Склад, мета та завдання енергетичного господарства підприємства.

Різні види енергоресурсів на підприємстві використовуються в якості рушійної сили, в технологічних процесах, для опалення, освітлення, вентиляції та інших господарсько-побутових потреб.

Головна мета енергетичного господарства - надійне і безперебійне забезпечення підприємства всіма видами енергії встановлених параметрів.

Критерій досягнення цієї мети - зниження до мінімуму витрат на придбання, доставку і споживання енергетичних ресурсів.

Задачі енергетичного господарства:1. Планування енергозабезпечення підприємства; 2. Постійне забезпечення виробництва різними видами енергії і енергоносіїв за встановленими параметрами; 3. Організація експлуатації та нагляд за виконанням правил експлуатації енергетичного устаткування; 4. Монтаж, ремонт та обслуговування енергетичного устаткування.5. Організація раціонального використання, нормування та економії енергетичних ресурсів.

Енергетичне господарство підприємства в організаційному відношенні поділяється на дві частини – загальнозаводську і цехову.

До загальнозаводського відносяться генеруючі, трансформуючі і виробляючі споруди, установки і пристрої, які об’єднуються в спеціальні підрозділи: теплосиловий, електросиловий, газовий, електромеханічний, слабкострумовий.

Склад їх залежить від енергоємності виробництва і зв'язків підприємства із зовнішніми енергосистемами.

До складу загальнозаводського енергетичного господарства входять:

1. Відділ головного енергетика (на чолі з головним енергетиком, який керує всією системою енергетичного господарства підприємства). Структура цього відділу включає: а) бюро використання енергії,;б)оперативно-диспетчерське бюро; в)технічне бюро; г)енергетичні лабораторії.

2. Спеціалізовані енергетичні цехи: а)Електросиловий цех; б)Теплосиловий цех;

в)газовий цех; г) слабкострумний цех;

д) електроремонтний цех.

3. Енергослужби цехів, які можуть бути підпорядковані відділу головного енергетика підприємства.

4. Загальнозаводські мережі й енергоустаткування.

Цехові енергогосподарства включають: * енергоприймальні вузли (вводи) виробничих цехів;

* цехове перетворююче обладнання;

* внутрішньоцехові розподільні мережі;

* електрообладнання й електроосвітлення;

* опалення, вентиляцію, водопровід, каналізаційні системи цеху, розподільні мережі стислого по­вітря і пару різного тиску.

 

 

Планування енергозабезпечення підприємства. Енергетичний баланс.

Варіанти енергозбереження: 1) зовнішній (зі сторони); 2) внутрішній (власними силами); 3) комбінований. Планування енергозабезпечення здійснюється шляхом розробки енергобалансу п-ва. Енергобаланс розробляється по кожному виду енергії і включає витратну частину та приходну частину. Роз-ся енергобаланс починаючи з його втратної частини в такій послідовності: 1) розраховується потреба в усіх видах енергії для осн. та допоміжного вир-ва. Витрати елекктроенргії: В_ел. = (Р_уст.*F*К_ч*К_п)/(К_к.д.*К_втр.) Р_уст. – Установлена потужність; F – фонд часу роботи устаткування; К_ч – коеф. завантаж. облад. по часу; К_п - коеф. завантаж. облад. по потужності; К_втр. – коеф. втратв мережі. 2) розрахов. витрати енергії на господ. побут. потреби. 3) розрах.. втрати енергії в мережах і трансформуючих установах. 4) визнач.. сумарні потреби енергії даного п-ва. Розробка приходної частини енергобалансу включає: 1) визначення вироб.. ресурсів власних генеруючих установ; 2) виз-ня можливості та обсяги отримання енергії зі сторони. 3) проектування режимів роботи власних генеруючих установок 4) визначення розміру покриття потреби в енергії за рахунк власного вир-ва, оторимання зі сторони та використання вторинних енергоресурсів. 5) визначення кількості енергії, яка може бути відпущена на сторону.

 

 

Склад, мета та завдання транспортного господарства.

Головна мета транспортного господарства - своєчасне забезпечення виробництва всіма видами транспортних засобів і послуг, безперебійне транспортування вантажів при повному використанні транспортних засобів і мінімальної собівартості транспортних операцій.

Критерій досягнення мети - мінімізація долі транспортних витрат в собівартості готової продукції.

Задачі транспортного господарства:

1.Планування транспортних операцій.

2.Забезпечення виробничого процесу всіма видами транспортних засобів.

3.Переміщення вантажів в межах підприємства.

4.Виконання зовнішніх транспортних операцій.

5.Виконання вантажно-розвантажувальних операцій.

6.Виконання експедиційних операцій.

Для виконання цих задач в структурі підприємства виділяється спеціальний підрозділ.

Транспортне господарство - це комплекс підрозділів, що займається переміщенням вантажів та вантажо-розвантажувальними роботами.

Транспортне господарство складається з транспортних засобів (автомобілі, причепи, локомотиви-тепловози, вагони, електрокари, трактори і т.п.) і споруд загальнозаводського призначення (гаражі, депо, ремонтні майстерні, рейкові і безрейкові шляхи).

Склад транспортного господарства суттєво залежить від характеру продукції, що виробляється, типу і обсягу виробництва.

За територіальною ознакою обслуговування транспорт підприємства поділяється на зовнішній і внутрішній.

Зовнішній транспорт призначений для доставки вантажів на підприємство і вивозу з нього готової продукції і відходів.

Внутрішній (внутрішньозаводський) транспорт призначений для перевезення вантажів між цехами і складами.

На крупних підприємствах (з великими обсягами перевезень)транспеортне господарство поділяється на:

* цех залізничного транспорту; * цех автомобільного транспорту;

* цех водного транспорту.

На середніх та малих підприємствах створюється єдиний транспортний цех.

Очолює транспортне господарство начальник транспортно-технологічного відділу.

До складу цього відділу входять технічне бюро, бюро організації перевезень, диспетчерська служба, бюро тари.

 

Планування транспортного обслуговування виробництва.

Більшість питань планування та організації транспортного обслуговування розв’язується на етапах проектування підприємства:

1)аналізуються вантажопотоки 2)вибираються види транспортних засобів 3)визначається кількість транспортних засобів.

1. Аналіз вантажопотоків

В основі організації перевезень в масштабі підприємства, його окремих цехів і складів лежать вантажооборот і вантажопотоки.

Вантажопотік - кількість вантажів (у шт., тонах), що переміщуються в

заданому напрямку на певну відстань за певний проміжок часу.

Розміри та маршрути окремих потоків вантажів визначаються на базі виробничої програми підприємства, норм витрат матеріалів та відстані перевезень.

Вантажооборот - це загальна кількість вантажів, що переміщуються по території підприємства чи його підрозділів за певний проміжок часу.

Вантажооборот - це сума всіх вантажопотоків.

На основі даних цієї таблиці розробляють схему вантажопотоків цехів і підприємства в цілому.

Схема вантажопотоків показує розподіл і напрямок руху вантажів по підприємству.

2. Вибір видів транспортних засобів

Класифікація транспортних засобів (транспорту).

1.За характером і місцем перевезень: * зовнішній;

* міжцеховий; * внутрішньоцеховий.

2.За видами транспортних засобів: * залізничний;

* безрейковий; * механічний;.

3.За принципом дії: * періодичної дії; * неперервної дії.

4. За напрямком переміщення вантажів: * горизонтальний; * вертикальний; * ухильний;* горизонтально-вертикальний.

5. За строком дії: * постійний; * тимчасовий.

Вибір видів транспортних засобів здійснюється в залежності від характеру вантажів: * сипучі вантажі;

наливні (рідкі) вантажі;* штучні вантажі.

Кожен з цих вантажів має свої особливості перевезення, навантаження та розвантаження.

Транспортні засоби повинні відповідати цим особливостям і забезпечити перевезення вантажів без втрат, при найбільш повному використанні вантажопідйомності та швидкості пробігу.

3. Визначення кількості транспортних засобів

Кількість транспортних засобів, зайнятих на регулярних вантажопотоках: N = B/П*Кн = (В/ Пг*Fд) * К В - вантажооборот за розрахунковий період часу (тон, шт.) П - продуктивність транспортного засобу за цей же період часуКн - коефіцієнт нерівномірності перевезень Пг - годинна продуктивністьзасобу (тон, шт./год) Fд - ефективний (дійсний) фонд часу роботи транспортного засобу.