень.У S2 морський басейн поступово відступає на пн захід.Відклади стають лагунними,а потім прибережними і з пржидольсткого віку Сиб.пл.стає сушею,якою і залишається до наших днів.Відклади S залягають із різкою стратеграф. Незгідністю на О і згідно перекрив.D1.

Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.

Протягом пізнього палеозою представляла сушу,на окремих частинах якої накопичувались континентальні відклади.Тільки пд. і пд.-зх і сх. частина іноді погружалась під рівень моря.

Девонський.Відклади поширенні значно менше ніж S.Велику роль відіграють червоноколірні аргіліти,алевроліти,глиністі доломіти с залишками риб,зустрічаються прослої гіпса,ангідрита,кам’яної солі.Серед червоноколірних порід,які сформув. В лагунних і континентальних умовах аридного клімату,заляг пачки морських вапняків та аргілітів з лінзами фосфоритів і сидеритів.Накопичення лагунних і континент осадків неодноразово преривалось трансгресіями моря з пн-зх з Арктичного басейна.Наявність туфов і туфітов свідчить на прояв вулканічної діяльності,звязаной з розколами. На пд.-зх відклади представлені товщею континентальних уламкових порід,потужністю 465м.Ця частина платформи почала погружатися в D3.Уламковий матеріал поступав з пд. і пд.-зх,де були байкальські і каледонські складчасті зони.

Кам’яновугільний.Камяновугільні відклади заповнюють Тунгуську і частично Вілюйську синеклізу,також вздовж пн краю платформи.Ранній С-продовження девону.Поновилось опускання пн і пн-зх частини платформи,за яким послідувала трансгресія моря з пн.Продовжувались розколи земної кори,вулканічна діяльність.В С1 платформа була значно при піднята,почали знову накопичуватись осадові товщі.О2-О3 відклади представлені континентальними породами.Потужність вуглеводної серії змінюється досягає в зх частині Тунгуської синеклізи 1300м.Історія в 2 половині С суттєво відрізнялась:в О2 остаточно сформувалась Тунгуська синекліза.Вуглевміщуючі відклади формувалися в умовах низовинних рівнин,покритих деревинною рослинністю,серед яких переважали кордаїти.В озерах,болотах сформовув.торфяники,які згодом стали кам’яним вугіллям.Сиб. платформа в О2,О3 входила в склад материка Ангариди.Господствував помірно вологий теплий клімат,про це свідчать окамянілі стволи дерев.

Пермська.Відклади складають верхню частину вугленосної серії,що заповнює Тунгуську синеклізу.В пн-зх і пн районах платформи відомі вулканічні і вулканогено-осадові породи:туфи,туфіти,ефузивного складу базальти.В кінці Р періоду платформа стала ареной бурної вулканічної діяльності,максимум якої приходиться на тріас.

Історія геолог.розвитку Сибірської платформи у мезокайнозої.

Більша частина платформи протягом мезозою-суша.Тріас.Ця частина Лавразії в Т була сушею,а море затоплювало тількипн і сх. окраїни Сиб. Платформи.Морський Т відомий в Хасанській і Лєно-Вілюйській западині:в умовах нестійкого моря тут формується до 2.5 км товща пер шарувань конт. відкладів зрештками флори із лагунними і морськими мілководними осадка.На суші,конт.тріас представлений піщано-глинисти відкладами алювіальною,проалювіальною і озерно-болотного походження.Продовжується опускання в Тунгуськой синеклізі і нарощується розріз Тунгуської серії-відбуваються потужні розломи і дуже потужні не однократні виливи лав на денну поверхню,які покривають 350тис.км кв.В Тунгуській синеклізі відомі відклади Т1 іТ2-так звані трапи 2.5 км.Юра.Тут панує конт.режим і в усіх западинах по краях пл. (Канська, Іркутсько-Черемх,запад по Алданському щиті) форм.піщані відклади з потужними пластами кам’яного вугілля.Морська юра відома в Хасанській і Лєно-Вілюйській западинах і Передверхоян.прогин-морські уламкові теригенні осадки.Крейда.Майже вся була сушею,на якій формув.озерні і річкові вуглевміщуючі глини.Морські відклади К відомі в Хасанській западині(до 3 км перешарувань конт.і морських відкладів),Лєно-Вілюйська западині (предст.4700м товща морськ утворень неокона b,v,g 700м,al-km конт.вуглевміщуюча товща-4км.Лєнський вугільний басейн один з найб і світі.Палеоген-Неоген.Ця платформа представляла собою високо піднятий континент,де процеси денудації переважали над акумуляцією.Континент.відклади відмічені на пн в Ленсько-Вілюйській синеклізі,а також в окремих між гірських котловинах на пд.

Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої

Кембрій в С1 суша,в С2 розпоч трансгресія на пл. з усіх оточуючих геосинкл: з пн. – з Іннуїтської, з сх. – каледонської, з пд. і пд. сх. – з Апалачської.Море поступово покриває о-ви Канад архіпелагу, пн. Гренландії, сх. част о-ва Лабладор, частину Аляски до р Маккензі, скрізь форм морс піски і пісковики з фауною трилобіт і брахіопод. В С3 макс трансгресії. Море покриває пд., пд. зах і зах краї пл. і в цих умовах накопич теригенні і карбон породи, на пд. евапорити. Заг потужність С 500- 600м, але на ряді піднять вони відсутні. В кінці С3 море відступає за межі Канад пл. і вона знову стає сушею.

Ордовик пережила 3 трансгресії(великих) при яких моря трансгресували із усіх геосинкл,оточували пл. макс трансгресії в О3. Потужність 100-800м. Представлений вапняками з глинами,пісковиками,карб мулами. На поч. О2 відбув короткочасна трансгресія- в морі існували острови і форм доломіти. Під час макс трансгресії О3 – в каледонс. Пн..сх. част стали руйнуватись таконські підняття,а теригенний матеріал формувався в прилягаючому морі.

Силур на всій пл. рубіж О-S відмічений перервою в осадко накопиченні. Протягом S на пл. було 3 трансгресії і регресії,і тому відклади S діляться на 3 відділи: нижній – Александріан, середній – Ніагаріан, верхній – Кайюган. Відклади S на пл. поширені в депресіях фундаменту,що відкривались в бік прилягаючих морів,звідки і наступало море. Тому відклади вздовж сх. боку пл.,що представлені вапняками,пісковиками,глинами,рифами, заг потужн від 40 – 400м (западина Мічиган 1,5км S) В кінці S2 на пл. утв величезні солеродні лагуни.