Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 7. Перевірка статистичних гіпотез↑ Стр 1 из 6Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
ЗМІСТ
1. Вступ………………………………………………………………………………….4 2. Тематичний план науки (дисципліни) «статистика»………………………………6 3. Зміст науки (дисципліни)……………………………………………………………7 4. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять………………………..11 5. Приклади типових завдань, що виносяться на іспит……………………………...26 6. Карта самостійної роботи студентів……………………………………………… 29 7. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни)……31 8. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання…...35 9. Зразок екзаменаційного білета…………………………………………………...42 10. Список літератури………………………………………………………………….46 ВСТУП Мета науки (дисципліни): оволодіти методами збирання, обробки та аналізу інформації про масові соціально-економічні явища і процеси. Завдання науки (дисципліни) визначаються тими функціями,які виконує статистика в системі економічних наук, зокрема: вивчення принципів організації статистичних спостережень, у тому числі вибіркових; обґрунтування системи статистичних показників, оволодіння методами статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів, виявлення закономірностей їх розподілу, динаміки, взаємозв’язків, формулювання і перевірка статистичних гіпотез. Предмет науки (дисципліни): розміри й кількісні співвідношення масових явищ і процесів в економіці та соціальній сфері, закономірності їх формування, розвитку і взаємозв’язку. По завершенню опанування науки (дисципліни) студент повинен знати і вміти застосувати на практиці: · методи та способи організації статистичного спостереження, зведення та групування статистичних даних; · методологію розрахунку статистичних показників; · методи аналізу закономірностей розподілу, оцінювання варіації, локалізації та концентрації масових явищ і процесів; · вибірковий метод та перевірку статистичних гіпотез; · статистичні методи аналізу взаємозв’язків на різних інформаційних масивах; · методи аналізу інтенсивності динаміки, згладжування динамічних рядів, екстраполяції тренду, оцінювання коливань та сталості динамічних рядів; · методи індексного і графічного аналізу. Знання та навички статистичного аналізу соціально-економічної інформації є однією з передумов поглиблення аналітичної роботи на всіх щаблях системи управління та наукового обґрунтування управлінських рішень. Фахові компетенції, що мають бути сформовані за результатами вивчення науки (дисципліни): · Здатність здійснювати статистичні спостереження соціально-економічних явищ і процесів. · Спроможність обробляти та поширювати зведену статистичну інформацію у відповідності з потребами управління. · Спроможність розробляти макети таблиць, блок-схеми, алгоритми для зведення і комп’ютерної обробки інформації. · Спроможність та здатність коректного візуального представлення статистичної інформації в залежності від поставленої мети дослідження. · Здатність застосовувати системи статистичних показників для оцінювання стану та розвитку соціально-економічних явищ і процесів. · Здатність аналізувати закономірності розподілу та варіації елементів сукупності з метою можливості подальшого проведення комплексного статистичного аналізу соціально-економічних явищ на макро-, мезо- та мікрорівні. · Здатність аналізувати рівномірність розподілу елементів сукупності, оцінювати децильну диференціацію з метою можливості подальшого проведення поглибленого статистичного аналізу соціально-економічних явищ на макро-, мезо- та мікрорівні. · Здатність проводити порівняльний аналіз розподілів елементів сукупності. · Здатність готувати обґрунтовану інформаційну основу для застосування окремих статистичних методів аналізу (регресійний аналіз; метод аналітичних групувань, визначення тенденції розвитку). · Здатність проводити моніторинг соціальних і економічних явищ та процесів у відповідності з потребами державного управління та учасників суспільного відтворення. · Здатність робити обґрунтовані висновки та приймати рішення в умовах невизначеності та ризику. · Здатність кількісно оцінювати взаємозв’язки між соціально-економічними явищами. · Здатність кількісно оцінювати інтенсивність розвитку соціально-економічних явищ. · Здатність здійснювати статистичне прогнозування соціально-економічних явищ. · Здатність проводити комплексний статистичний аналіз макро- та мікроекономічних процесів. · Здатність порівнювати соціальні та економічні аспекти розвитку країни з використанням відповідних міжнародних показників. · Здатність порівнювати соціальні та економічні аспекти розвитку країни з використанням відповідних міжнародних показників. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ (ДИСЦИПЛІНИ) «СТАТИСТИКА» 2.1. Тематичний план науки"Статистика " для студентів всіх спеціальностей (крім спец. 6506 – “Прикладна статистика”) денної форми навчання
2.2. Тематичний план науки "Статистика " для студентів всіх спеціальностей заочної форми навчання, крім спец. 6506 “Прикладна статистика”
ЗМІСТ НАУКИ (ДИСЦИПЛІНИ)
Тема 1. Предмет і метод статистики Предмет статистики. Основні категорії статистики. Закономірності масових процесів, їх види, механізм формування. Статистична сукупність, одиниця сукупності як носій властивостей явища. Статистичні ознаки, їх варіація, типи шкал вимірювання. Етапи статистичного дослідження. Особливості статистичної методології. Статистичні ряди як інформаційна база аналізу закономірностей. Організація статистики в Україні. Сучасна стратегія розвитку державної статистики. Тема 2. Статистичне спостереження Суть, джерела та організаційні форми статистичного спостереження. План статистичного спостереження. Програмно-методологічні та організаційні питання плану. Види спостережень за ступенем охоплення первинної сукупності та часом реєстрації фактів. Статистичні реєстри. Способи спостереження. Статистичний моніторинг. Статистичне забезпечення соціологічних обстежень. Помилки спостереження, контроль даних. Тема 3. Зведення і групування статистичних даних Суть та завдання статистичного зведення. Класифікації та групування. Статистичні класифікатори. Основні економічні класифікації: видів економічної діяльності, форм власності, інші. Статистичні коди. Завдання та види статистичних групувань. Структурні, типологічні, аналітичні групування. Принципи формування інтервалів груп. Прості та комбінаційні групування. Статистичні таблиці, їх види та правила побудови. Тема 4. Статистичні показники Суть та види статистичних показників. Абсолютні статистичні величини, одиниці їх вимірювання. Відносні величини, їх види за аналітичною функцією. Середні величини, їх види, умови наукового застосування. Середня арифметична, основні її властивості. Середня гармонічна. Умови використання середньої хронологічної та середньої геометричної. Системи статистичних показників. Тема 5. Аналіз рядів розподілу Ряди розподілу як інформаційна база вимірювання закономірностей розподілу. Види рядів розподілу, частотний їх аналіз. Характеристики центру розподілу: середня, мода, медіана, їх взаємозв’язок. Вимірювання варіації ознак. Абсолютні міри варіації: розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення. Коефіцієнти варіації, їх роль у статистичному аналізі. Види дисперсій. Правило декомпозиції (розкладання) дисперсій. Аналіз нерівномірності розподілу. Коефіцієнти локалізації та концентрації. Оцінювання подібності структур різних сукупностей та інтенсивності структурних зрушень. Тема 6. Вибірковий метод Суть вибіркового спостереження. Вибіркові оцінки і похибки репрезентативності. Стандартна похибка як міра точності вибіркових даних. Довірчі межі середньої і частки. Основні способи формування вибіркових сукупностей, що забезпечують репрезентативність вибіркових оцінок. Відносна похибка вибірки. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки. Поширення результатів вибіркового обстеження на генеральну сукупність. Тема 9. Динамічні ряди Суть та елементи ряду динаміки. Методологічні принципи аналізу динамічних рядів. Види динамічних рядів. Середній рівень ряду. Абсолютні та відносні характеристики інтенсивності динаміки: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту; їх взаємозв’язок. Середній абсолютний приріст і середній темп приросту. Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку. Порівняльний аналіз динамічних рядів; коефіцієнти випередження та еластичності, їх суть, умови використання. Тема 10. Індекси Суть та функції індексів в аналізі соціально-економічних явищ. Індивідуальні та зведені індекси. Методологічні принципи побудови зведених індексів. Агрегатна форма індексів як основна. Ваги і сумірники. Середньозважені індекси, приведення їх до агрегатної форми. Взаємозв’язок спряжених індексів. Розкладання абсолютного приросту результативного показника за факторами. Індекси середніх величин: змінного складу, фіксованого складу і структурних зрушень; їх взаємозв’язок. Територіальні індекси. Тема 11. Графічний метод Види та аналітичні функції статистичних графіків. Основні елементистатистичних діаграм, гріфічні знаки, просторові і масштабні оріентири діаграм. Правила побудови діаграм в середовищі Excel.
Тема 3. Історія статистики Передумови виникнення статистичної практики. Державознавство та політична арифметика. А. Кетле – фундатор теорії статистики. Класична теорія статистики. Математична статистика, статистичне моделювання і прогнозування. Російська земська статистика. Сучасна статистика. Тема 12. Вибірковий метод Суть вибіркового спостереження. Вибіркові оцінки і похибки репрезентативності. Стандартна похибка як міра точності вибіркових даних. Довірчі межі середньої і частки. Основні способи формування вибіркових сукупностей, що забезпечують репрезентативність вибіркових оцінок. Відносна похибка вибірки. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки. Поширення результатів вибіркового обстеження на генеральну сукупність. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ ЗАНЯТТЯ 1 - 2 ЗАНЯТТЯ 3 - 4 ЗАНЯТТЯ 5 ЗАНЯТТЯ 6 - 7 ЗАНЯТТЯ 8 - 9 Здатність аналізувати закономірності розподілу та варіації елементів сукупності з метою можливості подальшого проведення комплексного статистичного аналізу соціально-економічних явищ на макро-, мезо- та мікрорівні. Інформаційне забезпечення: 1.Єріна А.М. Статистика: підручник / А.М.Єріна, З.О.Пальян. – К.: КНЕУ, 2010 2.Статистика: структурно-логічні схеми та задачі: Навч. посіб. / За наук. ред.. А.М.Єріної. – К.: КНЕУ, 2007
ЗАНЯТТЯ 10 Здатність аналізувати рівномірність розподілу елементів сукупності, оцінювати децильну диференціацію з метою можливості подальшого проведення поглибленого статистичного аналізу соціально-економічних явищ на макро-, мезо- та мікрорівні. ЗАНЯТТЯ 11 ЗАНЯТТЯ 12 МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ №1 ЗАНЯТТЯ 13 -14 Тема 6. Вибірковий метод План заняття: 1. Оцінювання точності вибіркових даних. Розрахунок стандартної похибки вибірки і побудова довірчих меж для середньої і частки. 2. Порівняння похибок вибірки різних явищ. 3. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки. 4. Поширення результатів вибіркового обстеження на генеральну сукупність. За результатами заняття студент повинен знати: сутність, переваги та недоліки вибіркового методу; умови застосування вибіркового методу; основні етапи проведення вибіркових обстежень; способи формування вибіркових сукупностей; види похибок, притаманних вибірковому методу; способи обчислення різних видів похибок; сутність довірчого інтервалу та його інтерпретацію; методи порівняння похибок вибірки різних явищ; способи визначення мінімально достатнього обсягу вибірки; способи поширення результатів вибіркового обстеження на генеральну сукупність; вміти: сформулювати переваги, недоліки та умови застосування вибіркового методу для різних видів дослідження; оцінювати точність вибіркових даних; будувати довірчі межі для середньої і частки; порівнювати похибки вибірки різних явищ; визначати мінімально достатній обсяг вибірки в залежності від мети дослідження; аргументовано інтерпретувати результати обчислень за вибірковими даними; на основі вибіркових оцінок робити висновки щодо значення аналогічних характеристик в генеральній сукупності. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: ЗАНЯТТЯ 15 ЗАНЯТТЯ 16 ЗАНЯТТЯ 17 ЗАНЯТТЯ 18 ЗАНЯТТЯ 19 - 20 Тема 9. Динамічні ряди План заняття: 1. Аналіз закономірностей розвитку соціально-економічних процесів за допомогою системи абсолютних і відносних характеристик інтенсивності динаміки: абсолютного приросту, темпу зростання, темпу приросту, абсолютного значення 1% приросту. 2. Розрахунок та інтерпретація середнього абсолютного приросту і середнього темпу приросту. 3. Оцінювання прискорення (уповільнення) розвитку. Порівняльний аналіз динамічних рядів з використанням коефіцієнтів випередження та еластичності. За результатами заняття студент повинен знати: сутність та види рядів динаміки; особливості розрахунку середніх рівнів динамічних рядів; систему показників інтенсивності динаміки; методи оцінювання прискорення (уповільнення) розвитку; вміти: класифікувати динамічні ряди залежно від статистичної природи рівня динамічного ряду; обчислювати середні рівні різних видів динамічних рядів; обчислювати та надавати змістовну інтерпретацію статистичним характеристикам інтенсивності динаміки; оцінювати прискорення (уповільнення) розвитку; проводити порівняльний аналіз динамічних рядів з використанням коефіцієнтів випередження та еластичності. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: ЗАНЯТТЯ 21-22 Тема 9. Динамічні ряди План заняття: 1. Обґрунтування типу трендового рівняння. 2. Розрахунок та інтерпретація параметрів трендового рівняння. 3. Екстраполяція тренду. Інтерпретація результатів екстраполяції. 4. Застосування ковзної середньої для згладжування коливних рядів. 5. Оцінювання сезонних коливань: сезонна хвиля, амплітуда коливань. 6. Коригування тренду на сезонність.
За результатами заняття студент повинен знати: сутність процесу прогнозування; способи визначення тенденції розвитку; види функцій, що можуть бути використані для оцінювання тенденції розвитку; економічну інтерпретацію параметрів трендової моделі; способи перевірки істотності параметрів трендової моделі; сутність екстраполяції тренду; інтерпретацію результатів екстраполяції; вміти: оцінювати наявність або відсутність тенденції в динамічних рядах; обґрунтовувати функціональний вигляд трендової моделі; розраховувати параметри трендової моделі; перевіряти істотність параметрів трендової моделі; здійснювати екстраполяцію тренду; інтерпретувати результати екстраполяції. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: ЗАНЯТТЯ 23 Тема 10. Індекси План заняття: 1. Розрахунок та аналіз індивідуальних та зведених індексів. 2. Обчислення та аналіз середньозважених індексів. Вибір форми індексу. 3. Розкладання абсолютного приросту результативного показника за факторами. 4. Побудова індексних систем середніх величин. Оцінювання впливу структурних зрушень на динаміку середньої За результатами заняття студент повинен знати: методологічні засади індексного методу; класифікацію індексів; методологічні засади побудови індексів; умови застосування індивідуальних, агрегатних та середньозважених індексів; метод ланцюгових підстановок; основні принципи побудови індексних систем середніх величин; основні принципи побудови багатофакторних індексних систем; вміти: застосовувати індексний метод для аналізу складних соціально-економічних явищ; обчислювати різні види індексів; надавати змістовну економічну інтерпретацію результатам обчислення; розкладати абсолютний приріст результативного показника за факторами; будувати індексні системи середніх величин; оцінювати вплив структурних зрушень на динаміку середньої; будувати багатофакторні індексні системи. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: ЗАНЯТТЯ 24 МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ №2 КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки (дисципліни) «Статистика» для студентів галузі знань «Економіка підприємництва» напряму підготовки всіх економічних спеціальностей, окрім 6506 Денна форма навчання
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки (дисципліни) «Статистика» для студентів галузі знань «Економіка підприємництва» напряму підготовки всіх економічних спеціальностей, окрім 6506 Заочна форма навчання, І навчальний семестр
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки (дисципліни) «Статистика» для студентів галузі знань «Економіка підприємництва» напряму підготовки «Прикладна статистика» Заочна форма навчання, ІІ навчальний семестр
ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Вивчення науки (дисципліни) «Статистика» студентами заочної форми навчання відбувається протягом 2-х семестрів. Підсумковий контроль за результатами 1-го семестру здійснюється у формі поточно-модульного контролю; за результатами 2-го семестру – у формі іспиту. 8.1. Поточний та підсумковий контроль знань студентів заочної форми навчання в І навчальному семестрі
Оцінювання поточної успішності студентів здійснюєтьсявідповідно до максимально можливої кількості балів для кожного виду робіт, вказаних в «Карті самостійної роботи студента». Кожний вид роботи оцінюється за шкалою: · «відмінно»; · «добре»; · «задовільно»; · «незадовільно». Переведення наведеної шкали в кількісну оцінку здійснюється відповідно до «Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи студентів і викладачів» від 20.12.2012 року в залежності від максимально можливої кількості балів на одному занятті (або за один вид роботи). а) практичні заняття. Робота студента на практичних заняттях оцінюється за наступними критеріями: · «відмінно» (20 балів) - студент активно працював на практичному занятті, правильно відповів на всі теоретичні питання, розв'язав всі запропоновані задачі, надав змістовну інтерпретацію отриманим результатам; · «добре» (16 балів) - студент працював на практичному занятті, допускав помилки у відповідях на теоретичні питання, не закінчив розв'язок 1-2 запропонованих задач, допускав незначні помилки при змістовній інтерпретації отриманих результатів; · «задовільно» (12 балів) - студент допускав принципові помилки у відповідях на теоретичні питання, розв'язав менше половини запропонованих задач, допускав принципові помилки при змістовній інтерпретації отриманих результатів; · «незадовільно» (0 балів) - студент не проявляв активності на практичному занятті, не відповів правильно більше ніж на половину теоретичних питань, розв'язав менше 30% запропонованих задач, але не зміг надати змістовну інтерпретацію отриманим результатам.
б) модульний контроль. Робочою програмою науки (дисципліни) «Статистика» передбачено 1 модульний контроль в І навчальному семестрі. Модульне завдання включає 5 аналітичних завдань. Для їх виконання студент повинен: · обґрунтувати методику вирішення (алгоритм розрахунку); · зробити необхідні розрахунки; · пояснити економічну суть отриманих результатів. Критерії оцінювання завдань модульного контролю: · рівню «відмінно» (20 балів) відповідає правильне розв’язання всіх п’яти завдань модуля з відповідними формулами, висновками та змістовною інтерпретацією отриманих результатів; · рівню «добре» (16 балів) відповідає правильне розв’язання не менше чотирьох завдань модуля з відповідними формулами, висновками та змістовною інтерпретацією отриманих результатів, але допускаються незначні непринципові помилки; · рівню «задовільно» (12 балів) відповідає правильне розв’язання не менше трьох завдань модуля з відповідними формулами, висновками та змістовною інтерпретацією отриманих результатів, але з принциповими помилками з завданнях 4 і 5; · рівню «незадовільно» (0 балів) відповідає розв’язання двох і менше завдань, наявність значних прогалин у знаннях основного програмного матеріалу; відсутність розв’язку завдань взагалі.
в) індивідуальні завдання. Індивідуальні завдання обираються студентами відповідно до «Карти самостійної роботи студента». Зміст роботи та графік виконання встановлюється викладачем індивідуально для кожного студента (або малої групи у випадку комплексного завдання). Термін подання робот до захисту встановлюється відповідно до затвердженого розкладу занять. Для оцінювання рівня виконання студентами індивідуальних завдань використовують такі критерії: · рівню «відмінно» (10 балів) відповідає актуальність теми, широка джерельна база; наявність сучасного фактичного матеріалу, коректне подання матеріалу; чітке викладення понятійного апарату, методів, методик та інструментів, передбачених програмою науки (дисципліни); обов’язково наявність посилань на використану літературу; · рівню «добре» (8 балів) відповідає актуальність теми; сучасна, але обмежена джерельна база; наявність сучасного фактичного матеріалу; подання матеріалу та викладення понятійного апарату, методів, методик та інструментів, передбачених програмою науки (дисципліни) містить незначні, непринципові помилки; обмежені посилання на використану літературу; · рівню «задовільно» (6 балів) відповідає актуальність теми; обмежена джерельна база; наявність сучасного фактичного матеріалу в обсязі, недостатньому для розкриття теми; подання матеріалу та викладення понятійного апарату, методів, методик та інструментів, передбачених програмою науки (дисципліни) здійснюється із значними принциповими помилками, в неповному обсязі; обмежені або відсутні посилання на використану літературу; · рівню «незадовільно» (0 балів) відповідає наявність значних прогалин у знаннях основного програмного матеріалу; погане викладення окремих понять, методик та інструментів, коли, використовуючи їх, студент допускає принципові помилки під час виконання самостійної роботи.
В залікову відомість виставляється сумарна оцінка за всі виконані роботи. Максимум – 100 балів.
8.2. Поточний та підсумковий контроль знань студентів заочної форми навчання в ІІ навчальному семестрі
Оцінювання поточної успішності студентів здійснюєтьсявідповідно до максимально можливої кількості балів для кожного виду робіт, вказаних в «Карті самостійної роботи студента». Кожний вид роботи оцінюється за шкалою: · «відмінно»; · «добре»; · «задовільно»; · «незадовільно». Переведення наведеної шкали в кількісну оцінку здійснюється відповідно до «Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи студентів і викладачів» від 20.12.2012 року в з
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-20; просмотров: 208; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.139.245 (0.01 с.) |