Навчально-науковий інститут права та психодогії

 

Кафедра гуманітарних дисциплін

 

 

 

Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Логіка»

(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)

КИЇВ – 2011

 

 

Логіка// Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни. – Навчально-науковий інсититут права та психології Київського національного університету внутрішніх справ, 2011, 32 с.

 

 

Укладачі: Бакуменко В.П. – ст. викладач кафедри гуманітарних дисциплін

 

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін. Протокол № 1 від 26.08.2011 року

 

Завідувач кафедри О.М. Цапко

Схвалено методичною радою університету

 

Начальник НМЦ

Полковник міліції О.А. Андреєв

ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Навчальний рік	2010/2011	2011/2012	2012/2013
Дата засідання кафедри
Номер протоколу
Підпис завідувача кафедри

 

Структура робочої програми навчального курсу

«ЛОГІКА»

(за вимогами кредитно-модульної системи)

 

ПЕРЕДМОВА

Реалізація в сфері вищої освіти України цілей Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що враховує засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання, залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) та модульно-рейтингової системи контролю.

Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Логіка» розраховані на студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і складаються з робочої навчальної програми, планів семінарських занять, завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Робоча навчальна програма спрямована на реалізацію вимог освітньо-професійної програми і характеристики, складається з опису предмета, мети та основних завдань навчальної дисципліни, модульного тематичного плану (структури залікового кредиту), змісту програми, методики здійснення модульного контролю та визначення підсумкового рейтингу, переліку літератури.

Курс:підготовка спеціалістів	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів ECTS: 2   Змістових модулів:2   Загальна кількість годин:72 Тижневих годин: 6	6.0601 6.060102 Юридична освіта, Бакалавр     6.0301 6.030102 Психологія Бакалавр	Обов’язкова: Студенти: 1курс – 1 семестр – Правознавство (ЮФ) 1курс – 2 семестр – Правознавство (ФПП) 1 курс – 2 семестр – Психологія Лекції(теоретична підготовка):16 годин Практичні заняття: 20годин Самостійна робота: 32 години Індивідуальна робота - 4 години Вид контролю: залік

Мета:

- знання про становлення і розвиток логіки як науки, формування свідомого ставлення до процесу міркування, формування логічної культури студентів;

- вміння застосовувати логічні знання, оперувати термінологією логічної науки, набувати творчих навичок застосування цих знань в юриспруденції та психології, використовувати в професійній діяльності основні теоретичні і практичні положення логіки.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:

вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль.

Опис предмета та мета навчального курсу.

Сучасний стан розвитку незалежної української держави ставить нові вимоги до діяльності юристів, до формування їх правової та професійної культури. У формуванні професійної культури юриста значне місце займає логічна культура мислення. У формуванні логічної культури значне місце належить курсу логіки.

Головною метою курсу „Логіки” є сформувати свідоме ставлення до процесу міркування, набути вміння правильно висувати та перевіряти версії, проводити аналітичну роботу по справі, знаходити та усувати помилки у своїх та чужих міркуваннях.

Курс логіки побудований так, щоб процес вивчення тем йшов від більш простого до більш складного. Але необхідно пам’ятати, що не засвоївши попередні розділи, неможливо переходити до наступних, оскільки всі вони зв’язані між собою. Для закріплення знань після вивчення кожної теми теоретичного курсу необхідне розв’язання відповідних задач, які розроблені з метою уточнення та поглиблення розуміння кожної проблеми. Це дасть можливість краще засвоїти ті чи інші логічні прийоми, виробити вміння творчо застосовувати правила та закони логіки в своїй професійній діяльності.

Програма розрахована на 72 навчальні години. З них: 16 – лекції, 20 – практичних занять.

Вивчення курсу закінчується заліком.

3. Модульний тематичний план (структура залікового кредиту курсу)

№ з/п	Назва тем	Всього годин	Всього годин з викладачем	З них:
Лекцій	Семінарських занять	Практичних занять + МК	*Індивідуальна робота з викладачем
	Змістовий модуль І "Закони і форми правильного мислення"
	Тема 1.Предмет і значення логіки
	Тема 2.Поняття
	Тема 3.Судження
	Тема 4.Закони логіки висловлювань
	Модульний контроль
	Змістовий модуль ІІ "Логічні основи теорії аргументації"
	Тема 5.Умовивід
	Тема 6.Система натурального виводу логіки висловлювань
	Тема 7. Логічні основи теорії аргументації
	Тема 8.Логіка побудови та перевірки гіпотези і версії
	Модульний контроль
РАЗОМ ПО ДИСЦИПЛІНІ:

4. Розрахунок рейтингової оцінки змістовного модуля (модулів) та умови отримання підсумкової оцінки залікового кредиту

Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності студентів з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою університету
A	5 (відмінно)	90–100
B	4 (добре)	85–89
C	4 (добре)	75–84
D	3 (задовільно)	70–74
E	3 (задовільно)	60–69
FX	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	35–59
F	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом	1–34

Розрахунок бальної оцінки змістовного модуля складається з наступних елементів:

М1 = М₀+К₁+…К_п, де

М₀ - початкова максимальна «вартість» змістовного модуля в балах, яку можна отримати під час поточного тестування. Вона становить 90 балів.

Максимальна бальна оцінка змістовного модуля (100 балів) досягається шляхом додавання «вартості» коефіцієнтів (К₁+…К_п), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.

Таблиця бальних коефіцієнтів

Поточні оцінки семінарських занять	К1
«5» (відмінно) «4» (добре) «3» (задовільно) «2» (незадовільно)	+5 +4 +3 -2
Відвідування семінарських занять	К2
Постійно За кожний пропуск	+1 -2
Термін складання модуля	К3
Поза терміном та повторне складання	-1

 

Зразок розрахунку:

Початкова вартість (модульного контролю) модуля (М₀) = 90 балів

Результат модульного тестування = 50 балів

К₁ – «5», «4», «3» = 12 балів – оцінки, отримані на семінарах модулях

К₂ – постійно = +1 бали

К₃ –поза терміном = – 1 бал

М₁ = 50+12+1–1 = 62 бали

Якщо оцінка за М₁ становить менше 60 балів модульний контроль проводиться повторно. Незадовільні оцінки, пропуски семінарських та практичних занять вважаються відпрацьованими за результатами модульного контролю.

Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну (заліковий кредит) визначається за формулою:

А). За умови не складання студентом заліку

R _д1 = Rм ₊ ДБ, де

R_д1 - підсумковий (загальний) рейтинг за дисципліну

Rм _– підсумковий модульний рейтинг, що визначається як середнє арифметичне (сума балів всіх модульних контролів поділена на їх кількість)

ДБ – додаткові бали за навчально-творчу діяльність (реферат, наукова робота (з виступом або без нього) тощо). Їх види та «вартість» визначаються кафедрою.

Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату чи наукової роботи з дисципліни.

Якщо сума балів R _{д 1} складає більше 60 балів, студент може отримати залік без їх складання. У разі отримання меншої суми балів або бажання підвищення підсумкового рейтингу з дисципліни, складання заліку, обов'язкове.

Б). За умови складання заліку.

R_{д1 +} БВ

R _д = ------------, де

БВ – «бальна вартість» заліку максимально становить 100 балів. Його пропонуються проводити у формі тестування. Тести складаються з вибіркових завдань всіх модульних контролів.

Зразок розрахунку:

 

R _д1 = 80 балів

БВ = 70 балів

 

80 + 70

R _д = ------------ = 75 балів, що дорівнює оцінці добре

До заліку допускаються студенти, які позитивно склали всі передбачені модульні контролі.