Механізми відтворення інформації

До процесів пам’яті, крім внесення, збереження інформації, а також забування її, які оглядово розглянуті, відносяться також процеси відтворення інформації – актуалізації раніш засвоєної інформації. У відтворенні інформації можна виділити 2 різновиди: 1) впізнання інформації при повторному сприйманні подразника (яке здійснюється на різних рівнях - відчуття знайомого, повне впізнання); 2) власне відтворення у вигляді пригадування, повного згадування. У власному відтворенні особливе місце займає ремінісценція – покращення відтворення інформації через певний час після сприйняття інформації, у порівнянні з безпосереднім відтворенням. До механізмів такого ефекту відносять а) набуття нових смислових зв’язків; б) зняття гальмування при відставлені відтворення інформації у часі.

Порушення пам’яті

Ослаблення пам’яті – гіпомнезія - може бути викликане віковими змінами, захворюванням мозку, іншими захворюваннями або бути природженим.

Амнезія – визначається як значне зниження або відсутність пам’яті, що виникає внаслідок ушкодження мозку.

Виділяють 2 види амнезії: ретроградну амнезію, при якої втрачається здатність до відбивання інформації, накопиченої в пам’яті до моменту ушкодження мозку (така амнезія не порушує, як правило, третинної пам’яті і підлягає корекції, на відміну від істеричної амнезії – повної, без коригуючого впливу ключових для хворого стимулів і без органічних ушкоджень мозку). Антеградна амнезія характеризується втратою пам’яті на поточні події (після моменту ушкодження мозку) при збереженні лише окремих фрагментів інформації. Така амнезія спостерігається при втраті здатності до переносу інформації від проміжної пам’яті до довготривалої; це часто виникає при ушкодженні гіппокампальної ділянки лімбічної системи мозку.

Різке збільшення об’єму й міцності запам’ятовування інформації, у порівнянні з нормою, визначають як гіперамнезію. Таке порушення пам’яті може бути наслідком локальних ушкоджень мозку, наприклад, гіпофізу. Гіперамнезія може носити й природжений характер.

Фізіологічні основи уваги

Увага – зосередження свідомості на реальному (зовнішньому) або ідеальному (внутрішньому) об’єкті, або на вмісті діяльності при одночасному відволіканні від інших об’єктів. У процесі такого зосередження збільшується збудливість і активність відповідних (об’єкту уваги) сенсорних, моторних центрів, або центрів емоційного реагування, інтелектуальної діяльності і, як слід, підвищується рівень сенсорної, рухової, емоційної, інтелектуальної активності. Увага забезпечує вибірковість (селективність) перебігу будь-якої психічної діяльності, сприяє вибірковому прийому та переробці різної інформації

Увага, з фізіологічної точки зору не завжди може бути розглянута як самостійний психічний процес, оскільки звичайно (за винятком довільної уваги) вона не має свого змісту, а характеризує динаміку будь-якого іншого пізнавального психічного процесу. При цьому увага як феномен психічної діяльності виникає на підставі сукупності властивостей нервових центрів і механізмів діяльності ЦНС.

За рівнями виділяють мимовільну, довільну та післядовільну увагу.

Мимовільна увага є природженою, виникає незалежно від цілій діяльності як результат контрасту подразників. Для утворення такого контрасту мають значення: 1)інтенсивність 2)новизна 3)контрастність подразнику 4)його біологічна та особистісна значущість.

Мимовільна увага переважно залежить від діяльності нижчих відділів ЦНС, зокрема, стовбуру мозку. Механізми такої уваги, перш за все, щільно зв’язані з природженими орієнтувальними рефлексами, які викликаються достатньо інтенсивним подразником і призводять до зосередження на ньому уваги (рефлекси „що таке?” за І.П.Павловим).

У цілому ці механізми ґрунтуються на принципах координаційної діяльності ЦНС.

Довільна увага – ціліспрямоване активне зосередження свідомості на вмісті діяльності, результат якої важливий для суб’єкту цієї діяльності. Довільна увага формується у міру розвитку психічних функцій і є соціально опосередкованим (у тварин – теж) типом уваги, щільно зв’язаним з розвитком вольової сфери суб’єкту. У дорослих людей вона, як правило, також тісно пов’язана з мовою. Довільна увага представляє собою вид діяльності кори великих півкуль, зокрема, лобної (медіа-базальної) і скроневої ділянок. Праксичні (довільні, вольові) акти, як відомо, суттєві для звільнення людини (або високо розвинутої тварини) від жорсткої залежності від обставин дійсності. За поетичним виразом І.П.Павлова, „ воля – інстинкт свободи”. Вольові акти спрямовані на подолання перегород на шляху до мети і забезпечують розширення можливостей для її досягнення. В здійснення праксичних актів лобна кора вносить взагалі дуже суттєвий внесок. Зокрема, у цієї ділянці кори містяться так звані нейрони мети (вони розташовані у моторній, сомато-сенсорній її зонах, а також у зоровій корі та гіппокампі), що активуються при виконанні цілеспрямованих дій. А враженням лобної кори призводить до апраксії – нездатності до вольових актів.

Післядовільна увага – особливий різновид уваги, яка включається після довільного зосередження свідомості, що потребує значних зусиль, у тому випадку, якщо зміст діяльності стає настільки цікавим для суб’єкту, що вольові зусилля для зосередження вже не потрібні, хоча діяльність й підтримується свідомою метою. Цей вид уваги щільно зв’язаний з явищем домінанти.

Матеріали для самоконтролю

Навчальні завдання	Вказівки до завдання	Відповідь
3.5.1.Дати відповіді на питання
1. Як виробити корисні звички та позбутися шкідливих у домашніх тварин, наприклад, у собаки?.   2.У собаки виробився міцний умовний рефлекс, але протягом кількох місяців він не випробувався. Яка реакція буде на умовний подразник?     3. У собаки умовний подразник – звук метроному 60/хв.., підкріплювався їжею, а звук метроному 120/хв. їжею не підкріплювався. Які мають бути наслідки?   4.Учень повторив за вчителем домашнє завдання, а через кілька хвилин забув його, оскільки увагу хлопця привернув повітряний змій в окні. Чому учень не пригадав завдання?	Пояснити з точки зору фізіологічних механізмів, який вид набутої поведінки слід виробити Навести конкретний приклад алгоритму вироблення такої поведінки, використавши фізіологічну термінологію Пояснити, які стадії має пройти таке навчання Визначити морфо-функціональну основу виробленої поведінки   Визначити реакцію і обґрунтувати свою думку, використавши уявлення про тимчасовий зв'язок Визначити види і сутність гальмування умовних рефлексів     Пояснити, чому згасання не може обумовлювати таку реакцію     Намалювати схему рефлекторної дуги умовного рефлексу, що виникатиме на умовний стимул, якій підкріплювали їжею.   Пояснити реакцію на умовний подразник, якій не підкріплювали їжею, використавши фізіологічну термінологію   Визначити вид пам’яті, яка актуалізувалась у учня, коли він повторював завдання.   Пояснити механізми збереження інформації і забування при такому виді пам’яті   Охарактеризувати вид уваги, якій спричинив відволікання хлопця

3.5.2. Виберіть правильну відповідь

 

1. Один з методів боротьби з алкоголізмом полягає в виробленні умовного блювального рефлексу на алкоголь: прийом невеликої дози алкоголю підкріплюють через деякий час введенням блювального препарату. Назвіть рівень замикання умовно-рефлекторних зв’язків.

А блювальний центр довгастого мозку

В кора головного мозку D проміжний мозок

C середній мозок E задній мозок

2. Під час спортивної естафети спортсмен однієї команди випадково передав естафетну паличку спортсмену іншої команди. Який вид умовного гальмування порушений у цього спортсмена?

A запізнювальне

B диференціювальне D слідове

C умовне гальмо E згашувальне

3. Під час естафети з плавання другий пловець стрибнув з тумбочки у воду ще до того, як перший торкнувся рукою стінки басейну. Який вид умовного гальмування порушений у другого пловця?

A запізнювальне

B диференціювальне D слідове

C умовне гальмо E згашувальне

4. У собаки виробили умовний слиновидільний рефлекс на звук метроному. До якого класу належить даний умовний рефлекс?

A класичний штучний харчовий

B класичний натуральний харчовий

C класичний натуральний захисний

D класичний натуральний гальмівний

E імітаційний натуральний харчовий

5. При дослідженні пам’яті людині на мить показали сяючий об’єкт. Ще 150 мс вона зберігала його в пам’яті. Збереження інформації в ЦНС забезпечував процес:

А. збудження сенсорної зорової кори великих півкуль

В. іррадіація збудження в ЦНС

С. реверберація збудження в замкнених ланцюгах нейронів

D. концентрація збудження в ЦНС

Е. мультиплікація збудження

6. При дослідженні пам’яті впродовж декількох секунд досліджуваному показували певну кількість геометричних фігур, після чого він повинен був їх відтворити по пам’яті. Який вид пам’яті при цьому досліджували?

А. сенсорну В. первинну С. вторинну

D. третинну Е. короткочасну

7. У щура виробляли умовний рефлекс уникнення больового подразнення на звук метроному: після включення метроному на металеву підлогу клітки подавали струм і щур міг уникнути больового підкріплення тільки вискакуючи на спеціальну дерев’яну підставку, що він і робив. До якого класу умовних рефлексів належить цей рефлекс?

A класичний штучний захисний

B інструментальний штучний захисний

C імітаційний штучний захисний

D інструментальний натуральний захисний

E імітаційний натуральний захисний

8. Студент їздить до університету на автобусі №69. Якщо до зупинки підходить порожній автобус, він в нього сідає, якщо ж переповнений – ні. Про який вид гальмування умовних рефлексів йдеться?

A запізнювальне

B диференціювальне D слідове

C умовне гальмо E згашувальне

9. Студент полюбляє солодкі сирки, але терпіти не може чорнослив. Купуючи сирки, він ніколи не зупиняє свій вибір на сирках з чорносливом. Який вид гальмування умовних рефлексів розвинутий у студента?

A запізнювальне

B диференціювальне D слідове

C умовне гальмо E згашувальне

10. Студент їздить до університету на тролейбусі №5. Якщо до зупинки підходить тролейбус №5к, він в нього не сідає. Про який вид гальмування умовних рефлексів йдеться?

A запізнювальне

B диференціювальне

C умовне гальмо

D слідове

E згашувальне