Професійний алгоритм протоколу практичного заняття №19

Робота 1. Утворення у щура захисного умовного рефлексу «уникнення» (або відеофільм)

Мета роботи: виробити у щура захисний умовний рефлекс (уникнення).

Для роботи потрібні: щури, спеціальна камера з металевою підлогою, електростимулятор, пристрій для звукового сигналу.

Хід роботи. Скласти електричний ланцюг для пропускання електричного струму через підлогу камери. Посадити щура (або декілька щурів) в камеру. Спостерігати за його поведінкою в нових умовах. Спершу застосувати тільки больовий подразник, замкнувши ланцюг електричного струму, і спостерігати за реакцією щура – як тільки він опиниться на дерев’яній підставці (або втече через отвори в іншу секцію клітки, де не діє електричний струм) струм вимкнути. Повторити кілька разів з інтервалом 1-2 хв. Потім поєднати звуковий та електричний подразники: спочатку увімкнути звуковий сигнал, а через 5 с – електричний струм. Через 5 с їх спільної дії звук вимкнути. Як тільки щур опиниться на дерев’яній рідставці, розімкнути ланцюг електричного струму. Повторювати доти, поки щур не стане вистрибувати на підставку під час дії звукового сигналу без електричного подразнення.

Результати роботи: описати поведінку щура (або тварин по матеріалам відеофільму) на всіх етапах досліду

Висновки:

1) зазначити вид умовного рефлексу (рефлексів)

2) назвати умови, що призвели до утворення виробленого умовного рефлексу

утворення умовних рефлексів по кіно-матеріалам

3) визначити головну відмінність між умовними рефлексами, які виробляли у тварин (по кіно-матеріалам)

 

Робота 2. Дослідження утворення захисного умовного мигального рефлексу у людини.

Мета роботи: аналіз механізмів утворення і зникнення тимчасового зв’язку між центрами кіркового сприймання дії дзвонику і представництвом рефлекторного центру мигального рефлексу у корі великих півкуль

Для роботи потрібні: електродзвоник, спеціальні окуляри з грушею для подачі повітря на роговицю ока

Хід роботи. Досліджуваному надягають спеціальні окуляри і натисканням груші подають повітря на роговицю одного ока. Цій дії передує звук електродзвонику, який включає дослідник. Дослідження проводять до тих пір, поки мигання не виникне у відповідь на звук дзвонику. Реєструють кількість поєднань індиферентного і безумовного подразників, необхідне для виникнення умовного мигального рефлексу.

Результати роботи: коротко описати процес вироблення умовного захисного мигального рефлексу у відповідь на дію електродзвонику, зазначити кількість поєднань індиферентного і безумовного подразників, яка біла необхідною для вироблення цього умовного рефлексу

Висновки: у висновках: показати на схемі 1)механізм утворення тимчасового зв’язку між центрами кіркового сприймання дії дзвонику і представництвом рефлекторного центру мигального рефлексу у корі великих півкуль 2)механізм відтворення цього рефлексу після його вироблення 3)визначити вид цього рефлексу за основними класифікаціями умовних рефлексів 4)визначити механізм зникнення цього умовного рефлексу наприкінці пари.

 

Робота 1. Дослідження пам'яті

Процес запам'ятовування досліджують шляхом визначення обсягу мимовільного запам'ятовування, безпосередньої зорової, слухової та інших видів пам'яті. Збереження того, що закарбувалось, оцінюють за допомогою порівнювання обсягу пам'яті відразу після сприйняття матеріалу і через різні проміжки часу після цього.

Обсяг безпосередньої пам'яті — це найбільша кількість окремих елементів (геометричних фігур, літер, цифр, складів, слів та ін.), які людина може відтворити без перекручень після одноразового подання цих еле­ментів у письмовій чи усній формі.

А. Визначення обсягу безпосередньої пам’яті на геометричні фігури.

Мета роботи: встановити і оцінити обсяг безпосеред­ньої пам'яті на геометричні фігури.

Для роботи потрібні зображення на аркуші паперу 9 геометричних фігур.

Хід роботи. Пояснюють, що треба робити: «Протягом 18 с Ви будете розглядати зображення 9 геометричних фігур, після чого протягом 1,5 хв. повинні відтворити їх у протоколі без перекручень і на тому ж самому місці». Дослідження проводять 3 рази з інтервалом 3—5 хв. По закінченні звіряють правильність відтворення: дослідник демонструє лист, а обстежувані позначають знаком «плюс» фігури, зображені правильно, а знаком «мінус» — відтворені неправильно або не на своєму місці.

Обсяг пам'яті розраховують за формулою:

ОП = С – П – ПР х 100%,

С

де ОП — обсяг пам'яті; С — загальна кількість фігур у трьох дослідах; П — кількість помилок (неправильно зобра­жених фігур); ПР — кількість пропущених фігур (незаповнені місця). Норма — 62 %.

Результати роботи.

Обсяг пам'яті =

Обсяг своєї пам'яті на геометричні фігури становить ______%, що є________

 

Висновки: зазначити вид і пояснити механізми досліджуваної пам’яті

 

 

Б. Визначення обсягу безпосередньої пам’яті на цифри.

Для роботи потрібні зображення цифр — 10 рядів по З—12 цифр у кожному.

Хід роботи. Пояснити, як виконувати роботу: «Вам будуть зачитувати ряди цифр, починаючи з найкоротшого. Через 2—3 с після називання ряду буде команда «Пишіть», і Ви повинні у про­токолах зобразити цифри в тій же послідовності». У кожному ряді більше на 1 цифру, порівняно з попереднім. Найдовший ряд має 12 цифр. Експеримент повторюють 2—3 рази через 5—7 хв. Зві­ряють результати так само, як і у попередньому досліді. Знаком «плюс» позначають ряд, у якому всі елементи відтворені правиль­но. Ряди, які відтворені не повністю або з помилками, чи не в тій послідовності елементів, позначають знаком «мінус».

Обсяг пам'яті розраховують за формулою:

ОП = А+ m/n,

де ОП — обсяг пам'яті; А — кількість елементів тих рядів, які обстежуваний відтворив правильно в усіх дослідах; m— кількість правильно відтворених рядів, у яких кількість елементів більша від А; n — кількість дослідів (2—3). Наприклад, у 3 дослідах (n = 3) правильно відтворені ряди з кількістю елементів 8, а у 2 правильно відтворені ряди з 9 елементами. Тоді ОП = 8 і 2/3. Норма: 7±2.

Результати роботи: ОП=

Обсяг своєї пам'яті на цифри становить _____________

Висновки: зазначити вид і пояснити механізми досліджуваної пам’яті

Виконати завдання

Завдання 1.

У собаки виробляли рефлекс слиновиділення у відповідь на вмикання лампочки, що підкріплювали надаванням їжі наприкінці дії світла. Коли собака став реагувати виділенням слини за мить до вимкнення лампочки, незалежно від харчового підкріплення, експериментатор ускладнив дослідження. Вмикаючи лампочку, він одночасно подразнював передню лапу собаки електричним струмом з силою, що мала викликати незначне больове відчуття. За такими обставинами виділення слини не відбувалось. А. Дайте найбільш повну назву умовного рефлексу, що вироблявся у собаки. Б. Дайте ілюстрацію формування кортикального тимчасового зв’язку під час вироблення рефлексу. С. Покажіть механізм відтворення цього умовного рефлексу після його вироблення. D. Назвіть вид гальмування рефлексу при електричному подразненні і проілюструйте механізм такого гальмування. Е. Визначте роль домінантного осередку у формуванні і відтворенні умовно-рефлекторної діяльності, уваги і пам’яті.

Завдання 2.

При досліджуванні властивостей нервової системи у обстежуваного виробляли умовний захисний мигальний рефлекс у відповідь на вмикання електродзвонику. Цей рефлекс був швидко (за двома поєднаннями умовного і безумовного подразників) вироблений. Але наприкінці комплексного обстеження, під час якого використовували різні засоби визначення властивостей нервової системи і більш не поверталися до відтворення цього рефлексу, захисне мигання у відповідь на вмикання електродзвонику вже не відбувалось. А. Назвіть різновид захисного мигального умовного рефлексу. В. Проілюструйте рефлекторну дугу виробленого на початку пари умовного рефлексу захисного мигання у відповідь на дію звукового сигналу. С. Поясніть механізм зникнення цього рефлексу наприкінці пари, використавши уявлення про механізми зберігання тимчасового зв’язку. Зробіть співставлення механізму виникнення і зникнення такого умовного рефлексу з аналогічними механізмами психічної пам’яті.

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Список літератури

Основна

1. Нормальна фізіологія / За ред. В. І.Філімонова, К.: Здоров’я, 1994 – 608 с.

2. Посібник з нормальної фізіології. За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г.Наливайка -К.: Здоров’я, 1995 –368 с..

3. Фізіологія. За ред. В.Г.Шевчука. Навчальний посібник. Вінниця. 2005. 564 с.

4. Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 – 784 с.

Додаткова

5. Физиология человека: в 3-х томах. Перевод с английского. Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса. – М: Мир, 1996.

6. Textbook of medical physiology / Arthur C. Guyton, John E. Hall.2000. 2006.

7.Медицинская физиология /А.К. Гайтон, Дж.Э. Холл/Пер. с англ./Под ред.В.И.Кобрина. – М.: Логосфера, 2008. – 1296 с.