Предмет та завдання іст.геології.Обєкт вивчення та методи досліджень

Предмет та завдання іст.геології.Обєкт вивчення та методи досліджень

Іст.геологія-це вчення про історію геол. розвитку Землі в цілому та з.к.зокрема.Розглядає конкретні геол. події в їх хронол.послідовності та геогр.розміщенні.Завдання:-зясування історії геол.розвитку з.к. та життя на ній,починаючи з появи перших геол.документів і до суч.моменту;-встановлення певних закономірностей у розвитку Землі та визначення причин,зо зумовили ці закономірності; - визнач. віку осад.гірс.порід; -відновл. фіз-геогр.умов на поверхні Землі в минулі геол.епохи; -відновл. тект.рухів та іст.розвитку структури з.к.; -визнач.будови та закономірностей розвитку з.к.

Методи дозволяють збагнути суть геол.процесів,і простежити їх у часі.Гол.завдання:визначення віку гірс.порід,без чого не можливо правильно побуд.геол.карту і вести пошуки кор.копалин.

Документи історичної геології

Є:1)гірс.породи та їх ознаки;2)рештки викопної фауни і флори,що знах.в цих породах;3)перерви в осадконакопич.(незгідності).Осад.породи є продуктами руйнув.і перевідклад.більш древніх порід, зберіг.багато генетичних ознак,рештки давніх організмів.Вивчаючи особл.порід,відновлють умови середовища,в якому формув.ці породи.

Ознаки підошви і покрівлі пласта

Підошва: -наявність базального горизонту,який скл. галькою чи валунами різних за складом і віком гірс.порід,або більш грубозерн.мінералом ніж складений сам пласт; -наявність обкатаних ядер і скелетів різновік.організмів,і скамянілої деревини,і все хаотично перемішано.

Покрівля: -наявність поряд зариваючих організмів і сліді життєд.інших орган,що розселились по поверхні пласта в період тимчасової призупинки осадконакопич.(сліди заривання,лап,краплі дощу, тріщини висихання). –покрівля вулк.товщ встановл.по пористій поверхні чи миндалекамяній структурі.–наявність чіткої границі між 2 сусідніми пластами свідчить про перерву в осадконакопич. –по літералі верства не поширюється до нескінчен.,вона або викорінюється,або поступово переходить в іншу породу(фаціальне заміщення однієї породи іншою).

Стратиграфічна незгідність

Порушення норм.вікової послідовності залягання осад.верств,яке зумовлює випадання з розрізу певних відкладів через розмив,що супроводж.заляг. більш молодих осадків на розмит.поверхні більш древніх без зміни кута падіння пласта.Може випасти ярус,або декілька систем.Ознаки стр.незг: 1)різка зміна літол.складу суміжних верств;2)наявність на границі 2 суміжних верств базальних конгломератів,які скл.галькою,різні за скл.і віком порід;3)наявність на границі 2 суміжн. літол. однор. верств залізомарганцевих кірок.4)різка зміна комплексу викопних організмів вгору за розрізом у суміжних пластах;5)наяв. на покрівлі підстил. пласта слідів повзання і зарив.організмів. 6)випад. із безперерв. Розрізу осадків будь-якого стратигр.підрозділу любого рангу.

Тектонічна незгідність та її ознаки

Більш молоді заляг під певним кутом до більш древніх.Виділяють:1)кутові,що виражаються в різних кутах падіння,межуючи по поверхні незгідн.пластів.Добре їх видно в верт.розрізах,важко визначити по площі.

 

2)азимутальні,вираж. у різних азимутах простягання контактуючих товщ.Легко виділити по площі,важко у верт.розрізі.

 

При наявності тект.незгідн. обов’язково буде і стратигр.,тому що під час тект.рухів переривається процес осадконакопич.,ця ділянка виводиться із зони і денудується.Процес осадконакопич поновлюється, пізніше на денудовану поверхню(пенеплен). Наявність у розрізі тільки стратигр.незг. не є ознакою для виділення тект.незгідн. чи структурних поверхів.

Поняття про структурний поверх

Це комплекс гірс.порід,які разом пережили певний етап тект. розвитку.На протязі геол. іст Землі товщі осад порід зминались в складки,потім утв. структури,денудувалися в конт умовах або розмив. в водних умовах,а потім перекривались більш молодими відкладами,і такий цикл може повторюватись…що утв. окремі структ.поверхи.

 

Конденсовані верстви

Малопотужні утворення,у яких знаходиться фауна значно більшого порівняльно з потужн.інтервалу. Походження таких верств у рухливому водн.середовищі,териг.матеріал,який випадає в осадок,весь або частково,виноситься придонними чи підв.течіями,а крупні черепашки і інші організми падають на дно.Якщо цей процес більш-менш постійний,то на дні водойми спостеріг. накопич. Різновікових організмів,які перемішані у дуже незначному за потужн.пласті осадків.

Стратиграфічний метод встановлення відн.віку гірс.порід

Суть полягає в тому,що в кожному конкретному розрізі при норм.(горизонт)нашаруванні осад.порід кожна верства,що залягає вище за розрізом,є молодшою(утв.пізніше)за верству,що залягає нижче.Це положення наз. принципом суперпозиції.Принцип Головкінського-Вальтера: у безперервному верт.розрізі осад.товщ один над одним відклад.осадки,які форм.поруч або на поверхні суші,або на дні басейну седиментації.,оскільки при трансгр. або регресії моря формування осадків у верт.розрізі відповідає їх горизонт.зональності. Принцип В.Сміта: одновікові осадки вміщують однакові або близькі рештки викопних організмів,і ще:викопні фауни і флори змінюють одна одну в певному порядку в часі і,відповідно у верт.розрізі осад.порід. Виділяють «закон пересічень» - магм.інтрузія або жила завжди молодша за породу,яку вона прориває або пересікає; «закон ксенолітів» - уламки сторонніх порід завжди давніші за породи,що їх вміщують.

Петрографічний метод встановлення відн.віку гірс.порід

Засновано на порівнянні речовинного складу,структурних і текстурних особливостей,кольору, наявності характерних тільки їм властивих мінералів у пластах порід різних геол..розрізів.Принцип: пласти порід з однаковими або близькими мін.-петрограф. характеристиками вважаються одновіковими.Метод можна безпомилково використ. на невеликих площах,де одновікові породи мають один і той самий склад.На більших відстанях використ. цей метод неможливо,через те,що одно вік.пласти часто швидко змінюють по площі свій петрогр.склад,оскільки формув. в різних фіз.геогр.умовах.І навпаки,віддалені різновікові пласти,що формувались в однакових або близьких умовах,часто мають близький петрогр.склад. Цей метод застос. разом з стратигр. в областях поширення осад.порід,які не мають орг..решток,або в районах розвитку метаморф. і магм.гірс.порід.

 

Тектонічний метод встановлення відн.віку гірс.порід

Базується на результатах вивч.коливальних рухів з.к.,які виражаються в геол.розрізах у вигляді стратиграфічних перерв в осадконакопич.,і ерогенних рухів,що призводять до появи кутових неузгоджень між окремими комплексами порід.Суть методу полягає в ідеї про одночасність проявів інтенс.тект.рухів і деформацій на великих площах.Застосув. цього методу базується на тому,що потужні процеси деформації гірс.порід проявляються,на великих територіях,тому одновікові товщі мають приблизно однакову ступінь дислокованості порід. Пласти порід,та їх комплекси,що розташ. між 2 однаковими поверхнями незгідн,розгляд. як одновікові,а самі поверхні незгідн. служать тими границями(реперами),по яких відбув. порівняння сусідніх розрізів.Метод приносить ефективні результати на невеликих площах і застос. зі стратигр.,петрогр методами для розчленування товщ і утворень без орг.решток.

Геохімічний метод встановлення відн.віку гірс.порід

Найчастіше застос. при вивч. та розчленув.літолог.однорідних товщ без орган.решток і базується на вивч. процесів розподілу та міграції хім.елементів у відкладах,що формуються.У процесі вивч. в розрізах виділ. інтервали з підвищеним(пониженим)вмістом окремих хім.елементів та їх асоціацій і визнач. межі між ними.Зісталення інтервалів однорідних товщ у різних розрізах проводиться за аналогічними або близькими вмістами хім..елементів.

Самарій неодимовий метод.

Самарій та неодим – рідкоземельні хімічні елементи,у вигляді домішок входять до ск-ду звичайних породоутв.силікатних,фосфатних та карбонатних мінералів.можуть знах.у включеннях апатиту,циркону,отриту та інших акцесорних мінералів.

Радіоактивний ізотоп самарію(147)розпадається шляхом випромінювання альфа частинки з утворенням стабільного ізотопу неодиму(143) за формулою

Може застосовуватися для визн.абсолютного віку порід,які не придатні для датування рубудуєво-стронцієвим методом або через низькі співвідношення рубідія/стронція,або внаслідок того,що породи не залишалися замкненими по відношенню до привнесення чи виненесення рубідія та стронцію.за доп. Датуються камяні метеорити,місячні породи,а спільний розгляд збільшення вмісту радіогенних Nd143 і Sr87 дає можливість по-новому розглядати аспекти геохімічної еволюції планетарних об’єктів та генезису магматичних порід.

Реній осмієвий метод.

Бета-розпад радіоактивного187Reта перетворення його у стабільних 187Os шляхом випромінювання бета-частинки

Мінерали:молібденіт,джезказганіт.

Викор.датування сульфідних мінералів молібдену та міді,вивч.походження залізних метеоритів,досл.процесів диференціації мантії та еволюції континентальної З.к.

Лютецій-гафнієвий метод

Базується на бета розпаді.Застосовують для датування порід,вік який неможливо визначилти звичайними ізотопними методами,а вивч.їх радіактивних побічних продуктів розпаду дає інф.про диференціацію мантії та нарощування континентальної З.к.радіоактивний Lu176 випромінює бета частинки і перетворюється у стабільний Hf176 за формулою:

Lu присутній фактично у породах усіх типів,але в дуже незначних кількостях.найчастіше він зустрічається в апатиті,цирконі,гранатах,біотиті,монациті,ксенотимі.середній вміст Lu в магматичний породах дуже слабо зростає від базальтів до гранітів,а звич.породоутворювальні матеріали-плагіоклаз,амфібол,піроксен,олівін вміщують Lu в концентраціях менших 1 мільйонної частки.Hf поширений у нерівномірно розсіяних по породах акцесорних мінералах.застосов.для вивч. Історії геохіміч.диференціації джерел магми в мантії незважаючи на складну аналітичну методику.

Колагеновий метод

молекули багатьох органічних сполук хім..речовин існують у правій та лівій формах,які являють собою дзеркальні відображення одна одної.новий і складний метод-рацемізація кислот-базується на тому,що лівосторонні амінокислоти,що знах.в усіх живих організмах,повільно перетворюються у свої правосторонні антиподи.швидкість цього процесу залежить від умов навк.середовища,особл.від температури.викор.для визначення віку черепашок молюсків і кісток,які непридатні для застосування радіо вуглецевого методу,можна викор.для тих речовин,чий вік не перевищує декількох сотень тисяч років.

Трековий метод.

Радіоактивний розпад у навіть мізерної кіл-ті урану залишає у мінералах мікроскопічні сліди у вигляді руйнувань (т.з.треки), що утв.нейтронами,викинутими атомами урану,тобто,при русі цих нейтронів у твердому середовищі(мінералі)унаслідок передачі ними енергії атомами середовища вздовж траєкторії руху нейтронів утв.-ся зони своєрідних руйнувань.кількість природних треків навколо мінерало прямо залежить від віку породи. На одиниці площі спочатку підраховується кількість природних треків, а потім ця пластина піддається штучному бомбардуванню нейтронами із заданою інтенсивністю,яка набагато більша за природну.Повторний підрахунок треків дозволяє порівняти природну швидкість радіоактивного розпаду зі штучною,і зрештою,знайти час,що необхідний для отримання початкової кількості треків за рахунок розпаду урану в природних умовах.використовується в діапазоні від 4000 до 1млрд років.метод дуже дешевий і викор.за відсутності урану для визн.абсолютного віку слюд.

Стратиграфічна шкала

Акротема-акрон

Еонотема-еон

Ератема-ера

Система-період

Відділ-епоха

Ярус-вік

Четвертинна Q-світло-жовтий

Неогенова система-жовтий колір-N

ПалеогеноваP-помаранчевий

Крейдова-К-зелений

ЮрськаJ-синій

ТріасоваТ-бузковий

ПермськаР-жовто-коричневий

КамяновугільнаС-сірий

ДевонськаD-коричневий

СилурійськаS-сіро-зелений.

КембрійськаС-синьо-зелений.

Більш дрібні підрозділи(відділ,ярус)зафарбовують кольором відповідної системи,при цьому більш давні підрозділи мають усе більше темний тон відповідного кольору,а більш молоді-світлий тон того ж кольору.

Загальна страт.шкала

Скл. на основі між нар.страт.шкали для окремих великих території земн.кулі(Зах.Європа, Пн.Америка,Африка,Україна,Росія,Середня Азія і тощо)У випадку деяких регіон.відмін від міжнар. шкали на рівні ярусів і хронозон іноді відділів,і враховує існуючі розбіжності.Заг.страт.шкала для України затвердж. Національним страт.комітетом України.

Регіональна страт.шкала

Страт.послідовність страт.підрозділів даного геол..регіону чи певного геострукт.утворення.Вихідний стратон-регіоярус і для території Укр шкали затвердж. Національним страт.геол.комітетом України.

Місцева страт.шкала

Стратигр.послідовність стратонів різних категорій,їх ранг, і таксономічна підлеглість у даному структ. фаціал.районі.,або у відокремл. ділянці територій.Вихідний стратон шкали – світа. Місцеві шкали затвердж. Нац.стр.коміт.Укр.

Поняття про фації

Фація-це частина пласта,яка відрізнялась якимись своїми особл,від інших частин цього ж пласта.Є 2 варіанти розуміння:1)гірс.порода,яка утв. в певних фіз.-геогр.умовах минулого 2)обстановка осадко накопичення;Фація-гірс.порода або декілька порід з певними генетичними ознаками(літолог.складом,структ,текстур,рештками флори і фауни),які відображують умови або обстановку її накопич.,відмінну від умов формув. одновікових суміжних порід.

Незгідності: див.№ 4 і 5

Древні та молоді платформи.

Платформи зі склдчастим фундаментам докембрійського віку називають древніми, а з фундаментом більш молодим (раньо- чи пізньо палеозойським, чи навіть раньомезозойським) називають молодими. В своїй будові молоді платформи мають 2 структурні поверши: складчасту платформу і горизонтально залягаючий чохол, якщо він встиг сформуватись. В будові древніх платформ між вищезазначеними двома поверхами виділяють протоплатформний чохол. Молоді платформи розташовані по периферії древніх платформ чи між ними. Платформи межують або з молодими складчастипи поясами, структури яких як правило насунуті на платформи або межують з океанами. Найбільш древні докембрійські платформи скаладають центральні частини сучасних материків і мають як правило ізометричні форми. Їх цоколь складений дуже дислокованими архейськими і палеопротерозойськими породами. Відповідно можна зробити висновок, що на місці сучасних материків у докембрійський час існував геосинклінальний морський басейн, тобто платформи і океанічні басейни не займають постійної земнох кори, а у процесі геосинклінального розвитку міняються місцями. Між древніми і молодими платформами існують істотні відмінності:
1. древні платформи утворюють самостійні масиви земної кори континентального типу і вони являють собою ядра сучасних материків; молоді платформи приєднуються до них нарощуючи контури материків.
2. древні платформи мають ізометричний рисунок у плані, а у молодих переважає лінійний.
3. на молодих платформах амплітуда епейрогенічних рухів і їх контрастність значно більша ніж в древніх
4. на молодих платформах спостерігається більша залежність структур чохла від структур фундаменту, а на древніх платформах така залежність невелика.

Докембрійські масиви світу

Європа: Свальбальд,Гебридський,Мідленд,Північно-Армориканський,Іспанська-Месета, Сардинійський,Корсіканський,Центральний(французький),Ввогези,Шварцвальд,Богемський, Македонський,Родопський,Мізійський.Проблематичні:Гібралтарський,Тірренський, Адріатичний,Угорський. Азія: Кокчетавський,Улутауський,Буреїнський,Індосінійський, Сінобірманський,Тибетський.

Каледоніди світу

Європа:- пн.зах каледоніди: зах частина Шпіцбергену,Скандинавські гори,Британські каледоніди;- англо-брабанська смуга:-Брабанський масив,Арден і Рейн.сланц.гори; -польськогерманс.: -Свєнтокшинські гори;-Равва-Руська Коханівська зона дна Львів.мульди; Азія: пн..зах.Казахстан, пн. Тяньшань,Гірський Алтай,Гірск Шорія,Кузнецький Алатау,зах Саян,гори зах Туви,Яблуновий хребет,Монгол Алтай,Алтинтаг,Няньшань,пн.зах.Циньліня,Катазія. Пн.Америка: гори пн. і сх. Гренландії,о-в Ньюфаунленд,пн.сх.Апалачі. Австралія: гори Фліндерс,Лакланська складчаста зона

Герциніди світу

Європа: пд.зх.Ірландії,пд.Уельсу,п-в Корнуел,пд.Англії,Армориканські гори,Гарц,Тюрингенський ліс,Рудні гори,Судети,пн.Добруджа,Скіфська плита,Донбас,центр.част.Старої Планини, зона Бріансонне,г.Севени,Каталонські гори,Ібберійські,Кантамбрійські. Азія: г.Берранга,о.Нова Земля, о.Вайгач,Пай-Хой,Урал,Мугоджари,Туранська плита,пд.Тяньшань,центр.Тяньшань,сх.Казахстан, Рудний Алтай,Салаїрський кряж,Коливань-Томська дуга,хребет Черського,Борщовочний, Нерченський,Тукурингра-Джаргди,Буреїнський,Ататолійське нагір’я,Іранське,Хангай,Хентей, гори Сухе-Баторської системи,вел і мал. Хінган,система Гобі,Кунь-Лунь,Цинь-Лінь,Катазія. Пн.Америка: о-ви Канадського архіпелагу,пд.Апалачі(г.Уошито,г.Маратон) Пд.Америка: внутр.Атлас, Капські гори Австралія: Великий Вододільний хребет

Тихоокеаніди світу

Європа: субгерц.зонаАльп,Пємонська зона Альп,г.Динариди центр,пд.Карпати,стара Планина, Кримські гори. Азія: центр.Кавказ,Верх.хребет,хр.Сетте-Дабан,Янська скл.зона,хр.Джугджур,хр. Сіхоте-Алінь,Трансгімалаї,Юнань,Хайнань,пн.Вєтнамські гори,Кардамон,Малакський п-в, г.Бірми, внутр.дуги Індонезії. Пн.Америка: г.Аляски(хр.Брукс,г.Маккензі),Скелясті гори,сх.Сьєра-Мадри. Пд.Америка: Анди,Фолкленські о-ви. Африка: сахарс.Атлас

Альпіди світу

Європа: Андалузькі гори,Сьєра-Морена,Піренеї,Альпи,Аппеніни,берегові Динариди,хр.Пінд,зах і сх. Карпати,стара Планина,о.Кріт,о.Сицилія,Балеарські о-ви. Азія: Понтичні гори,Тавр,передкавказзя, Закавказзя,Загрос,г.Оману,Сулейманові гори,Ельбурс,Копендаг,Гіндукуш,Каракорум,Памір,Гімалаї, хр.Радхайн,Андаманс о-ви,Нікобарс о-ви,Зондські,Філіпінські,о.Тайвань,о-ви Рокю,Японські,о.Сахалін,Курільські,п-в Камчатка,Корякське нагір’я,Пемженський хр. Пн.Америка: Алеутські о-ви,Алеутс хр.,Аляскинський хр.,Береговий хр.,Каскадні гори,Берегові хр.,п-в Каліфорнія,Великі Антильські о-ви. Пд.Америка: берегові фіорди Анд,о.Вогняна Земля. Африка: береговий Атлас

Негативні структури світу

Європа: Моск синекл,Передуралс прогин,Прикасп синекл,Пачелмський прогин,Причорном зап, Передкарп прогин,Лівівська мульда,Балт синекл,Припятський прогин,Крестцовський прогин,ДДЗ,Печорська синекл,западини:польс-герм,пн.герм,пд.герм,англо-паризька, Аквітанська, Гвадал-Квівірський прогин, Ебро,Піренейський,Ронська зап,Швейцарська зап,Передальпійс прогин, Ломбардська зап, Угорська зап, Трансільванська, Мізійська. Азія: Хатанська зап,Передверх прогин, край прогин хр Сетте-Дабан,Лєно-Віл зап,Ангаро-Лєнс прогин,Іркутс Черемх зап,Канська,Тунгуська синекл,Ордоська синекл, Бейпінська, Сичуанська, синеклТар,Ганга,западини:Ріонська,Курінська, Месопотамс, Іраваді,Менамська, Меногкська, Сунгарі,Хабаровська,Цайдамська,Передкун пргн Ферганська,Чуйська,Іллійська,Балхашська,Джезказганс,Теніз,Зайсанс,Іссикуль,Кузнецька, Міннусинська,Тувинська,Ахчинська,зах.Сиб. Пн.Америка: Мексиканська,Передапалачс прогин, Мічіган,Сан-Франциско,Колумбійська. Пд-Америка: Оріноко,Амазонська,Парнаїб,Сан-Франсиску,Паранська,Передандійс прогин,Мендоса,Неукен,Чубут, Сан-Хорхе,Санта-Круз. Африка: Сахари,Сенегал,Таудені,Чад,Конго,Окованго,Калахарі,Карру. Австралія: Карпентарія,Бонапарта,Канінг,Карнарвон,Наллабор,Маррі,Вел.Артез.басейн.

 

Каледоніди Євразії

Європа:- пн.зах каледоніди: зах частина Шпіцбергену,Скандинавські гори,Британські каледоніди;- англо-брабанська смуга:-Брабанський масив,Арден і Рейн.сланц.гори; -польськогерманс.: -Свєнтокшинські гори;-Равва-Руська Коханівська зона дна Львів.мульди; Азія: пн..зах.Казахстан, пн. Тяньшань,Гірський Алтай,Гірск Шорія,Кузнецький Алатау,зах Саян,гори зах Туви,Яблуновий хребет,Монгол Алтай,Алтинтаг,Няньшань,пн.зах.Циньліня,Катазія.

Герциніди Євразії

Європа: пд.зх.Ірландії,пд.Уельсу,п-в Корнуел,пд.Англії,Армориканські гори,Гарц,Тюрингенський ліс,Рудні гори,Судети,пн.Добруджа,Скіфська плита,Донбас,центр.част.Старої Планини, зона Бріансонне,г.Севени,Каталонські гори,Ібберійські,Кантамбрійські. Азія: г.Берранга,о.Нова Земля, о.Вайгач,Пай-Хой,Урал,Мугоджари,Туранська плита,пд.Тяньшань,центр.Тяньшань,сх.Казахстан, Рудний Алтай,Салаїрський кряж,Коливань-Томська дуга,хребет Черського,Борщовочний, Нерченський,Тукурингра-Джаргди,Буреїнський,Ататолійське нагір’я,Іранське,Хангай,Хентей, гори Сухе-Баторської системи,вел і мал. Хінган,система Гобі,Кунь-Лунь,Цинь-Лінь,Катазія.

Тихоокеаніди Євразії

Європа: субгерц.зонаАльп,Пємонська зона Альп,г.Динариди центр,пд.Карпати,стара Планина, Кримські гори. Азія: центр.Кавказ,Верх.хребет,хр.Сетте-Дабан,Янська скл.зона,хр.Джугджур,хр. Сіхоте-Алінь,Трансгімалаї,Юнань,Хайнань,пн.Вєтнамські гори,Кардамон,Малакський п-в, г.Бірми, внутр.дуги Індонезії.

Альпіди Євразії

Європа: Андалузькі гори,Сьєра-Морена,Піренеї,Альпи,Аппеніни,берегові Динариди,хр.Пінд,зах і сх. Карпати,стара Планина,о.Кріт,о.Сицилія,Балеарські о-ви. Азія: Понтичні гори,Тавр,передкавказзя, Закавказзя,Загрос,г.Оману,Сулейманові гори,Ельбурс,Копендаг,Гіндукуш,Каракорум,Памір,Гімалаї, хр.Радхайн,Андаманс о-ви,Нікобарс о-ви,Зондські,Філіпінські,о.Тайвань,о-ви Рокю,Японські,о.Сахалін,Курільські,п-в Камчатка,Корякське нагір’я,Пемженський хр.

Геологічне район. Європи.

1СЄП:

Позит.стр.: Балтійськ.щит,Українськ.щит,Волго-Уральс.антикліза,Воронезька,Білоруська.

Негативні структ: Моск синекл,Передуралс прогин,Прикасп синекл,Пачелмський прогин,Причорном зап, Передкарп прогин,Лівівська мульда,Балт синекл,Припятський прогин,Крестцовський прогин,ДДЗ

2Баренцево-Печорська пл.

Позит.стр.:масив Свальбард,Земля Франца-Йосифа,о.Комсомол.і Жовтнева револ..Тіманський кряж,о.Колгуєв,Канін,Кильдин,Рибачій,Варангер.

Відємні стр.: Печорська синекл.

Докемб.масиви: Свальбальд,Гебридський,Мідленд,Північно-Армориканський,Іспанська-Месета, Сардинійський,Корсіканський,Центральний(французький),Ввогези,Шварцвальд,Богемський, Македонський,Родопський,Мізійський.

Предмет та завдання іст.геології.Обєкт вивчення та методи досліджень

Іст.геологія-це вчення про історію геол. розвитку Землі в цілому та з.к.зокрема.Розглядає конкретні геол. події в їх хронол.послідовності та геогр.розміщенні.Завдання:-зясування історії геол.розвитку з.к. та життя на ній,починаючи з появи перших геол.документів і до суч.моменту;-встановлення певних закономірностей у розвитку Землі та визначення причин,зо зумовили ці закономірності; - визнач. віку осад.гірс.порід; -відновл. фіз-геогр.умов на поверхні Землі в минулі геол.епохи; -відновл. тект.рухів та іст.розвитку структури з.к.; -визнач.будови та закономірностей розвитку з.к.

Методи дозволяють збагнути суть геол.процесів,і простежити їх у часі.Гол.завдання:визначення віку гірс.порід,без чого не можливо правильно побуд.геол.карту і вести пошуки кор.копалин.