Джерела дисципліни і їх класифікація.

Основним джерелом розглядуваної дисципліни є Конституція України – акт, який має найвищу юридичну силу і визначає основні засади державного та громадського життя, суспільного ладу і політики, взаємовідносини особи і держави, основні права, свободи й обов’язки особи, територіальний устрій, порядок створення та структуру органів державної й виконавчої влади. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Закони й інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Якщо закони чи нормативні акти не відповідають нормам Конституції України, то діють норми, закріплені Конституцією України.

До джерел розглядуваної дисципліни належать також закони України, що регламентують повноваження судових та правоохоронних органів, їх структуру та принципи діяльності. Закони України можуть бути комплексними й поточними. До комплексних належать закони України, що встановлюють повноваження, структуру, принципи організації та діяльності правоохоронних органів: «Про судоустрій України», «Про статус суддів», «Про органи суддівського самоврядування», «Про Конституційний Суд України», «Про прокуратуру», «Про службу безпеки України», «Про міліцію», «Про адвокатуру», «Про нотаріат» та ін. Поточні закони вносять зміни й доповнення в комплексні закони і в подальшому стають їх складовими.

Складовою джерел дисципліни «Судові та правоохоронні органи України» є нормативні акти, що видаються Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України щодо повноважень, організації діяльності та структури деяких правоохоронних органів. Так, Положення про міністерство юстиції України було затверджене Указом Президента України від 30 грудня 1997 р., Указом Президента від 22 квітня 1998 р. було створено Державний департамент України з питань виконання покарань Норми, що регламентують окремі напрямки діяльності судових та правоохоронних органів, містять також відомчі нормативні акти, які видаються керівниками правоохоронних міністерств і відомств у вигляді наказів, положень, інструкцій і вказівок. Означені нормативні акти видаються на основі чинних законів у суворій відповідності з ними.

Значну роль у діяльності судових та правоохоронних органів відіграють керівні роз’яснення, які видає Пленум Верховного Суду України. Вони оформлюються у вигляді постанов, де роз’яснюються питання належного застосування законодавства, у тому числі щодо регламентації організації та діяльності правоохоронних органів.

Контрольні питання:

1. Поняття правоохоронної діяльності.

2. Специфічні ознаки правоохоронної діяльності.

3. З якою метою здійснюється правоохоронна діяльність?

4. Які органи вважаються правоохоронними?

5. Що є предметом дисципліни «Судові та правоохоронні органи України»?

6. Основні завдання судових та правоохоронних органів.

7. Охарактеризуйте зв’язки дисципліни «Судові та правоохоронні органи України» з іншими дисциплінами правового характеру.

8. Що є основним джерелом розглядуваної дисципліни?

9. Охарактеризуйте складові джерел дисципліни «Судові та правоохоронні органи України».

 

СУДОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ.

Загальні засади судочинства в Україні.

У ст. 6 Конституції України передбачається поділ державної влади України на три окремі гілки – законодавчу, виконавчу та судову, що відповідає принципам демократичної держави й забезпечує незалежність і самостійність кожної з гілок влади у здійсненні їх повноважень.

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, і делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими для виконання на всій території України.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про судоустрій України» судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства. Судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Особливе місце суду зумовлюється колом завдань, що розв’язуються судами, і наявністю специфічних ознак, притаманних тільки суду.

До основних завдань суду належать здійснення правосуддя на засадах верховенства права і забезпечення захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини й громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства та держави.

Суд вирізняється серед інших органів низкою ознак:

• розглядає і вирішує особливі категорії справ, які не може розглянути жодний інший орган;

• його рішення проголошуються іменем України і є обов’язковими для всіх громадян та органів, яким вони адресовані;

• справи розглядаються в суді із суворим дотриманням особливої процедури, що регламентуються виключно законами України;

• суд є самостійним у розгляді справи (між судами немає відносин підлеглості).

Конституційними принципами судочинства, що закріплені у ст. 126-129 Конституції України, є такі:

• законність;

• рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

• забезпечення доведеності вини;

• змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості;

• підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

• забезпечення обвинуваченому права на захист;

• гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

• незалежність і недоторканність суддів, їхнє підкорення тільки закону;

• незмінюваність суддів;

• колегіальний і одноособовий розгляд справ у суді;

• забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

• обов’язковість рішень суду.

У ст. 129 Конституції України передбачається, що законом можуть визначатися й інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

Зокрема, у гл. 2 Закону України «Про судоустрій України» передбачено, що до основних засад здійснення правосуддя в Україні крім вже зазначених належать гарантування кожній людині права на судовий захист; право людини користуватися правовою допомогою при вирішенні її справи в суді; здійснення судочинства державною мовою; право осіб, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, користуватися рідною мовою та послугами перекладача в судовому процесі; самостійність суддів.

Судова система України забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Судова система України складається з Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції

Конституційний Суд України.

Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України встановлюються Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України».

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні (ст. 147 Конституції України).

Завдання Конституційного Суду України полягає в гарантуванні верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах:

• верховенства права;

• незалежності;

• колегіальності;

• рівноправності суддів;

• гласності;

• повноти і всебічності розгляду справ;

• обґрунтованості прийнятих рішень.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду України. Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по 6 суддів Конституційного Суду України.

Президент України при призначенні суддів проводить консультації щодо кандидатур суддів з Прем’єр-міністром України та міністром юстиції України. Призначеною вважається особа, щодо якої видано Указ Президента України, скріплений підписами Прем’єр-міністра України та міністра юстиції України.

Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів вносить Голова Верховної Ради України або щонайменше 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Призначеними на посади суддів Конституційного Суду України вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. За результатами голосування Головою Верховної Ради України підписуються постанови Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду України. З’їзд суддів України призначає 6 суддів Конституційного Суду шляхом голосування. Призначеним вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів делегатів з’їзду. За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписуються рішення з’їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду України.

Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день призначення досяг віку 40 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше 10 років, володіє державною мовою і проживає на території України протягом останніх 20 років.

Суддя Конституційного Суду України призначається строком на дев’ять років без права бути призначеним повторно. Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду зі складу суддів Конституційного Суду шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

Судді Конституційного Суду складають присягу на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента, Прем’єр-міністра, Голови Верховного Суду України не пізніше як через місяць після призначення. При виконанні своїх обов’язків на засіданні суддя Конституційного Суду повинен бути одягнений у мантію. Суддя має нагрудний знак.

Голова Конституційного Суду України:

• очолює Конституційний Суд України і організовує його роботу;

• організовує роботу колегій суддів, комісій та Секретаріату Конституційного Суду України;

• скликає і проводить пленарні засідання Конституційного Суду України;

• розпоряджається бюджетними коштами на утримання і забезпечення діяльності Конституційного Суду України відповідно до кошторису, затвердженого Конституційним Судом України;

• здійснює інші передбачені законодавством повноваження, що регламентують організацію внутрішньої роботи Конституційного Суду.

Голова Конституційного Суду України має двох заступників.

Заступники Голови Конституційного Суду України виконують за дорученням Голови Конституційного Суду України окремі його повноваження. У разі відсутності Голови Конституційного Суду України або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов’язки виконує заступник, старший за віком.

Суддя Конституційного Суду України:

• здійснює попередню підготовку питань для їх розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України, бере участь у розгляді справ;

• має право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем’єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об’єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України;

• має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження в Конституційному Суді України лише тих справ, у яких Конституційним Судом України прийнято рішення чи дано висновок.

Повноваження Голови і суддів Конституційного Суду України не можуть бути обмежені, якщо введено воєнний чи надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях.

Повноваження судді Конституційного Суду України припиняються в таких випадках:

• закінчення строку призначення;

• досягнення суддею 65-річного віку;

• неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

• порушення суддею вимог щодо несумісності;

• порушення суддею присяги;

• набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

• припинення громадянства;

• визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим;

• подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

У складі Конституційного Суду України створюються дві колегії:

• для розгляду питань про відкриття провадження у справах за конституційними поданнями;

• для розгляду питань про відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.

Рішення про утворення колегій суддів, затвердження їх складу та призначення секретарів приймаються на засіданнях Конституційного Суду України протягом першого місяця кожного календарного року. Секретар колегії суддів призначається з числа суддів, які входять до складу колегії, і очолює її. До повноважень колегій належить вирішення питань, пов’язаних з винесенням ухвал про відкриття провадження за конституційними поданнями і зверненнями чи відмови в них.

Конституційний Суд України проводить засідання та пленарні засідання.

На засіданнях розглядаються всі питання, що потребують вирішення, крім тих, які вирішуються на пленарних засіданнях. Засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше 11 суддів, і рішення на ньому приймається, якщо за це рішення проголосувало більше половини суддів, які брали участь у засіданні. Пленарне засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше 12 суддів. Рішення Конституційного Суду України приймаються і його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше 10 суддів.

До повноважень Конституційного Суду України належить вирішення таких питань:

• про конституційність законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

• про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість;

• про додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених ст. 111 та 151 Конституції України;

• про офіційне тлумачення Конституції та законів України.

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання про законність актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції. За підсумками розгляду питань, які належать до його повноважень, Конституційний Суд України приймає рішення і дає висновки.

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішень про неконституційність правових актів повністю чи в окремих їх частинах є такі:

• невідповідність Конституції України;

• порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

• перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

У Законі України «Про Конституційний Суд України» визначені форми звернень до Конституційного Суду України. Ними є конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання – це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта неконституційним, про визнання конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції чи законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

До суб’єктів права на конституційне подання належать:

• Президент України;

• не менше 45 народних депутатів України (підпис депутата не може бути відкликаний);

• Верховний Суд України;

• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

• Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Конституційне звернення – це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина, а також прав юридичної особи.

До суб’єктів права на конституційне звернення належать:

• громадяни України;

• іноземці;

• особи без громадянства;

• юридичні особи.

Конституційне звернення або подання може бути відкликане за письмовою згодою суб’єкта, який направив його до Конституційного Суду України, у будь-який день до дня розгляду на пленарному засіданні Конституційного Суду України.

Конституційний Суд України може відмовити у відкритті конституційного провадження на таких підставах:

• через відсутність встановленого Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» права на конституційне подання, конституційне звернення;

• у разі невідповідності конституційного подання, конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України»;

• через непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні чи конституційному зверненні.

Існує певний порядок провадження у справах Конституційного Суду України. Так, відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України за поданням або зверненням ухвалюється колегією суддів Конституційного Суду або Конституційним Судом України на його засіданні. Справа, за якою відкрито провадження, розглядається на пленарному засіданні в порядку та строки, встановлені законом. Дата розгляду справи визначається Головою Конституційного Суду України. Строк провадження у справах за поданням не повинен перевищувати трьох місяців, а за зверненням – шести місяців. У разі провадження за конституційним поданням, яке визнане Конституційним Судом України невідкладним, строк розгляду не повинен перевищувати одного місяця. Строки провадження починають обчислюватись з дня прийняття процесуальної ухвали про відкриття конституційного провадження.

За результатами розгляду справ Конституційний Суд України приймає рішення і складає висновки. Рішення приймаються за результатами розгляду справ про конституційність законів та інші нормативні акти. Суд може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. В інших випадках Конституційний Суд України складає висновки.

Рішення і висновки даються Конституційним Судом України поіменним голосуванням шляхом опитування суддів. Судді не мають права утримуватись від голосування. Рішення і висновки мотивуються письмово, підписуються окремо суддями, які голосували за та проти їх прийняття, і оприлюднюються. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню. Підписання суддею рішення чи висновку є обов’язковим. Окрема думка судді викладається письмово і додається до рішення чи висновку.

Рішення і висновки Конституційного Суду України підписуються не пізніше семи днів після їх прийняття і офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання.

Копії рішень і висновків Конституційного Суду України надсилаються наступного робочого дня після їх оприлюднення суб’єкту права, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт. Конституційний Суд України у разі потреби може визначити в рішенні чи висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов’язки про забезпечення їх виконання.