Та практичних занять з логіки

для студентів І курсу денних факультетів

 

Харків

 

Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з логіки для студентів I курсу денних факультетів / Уклад.: О.М. Юркевич, В.Д. Титов, С.Д. Цалін та ін. – Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2007. – с.

 

 

У к л а д а ч і: О.М. Юркевич

В.Д. Титов

С.Д. Цалін

О.П. Невельська-Гордєєва

Ж.О. Павленко

С.Е. Зархіна

 

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою академії (протокол № від " " 2007 р.)

ЗМІСТ

1. ВСТУП

2. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

РОЗДІЛ I. Ведення до курсу «Логіка».

Тема 1. Предмет і значення логіки.

Тема 2. Логіка та мова.

Тема 3. Історія науки логіки.

РОЗДІЛ II. Поняття як форма мислення.

Тема 4. Логічна характеристика понять. Види понять.

Тема 5. Логічні операції над поняттями.

РОЗДІЛ III. Судження. Закони мислення.

Тема 6. Судження.

Тема 7.Загальні принципи (закони) правильного міркування.

РОЗДІЛ IV. Умовивід.

Тема 8. Загальна характеристика умовиводів.

Тема 9. Дедуктивні умовиводи.

Тема 10. Недедуктивні умовиводи.

РОЗДІЛ V. Теорія і доказ.

Тема 11. Доказ і спростування.

Тема 12. Запитання та відповіді.

Тема 13. Проблема. Гіпотеза. Теорія.

4. Плани семінарських занять

Тема 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ (2 год.)

Тема 2. ПОНЯТТЯ (4 год.)

Тема 3. СУДЖЕННЯ (4 год.)

Тема 4. УМОВИВОДИ (6 год.)

Тема 5. АРГУМЕНТАЦІЯ ТА ДОВЕДЕННЯ (4 год.)

5. СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

6. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

7. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

Теми рефератів та доповідей

8. ПРОГРАМНІ ЗАПИТАННЯ З ЛОГІКИ

9. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ З ЛОГІКИ

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ

10. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

ВСТУП

Логіка є однією з фундаментальних навчальних дисциплін. Її вивчення сприяє усвідомленню майбутніми фахівцями значення й ролі міркування в практиці тлумачення норм права, доведення й спростування в юриспруденції та в повсякденній людській комунікації.

Метою вивчення курсу логіки є засвоєння принципів, форм і методів правильного міркування, сучасних логічних підходів до загальних процедур доведень і спростувань, ролі логіки в практичній діяльності юристів.

У результаті вивчення логіки студенти повинні:

- знати особливості абстрактного мислення та його вираження в мові; мати уявлення про природу та процес логічного міркування, основи традиційних і сучасних теорій поняття, судження, умовиводу, гіпотези, доведення, норм й оцінок тощо;

- вміти використовувати принципи (закони) і правила щодо ефективної побудови й аналізу понять, суджень, умовиводів, гіпотез, доведень, норм; користуватися засобами традиційної й сучасної логіки в аналізі думок, висловлених природною мовою; самостійно аналізувати й знаходити логічні помилки у визначеннях та класифікаціях права, складних висловлюваннях, умовиводах, доведеннях і спростуваннях.

ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН

№ теми	Назва теми	Всього годин	У тому числі
Лек ції	Семіна- ри	Самостій- на робота
1.	Розділ I. Введення до курсу «Логіка». Лекції: Предмет і значення логіки.			-
2.	Логіка та мова.			-
3.	Історія науки логіки.			-
	Семінари: Предмет і значення логіки.		-		-
4.	Розділ II. Поняття як форма мислення. Лекції: Логічна характеристика понять. Види понять.			-
5.	Логічні операції над поняттями.			-
	Семінари: Поняття.		-		-
6.	Розділ III. Судження. Закони мислення. Лекції: Судження.			-
7.	Загальні принципи (закони) правильного міркування.			-
	Семінари: Судження.		-		-
8.	Розділ IV. Умовивід. Лекції: Загальна характеристика умовиводів.			-
9.	Дедуктивні умовиводи.			-
10.	Недедуктивні умовиводи.			-
	Семінари: Умовивід.		-		-
11.	Розділ V. Теорія і доказ. Лекції: Доказ і спростування.			-
12.	Запитання та відповіді.			-
13.	Проблема. Гіпотеза. Теорія.			-
	Семінари: Аргументація та доведення.		-		-
	Разом

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Затверджена вченою радою Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого. Протокол № 9 від 20.04.07 р.

РОЗДІЛ I. Ведення до курсу «Логіка».

Тема 1. Предмет і значення логіки.

Походження і значення поняття «логіка». Інтуїтивна логіка і логіка як наука. Місце логіки в структурі наукового пізнання та системі наук.

Думка як предмет логічного аналізу. Поняття про мислення. Чуттєве пізнання та абстрактне мислення. Особливості абстрактного мислення.

Логіка як наука про форми, принципи та методи правильності думки. Поняття логічної форми (структури). Основні форми думки: поняття, судження, умовивід. Поняття логічного принципу (закону) як форми необхідного зв'язку між думками. Істинність думки та формальна правильність міркувань. Поняття про метод. Загальна характеристика логічних методів.

Теоретичне та практичне значення логіки. Роль логіки в науковому пізнанні. Значення логіки для юридичного пізнання і практики.

Тема 2. Логіка та мова.

Проблема співвідношення мислення і мови. Функції мови. Штучні та природні мови. Логічний аналіз мови як спосіб вияву логічних форм та законів. Семіотичний підхід до мови. Поняття знаку і види знаків. Види смислових значень знаків. Рівні семіотичного аналізу мови. Семіотичний «трикутник».

Взаємодія мови логіки та мови права як семіотичних систем. Мова та метамова права і правознавства.

Тема 3. Історія науки логіки.

I-й етап – традиційна логіка. Ґенеза логічних ідей в стародавній Греції та Індії. Три періоди розвитку індійської логіки. Логіка як структурний стрижень риторики за часів стародавньої Греції (передаристотелевий період). Аристотель як засновник науки логіки. «Органон» - комплекс логічних праць Аристотеля. Особливості логіки стоїків.

Особливості схоластичної логіки Середньовіччя. Logica Utens і Logica Docens. «Новий Органон» Ф. Бекона: індукція як «логіка відкриття».

II-й етап – сучасна логіка. Історичні періоди сучасної логіки: передісторія сучасної логіки; період алгебри логіки; період розробки логіки як теорії обґрунтування математики; період розробки металогіки, логічної семантики, некласичної логіки.

Логічні ідеї Т. Гоббса і Р. Декарта. Математична логіка В. Лейбниця. Діалектична логіка Гегеля. Готтлоб Фреге як засновник сучасної логіки. Логічна теорія мови Л. Вітгенштейна. Логічні вчення А. Уайтхеда і Б. Рассела. Некласичні логіки ХХ ст. Історичні взаємозв'язки між логікою та правом.

РОЗДІЛ II. Поняття як форма мислення.

Тема 4. Логічна характеристика понять. Види понять.

Загальна характеристика поняття. Поняття та предмет думки. Основні логічні засоби формування понять: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення. Засоби вираження понять у мові. Поняття та слово. Терміни. Роль понять у пізнанні.

Логічна структура поняття. Зміст поняття. Ознаки предметів та їх види. Зміст поняття як система суттєвих ознак. Обсяг поняття. Класи (множини), типи множин, поняття підмножини. Індивіди класів (елементи множини). Закон оберненого відношення між обсягом та змістом поняття.

Види понять за обсягом (екстенсіональна характеристика понять). Порожні (нульові) поняття: хибні, гіпотетичні та необхідні. Непорожні (ненульові) поняття: загальні та одиничні, збірні та незбірні, універсальні.

Види понять за змістом (інтенсіональна характеристика понять). Конкретні та абстрактні, співвідносні та безвідносні, позитивні та негативні поняття.

Відносини між поняттями. Порівняльні та непорівняльні, сумісні та несумісні поняття. Типи сумісності: рівнозначність (тотожність), перехрещення, підпорядкування. Типи несумісності: співпідпорядкування, протилежність (контрарність), протиріччя (контрадикторність). Використання кіл Ейлера для виразу відносин між поняттями.