Перспективи розвитку шкільного курсу інформатики

Розглядаючи комп'ютерно-орієнтовані засоби навчання як засоби навчально-пізнавальної діяльності протягом усього набуття загальної середньої освіти (1-12-і класи), вивчення курсу інформатика як самостійної навчальної дисципліни доцільно здійснювати з 7-го по 12-ий класи, а саме:

• 1 -6-ї класи - використання комп'ютера як засобу педагогічної діяльності. Пропедевтичний курс інформатики без використання комп'ютерів учнями може вивчатися на окремих уроках за рахунок один варіативної складової навчального плану;

• 7-9-і класи - базовий курс інформатики;

• 10-12-і класи - курс інформатики допрофесійної підготовки з урахуванням спеціалізації навчального закладу, а також за вибором учнів.

Базовий курс (7-9 класи) забезпечує засвоєння основних теоретичних положень інформатики, опанування науковими основами, методами і засобами інформаційних технологій, тобто забезпечує обов'язковий рівень підготовки учнів з цього предмету. Базовий курс інформатики має вивчатися за державною навчальною програмою, прикладом якої може бути програма [79], та шкільного підручника для учнів 7-го класу, прикладом якого може бути навчальний посібник «Інформатика-7» [76]. Для курсу інформатики у ІО-12-их класах повинні використовуватись експериментальні навчальні програми профільного навчання інформатики за такими напрямами: універсальний, гуманітарний (філологічний та суспільно-гуманітарний), художньо-естетичний, фізико-математичний, природничий, технологічний, спортивний і т.п.

Професійно спрямоване (10-12 класи) диференційоване за обсягом і змістом навчання інформатики залежно від інтересів і спрямованості допрофесійної підготовки школярів. Обов'язковість навчання на цьому етапі пояснюється постійно зростаючою питомою вагою інформаційної складової по відношенню до інших видів професійної діяльності. На цьому етапі продовжується освіта в галузі інформатики у вигляді одного із обов'язкових профільних курсів за вибором учнів. Цей курс інформатики вважається курсом допрофесійної підготовки з урахуванням спеціалізації навчального закладу, а також за вибором учнів.

Слід підкреслити дві особливості цієї структури - неперервний характер шкільної освіти з інформатики і наявність диференційованого навчання інформатики, особливо в старших класах.

Така структура навчального курсу Інформатика забезпечує наступність, ступеневий рівень науковості, достатній рівень підготовки кваліфікованого користувача інформаційних технологій, враховує вікові особливості учнів, професійну спрямованість навчання в старшій школі.

Проблеми вивчення елементів інформатики в молодших класах вимагають спеціальних досліджень як з точки зору перевірки можливості такого вивчення і пов'язаного з ним добору навчального матеріалу, так і з точки зору педагогічної доцільності, яка визначається колом загальноосвітніх задач (а не тільки вузькопредметних), що вирішуються при цьому.

При розгляді курсу Інформатики для підліткової вікової групи вирішується досить об'ємний ряд завдань:

• виділення сукупності знань, умінь і навичок в галузі інформатики, що мають загальноосвітнє значення і вимагають формування в більш ранньому віці (до них потрібно віднести і навички застосування комп'ютера);

• визначення змісту окремих етапів формування інформаційної культури, починаючи з формування практичних навичок використання комп'ютерної техніки І закінчуючи використанням її для розв'язування навчальних завдань зрізних навчальних предметів;

• розробка методики формування інформаційної культури, яка враховує вікові особливості учнів середнього шкільного віку;

• дослідження впливу роботи з комп'ютером на інтелектуальний розвиток школярів.

Різноманітні думки, висловлені в багаторічних дискусіях про цілі навчання шкільної інформатики, можна звести до наступних основних позицій:

1) головне в шкільній інформатиці - навчити учнів використовувати комп'ютер і його програмне забезпечення для розв'язування різних завдань, що виконуються в процесі їхньої навчально-пізнавальної і практичної діяльності;

2) вивчаючи основи алгоритмізації і програмування, можна сформувати елементи алгоритмічного стилю мислення;

3) в школі потрібно вивчати фундаментальні основи інформатики, зокрема поняття "інформація", "алгоритми", |"інформаційні процеси", "модель", "об'єкт", "система" з метою формування наукового світогляду учнів.

Таким чином, виникають чотири напрями курсу.

1) Практичний. Базові поняття - комп'ютер та його інформаційне забезпечення. Тут формується уявлення про комп'ютер як про і універсальний інформаційний автомат, розглядаються різноманітні застосування комп'ютера та комп'ютерних мереж, школярі набувають перші навички використання інформаційно-комунікаційних технологій. У цьому випадку основна увага в методиці навчання інформатики повинна приділятися способам діяльності, оскільки головне завдання полягає б формуванні певної сукупності умінь і навичок.

2) Програмістський. Базові поняття - алгоритм, програма. Внаслідок розв'язування алгоритмічних задач, розробки

найпростіших програм формуються уявлення про алгоритми та методи алгоритмізації, елементи операційного стилю мислення, описування алгоритмів конкретними мовами програмування.

3) Науково-технічний. Базові поняття - повідомлення, інформація, інформаційні процеси. У результаті повинно сформуватися розуміння інформаційної суті світу, уміння, бачити і аналізувати Інформаційні процеси, будувати інформаційні моделі та досліджувати її за допомогою комп'ютера.

4) Зміст курсу може і повинен бути спрямований на формування і розвиток творчих здібностей, дослідницьких вмінь і навичок школяра. На уроках інформатики учень, як справжній дослідник, спостерігає різноманітні явища і процеси, на основі спостережень висуває гіпотези, аналізує та доводить чи спростовує їх, робить відповідні висновки і узагальнення, синтезує нові знання, нову інформацію.

З'являється ще один - дослідницький напрям, ключовим словом в якому є слово творчість. Новітні досягнення комп'ютерної техніки і перспективи розвитку інформатики як науки спонукують шукати нові застосування інформатики як навчального предмета в середній школі.

Намітилися нові тенденції поступового розмежування завдань формування інформаційної культури і завдань навчання основ інформатики. Є підстави стверджувати, що такі тенденції будуть наростати. Це зумовлено двома чинниками. По-перше, відбуваються докорінні зміни в змісті діяльності користувачів комп'ютерної техніки, 3 розвитком прикладного програмного забезпечення уміння застосовувати сервісні програмні засоби і пакети прикладних програм стає одним з ведучих компонентів інформаційної культури людини. При цьому роль програмістських навичок в структурі інформаційної культури поступово зменшується.

По-друге, за умов масового впровадження комп'ютерів в середню школу і застосування їх в навчанні всіх шкільних предметів зазначені вище уміння набувають характеру загально навчальних і формуються при вивченні всіх шкільних предметів, а не тільки курсу інформатики. Врахування цієї тенденції передбачає відмову від вузько прагматичного трактування цілей курсу інформатики і виділення в його змісті як завдань розвитку інформаційної культури, ^так і завдань ознайомлення з основами інформатики як Фундаментальної науки.

З урахуванням сказаного можна зробити висновок, що ідеї А.П.Єршова не застаріли, тому основні цілі сучасного шкільного курсу інформатики, можна сформулювати так:

1) формування у школярів комп'ютерної грамотності, яка включає знання, уміння і навички розв'язування задач за допомогою комп’ютера;

2) формування у школярів основ інформаційної культури, які передбачають знання фундаментальних основ інформатики і загальноосвітню перед професійну підготовку в галузі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Розподіл системи цілей курсу інформатики на дві великі групи, пов'язані з формуванням комп'ютерної грамотності і ознайомленням школярів з основами інформатики як фундаментальної науки, дає підстави для виділення двох етапів у навчанні цього предмета.

Перший етап забезпечує два рівні формування комп'ютерної грамотності, пов'язані як з засвоєним прикладних аспектів інформатики так і з формуванням навичок формалізованого опису поставлених задач. На цьому етапі забезпечується формування знань і умінь, необхідних при вивченні теоретичних основ інформатики на другому етапі та інших шкільних предметів.

Другий етап присвячений вивченню фундаментальних основ інформатики і пов'язаний, передусім, з формуванням наукового світогляду школярів і заснований на диференційованому підході до навчання.