Здатність робити обґрунтовані висновки та приймати рішення в умовах невизначеності та ризику.

Інформаційне забезпечення:

1.Єріна А.М. Статистика: підручник / А.М.Єріна, З.О.Пальян. – К.: КНЕУ, 2010

2.Статистика: структурно-логічні схеми та задачі: Навч. посіб. / За наук. ред.. А.М.Єріної. – К.: КНЕУ, 2007

 

 

ЗАНЯТТЯ 16

Тема 8. Статистичні методи вимірювання кореляційних зв’язків

План заняття:

1. Оцінювання щільності кореляційного зв’язку за даними аналітичного групування. Розрахунок та інтерпретація кореляційного відношення.

2. Перевірка істотності зв’язку за допомогою кореляційного відношення та F – критерію Фішера

За результатами заняття студент повинен

знати: види взаємозв’язків між явищами; основи кореляційного зв’язку та його етапи; умови та особливості застосування методу аналітичного групування; спосіб розрахунку та економічну інтерпретацію кореляційного відношення; способи перевірки істотності зв’язку за допомогою кореляційного відношення та F-критерію Фішера

вміти: будувати аналітичні групування; оцінювати щільність зв’язку за даними аналітичного групування; перевіряти істотність зв’язку.

Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття:

Здатність кількісно оцінювати взаємозв’язки між соціально-економічними явищами.

Інформаційне забезпечення:

1.Єріна А.М. Статистика: підручник / А.М.Єріна, З.О.Пальян. – К.: КНЕУ, 2010

2.Статистика: структурно-логічні схеми та задачі: Навч. посіб. / За наук. ред.. А.М.Єріної. – К.: КНЕУ, 2007

 

 

ЗАНЯТТЯ 17

Тема 8. Статистичні методи вимірювання кореляційних зв’язків

План заняття:

1. Обґрунтування функціонального виду рівняння регресії.

2. Розрахунок та інтерпретація параметрів рівняння регресії.

3. Оцінювання щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку на основі регресійних рівнянь.

4. Розрахунок коефіцієнтів кореляції та детермінації.

За результатами заняття студент повинен

знати: умови та обмеження застосування регресійного аналізу; види функцій, що можуть бути використані для оцінювання взаємозв’язків; економічну інтерпретацію параметрів регресійної моделі; способи оцінювання щільності та перевірки істотності кореляційного зв’язку на основі регресійних рівнянь;

вміти: обґрунтовувати доцільність використання регресійних моделей для аналізу взаємозв’язків між явищами; обґрунтовувати функціональні види рівняння регресії; розраховувати параметри рівнянь; розраховувати та надавати змістовну інтерпретацію коефіцієнтам кореляції та детермінації; оцінювати щільність та перевіряти істотність кореляційного зв’язку на основі регресійних рівнянь.

Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття:

Здатність кількісно оцінювати взаємозв’язки між соціально-економічними явищами.

Інформаційне забезпечення:

1.Єріна А.М. Статистика: підручник / А.М.Єріна, З.О.Пальян. – К.: КНЕУ, 2010

2.Статистика: структурно-логічні схеми та задачі: Навч. посіб. / За наук. ред.. А.М.Єріної. – К.: КНЕУ, 2007

 

 

ЗАНЯТТЯ 18

Тема 8. Статистичні методи вимірювання кореляційних зв’язків

План заняття:

1. Аналіз таблиць спряженості, вимірювання щільності та перевірки істотності зв’язку.

2. Аналіз 4-х клітинкових таблиць. Розрахунок коефіцієнтів асоціації та контингенції. Обчислення та інтерпретація коефіцієнта відношення шансів.

3. Оцінювання ступеня узгодженості розподілів за допомогою коефіцієнта рангової кореляції.

За результатами заняття студент повинен

знати: умови застосування непараметричних методів вимірювання взаємозв’язків; особливості оцінювання взаємозв’язків з використанням таблиць співзалежності; особливості оцінювання взаємозв’язків для ознак рангової шкали;

вміти: оцінювати щільність зв’язку на основі таблиць спів залежності; коректно застосовувати показники щільності зв’язку для таблиць спів залежності; обчислювати та інтерпретувати результати оцінювання щільності зв’язку для 4-х клітинкових таблиць (коефіцієнт асоціації, коефіцієнт відношення шансів); оцінювати узгодженість розподілів за допомогою коефіцієнта рангової кореляції.

Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття:

Здатність кількісно оцінювати взаємозв’язки між соціально-економічними явищами.

Інформаційне забезпечення:

1.Єріна А.М. Статистика: підручник / А.М.Єріна, З.О.Пальян. – К.: КНЕУ, 2010

2.Статистика: структурно-логічні схеми та задачі: Навч. посіб. / За наук. ред.. А.М.Єріної. – К.: КНЕУ, 2007

 

ЗАНЯТТЯ 19 - 20

Тема 9. Динамічні ряди

План заняття:

1. Аналіз закономірностей розвитку соціально-економічних процесів за допомогою системи абсолютних і відносних характеристик інтенсивності динаміки: абсолютного приросту, темпу зростання, темпу приросту, абсолютного значення 1% приросту.

2. Розрахунок та інтерпретація середнього абсолютного приросту і середнього темпу приросту.

3. Оцінювання прискорення (уповільнення) розвитку. Порівняльний аналіз динамічних рядів з використанням коефіцієнтів випередження та еластичності.

За результатами заняття студент повинен

знати: сутність та види рядів динаміки; особливості розрахунку середніх рівнів динамічних рядів; систему показників інтенсивності динаміки; методи оцінювання прискорення (уповільнення) розвитку;

вміти: класифікувати динамічні ряди залежно від статистичної природи рівня динамічного ряду; обчислювати середні рівні різних видів динамічних рядів; обчислювати та надавати змістовну інтерпретацію статистичним характеристикам інтенсивності динаміки; оцінювати прискорення (уповільнення) розвитку; проводити порівняльний аналіз динамічних рядів з використанням коефіцієнтів випередження та еластичності.

Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття:

Здатність кількісно оцінювати інтенсивність розвитку соціально-економічних явищ.

Інформаційне забезпечення:

1.Єріна А.М. Статистика: підручник / А.М.Єріна, З.О.Пальян. – К.: КНЕУ, 2010

2.Статистика: структурно-логічні схеми та задачі: Навч. посіб. / За наук. ред.. А.М.Єріної. – К.: КНЕУ, 2007

 

ЗАНЯТТЯ 21-22

Тема 9. Динамічні ряди

План заняття:

1. Обґрунтування типу трендового рівняння.

2. Розрахунок та інтерпретація параметрів трендового рівняння.

3. Екстраполяція тренду. Інтерпретація результатів екстраполяції.

4. Застосування ковзної середньої для згладжування коливних рядів.

5. Оцінювання сезонних коливань: сезонна хвиля, амплітуда коливань.

6. Коригування тренду на сезонність.

 

За результатами заняття студент повинен

знати: сутність процесу прогнозування; способи визначення тенденції розвитку; види функцій, що можуть бути використані для оцінювання тенденції розвитку; економічну інтерпретацію параметрів трендової моделі; способи перевірки істотності параметрів трендової моделі; сутність екстраполяції тренду; інтерпретацію результатів екстраполяції;

вміти: оцінювати наявність або відсутність тенденції в динамічних рядах; обґрунтовувати функціональний вигляд трендової моделі; розраховувати параметри трендової моделі; перевіряти істотність параметрів трендової моделі; здійснювати екстраполяцію тренду; інтерпретувати результати екстраполяції.

Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття:

Здатність здійснювати статистичне прогнозування соціально-економічних явищ.

Здатність кількісно оцінювати інтенсивність розвитку соціально-економічних явищ.

Здатність здійснювати статистичне прогнозування соціально-економічних явищ.

Інформаційне забезпечення:

1.Єріна А.М. Статистика: підручник / А.М.Єріна, З.О.Пальян. – К.: КНЕУ, 2010

2.Статистика: структурно-логічні схеми та задачі: Навч. посіб. / За наук. ред.. А.М.Єріної. – К.: КНЕУ, 2007

 

ЗАНЯТТЯ 23

Тема 10. Індекси

План заняття:

1. Розрахунок та аналіз індивідуальних та зведених індексів.

2. Обчислення та аналіз середньозважених індексів. Вибір форми індексу.

3. Розкладання абсолютного приросту результативного показника за факторами.

4. Побудова індексних систем середніх величин. Оцінювання впливу структурних зрушень на динаміку середньої

За результатами заняття студент повинен

знати: методологічні засади індексного методу; класифікацію індексів; методологічні засади побудови індексів; умови застосування індивідуальних, агрегатних та середньозважених індексів; метод ланцюгових підстановок; основні принципи побудови індексних систем середніх величин; основні принципи побудови багатофакторних індексних систем;

вміти: застосовувати індексний метод для аналізу складних соціально-економічних явищ; обчислювати різні види індексів; надавати змістовну економічну інтерпретацію результатам обчислення; розкладати абсолютний приріст результативного показника за факторами; будувати індексні системи середніх величин; оцінювати вплив структурних зрушень на динаміку середньої; будувати багатофакторні індексні системи.

Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: