Цілі методичної підготовки вчителя інформатики

До системи, яка забезпечує методичну підготовку майбутніх вчителів інформатики, входять курси „Методика навчання інформатики", „Використання обчислювальної техніки в навчальному процесі" та спеціальні курси і спеціальні лабораторні практикуми для здійснення диференційованого навчання інформатики в школі, організація та проведення педагогічної практики.

Програма курсу методики навчання інформатики орієнтована на спільну діяльність вчителя і учнів, а не лише діяльність вчителя. Це обумовлено тим, що зміст вузівських курсів формується як відображення системи відповідної науки.

Останнім часом в методичній науці спостерігається тенденція формування методики навчання інформатики в рамках гуманістичної стратегії навчання.. Утворюється нова методична система навчання інформатики, яка і повинна стати предметом вивчення в системі методичної підготовки майбутнього вчителя.

Зрозуміло, що методична підготовка вчителя інформатики повинна найбільш повно враховувати специфіку його вчительської діяльності, щоб досягти прогнозованих результатів навчання.

Цілі навчання спеціаліста

З введенням ступеневої освіти виникає проблема підготовки фахівців на рівнях спеціаліста і магістра освіти. Дотримуючись закону про вищу освіту [85] та спираючись на галузевий стандарт [26] визначимо цілі методичної підготовки фахівців з інформатики.

Методична підготовка спеціаліста повинна забезпечити комплекс знань, умінь і навичок, необхідних для ефективного використання комп'ютера в навчально-виховному процесі і управлінні навчанням. До цієї групи знань, умінь і навичок відносяться:

• знання змісту і методики навчання шкільного курсу інформатики;

• знання і уміння використати в навчанні основні програмні системи(системи опрацювання файлів, бази даних, інформаційно-пошукові системи, системи клієнт-серверної архітектури, електронні таблиці, редактори текстів і графіки, засоби підготовки презентацій, статистичне опрацювання числових даних і т.п.);

• знання і уміння, необхідні для створення в школі бібліотеки педагогічних програмних засобів і підтримки цієї бібліотеки в робочому стані;

• уміння оцінювати педагогічні програмні засоби і результати навчання з їх використанням.

Таким чином, в центрі уваги - базовий курс шкільної інформатики, його зміст, методика навчання різних розділів курсу, враховуючи профільне навчання та пропедевтику цього курсу в початковій школі, склад і методика використання в навчанні програмного забезпечення курсу шкільної інформатики. Тому матеріал курсу "Методика навчання інформатики" повинен бути побудований таким чином, щоб студенти глибоко знали та розуміли одну з провідних концепцій навчання інформатики, могли орієнтуватися в різних підходах до навчання інформатики з урахуванням того, що методична система навчання шкільної інформатики безумовно буде зазнавати певних змін, та мали уявлення про побудову і проектування методичної системи курсу за умов постійного розвитку науки інформатики,

• З урахуванням висловленого вивчення курс методики навчання інформатики спеціаліста освіти повинно забезпечити

• орієнтування студентів в можливостях навчання інформатики учнів різних вікових груп і зокрема учнів середніх класів, щоб майбутні вчителя розуміли, як повинна змінюватися методика навчання в залежності від особливостей навчального процесу, спрямування навчання, віку дітей, і могли застосовувати ці знання в практичній роботі;

• формування знань і вмінь, необхідних для розуміння підходів до профільної і рівневої диференціації навчання, що ставить нові вимоги до навчання інформатики: підготовка учнів, які спеціалізуються в гуманітарних науках, повинна бути іншою, ніж учнів, що спеціалізуються в природничих науках. Поява ж спеціалізацій, пов'язаних з математикою і інформатикою, ставить питання про поглиблене вивчення інформатики в школі;

• формування у майбутнього вчителя вмінь організовувати різні види позакласної роботи. Інформатика викликає великий інтерес у школярів, і в школі завжди знайдуться учні, бажаючі отримати більш глибокі знання, не обмежені тільки рамками навчального процесу.

Спираючись на викладену теорію побудови навчального предмета та концепцію методичної підготовки вчителя інформатики, можна зробити висновок, що спеціаліст (вчитель інформатики) повинен знати особливості державного підходу до шкільного курсу інформатики за умов впровадження базового і профільного навчання і методики його навчання та вміти "будувати" навчальний предмет як систему, що має структуру аналогічну до структури методичної системи навчання інформатики, поданої на рис. 3.4.1.

Неможливо передбачити все різноманіття можливих форм використання комп'ютера в навчальному процесі, тому підготовка студента у вищому¹ педагогічному навчальному закладі повинна буїв достатня для здійснення будь-якої корекції процесу навчання, а це означає, що предметна підготовка вчителя повинна стати настільки глибокою, широкою і надійною, щоб забезпечити інтеграцію змінюваних змісту і методів навчання залежно від ф°Р^м використання комп'ютера і інформаційно-комунікаційних технологій та відповідного програмного забезпечення.

Рис. 3.4.1.

Таким чином, вчитель, маючи певний рівень фундаментальної підготовки в галузі інформатики та математики, володіючи знаннями про різні підходи до навчання інформатики в школі та вміння результативно впроваджувати один з них, може досліджувати питання створення свого навчального предмета, принципи побудови якого засновані на реалізації методичної системи навчання Інформатики, а одним із основних завдань вивчення курсу методики навчання інформатики є формування уявлень, знань та вмінь, необхідних для аналізу та створення подібних систем або окремих її складових.

Цілі навчання магістра

Впровадження комп'ютерів в навчально-виховний процес переслідує мету підвищити ефективність цього процесу, яка може оцінюватися за трьома основними критеріями: поліпшення якості навчання, інтенсифікація навчального процесу і активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів і вчителів, надання навчально-пізнавальній діяльності творчого, дослідницького характеру, повне розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів, задоволення їх запитів відповідно до нахилів і здібностей [251]. Це і є той кінцевий результат, який повинен бути отриманий внаслідок інформатизації навчального процесу. Для цього в педагогічних вузах необхідно готувати фахівців з новою кваліфікацією магістр освіти, на якого доцільно покладати функції заступника директора використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі.

Кваліфікаційні вимоги до підготовки магістрів освіти визначаються виходячи з тих основних функцій, які буде виконувати цей фахівець. Можна вказати дві основні сфери діяльності магістра освіти: організатор комп'ютерно-орієнтованого навчання з інформатики і з інших шкільних предметів і організатор використання інформаційних технологій для управління процесом навчання. Далі будемо розглядати функції магістра освіти в галузі навчання інформатики.

Володіючи технологією проектування, конструювання, реалізації, аналізу і розвитку методичних систем навчання інформатики, магістр повинен виконувати функції "конструктора" методичних систем навчання інформатики, структуру яких подано на рис.3.4.2.

Таким чином магістр освіти повинен мати такі методичні знання, уміння і навички: проектування, конструювання і впровадження методичних систем навчання; добору змісту навчання; добору методів, засобів і форм навчання; розуміння загальних принципів комп'ютерно-орієнтованих технологій навчання і здатність передавати свої знання іншим вчителям-предметникам, організуючі їх роботу щодо використання нових інформаційно-комунікаційних технологій.

Зрозуміло, що динаміка розвитку процесу інформатизації суспільства вимагатиме внесення певних коректив в підготовку фахівців з інформатики. Це означає, що описана нами кваліфікаційна характеристика випускника-інформатика педагогічного університету, яка містить перелік методичних знань, умінь і навичок магістра освіти, "відкрита" для внесення змін, що визначаються соціальним замовленням суспільства.