День відкриття Конференції, 5 червня, відзначається як Всесвітній день навколишнього середовища. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

День відкриття Конференції, 5 червня, відзначається як Всесвітній день навколишнього середовища.



Пізніше, у грудні 1972 р., Генеральна Асамблея заснувала програму ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП) для здійснення контролю за навколишнім середовищем.

Завдання ЮНЕП - сприяти вживанню заходів по охороні навколишнього середовища і поширенню знань про навколишнє середовище в усьому світі. ЮНЕП координує діяльність усіх заснувань ООН в області навколишнього середовища і працює разом з урядами, науковими і діловими колами і неурядовими організаціями, включаючи жіночі й молодіжні групи.

До задач ЮНЕП відносяться: Глобальна система моніторингу навколишнього середовища (ГЕМС), Міжнародний регістр потенційно токсичних хімічних речовин (ІРПТК) і всесвітня мережа даних ІНФОТЕРА. Програми ЮНЕП охоплюють також широкий спектр заходів щодо охорони навколишнього середовища і допоміжні послуги в сфері інформації і законодавства про навколишнє середовище.

У рамках своїх ключових позицій ГЕМС надає інформацію про клімат і атмосферу, океанах, поновлюваних земних ресурсах, трансграничному забрудненні й наслідках забруднення для здоров'я. Діяльність ГЕМС здійснюється в 142 країнах.

В даний час у світі використовуються більш 80 тис. хімічних речовин, і ЮНЕП подає через ІРПТК важливу інформацію про рішення, відносно хімічної безпеки.. Результатом діяльності ЮНЕП було поліпшення навколишнього середовища у багатьох країнах; більш 30 країн розробили національні стратегії в області охорони навколишнього середовища, спрямовані на екологічно припустимий економічний розвиток.

Реалізується програма “Людство та глобальні зміни”, метою якої є вивчення взаємозв'язків у системі “людина – середовище життя”.

На міждержавному рівні запропоновано оцінювати успіхи держав у цьому напрямку системою:

А) індекс гуманітарного розвитку, який включає в себе досягнуту в державі тривалість життя його громадян, рівень освіти, рівень опанування ресурсами;

Б) індекс стійкого економічного добробуту Даллі-Кобба (1987) з поправками на екологічні витрати.

 

Діяльність ЮНЕСКО

ЮНЕСКО - міжурядова організація, що є специфічним заснуванням ООН. Мета - сприяти миру і безпеці, розвитку співробітництва країн у галузі науки, освіти і культури для заохочення загального розвитку справедливості, правопорядку, прав людини й основних свобод, передбачених статутом ООН для всіх народів світу без різниці раси, статі, мови й релігії.

Напрямки роботи організації - є охорона навколишнього середовища й пам'ятників культури, співробітництво у галузі глобальних наукових проблем в області океанографії, геології, гідрології і т.д.

У світі з ініціативи ЮНЕСКО здійснюється міжнародна програми «Людина й біосфера». Ця програма вирішує цілий ряд задач, серед яких можна назвати такі: визначення й оцінка змін у біосфері під впливом антропогенної діяльності; вивчення структури, функціонування й динаміки природних, і контрольованих людиною Екосистем; дослідження зв'язку між соціально-економічними процесами; розробка шляхів і засобів зміни якісних і кількісних змін природного середовища; координація досліджень біосфери та ін. Міжнародна програма «Людина й біосфера» на сьогодні здійснюється. Біля 90 країн почали виконання цієї програми, створивши національні комітети, що організовують відповідні екологічні дослідження.

Програма «Людина й біосфера» використовує весь попередній досвід людства, і також досвід виконання Міжнародної біологічної програми, Програми вивчення аграрних земель і ін.

 

Діяльність «ЗЕЛЕНИХ»

 

«Зелені» - одне з масових демократичних рухів, яке виникло на початку 70-х років у країнах Західної Європи у виді окремих груп, що об'єдналися в боротьбі проти забруднення навколишнього середовища, шкідливих наслідків розвитку атомної енергетики і т.п. З середини 70-х рр. усе більше місце у вимогах «зелених» займають питання зберігання миру, скорочення військових бюджетів, децентралізації й демократизації громадського життя й ін. Рух «зелених» об'єктивно відбиває наростаюче в широких прошарках населення розвинених країн невдоволення існуючою системою, прагнення до змін, пошук альтернативи. Найбільший розмах це прямування одержало у ФРН, де в січні 1980 р. воно оформилося в політичну партію. Партія «зелених» на парламентських виборах 1987 р. одержала більше 3 млн. голосів.

Пошук третього шляху, заснований на упередженому відношенні до вже існуючих суспільних систем, призводить «зелених» до того, що протест проти значного промислового виробництва заступає для них корінні питання про приватну власність на засоби виробництва. Визначений відбиток на діяльність партій накладають особи, що намагаються нав'язати їй авантюристські або сектантські методи дії, а також всякого роду анархістські елементи, які проникли в її ряди. По таких питаннях, як загальнодемократичні задачі або проблема запобігання ядерної катастрофи, позиції західнонімецьких «зелених» близькі до лінії німецької комуністичної партії, що створює можливість їхньої спільної участі в боротьбі за скасування «заборон на професії», проти обмеження права на демонстрацію, за поліпшення положення іноземних робітників.

У січні 1984 р. на скликаній у Брюсселі конференції була утворена Європейська партія зелених куди увійшли відповідні об'єднання з Австралії, Бельгії, Великобританії, Ірландії, Нідерландів, ФРН і Франції; у квітні 1984 р. пройшов її перший конгрес. Він обговорив програму мінімум на виборах у Європейський парламент, у якій включені вимоги про заборону і знищення хімічної й бактеріологічної зброї, про ліквідацію ядерних арсеналів у Європі. На виборах у Європейський парламент у 1984 р. «зелені» домоглися помітного успіху, отримавши 11 місць. По зовнішньополітичних питаннях, насамперед війни й миру, «зелені» займають усе більш послідовні антимонополістичні позиції.

 


Діяльність Римського клубу

Римський клуб - це міжнародна громадська організація, заснована у 1968 р. з метою дослідження розвитку людства в епоху науково-технічної революції. Римський клуб - це неформальна спілка, яка об'єднує біля 100 учених, суспільних діячів і керівників міжнародних корпорацій і фондів із 43 країн, які фінансують дослідження. Вона не має ні структури, ні штабу, ні бюджету. Фундатор клуба - італійський економіст, бізнесмен і суспільний діяч А.Печчеи Під час заснування клуба індустріальний світ переживав пік повоєнного періоду прискореного економічного росту, але вже тоді з'явилися тривожні ознаки дисгармонії.

На першому засіданні, що відбулося у Римі (відтіля і назва клуба), купка західноєвропейців заявила, що зростаюча взаємозалежність країн потребує нового глобального мислення, що неблагополуччя сучасного суспільства такі багатогранні, що більше не можна по черзі і изольовано вирішувати ці питання.

Ціль Римського клуба - дослідження найближчих і подальших наслідків великомасштабних рішень, пов'язаних з обраними людством шляхами науково-технічного й економічного розвитку. Перед дослідниками Римського клуба постала головна проблема: чи можна зберегти здоровий стан регіонального і глобального природного середовища, економічну рівновагу, усталеність суспільного розвитку і добробут людей, базу не поновлюваних природних ресурсів, якщо неминучі зміни в характері використання енергетичних і сировинних матеріалів, засобах виробництва й споживання в індустріальних країнах будуть і далі йти шляхом найменшого опору, керуючись тільки вузькими економічними інтересами?

Відповіді на ці питання Римський клуб подає як результат своєї роботи в такій формі, яка зробила б їх надбанням широкої публіки й одночасно вагомим аргументом для осіб, що приймають рішення. Переслідуючи ці цілі, члени Римського клуба створюють тимчасові робочі групи, що подають результати досліджень у виді «доповідей Римському клубу», серед них такі як «Межі росту», «Стратегія виживання», «За межами сторіччя марнотратства», «Цілі для людства". У цих роботах розглянуті моделі майбутнього людства (див. 3.1).

Римський клуб здійснив ряд дослідницьких проектів; неодноразово організовував зустрічі із суспільними й політичними діячами різних країн світу. На думку членів Римського клуба, нові демографічні хвилі (приріст населення) призведуть до збільшення навантаження на природне середовище: у зв'язку зі зростанням виробництва продовольства, коли усе більше землі буде іти під пасовища, гинути від ерозії; через кількість відходів, що росте, які повинна буде поглинути земля, повітря, океан. Говорять, зараз уперше стає помітним вплив на природу людської діяльності. Ступінь і наслідки цього важко оцінити, але ця непевність змушує тривожитися ще більше.

Зростання людської активності набагато значніше, ніж просте зростання числа людей, людська діяльність зростає в 15-20-кратних розмірах, і так буде продовжуватися, якщо ми рішуче не змінимо спосіб життя. Зробити повний кількісний розрахунок можливих наслідків забруднення навколишнього середовища надзвичайно важко, як і оцінити його поширення в глобальних масштабах.

За більш ніж чверть вікову діяльність Римського клубу проведено більш 40 міжнародних конференцій, рад, консультацій. Члени Римського клуба сьогодні звертають увагу на перспективи подальшого розвитку Європи в рамках проекту «Європа-2020», роль і відповідальність європейських країн у світових змінах.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; просмотров: 155; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.223.39.67 (0.012 с.)